ПОСТАНОВА 20 грудня 2021 року, Справа № 922/1775/19, Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К.М.- головуючого, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/102220157
У справі про неплатоспроможність ФОП,
провадження у якій було відкрито 09.07.2019,
а 01.10.2020 введено процедуру реструктуризації, 27.10.2020 від ОСОБА_1
(кредитор) надійшла заява з грошовими вимогами до боржника у розмірі 34,3 млн
грн, які обґрунтовані невиконанням
боржником зобов`язань за договором позики від 05.10.2007, що підтверджується
розпискою до договору та рішенням районного суду від 25.05.2020 у справі
№644/1597/19, а також невиконанням зобов`язань за інвестиційним договором
(змішаний, з елементами майнової позики) від 01.03.2007. Боржник визнав грошові вимоги повністю, а Місцевий
г/с ухвалою від 18.03.2021,яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова
від 20.07.2021) заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника задовольнив
частково, визнав грошові вимоги за договором позики на суму 9,9 млн грн та
відмовив у визнанні грошових вимог за інвестиційним договором з огляду на
визнання останніх такими, що не підтверджені жодними належними, допустимими та
достовірними доказами, оскільки зміст інвестиційного договору від 01.03.2007 та
акт приймання-передачі об`єктів від 05.04.2007 не дозволяє ідентифікувати
ОСОБА_1 саме як інвестора за цим договором; мета укладання інвестиційного
договору (змішаного, з елементами майнової позики) від 01.03.2007 та реальність
інвестування майна, обумовленого умовами договору, викликає сумнів. Верховний Суд залишив касаційну скаргу
без задоволення, вказавши, що погоджується з висновками судів попередніх
інстанцій про відхилення заявлених ОСОБА_1 вимог на підставі інвестиційного
договору (змішаного, з елементами майнової позики) від 01.03.2007, які не
підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами, беручи до уваги
основну ціль процедури неплатоспроможності - максимальне та справедливе
задоволення вимог кредиторів.
Короткі висновки:
Ø визнання боржником кредиторських вимог не
є безумовною підставою для їх визнання судом, поза як під час розгляду
кредиторських вимог, суд з`ясовує правову природу таких вимог, надає правову
оцінку доказам, поданим кредитором на підтвердження його грошових вимог до
боржника, перевіряє дійсність заявлених вимог та з огляду на встановлене
доходить вмотивованого висновку про наявність чи відсутність підстав для їх
визнання. Тобто, обставини визнання чи заперечення кредиторських вимог
боржником не є вирішальним фактором при розгляді заявлених вимог.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Ø
…одним
з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення вимог
кредиторів.
Ø
Тому
визначення підстав виникнення (природи, характеру) пред`явлених особою вимог до
боржника є важливим елементом реалізації наведеної мети, оскільки від цього
залежить набуття особою статусу кредитора у справі про банкрутство, який може бути
набутий лише за умови пред`явлення вимог до боржника, які ґрунтуються на
визначених законом вимогах та підставах.
Ø
Поняття
кредитора у справі про банкрутство розкрито в абзаці 11 ст.1 КУзПБ, згідно з яким кредитор
- юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений
відповідно до ПК України здійснювати
заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати
єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах
своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань
до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно
до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні
ринки" діє в інтересах власників облігацій,
які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових
зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до
боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і
виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори
- кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у
справі про банкрутство.
Ø
За
приписами абзаців 4, 13 ст.1 КУзПБ - боржником є юридична особа або фізична
особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої
грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність
боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання
перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим
Кодексом.
Ø
Згідно
з абзацом 5 ст.1 КУзПБ грошове зобов`язання - це зобов`язання
боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового
правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством
України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати
податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове
державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають
внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду,
найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До
складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати
податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на
загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не
включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на
дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли
внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати
авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника -
юридичної особи, що виникли з такої участі.
Ø
Порядок
звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після
відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені,
зокрема ст. 45, 46, 47 КУзПБ.
Ø
Відповідно
до положень ч.1, 3, 6 ст.45 КУзПБ:
o
конкурсні
кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про
банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з
вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів
з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про
банкрутство;
o
до заяви
в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують
грошові вимоги до боржника;
o
заяви
з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах
строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським
судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв
господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або
частково) вимог таких кредиторів.
Ø
Приписами
ч.1 ст.46 цього Кодексу передбачено, що г/с не пізніше п`яти днів з дня
надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності
вимогам цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.47
КУзПБ у попередньому засіданні г/с розглядає всі
вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч.1 ст.45
цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення
боржника або розпорядника майна.
