ПОСТАНОВА 11 листопада 2021 року, Справа № 910/8482/18 (910/4866/21), Верховний Суд у складі колегії суддів КГС: Погребняка В.Я. - головуючий, Білоуса В.В., Жукова С.В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/101424088
У справі про банкрутство Боржника, провадження у якій було відкрито 02.10.2018, а 14.08.2019 відкрито ліквідаційну процедуру Боржника, суди розглядали заяву ліквідатора про визнання недійсними результатів електронних торгів, акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання за банкрутом права власності на майно. Заява була обґрунтована тим, що на прилюдних торгах реалізоване єдине майно боржника (нежитловий будинок-універмаг «Троєщина») за ціною, яка не відповідає реальній. Місцевий г/с ухвалою від 02.06.2021 позовну заяву задовольнив пославшись, зокрема, на висновки експертиз кримінального провадження. У виконавчому провадженні майно було оцінене на 14,7 млн грн, на торгах продане за 16,5 млн грн, в той же час згідно висновків експертиз проведених в межах кримінального провадження від 03.07.2020 (перебувало на стадії досудового розслідування), станом на 05.05.2017 вартість майна становила 233,1 млн грн без ПДВ, станом на дату призначення експертизи (22.10.2020), -248,9 млн грн без ПДВ; різниця між вартістю будинку та вартістю його продажу на електронних торгах становила – 216,6 млн грн.; підпис у звіті про оцінку у виконавчому провадженні у графі «оцінювач» виконаний не оцінювачем, а іншою особою; підпис у постанові державного виконавця від 30.11.2016 про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому проваджені, у графі «з постановою експерт ознайомлений 01.12.2016 року» виконаний не оцінювачем, а іншою особою. Також, суд першої інстанції встановив, що розміщення оголошень щодо продажу майна на площадці "СЕТАМ" здійснювалось невідомою особою із використанням електронного ключа ОСОБА_3 , яка перебувала на посаді фахівця відділу ДП "СЕТАМ". Апеляційний г/с постановою від 22.06.2021 прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив, вказавши, зокрема, на помилкове встановлення судом першої інстанції обставин справи з огляду на матеріали кримінального провадження, у якому відсутній вирок суду, оскільки згідно правил ч.6 ст.75 ГПК України лише обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для г/с, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Верховний Суд скасував постанову апеляційного г/с та залишив в силі ухвалу місцевого г/с, вказавши, що відсутні підстави для висновку про те, що докази, використані у господарському провадженні, були отримані у незаконний спосіб, та є неналежними, оскільки згідно матеріалів справи слідчим ДБР 16.02.2021 прийнято постанову, якою надано дозвіл потерпілому у кримінальному провадженні в особі керівника та його представників, а також арбітражному керуючому на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме на використання копій матеріалів кримінального провадження під час звернення до судів цивільного, господарського та адміністративного судочинства.
Короткі висновки:
69.11. …обставину
треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості,
за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих
доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
69.18. …для
використання матеріалів кримінального провадження … має вирішальне значення
наявність дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
69.1.Завданням
національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і
доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти
Нідерландів").
69.2. ЄСПЛ
неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею
розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та
приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої
дії та рішення (рішення ЄСПЛ "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип
справедливості, закріплений у ст.6
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та
важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти
України", "Богатова проти України").
69.3. У
визначення справедливого судового розгляду справи сторін не можна не
враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення ЄСПЛ у
справі "Станкевич проти Польщі").
69.4. Верховний
Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів
доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту
дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря
доказування на сторони.
69.5. Одночасно
цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою
обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким
чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів,
тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих
доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від
02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від
18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано ВП ВС у постанові від 18.03.2020 у
справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
69.6. Справедливість
судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в т.ч. у здійсненні судом
правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
69.7. Слід
наголосити, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в
Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК
України та змінено назву ст. 79 ГПК
України з «Достатність доказів» на нову -
«Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним
впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність
доказів».
69.8. Стандарт
доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів»,
підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та
відповідач.
69.9. Відповідно
до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на
підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані
на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її
спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що
мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього
переконання.
69.10. Тлумачення
змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати
докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти
висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були
(аналогічний висновок викладений у постанові КГС ВС від 25.06.2020 у справі
№924/233/18).
69.11.Тобто,
обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої
переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з
урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Таку правову позицію висловив ВС у постанові від 30.09.2021 у
справі № 922/3928/20.
69.12. Зазначений
підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на
всі питання тлумачення і застосування Конвенції
про захист прав людини і основоположних свобод (п.1
ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші
проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах
загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним
сумнівом» («beyond reasonable doubt»).
69.13. За
ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які
вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
69.14. Відповідно
до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,
що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому
дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду
заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість,
достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок
доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в
цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у
справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
69.15. Згідно
ч.1 ст.104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь
встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами,
встановленими ст.86 цього Кодексу.
Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
69.16. Як
про це вже було позначено вище та встановлено судом апеляційної інстанції, місцевим
г/с під час прийняття ухвали від 02.06.2021 було враховано висновки експертиз
проведених в межах кримінального провадження № 42020100000000263 від 03.07.2020
та інші матеріали кримінального провадження.
69.17. Стаття 222 КПК України встановлює
недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування. Відомості
досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого
або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий,
прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування,
у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості
без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування
тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
69.18. Відтак,
в обставинах цієї справи для використання матеріалів кримінального
провадження № 42020100000000263 має вирішальне значення наявність дозволу на
розголошення відомостей досудового розслідування.
Аналогічну позицію Верховний Суд виклав у постановах, зокрема, від
20.10.2021 у справі № 910/10222/19, від 30.09.2021 у справі № 927/741/19.
69.19. З
матеріалів справи вбачається (том 1 арк. справи 154-155), що слідчим …. ДБР м.
Києва …16.02.2021 прийнято постанову про надання дозволу на розголошення
відомостей досудового розслідування, якою надано дозвіл потерпілому у
кримінальному провадженні ТОВ «ФК «Вельвічія» в особі … та його представників,
а також арбітражному керуючому … на розголошення відомостей досудового
розслідування у кримінальному провадженні №42020100000000263 від 07.07.2020, а
саме на використання копій матеріалів кримінального провадження під час
звернення до судів цивільного, господарського та адміністративного судочинства.
69.20. Отже, відсутні підстави для висновку про те, що докази, використані у господарському провадженні, були отримані у незаконний спосіб, та є неналежними, що вказує на необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції, наведеного у п.68 цієї Постанови.
Немає коментарів:
Дописати коментар