ПОСТАНОВА ВС 26.05.2021, Справа № 18/1-11Б, колегія суддів КГС: Огороднік К.М.- головуючий, Пєсков В.Г., Ткаченко Н.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/97386448
28.09.2020 до
місцевого г/с надійшла заява акціонера про перегляд за нововиявленими
обставинами ухвали цього суду від 03.06.2002 у справі №18/1-11Б про банкрутство
Боржника, якою затверджено звіт голови ліквідаційної комісії та ліквідаційний
баланс, припинено провадження у справі про банкрутство боржника, ліквідовано
банкрута. Ухвалою місцевого г/с від 21.10.2020, яка залишена без змін
апеляційним г/судом, відмовлено у задоволенні заяви в частині відновлення
провадження у справі про банкрутство Боржника, заяву в частині перегляду ухвали
від 13.06.2002 у справі №18/1-11Б за нововиявленими обставинами залишено без
розгляду. Верховний Суд касаційне провадження в частині відмови у
задоволенні заяви про відновлення провадження у справі про банкрутство закрив, а в частині залишення без розгляду заяви про
перегляд ухвали місцевого г/с від 13.06.2002 у справі № 18/1-11Б за
нововиявленими обставинами судові рішення нижчих судів залишив без змін.
Короткі
висновки:
Ø
нормами процесуального закону не передбачено можливість
касаційного оскарження окремо від рішення ухвали місцевого господарського суду,
після її апеляційного перегляду, про відновлення матеріалів втраченої справи
(судового провадження).
Ø
у разі здійснення касаційного перегляду постанови апеляційного г/с
… можливість оскарження якої в касаційному порядку не передбачено нормами КУзПБ та ГПК
України, суд касаційної інстанції буде діяти не як
"суд встановлений законом" в розумінні ст. 6 Конвенції про захист
прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики ЄСПЛ.
Ø
ГПК
України не передбачено порядку
дій суду щодо заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
у випадку відмови у відновленні втраченого судового провадження. … У випадках,
коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Таким чином, приймаючи до уваги висновки щодо неможливості відновлення судового
провадження у справі про банкрутство Боржника, відсутність доказів участі
заявника у такій справі, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про
залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали суду від 13.06.2020 у
справі №18/1-11Б.
Позиція
Верховного Суду
Ø
Ухвали, які суд виносить у процедурі банкрутства, за ознакою
спеціалізації процесу можна поділити на два типи: а) спеціальні - ухвали, які
суд виносить виключно з питань, що вирішуються у справах про банкрутство згідно
з нормами КУзПБ; б)
універсальні - ухвали, які суд виносить з питань, що вирішуються як у справах
про банкрутство, так і у справах позовного та інших форм провадження (пункт 75 постанови Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №
15/81).
Ø
Тож при наданні оцінки наявності права на оскарження судових
рішень, прийнятих у справі про банкрутство, та визначенні порядку оскарження їх
слід розмежовувати, зважаючи на характер прийнятих рішень.
Ø
У цьому аспекті слід зауважити, що порядок оскарження судових
рішень відповідно до Закону про банкрутство стосується судових рішень, які безпосередньо відносяться до процедур банкрутства. Судові рішення, якими вирішуються процедурні питання, пов`язані з рухом справи в господарському суді, клопотання та заяви
осіб, які беруть участь у справі, оскаржуються в порядку, встановленому
положеннями саме ГПК України (аналогічний
висновок викладений у постанові КГС у складі Верховного Суду від 12.09.2019 у
справі№ Б3/081-12/24).
Ø
Колегія суддів зазначає, що спеціальне законодавство про
банкрутство не містить положень, які регулюють особливості прийняття судових
рішень у процедурі банкрутства за результатом вирішення питань, пов`язаних з
рухом справи, зокрема, що стосується розгляду заяв про відновлення втраченого
судового провадження.
Ø
Водночас такі положення містяться у чинному ГПК
України, а саме статті 357-364 Розділу VIII
"Відновлення господарським судом втраченого судового провадження".
Ø
Так, ч.1 ст. 255 ГПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, окремо від рішення суду першої інстанції, зокрема, пункт 35 про відновлення чи відмову у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.
