ПОСТАНОВА 30 листопада 2021 року, Справа № 910/23627/16, Верховний Суд у складі колегії суддів КГС:Білоуса В.В. - головуючого, Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/101873103
У справі про банкрутство ПАТ "Київський
суднобудівний-судноремонтний завод" (далі-Боржник), провадження у якій
було відкрито 21.08.2017, а ухвалою попереднього засідання 04.11.2020 визнано по відношенню до Боржника десять
кредиторів з грошовими вимогами, були
подані апеляційні скарги, в т. ч. апеляційна скарга ОСОБА_1 як уповноважена
особа акціонерів боржника. Апеляційний г/с залишив апеляційну скаргу спочатку
без руху та зобов`язав апелянта сплатити судовий збір як на ухвалу попереднього
засідання про визнання вимог усіх десяти кредиторів, так як в апеляційній
скарзі ОСОБА_1 не зазначив в частині яких саме кредиторських вимог він не
погоджується із оскаржуваною ухвалою, а після усунення недоліків постановою від
13.07.2021 відмовив у задоволенні апеляційної скарги. Верховний Суд
залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши, що апеляційний г/с
правомірно відмовив у задоволенні апеляційної скарги, оскільки всупереч вимог
ч.3 ст.47 КУзПБ скаржником не доведено порушення своїх прав, в якій сумі неправильно
визнано чи відмовлено у визнанні кредиторських вимог.
Позиція Верховного Суду
31.3. Відповідно до положень ч.2 ст.47 КУзПБ у
попередньому засіданні г/с розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли
протягом строку, передбаченого ч.1 ст.45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або
розпорядника майна. За результатами попереднього засідання г/с постановляє
ухвалу, в якій зазначаються, зокрема: розмір та перелік усіх визнаних судом
вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;
розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів. Розпорядник майна за
результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів
відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями,
наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів,
черговість задоволення кожної вимоги. Ухвала попереднього засідання є підставою
для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору
під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.
31.4. Ухвала господарського суду, постановлена за
результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі
про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів (ч. 3 ст. 47 КУзПБ).
31.7.Згідно ст.1 КУзПБ сторони у справі про банкрутство – конкурсні
кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені
кредитори, боржник (банкрут); уповноважена особа засновників
(учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена вищим органом управління
боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про
банкрутство з правом дорадчого голосу; учасники у справі про банкрутство -
сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, ФДМУ, НКЦПФР,
представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника,
уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у
випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо
прав або обов`язків яких існує спір.
31.8. При цьому, відповідно до положень ч.3 ст.47 КУзПБ ухвала г/с,
постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена
стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.
31.9. Отже, інші учасники справи мають право оскаржити вказане
судове рішення лише в частині, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси
та (або) обов`язки, що узгоджується зі статтею
254 ГПК України.
31.10. В цьому випадку, оскаржуване судове рішення повинно
безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути
розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на
момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься
судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
31.11.Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення
прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути
очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в скарзі має
чітко зазначити конкретні вимоги кредиторів, які на її думку
неправомірно визнано чи відхилено судом із зазначенням підстав.
31.12. Оскільки уповноважена особа акціонерів Боржника не є
стороною у справі про банкрутство боржника, водночас є учасником цієї справи,
суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що ухвала попереднього засідання може
бути оскаржена учасниками провадження у справі про банкрутство лише в частині
конкретних вимог кредиторів із зазначенням підстав, за яких вказані грошові
вимоги підлягають чи не підлягають визнанню у відповідності до вимог ч.3 ст.47 КУзПБ.
31.13. Отже, уповноважена особа акціонерів Боржника всупереч
вимогам ч.3 ст.47 КУзПБ не навів які норми законодавства неправильно
застосовані чи мали бути застосовані судом першої інстанції при визнанні чи
відмові у визнанні конкретного кредитора і з яких підстав; тим самим, не довів
порушення своїх прав, в якій сумі неправильно визнано чи відмовлено у визнанні
кредиторських вимог.
31.14. Разом з тим, суд касаційної інстанції зазначає, що правові
висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 26.03.2021 у справі №
910/23627/16 та від 05.06.2019 у справі №904/2820/15 стосуються наступного:
- у постанові Верховного Суду від
26.03.2021 у цій же справі № 910/23627/16, що розглядається, суд касаційної
інстанції скасував ухвалу Північного апеляційного господарського суду від
12.01.2021 у справі №910/23627/16, оскільки суд апеляційної інстанції не
врахував ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.11.2018 у справі
№ 910/23627/16, якою ОСОБА_1 було залучено до участі у справі - учасником
провадження як уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів)
суб`єкта підприємницької діяльності-боржника, відтак дійшов передчасного
висновку про повернення апеляційної скарги на підставі п.1 ч.5 ст.260 ГПК України (до
апеляційної скарги не додано доказів на підтвердження права ОСОБА_1 діяти від
імені акціонерів боржника).
- у пункті 30 цієї ж постанови Верховного
Суду від 26.03.2021 у справі № 910/23627/16, судом
касаційної інстанції було здійснено посилання на правову позицію, викладену у
постанові Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №904/2820/15 про те, що
набуття статусу уповноваженої особи учасників товариства відбувається за певних
умов - наявності рішення загальних зборів щодо уповноваження даної особи на
представництво інтересів боржника, а також у випадку володіння цією особою
більш як половиною статутного капіталу.
31.15. Отже, посилання скаржника на неврахування судом
апеляційної інстанції правових висновків, викладених у наведених постановах
Верховного Суду від 26.03.2021 у справі № 910/23627/16 та від 05.06.2019 у
справі № 904/2820/15 є необґрунтованими та стосуються
статусу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) суб`єкта
підприємницької діяльності-боржника як учасника справи про банкрутство
боржника. Водночас у вказаних постановах Верховного Суду відсутні висновки щодо
можливості оскарження ухвали господарського суду, постановленої за результатами
попереднього засідання учасником справи (уповноваженою особою акціонерів
боржника) без зазначення конкретних вимог кредиторів відповідно до вимог ч.3
ст.47 КУзПБ та
підстав для оскарження.
31.16. З огляду на те, що уповноваженою особою акціонерів Боржника,
всупереч вимог ч.3 ст.47 КУзПБ, не доведено порушення своїх прав, в якій сумі неправильно
визнано чи відмовлено у визнанні кредиторських вимог. Відтак, у задоволенні
апеляційної скарги уповноваженої особи акціонерів Боржника ОСОБА_1 правомірно
відмовлено. Наведеним, спростовуються аргументи касаційної скарги
Немає коментарів:
Дописати коментар