ПОСТАНОВА 25 січня 2022 року, cправа № 914/346/20 (914/155/21), Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В. Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/103320396
В межах справи про банкрутство ПП "Захід-Агроінвест"
(далі-Боржник), у якій 24.06.2020 були визнані грошові вимоги ТОВ "Україна
2001" у розмірі 22,9 млн. грн (без урахування заяви про зарахування від
04.11.2019), у січні 2021 року Боржник в особі ліквідатора подав позов про
стягнення з ТОВ "Україна 2001" заборгованості за договором від
15.10.2019 на переробку соняшнику на давальницьких умовах (екстрадиційне
виробництво) у розмірі 2,8 млн грн, з яких 2,6 млн грн - основний борг, 232,7тис.
грн - пеня. Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що зобов`язання на
суму основного боргу 400,7 тис. грн припинені на підставі заяви про зарахування
від 04.11.2019, а в решті основного боргу - на підставі додаткової угоди від
31.10.2019. Місцевий г/с рішенням від 22.06.2021 задовольнив позов
частково, стягнув з відповідача на користь позивача 2,6 млн грн основного боргу
та 169,6 тис. грн пені, у стягненні 63,1
тис. грн пені відмовив з підстав нарахування вказаної суми пені понад
шестимісячний строк, передбачений ст.232
ГК України. Апеляційний г/с постановою від
13.10.2021 ухвалив нове рішення, яким в позові відмовив, вказавши про
припинення основного зобов`язання у сумі 2,6 млн грн зустрічним зарахуванням
однорідних грошових вимог, у зв`язку з чим визнав необґрунтованим нарахування
та стягнення пені. ПП "Захід-Агроінвест", від імені якого було
складено заяву про зарахування, подав касаційну скаргу, заперечуючи зарахування
як з підстав відсутності його відображення в бухобліку, так і з посиланням на
фальсифікацію заяви про зарахування (невідповідність відбитку печатки позивача
на заяві). Скаржник також доводив, що оскаржувана
постанова апеляційного г/с ухвалена з неправильним п.6 ч.1 ст.3 ЦК
України, порушенням ст.75 ГПК України (не врахована ухвала суду від 24.06.2020 у справі №
914/346/20, згідно з якою визнано грошові вимоги ТОВ "Україна 2001"
саме у розмірі 22,9 млн грн) за відсутності правового висновку ВС у подібних
правовідносинах щодо застосування норм ст.75 ГПК України та без врахування висновків щодо застосування норм
права, викладених у постановах ВС від 20.10.2021 у справі № 910/4089/20, від
04.08.2020 у справі № 910/24323/16. Верховний Суд направив справу на
новий апеляційний розгляд, вказавши про доведеність припинення зобов`язання на
підставі заяви від 04.11.2019, передчасність висновку про припинення зобов’язань
на підставі додаткової угоди від 31.10.2019, нерелевантність правових висновків
ВС, на які було посилання, так як стосується заперечень іншої сторони на заяву
про зарахування (особи, якій адресовано заяву про зарахування, а не особи, яка
сама склала і направила таку заяву своєму контрагенту. Також ВС відхилив доводи
скаржника про недобросовісність дій відповідача з підстав подання ним заяви про
зарахування вимог від 04.11.2019 вже після постановлення ухвали про визнання
кредиторських вимог до боржника та подання позову, оскільки за згаданою заявою
передбачено припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних вимог обох
сторін. Крім того, ВС вказав, що ліквідатор,
реалізуючи свої повноваження, з метою справедливого розподілу грошових коштів,
повинен врахувати встановлену апеляційним г/с обставину припинення зобовязання
зарахуванням у реєстрі під час задоволення вимог кредиторів в порядку,
визначеному ст.64 КУзПБ, та не допустити
безпідставного стягнення з боржника на користь кредитора коштів на суму
припинених зобов`язань.
Короткі висновки:
8.19.Заяви однієї сторони достатньо
для проведення зарахування, а якщо інша сторона не погоджується з
проведенням такого зарахування, вона вправі звернутися за захистом своїх
охоронюваних законом прав до суду ….
8.20.Якщо друга сторона вважає, що заява
першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов`язань
(наприклад, недопустимість зарахування зустрічних вимог згідно з ст.203 ГК
України та ст.602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися
до г/с з позовом про примусове виконання зобов`язання першою стороною в натурі
або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.
8.24. … зарахування зустрічних однорідних вимог,
про яке заявила одна із сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу
положень ст.601 ЦК України та не пов`язується з прийняттям такого
зарахування іншою стороною.
8.29-8.30. …після розгляду грошових вимог
конкурсних кредиторів ведення реєстру вимог кредиторів та внесення до нього
змін покладається на розпорядника майном (керуючого санацією, ліквідатора);
немає необхідності у прийнятті судового рішення саме про внесення змін до
реєстру вимог кредиторів за наслідком розгляду поточних, заставних чи інших
вимог, які визнані ухвалою суду про розгляд вимог цього кредитора.
8.Позиція Верховного Суду
8.13. … За правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням
зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із
сторін, згідно з вимогами ст.601 ЦК
України.
8.14.Відповідно до ст.202
ЦК України правочином є дія особи, спрямована на
набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть
бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім
правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома
особами.