Ø
Згідно п. 2 ч.1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на ухвали суду першої інстанції,
зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 ч.1 ст. 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Ø
Ухвала суду про відмову у відновленні втраченого судового
провадження, зазначена у п. 35 ч.1 ст. 255 ГПК України,
касаційному оскарженню не підлягає.
Ø Таким чином, нормами
процесуального закону не передбачено можливість касаційного оскарження окремо
від рішення ухвали місцевого господарського суду, після її апеляційного перегляду,
про відновлення матеріалів втраченої справи (судового провадження).
Ø
ЄСПЛ у рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун
проти України" зазначив, що фраза "встановленого законом"
поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й
дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Ø
Верховний Суд зазначає, що положення ст. 296 ГПК України не передбачають закриття касаційного провадження з
вищенаведених підстав, однак, у разі здійснення касаційного перегляду постанови
апеляційного г/с від 21.12.2020 (прийнятої за результатом апеляційного
перегляду ухвали місцевого г/с від 21.10.2020 про відмову у задоволенні заяви в
частині відновлення провадження у цій справі), можливість оскарження якої в
касаційному порядку не передбачено нормами КУзПБ та ГПК
України, суд касаційної інстанції буде діяти не як
"суд встановлений законом" в розумінні ст. 6 Конвенції про захист
прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики ЄСПЛ.
Ø
Ураховуючи наведене, оскільки скаржником - ОСОБА_1 касаційну
скаргу подано на постанову апеляційного г/с від 21.12.2020 у справі №18/1-11Б,
яка у частині відмови у задоволенні заяви про відновлення провадження у справі
не підлягає касаційному оскарженню, Верховний Суд дійшов висновку про
необхідність закриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою у
вказаній частині.
Ø
Аналогічна правова позиція щодо закриття
касаційного провадження у випадку його відкриття за касаційною скаргою на
судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, викладена в ухвалах
Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС
від 12.11.2019 у справі № 922/6220/15 та від 28.01.2021 у справі № 50/311-б.
Ø
Щодо оскарження судових рішень в частині
залишення без розгляду заяви про перегляд ухвали місцевого г/с від 03.06.2002 у
справі №18/1-11Б за нововиявленими обставинами суд зазначає
таке.
Ø
Колегія суддів враховує, що заява скаржника в частині перегляду
ухвали місцевого г/с від 03.06.2002 (про затвердження ліквідаційного балансу
банкрута та закриття провадження у справі) за нововиявленими обставинами
оскаржуваними судовими рішеннями була залишена без розгляду, тобто її розгляд
по суті не здійснено.
Ø
Як вірно зазначено місцевим г/с, положеннями законодавства про
банкрутство не врегульовано порядок процесуальних дій суду у випадку
надходження заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ø
Відтак, при вирішенні питання щодо прийняття вищевказаної заяви,
необхідно керуватися загальним положеннями ГПК України, що регулюють порядок перегляду справи за нововиявленими
обставинами.
Ø
Так, Главою 3 Розділу IV "Перегляд судових рішень" ГПК
України передбачено порядок та підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.
Ø
Згідно ч.1 ст. 320 ГПК України, зокрема, ухвали у
справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у
випадках, передбачених Законом про банкрутство, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за
нововиявленими або виключними обставинами. У другій частині вказаної статті
зазначено, що однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими
обставинами є: встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального
провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали
законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо
неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості
письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення
незаконного рішення у цій справі.
Ø
Як встановлено судами за наслідками перевірки даних комп`ютерної
програми "Діловодство спеціалізованого суду", в провадженні г/с
Донецької області перебувала справа №11/18Б "... При цьому, остаточні
(кінцеві) процесуальні документи про результати розгляду даної справи
діловодство не містить.
Ø
Водночас, жодних процесуальних документів зі справи №18/1-11Б, на
які посилався заявник, судами не виявлено, тобто будь-які відомості на
підтвердження перебування даної справи в провадженні господарського суду
Донецької області відсутні.