Ø
Колегія
суддів суду касаційної інстанції звертає увагу на усталені правові висновки
ВС стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі
та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство,
відповідно до яких:
o
заявник
сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови
ВС від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від
15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від
07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
o
обов`язок
здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав
виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру
та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в
провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови ВС від 26.02.2019
у справі №908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у
справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у
справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у
справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
o
під
час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та
повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд розглядає кожну
заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за
результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові
вимоги кредитора (постанови ВС від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019
у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у
справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
o
у
попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати
правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх
визнання чи відхилення боржником (постанови ВС від 26.02.2019 у справі №
908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №
910/10542/18).
o
завданням
господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника
грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними
документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що
свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість
боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до
компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови ВС від 05.03.2019
у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі №914/1126/14, від 20.06.2019 у
справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у
справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у
справі № 904/9024/16);
o
у
справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно
заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або
відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження
первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення
юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного
спору (постанови ВС від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у
справі № 908/2189/17).
Ø
Наведені
висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ (відповідно до п.4
розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення в
дію цього Кодексу подальший розгляд
справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про
банкрутство), оскільки Кодекс (ст. 45-47) містить аналогічне правове
регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у
справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.
Ø
Згідно
з висновком судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС завданням г/с у попередньому засіданні є
перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які
можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками,
актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін
та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням
юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого
спору (постанова ВС від 02.09.2021 у справі № 914/1194/16).
Ø
Оцінка
господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного
аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим
урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також
використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства.
Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій
є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних,
технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та
зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю
(аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати ВС від
05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).
Ø
За
змістом ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона
посилається як на підставу своїх вимог.
Ø
Статтею 76 ГПК
України передбачено, що належними є докази, на
підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи
заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають
встановленню при ухваленні судового рішення.
Ø
Відповідно
до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,
що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому
дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду
заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість,
достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок
доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в
цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у
справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Ø
Оцінюючи
повноту і всебічність судового розгляду у цій справі, колегія суддів касаційної
інстанції виходить з наведених норм КУзПБ у сукупності з положеннями процесуального закону щодо
диспозитивності у господарському процесі, прав та обов`язків сторін у справі
про банкрутство, доведення стороною відомостей, вказаних в обґрунтування своїх
вимог і заперечень, порядку надання доказів, розглянувши які, суди
встановили:
…
Ø За результатами правового
аналізу поданої ОСОБА_1 заяви з кредиторськими вимогами (в оскаржуваній
частині), підстав їх виникнення, характеру, розміру заявлених вимог,
зважаючи на здійснену судами першої та апеляційної інстанції правову кваліфікацію
доказів, наданих на її підтвердження, колегія суддів КГС погоджується з
висновками судів попередніх інстанцій про відхилення заявлених ОСОБА_1 вимог на
підставі інвестиційного договору (змішаного, з елементами майнової позики) від
01.03.2007, які не підтверджені належними, допустимими та достовірними
доказами, беручи до уваги основну ціль процедури неплатоспроможності-максимальне
та справедливе задоволення вимог кредиторів.
Ø
ВС
звертає увагу на те, що правовий висновок про обґрунтованість відмови судів
першої та апеляційної інстанцій у визнанні грошових вимог
кредитора внаслідок неподання таким кредитором належних та достатніх
документальних доказів у справі про банкрутство при зверненні з грошовими вимогами
до боржника підтверджується сталою практикою ВС, зокрема у справах
№910/21939/15 та № 904/2104/19.
Ø Посилання в касаційній скарзі на обставини визнання боржником його вимог в повному обсязі, ВС оцінюється критично, оскільки визнання боржником кредиторських вимог не є безумовною підставою для їх визнання судом, поза як під час розгляду кредиторських вимог, суд з`ясовує правову природу таких вимог, надає правову оцінку доказам, поданим кредитором на підтвердження його грошових вимог до боржника, перевіряє дійсність заявлених вимог та з огляду на встановлене доходить вмотивованого висновку про наявність чи відсутність підстав для їх визнання. Тобто, обставини визнання чи заперечення кредиторських вимог боржником не є вирішальним фактором при розгляді заявлених вимог.
ØТвердження скаржника про неврахування судами правових висновків ВС, викладених у постановах від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 щодо презумпції правомірності правочину та від 09.01.2019 у справі № 759/2328/16-ц щодо висновку про нікчемний правочин, колегією суддів відхиляються, оскільки у зазначених справах правовідносини не були подібними тим, що розглядаються в межах цього провадження.
Немає коментарів:
Дописати коментар