ПОСТАНОВА 17 листопада 2021 року, Справа № 904/1169/17 (904/1486/20), Верховний Суд у складі суддів КГС: Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Білоуса В.В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/101424052
У справі про банкрутство ТОВ "Лан" (боржник), у якій ухвалою від 15.02.2017, серед іншого, порушено провадження, введено процедуру розпорядження, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого, а постановою апеляційного г/с від 02.10.2017 припинено повноваження керівника Боржника та покладено виконання його обов`язків на розпорядника майна, останній видав наказ № 1 від 02.10.2017 "Про прийняття на роботу", згідно з яким заступив на посаду виконуючого обов`язки керівника Боржника зі встановленим окладом в 15 000,00 грн. та виплатив собі 295 417,55 грн , які ухвалою від 23.05.2019, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від 02.10.2019), вже у ліквідаційній процедурі колишнього розпорядника майна було зобов’язано повернути до ліквідаційної маси. Ліквідатор Боржника безрезультатно двічі звертався до колишнього розпорядника із вимогами повернення коштів, після цього подав ухвалу від 23.05.2019 приватному виконавцю на примусове виконання у відповідній частині, однак приватний виконавець повідомленням від 28.02.2020 повернув ухвалу стягувачу через її невідповідність вимогам виконавчого документа, що стало підставою для звернення ліквідатора Боржника до місцевого г/с з позовом до про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 295 417, 55 грн. в межах справи про банкрутство ТОВ "Лан". Місцевий г/с рішенням від 17.11.2020, яке залишено без змін апеляційним г/с (постанова від 07.06.2021) позовні вимоги задовольнив з огляду на преюдиційність факту безпідставного нарахування та виплати 295417,55 грн, який було встановлено ухвалою від 23.05.2019 і при розгляді даної справи не має доказуватися, а відтак у відповідача виникло зобов’язання з їх повернення в силу положень ст.1212 ЦК України. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши, що порушення та невірного застосування судами норм права, на які посилався скаржник не має, а тому і немає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень
Короткі висновки:
Ø покладення на розпорядника майна
обов`язків керівника … на підставі Закону про банкрутство, є заходом щодо
забезпечення вимог кредиторів та носить тимчасовий характер. Видання
арбітражним керуючим … наказу … про виконання повноважень керівника боржника не
змінює характер правовідносин між … розпорядником майна боржника та
підприємством-боржником. Ці правовідносини виникають, продовжують свою дію та
припиняються не відповідно до норм трудового законодавства, а на підставі
норм Закону про банкрутство. Відповідно і грошова винагорода арбітражного
керуючого за виконання повноважень розпорядника майна, у тому числі на якого
покладені обов`язки керівника боржника здійснюється згідно з нормами Закону
про банкрутство.
Позиція Верховного Суду та висновки щодо
застосування норм права
Ø
…,
суди попередніх інстанцій встановили, що в примусовому порядку неможливо
зобов`язати Гапоненка Р.І. виконати вимоги ухвали г/с… від 23.05.2019.
Ø
За
практикою ЄСПЛ відсутність у заявника можливості домогтися виконання
судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на
мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст.1
Першого Протоколу Конвенції (рішення у справі "Бурдов проти Росії"
(Burdov v. Russia), заява № 59498/00, п. 40, ЄСПЛ 2002-III; "Ясіуніне
проти Литви" (Jasiыnienл v. Lithuania), заява № 41510/98, п. 45, від
06.03.2003, і "Войтенко проти України" (Voytenko v. Ukraine), заява №
18966/02, п.п. 53 - 55, від 29.06.2004).
Ø
Оскільки
захист прав боржника щодо повернення належних йому грошових коштів шляхом
звернення ліквідатора з відповідною заявою у справі про банкрутство не
відбувся, тому колегія суддів касаційного суду, у даному конкретному випадку,
вважає можливим та ефективним засобом правового захисту звернення цією особою
(боржником) до суду з відповідною позовною заявою про стягнення з відповідача
безпідставно набутих грошових коштів, розгляд якої (позовної заяви) здійснюється
хоч у межах вказаної справи про банкрутство з урахуванням вимог ст.7 КУзПБ, однак у
відокремленому провадженні з використанням усього можливого інструментарію
позовного провадження та можливістю вирішення спору по суті, що не є
притаманним згаданій категорії справ про банкрутство.