Ø
Як зазначалось вище, судами також встановлено, що у зв`язку з
проведенням антитерористичної операції на території Донецької області місцевий
г/с з 15.07.2014 призупинив свою роботу до закінчення дії обставин, які
створюють загрозу життю і здоров`ю працівників господарського суду. За тим,
27.04.2015 Господарський суд Донецької області відновив свою роботу за адресою:
АДРЕСА_1 . Проте, архів, у тому числі матеріали справи №11/18Б, залишилися на
території зони проведення антитерористичної операції за адресою: АДРЕСА_2 і
доступ до означеної будівлі, як і можливість отримання справи, у суду відсутні.
Ø
Відповідно до ст. 323 ГПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому ст.
32 цього Кодексу. Протягом п`яти днів після
надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність
вимогам ст.322 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими чи виключними обставинами, про що постановляє відповідну ухвалу. До заяви про перегляд судового
рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, яка не оформлена
відповідно до вимог, встановлених статтею 322 цього Кодексу, застосовуються правила статті
174 цього Кодексу.
Ø
Стаття
174 ГПК України встановлює підстави для залишення позову без руху або його повернення. Статтею 226 цього Кодексу визначено, зокрема, підстави та порядок залишення позову без розгляду.
Ø Водночас,
місцевим господарським судом вірно зазначено, що ГПК України не передбачено порядку дій суду щодо заяви про перегляд
судового рішення за нововиявленими обставинами у випадку відмови у відновленні
втраченого судового провадження.
Ø
Згідно ч.3 ст. 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом
такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Ø Таким чином, приймаючи
до уваги викладені вище висновки щодо неможливості відновлення судового
провадження у справі про банкрутство Боржника, відсутність доказів участі
заявника у такій справі, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про
залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали суду від 13.06.2020 у
справі №18/1-11Б.
Ø
При цьому, враховуючи відсутність матеріалів втраченої справи та
можливості їх перевірки, Верховний Суд вважає передчасним висновок апеляційного
господарського суду про те, що ОСОБА_1 у розумінні ст.
321 ГПК України не є особою, яка має право на подачу заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 13.06.2002 у справі
№18/1-11Б, оскільки не був учасником цієї справи.
Ø
Втім, такий передчасний висновок суду апеляційної інстанції не
призвів до невірних в подальшому висновків цього суду щодо правомірності
залишення місцевим г/с без розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за
нововиявленими обставинами ухвали суду від 13.06.2002 у справі №18/1-11Б про
банкрутство.
Ø
Колегія суддів Верховного Суду також вважає за необхідне
зауважити, що відповідно до ч.4 ст.226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно. З урахуванням вказаних приписів процесуального
закону, у випадку отримання матеріалів судового провадження (справи №18/1-11Б
про банкрутство ЗАТ "Масложир") з непідконтрольної державі території,
про що представник скаржника стверджував у судовому засіданні КГС, заявник не
позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою повторно.
Ø
З урахуванням викладеного, посилання скаржника на приписи п. 4 ч.2
ст. 16 ЦК України (передбачає відновлення становища, яке існувало до порушення, як
спосіб захисту цивільних прав та інтересів особи), п.1 ч.3 ст. 2
ГПК України (що
встановлює верховенство права як одну із основних засад (принципів)
господарського судочинства), ч.4 та 8 ст. 11 ГПК України (якими визначено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ, а також умови застосування міжнародного договору
України у разі невідповідності правового акта міжнародному договору), частини
п`ятої статті 236 (містить
визначення обґрунтованості судового рішення) ГПК України, не підтверджують його доводів щодо порушення судами
попередніх інстанцій норм права, з огляду на встановлені ними обставини справи
та висновки Верховного Суду, викладені у цій постанові.
Ø
У зв`язку із викладеним, доводи скаржника щодо порушення
господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального
права з зазначених скаржником підстав не знайшли свого підтвердження під час
касаційного розгляду справи та не можуть бути підставою для скасування законних
судових рішень в частині залишення без розгляду заяви про перегляд ухвали суду
за нововиявленими обставинами.
Немає коментарів:
Дописати коментар