ПОСТАНОВА 26.10.2021, Справа № 4/42-Б (906/1210/20), ВС у складі колегії суддів КГС: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/100843608
Постановою місцевого г/с від 08.07.2014 у
справі №4/42-Б, зокрема, визнано банкрутом Боржника; відкрито ліквідаційну
процедуру банкрута; ліквідатором банкрута призначено ОСОБА_1. Ухвалою
місцевого г/с 20.12.2016 усунуто ОСОБА_1 від виконання обов`язків
ліквідатора. Новий ліквідатор, який був призначений ухвалою від
07.11.2017, вивив відсутність у матеріалах справи доказів, що підтверджують
проведену колишнім ліквідатором роботу у ліквідаційній процедурі за
період з 20.12.2016 по 07.11.2017, а також було встановлено, що ОСОБА_1
безпідставно зняв з ліквідаційного рахунку боржника за період з 20.12.2016 по
07.11.2017 в сумі 65 400,00 грн та за період з 07.11.2017 по 11.12.2020 в
сумі 7 340,00 грн (вже після призначення ліквідатором у справі нового арбітражного
керуючого), а всього на суму 72 740,00 грн. До суду Боржник в особі нового
ліквідатора звернувся 05.10.2020. Відповідач, заперечував проти позову, просив
відмовити у його задоволенні з підстав пропуску позивачем строку позовної
давності. Місцевий г/с рішенням від 01.04.2021, яке залишено без змін
апеляційним г/с (постанова від 24.06.2021) позов задовольнив. Суди встановили: 1)що днем
початку перебігу строку позовної давності слід вважати день, коли Боржник довідався
або міг довідатися про порушення свого права, тобто - 11.12.2017 (остання дата
зняття всієї заявленої до стягнення позивачем суми 72,7 тис. грн з
ліквідаційного рахунку боржника), відповідно строк позовної давності сплив -
11.12.2020, а ліквідатор Боржника звернувся із позовною заявою до суду
05.10.2020, тобто без пропуску строку позовної давності; 2)за період з 02.2017
по 10.2017 року відсутні докази на підтвердження проведеної ОСОБА_1. роботи
ліквідатора, відповідно безпідставне нарахування та зняття останнім з
ліквідаційного рахунку боржника 72,7 тис. грн.; 3) відсутність доказів звітування ліквідатором банкрута ОСОБА_1 щомісяця перед комітетом кредиторів про проведену ним роботу та про нарахування та виплату грошової винагороди за
період з 20.12.2016 по 07.11.2017; звіт про нарахування та виплату грошової
винагороди до суду за відповідний період з 20.12.2016 по 07.11.2017 також не
подавався упродовж ліквідаційної процедури банкрута; 4)суди не прийняли
до уваги обставини прийняття до відома комітетом кредиторів боржника від
01.11.2019, подані проміжні звіти ліквідатора ОСОБА_1. за лютий-жовтень 2017
року, що включають в себе звіти про нарахування та виплату основної винагороди
ліквідатора за відповідний період з тих підстав, що матеріали судової справи №
4/42-Б не містять доказів погодження чи схвалення комітетом кредиторів
щомісячних звітів ліквідатора боржника ОСОБА_1., як це вимагає імперативна
норма ч.7 ст. 115 Закону про
банкрутство. Верховний
суд залишив судові рішення нижчих судів без змін, вказавши, що погоджується
з їх висновками про наявність правових підстав для задоволення позову з огляду
на встановлені судами обставини безпідставного нарахування та зняття ОСОБА_1 з
ліквідаційного рахунку боржника 72,7 тис. грн за відсутності доказів на
підтвердження проведеної ОСОБА_1 роботи ліквідатора за період з 02.2017 по 10.2017.
Позиція Верховного Суду
29. Відповідно до вимог ч.1 ст.
41 Закону Про банкрутство, ліквідатор - фізична
особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує
здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує
задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
30. Згідно ч.3 ст. 98
Закону про банкрутство, під час реалізації своїх прав
та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією,
ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці
права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх
обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі,
у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
31. Аналогічні вимоги містить ч.3 ст.12 КУзПБ, якою визначено, що під час
реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти
добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано
(покладено).
32. При визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого
під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство,
г/с має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним
керуючим процедури, а й які фактичні дії вчинялись ліквідатором протягом
процедури, та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу,
оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не
період часу, протягом якого тривала означена процедура. (Аналогічна правова
позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №
29/5005/486/2012).
