Посилання

ПИТАННЯ ПОВАЖНИХ ПРИЧИН ДЛЯ ПОНОВЛЕННЯ ПРОПУЩЕНОГО СТРОКУ НА АПЕЛЯЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ.

Постанова ВС від 05.11.2020, справа № 22б/5014/2595/2012(12/83б), колегія: Огороднік К.М. - головуючий,  Васьковський О.В., Пєсков В.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/92673937


Короткі висновки:

Ø  Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги

Ø  Неправильне визначення суду, до якого була направлена перша апеляційна скарга,  поломка ліфта, перебування його представника у відрядженні, за відсутності належного обґрунтування, підтвердженого відповідними доказами, існування обставин, які об`єктивно унеможливили вчасне подання ним апеляційної скарги,  не є об`єктивно непереборними обставинами, оскільки залежали виключно від волевиявлення самого скаржника та належного використання ним своїх прав, визначених нормами ГПК


Розглянувши справу Верховний Суд зазначив наступне:

Ø  Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Ø  Відтак, статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. 

Ø  Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Ø  При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Ø  Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ø  Суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував, що неправильне визначення суду, до якого подається апеляційна скарга, а в подальшому протягом п`ятнадцяти днів неотримання з відділення поштового зв`язку поштової кореспонденції, повернутої з такого суду апеляційної скарги, не звернення після її отримання протягом десяти днів до належного суду, не є об`єктивно непереборними обставинами та залежали лише від волі сторони, тобто мають суб`єктивний характер, тому не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Ø  Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Ø  Згідно з усталеною практикою Суду вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, пункт 27, рішення від 26.04.2007 та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99 від 14.10.2003).

Ø  Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Ø  Тобто, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному (касаційному) порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного (касаційного) оскарження з поважних причин.

Ø  Суд вважає, що саме лише посилання скаржника на неправильне визначення суду, до якого була направлена перша апеляційна скарга,  поломка ліфта, перебування його представника у відрядженні, за відсутності належного обґрунтування, підтвердженого відповідними доказами, існування обставин, які об`єктивно унеможливили вчасне подання ним апеляційної скарги,  не є об`єктивно непереборними обставинами, оскільки залежали виключно від волевиявлення самого скаржника та належного використання ним своїх прав, визначених нормами ГПК,  у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою.

Ø  Доводи скаржника про те, що він, відповідно до частини другої статті 256 ГПК України, як учасник справи, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,  оскільки недоліки направлення апеляційної скарги виникли внаслідок помилок та форс-мажора, є помилковими, оскільки зазначена норма підлягає застосуванню у разі наявності підстав для висновку, що пропуск встановленого строку на апеляційне оскарження є наслідком існування незалежних від учасника справи обставин, які об`єктивно унеможливили звернення з апеляційною скаргою в межах встановленого процесуальним законом строку, що, даному випадку судом апеляційної інстанції встановлено не було. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі №921/86/18.

Немає коментарів:

Дописати коментар