ПОСТАНОВА 30.11.2021 року, Справа № 910/638/20 (925/184/20), Верховний Суд у складі колегії суддів КГС:Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/101873104
03.02.2020 відкрито провадження у справі
про банкрутство ПрАТ "Райз-Максимко" (далі-Боржник). Через 10 днів після
цього Банк подав до іншого місцевого г/с позовну заяву до Боржника про
стягнення заборгованості за кредитними договорами від 28.03.2014 та від
27.06.2013, укладеними в межах Генеральної кредитної угоди від 23.02.2006
шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за
укладеними іпотечними договорами від 07.08.2008 та від 31.05.2010. Провадження
у справі за заявою Банку місцевий г/с
відкрив 20.02.2020, а 16.03.2020 передав справу за підсудністю до місцевого
г/с, що розглядав справу про банкрутство Боржника. Місцевий г/с в межах
справи про банкрутство рішенням від 02.12.2020, яке залишено без змін
апеляційним г/с (постанова від 25.03.2021) позов задовольнив частково.
Розглядаючи позовну заяву Банку суди дійшли висновку про можливість в межах
позовного провадження звернути стягнення на нерухоме майно боржника, щодо якого
відкрито провадження у справі про банкрутство, що є предметом іпотеки в рахунок
погашення заборгованості за Кредитними договорами. Верховний Суд скасував судові рішення
нижчих судів та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції,
вказавши, що судами при розгляді справи не застосовано положення ч.14 ст.39, ст.41, 45, 47 КУзПБ та порушено норми процесуального закону –
ст.236 ГПК України; пред`явлення Банком
13.02.2020 позову до Боржника про стягнення заборгованості шляхом звернення
стягнення на майно, після відкриття
03.02.2020 провадження у справі про банкрутство Боржника, суперечить
вимогам ч.14 ст.39, ст.45, 47 КУзПБ та не
узгоджується з положеннями п.7 ч.2 ст.42, ст.43
ГПК України; при новому розгляді необхідно належним
чином з`ясувати чи постановлено у справі про банкрутство ухвалу щодо розгляду
кредиторських вимог Банку, і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених в цій постанові
вирішити питання про наявність/відсутність підстав для зупинення, закриття
позовного провадження.
Короткі висновки:
38. …, предмет і підстави вимог забезпеченого
кредитора до боржника, як у позовному провадженні шляхом звернення стягнення на
майно для погашення заборгованості, так і в процедурах банкрутства є
аналогічними.
43. …пріоритетним є прийняття
судового рішення про визнання кредиторських вимог забезпеченого кредитора по
відношенню до позовного провадження у справі про стягнення заборгованості
шляхом звернення стягнення на майно боржника. Провадження у справі, за позовом
про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на майно боржника,
складом суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, на підставі
п.5 ч.1 ст.227 ГПК України має бути зупинене до вирішення у справі
про банкрутство питання щодо визнання кредиторських вимог забезпеченого кредитора
і прийняття з цього приводу судового рішення. Після прийняття у справі про
банкрутство судового рішення щодо розгляду кредиторських вимог забезпеченого
кредитора, провадження у справі за позовом про стягнення заборгованості шляхом
звернення стягнення на майно, підлягає поновленню і закриттю на підставі п.3
ч.1 ст.231 ГПК України. Якщо на момент отримання матеріалів справи позовного
провадження про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на майно,
направлених в справу про банкрутство на підставі ч.3 ст.7 КУзПБ, у справі про
банкрутство вже прийняте судове рішення щодо розгляду кредиторських вимог
забезпеченого кредитора, то провадження у справі за таким позовом забезпеченого
кредитора підлягає закриттю судом у провадженні якого знаходиться справа про
банкрутство на тій же підставі.
Позиція Верховного Суду
27.Згідно ч.14 ст.39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про
банкрутство пред`явлення конкурсними та забезпеченими
кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у
порядку передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі про
банкрутство.
28. Відповідно до п.7 ч.2 ст.42, ч.1, п.2 ч.2 ст.43 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати інші
процесуальні обов`язки, визначені законом або
судом. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно
користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не
допускається. Подання декількох позовів до одного того самого відповідача
(відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання
декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних
підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим
розподілом справ між суддями залежно від конкретних обставин може визнаватися
зловживанням процесуальними правами, як дій, що суперечать завданню
господарського судочинства.
31. Частинами 2, 3, 6 ст.45
КУзПБ унормовано, що забезпечені кредитори
зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у
справі про банкрутство в частині вимог, що є забезпеченими, або за умови
відмови від забезпечення. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути
виражені в національній валюті України і заявлені до г/с в порядку,
встановленим цією статтею. Заява кредитора, в тому рахунку має містити розмір
вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу,
пені), виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника та їх
обґрунтування, відомості про наявність заставного майна боржника, яке є
забезпеченням вимог, документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника,
докази сплати судового збору, надсилання заяви боржнику і розпоряднику
майна. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених
кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті,
розглядаються г/с у попередньому засіданні.
32. Статтею 64 КУзПБ унормовано черговість задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до положень цієї статті та ч.2 ст.47 цього Кодексу вимоги кредитора про погашення заборгованості зі
сплати неустойки (пені, штрафу) задовольняються в шосту чергу. Погашення
вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом
забезпечення здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом.
33. Тлумачення ч.14 ст.39, ст.45, 64 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що пред`явлення
забезпеченим кредитором вимог до боржника та їх задоволення можуть
здійснюватися лише у порядку передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження
у справі про банкрутство.