42. Згідно з ч.7 ст. 115
Закону про банкрутство розпорядник майна звітує
про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого,
здійснення та відшкодування його витрат на першому засіданні комітету
кредиторів, а також за результатами процедури розпорядження майном боржника.
Керуючий санацією не рідше одного разу на три місяці, а ліквідатор - щомісяця
звітують перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та
додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та
відшкодування витрат.
43. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової
винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома
та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів.
44. Як встановлено судами попередніх інстанцій, новий ліквідатор неодноразово
звертався до ОСОБА_1 з метою отримання додаткових доказів звітування ОСОБА_1
щомісяця перед комітетом кредиторів про проведену роботу та нарахування та
виплату грошової винагороди за вказаний період.
45. Разом з тим, лише на виконання вимог ухвали господарського суду
від 23.07.2019 ОСОБА_1 було подано проміжні звіти арбітражного керуючого
ОСОБА_1. за період з лютого 2017 по жовтень 2017, при дослідженні яких судами
встановлено, що останні не містять дій, які б свідчили про належне виконання
ліквідатором своїх обов`язків, не є критерієм якості роботи ліквідатора та не
може визнаватись роботою ліквідатора, спрямованою на захист інтересів
кредиторів.
46. Відповідно до приписів ст.73, 74, ГПК України доказами
є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність
обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та
інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або
заперечень.
47. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких
можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до
розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування
є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше
значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового
рішення.
48. Відповідно до ч.1 ст.
77 ГПК України обставини, які відповідно до
законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватися іншими засобами доказування.
49. За приписами ч.1 ст. 86
ГПК України суд оцінює докази за своїм
внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та
безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
50. З огляду на викладене та встановлення судами попередніх інстанцій
обставин безпідставного нарахування та зняття ОСОБА_1 з ліквідаційного рахунку
боржника 72,7 тис. грн за відсутності доказів на підтвердження проведеної
ОСОБА_1 роботи ліквідатора за період з 02.2017 по 10.2017, колегія суддів
касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної
інстанцій про наявність правових підстав для задоволення заяви Боржника в особі
нового ліквідатора та стягнення з колишнього ліквідатора боржника - ОСОБА_1 на
користь позивача безпідставно отриманих коштів у сумі 72740,00 грн .
Стосовно аргументу щодо не спростування доводів про відсутність у позивача причин, які унеможливлювали подання ним
позову починаючи з 16.02.2017 – моменту, коли ОСОБА_1 отримав (зняв) з рахунку
Боржника 7 тис. грн (із суми 72,7 тис. грн), дати вчинення правочину та
відповідно необхідності застосування судом позовної давності (неврахування
відповідних висновків Верховного Суду).
52. Згідно ч.1, 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і
здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих
документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих
документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана
діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати
своїх повноважень.
53. Окрім того, відповідно до ст. 97 ЦК України управління товариством
здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його
учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
54. Згідно ч.2 ст. 38
Закону про банкрутство з дня прийняття
господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття
ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління
банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, якщо
цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у
зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника
(власників) майна банкрута.
55. Відповідно до ч.1 ст.
40 Закону про банкрутство у постанові про
визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури г/с призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог,
установлених цим Законом, з числа
арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом.
56. Відповідно до ч.1 та 2 ст.
41 Закону про банкрутство, ліквідатор-це фізична
особа, яка організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного
банкрутом та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює,
зокрема, такі повноваження: виконує повноваження керівника (органів
управління) банкрута; подає до суду заяви про визнання недійсними
правочинів (договорів) боржника.
57.У справі що розглядається, ухвалою г/с від
20.12.2016, яка набрала законної сили, було усунуто арбітражного
керуючого ОСОБА_1 від виконання обов`язків ліквідатора Боржника та
покладено на нього тимчасове виконання обов`язків ліквідатора до призначення
нового ліквідатора у визначеному Законом порядку.
58. Отже, якби ОСОБА_1 добросовісно діяв в інтересах
боржника, станом на 16.02.2017 - на момент, коли він отримав (зняв) з
ліквідаційного рахунку боржника 7тис. грн (перший платіж із загальної
нарахованої йому суми грошової винагороди), і тимчасово виконував обов`язки
ліквідатора боржника (будучи при цьому єдиним, хто виконував повноваження
керівника банкрута і представляв його інтереси), то діяв би проти себе.
59. Відтак, наведені скаржником аргументи касаційної скарги у пункті 14.4 колегія суддів вважає безпідставними та такими, що спростовуються обставинами цієї справи.
Немає коментарів:
Дописати коментар