Ø
Вказаним
спростовуються доводи скаржника про не врахування судом апеляційної інстанції
вимог ч.1 ст.278 ГПК України, з посиланням на норми п.3 ч.1 ст. 226 цього
Кодексу (суд залишає позов без розгляду, якщо у
провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами,
про той самий предмет і з тих самих підстав).
Щодо аргументів про невірне застосування
судами ч.1 ст.1215 ЦК України та не врахування правових висновків ВП ВС, викладених
у постанові від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц.
Ø
Згідно
з ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за
рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави
(безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.
Ø
Тобто
зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають
за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або
збереження за рахунок іншої особи; в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття
або збереження майна.
Ø Вiдсутнiсть правової підстави - це такий
перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій
вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто
вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок
потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи
правочином.
Ø
Набуття
чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності
відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли
первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Ø
Разом
з тим, у ст.1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без
достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає
поверненню.
Ø
Згідно
з ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню заробітна плата і
платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування
шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та
інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата
проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової
помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Ø
При
цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а
також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування
наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на
платника відповідних грошових сум.
Ø
Аналогічні
за своїм змістом висновки про застосування ст.1215 ЦК України зроблені, зокрема, в
постанові ВП ВС від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц та постановах ВСУ від
22.01.2014 у справі № 6-151цс13 та від 02.07.2014 у справі № 6-91цс14, що були
враховані судом апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові.
Ø
Поряд
з наведеним, у вказаній постанові від 16.01.2019 у справі №
753/15556/15-ц, на яку посилається скаржник, ВП ВС зауважила, що у ст.1215 ЦК України передбачені
загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно
за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем
передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата
відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка
проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності
набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за
якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і
відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності
набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Ø
У цій
справі суди з`ясували, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області
від 23.05.2019 у справі № 904/1169/20 встановлено, що Гапоненком Р.І. безпідставно
нараховано та здійснено виплату грошової винагороди за виконання ним
повноважень керівника ТОВ "Лан" за період з 02.10.17 по 12.12.18 у
сумі 221 929,02 грн та безпідставно нараховано та здійснено виплату понесених
ним в процедурі розпорядження майном витрат у сумі 73 488,53 грн.
Ø
Відтак
суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що обставини безпідставного
отримання грошових коштів Гапоненком Р.І. не підлягають доведенню в межах даної
справи в силу приписів ч.4 ст.75 ГПК
України.
Ø Крім того, судом апеляційної інстанції
вірно зауважено, що покладення на розпорядника майна обов`язків керівника
відбулось на підставі Закону
про банкрутство, є заходом щодо забезпечення вимог
кредиторів та носить тимчасовий характер. Видання арбітражним керуючим … наказу
по підприємству ТОВ "Лан" про виконання повноважень керівника
боржника не змінює характер правовідносин між Гапоненком Р.І. як розпорядником
майна боржника та підприємством-боржником. Ці правовідносини виникають,
продовжують свою дію та припиняються не відповідно до норм трудового
законодавства, а на підставі норм Закону про банкрутство. Відповідно і грошова винагорода арбітражного керуючого за
виконання повноважень розпорядника майна, у тому числі на якого покладені
обов`язки керівника боржника здійснюється згідно з нормами Закону
про банкрутство.
Ø З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, положення ст.1215 ЦК України до спірних правовідносин не застосовуються, відтак Верховний Суд погоджується з висновками цих судів, що в силу положень ст.1212 цього Кодексу у відповідача виникло зобов`язання щодо повернення безпідставно набутих ним коштів.
ØТаким чином, оскаржувані судові рішення ухвалені у відповідності до норм чинного законодавства, а також правової позиції, викладеної у постанові ВП ВС від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц, тому доводи скаржника про невірне застосування судами положень ч.1 ст.1215 ЦК України та не врахування при цьому в повній мірі правових висновків ВП ВС, викладених у вказаній постанові, колегія суддів відхиляє з підстав їх необґрунтованості.
Немає коментарів:
Дописати коментар