34. Це виключає "паралельність" двох проваджень і прийняття
двох судових рішень за вимогами забезпеченого кредитора з аналогічним предметом
і з аналогічних підстав.
35. В позовному провадженні вимоги забезпеченого кредитора, шляхом
звернення стягнення на майно, спрямовані на отримання грошових коштів від
продажу в примусовому порядку майна, яке є предметом забезпечення зобов`язань,
для погашення заборгованості за зобов`язаннями які вони забезпечують. За
результатами такого позовного провадження судом приймаються рішення.
36. Відповідно до ч.2 ст.47 КУзПБ у попередньому засіданні г/с розглядає всі вимоги
кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч.1 ст.45 цього
Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення
боржника або розпорядника майна. За результатами попереднього засідання г/с
постановляє ухвалу в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом
вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;
розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів. Розпорядник майна за
результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів
відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями,
наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів,
черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня)
враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту
чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство
можливе лише в ліквідаційній процедурі.
37. Ухвала попереднього засідання за результатами розгляду грошових
вимог кредиторів є формою судового рішення про повне або часткове визнання або
відмову у визнанні грошових вимог кредитора до боржника та підставою для
задоволення (погашення) визнаних грошових вимог у порядку передбаченому КУзПБ.
38. Відтак, предмет і підстави вимог забезпеченого кредитора до
боржника, як у позовному провадженні шляхом звернення стягнення на майно для
погашення заборгованості, так і в процедурах банкрутства є аналогічними.
39. Колегія суддів зауважує, що відповідно до положень ч.14 ст.39, ст.
45, 47 КУзПБ не допускається інше, ніж у порядку передбаченому цим
Кодексом, та в межах провадження у справі про банкрутство пред`явлення
забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення.
40. Пред`явлення Банком 13.02.2020 до г/с позову до Боржника про
стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на майно, після відкриття г/с
03.02.2020 провадження у справі про банкрутство Боржника, суперечить вимогам ч.14
ст.39, ст.45, 47 КУзПБ та не
узгоджується з положеннями п.7 ч.2 ст.42, ст.43
ГПК України.
41. Відтак, відповідно до вказаних норм законодавства забезпечений
кредитор, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство, пред`являти
вимоги до боржника має тільки в межах справи про банкрутство і вимагати їх
задоволення в порядку, передбаченому нормами КУзПБ.
42. Позовні заяви забезпеченого кредитора про звернення стягнення на
майно боржника для погашення заборгованості, подані як до так і після відкриття
провадження у справі про банкрутство боржника, до іншого господарського суду,
як той, що здійснює провадження у справі про банкрутство, на підставі ч.3 ст.7 КУзПБ мають бути
надіслані до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про
банкрутство.
43. Відповідно до положень ч.14 ст.39, ст.45, 47 КУзПБ пріоритетним
є прийняття судового рішення про визнання кредиторських вимог забезпеченого
кредитора по відношенню до позовного провадження у справі про стягнення
заборгованості шляхом звернення стягнення на майно боржника. Провадження
у справі, за позовом про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на
майно боржника, складом суду, в провадженні якого перебуває справа про
банкрутство, на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК України має бути зупинене до вирішення у справі про
банкрутство питання щодо визнання кредиторських вимог забезпеченого кредитора і
прийняття з цього приводу судового рішення.
Після прийняття у справі про банкрутство судового рішення щодо розгляду
кредиторських вимог забезпеченого кредитора, провадження у справі за позовом
про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на майно, підлягає
поновленню і закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України. Якщо на момент отримання матеріалів справи позовного
провадження про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на майно,
направлених в справу про банкрутство на підставі ч.3 ст.7 КУзПБ, у справі про банкрутство вже прийняте судове рішення щодо
розгляду кредиторських вимог забезпеченого кредитора, то провадження у справі
за таким позовом забезпеченого кредитора підлягає закриттю судом у провадженні
якого знаходиться справа про банкрутство на тій же підставі.
44. Суд звертається до правової позиції ВС у складі палати для
розгляду справ про банкрутство КГС від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19 щодо
необхідності закриття на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України позовного провадження
після прийняття господарським судом ухвали за результатами розгляду
кредиторських вимог.
45. Згідно ч.6, 8 ст.41 КУзПБ задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок
майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах
провадження у справі про банкрутство. Дія мораторію припиняється з дня закриття
провадження у справі про банкрутство. Щодо задоволення вимог забезпечених
кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія
мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня
введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом
цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або
ухвалу про введення процедури санації.
46. Щодо застосування до спірних правовідносин ч.6, 8 ст.41 КУзПБ якими
передбачено задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна
боржника, яке є предметом забезпечення, Суд звертається до правової позиції
Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство КГС від
22.09.2021 у справі № 905/1923/15 згідно якої забезпечений кредитор після
спливу 170 к.д. з дня введення процедури розпорядження майном має право
звернутися до г/с, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, із
заявою про надання судом згоди на звернення стягнення на майно, яке є предметом
забезпечення, за результатами розгляду якої суд виносить відповідну ухвалу.
48. … При прийнятті оскаржуваних рішень суди … не застосували
положення ч.14 ст.39, ст.41, 45, 47 КУзПБ, не
з`ясували чи постановлено у справі про банкрутство ухвалу щодо розгляду
кредиторських вимог Банку, не вирішили питання про наявність/відсутність
підстав для зупинення, закриття позовного провадження у справі №910/638/20
(925/184/20).
Немає коментарів:
Дописати коментар