8.15.Зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних
однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання
яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (ст.601 ЦК України).
8.16.Законодавство не передбачає спеціального порядку
та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину. За
загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової
форми), відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони як
односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила
відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з
сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною
іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення
зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін у
такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.
8.17.Таким чином, зарахування можливе за наявності таких умов:
зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов`язаннях, і при
цьому кредитор в одному зобов`язанні є боржником в іншому зобов`язанні;
однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.
8.18.Наслідком здійснення такого правочину є
припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата
перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює
необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним
вище умовам.
8.19.Заяви однієї сторони достатньо для проведення
зарахування, а якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого
зарахування, вона вправі звернутися за захистом своїх охоронюваних
законом прав до суду, що в подальшому буде підставою для перегляду
рішення в даній справі за новивиявленими обставинами.
8.20.Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є
нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов`язань (наприклад,
недопустимість зарахування зустрічних вимог згідно з ст.203 ГК України та ст.602
ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до
г/с з позовом про примусове виконання зобов`язання першою стороною в натурі або
про застосування інших способів захисту, встановлених законом.
8.21.Враховуючи заперечення ліквідатора ПП "Захід-Агроінвест"
щодо вищезгаданої заяви про зарахування зустрічних вимог, місцевим г/с не
встановлено обставин оскарження позивачем вимоги про зарахування зустрічних
вимог чи неможливості зарахування зустрічних вимог, зазначених у заяві від
04.11.2019, як і не встановлено того, що наведені у заяві вимоги не є
зустрічними та однорідними. Позаяк, у разі якщо зобов`язання, які виникли
між сторонами за укладеними договорами є грошовими, то вони є однорідними.
8.22.Іншою важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних
вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме - відсутність спору
щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань. В рішеннях судів попередніх
інстанцій відсутня вказівка на докази, які б свідчили про наявність оспорювання
сторонами змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, які підлягали
зарахуванню за заявою від 04.11.2019. Суд першої інстанції, вказавши про
спірність зустрічних однорідних вимог, послався на судову практику КГС ВС, яка
не є релевантною до спірних правовідносин, оскільки стосується заперечень іншої
сторони на заяву про зарахування, тобто особи, якій адресовано заяву про
зарахування зустрічних вимог, а не особи, яка сама склала і направила таку
заяву своєму контрагенту.
8.23.Зважаючи на викладене вище, колегія суддів погоджується з
висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідачем доведено факт
припинення зобов`язання за договором №15/10-пс від 15.10.2019 шляхом
зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 400721,84 грн.
8.24.Посилання скаржника на відсутність у його бухгалтерському
обліку відомостей про зустрічне зарахування однорідних вимог за заявою від
04.11.2019 не може слугувати підставою для неврахування судом вказаної заяви,
оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявила одна із
сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу положень ст.601 ЦК України та не
пов`язується з прийняттям такого зарахування іншою стороною.
…
8.28.Відносно доводів скаржника про порушення судом апеляційної
інстанції положень ст.75 ГПК України та неврахування ухвали г/с Львівської області від
24.06.2020 у справі № 914/346/20, згідно з якою визнано грошові вимоги ТОВ
"Україна 2001" саме у розмірі 22929583,53 грн, колегія суддів
зазначає наступне. Дійсно, вказаною ухвалою суду визначено розмір кредиторських
вимог ТОВ "Україна 2001" без урахування заяви від 04.11.2019 про
зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки ТОВ "Україна 2001"
з порушенням процесуальних строків повідомило місцевий г/с про існування такої
заяви та просило зменшити розмір визнаних кредиторських вимог вже після
постановлення ухвали від 24.06.2020.
8.29. Згідно з ч.2 ст.47, ч.1 ст.61 КУзПБ після
розгляду грошових вимог конкурсних кредиторів ведення реєстру вимог кредиторів
та внесення до нього змін покладається на розпорядника майном (керуючого
санацією, ліквідатора). Ліквідатор веде реєстр вимог кредиторів, заявляє в
установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних
кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про
банкрутство.
8.30.Відповідно до визначеної вищезгаданим Кодексом процедури
ведення реєстру немає необхідності у прийнятті судового рішення саме про
внесення змін до реєстру вимог кредиторів за наслідком розгляду поточних,
заставних чи інших вимог, які визнані ухвалою суду про розгляд вимог цього
кредитора (близький за змістом правовий висновок викладено у постанові ВС
від 09.07.2020 у справі №910/26972/14).
8.31.Стаття 64 КУзПБ визначає черговість та механізм задоволення вимог
кредиторів, внесених до реєстру, з урахуванням фактичних даних щодо розміру сум
кредиторських вимог, оскільки в ході виконання процедури банкрутства розмір
вимог кредиторів змінюється в силу відповідних юридичних фактів (внаслідок
погашення, відмови кредитора від вимог, зарахування зустрічних вимог, тощо).
8.32.Встановлення судом апеляційної інстанції у цій
справі факту припинення зобов`язань сторін шляхом зарахування зустрічних
однорідних вимог по своїй суті вказуватиме про об`єктивний та актуальний стан заборгованості
на дату ухвалення відповідного рішення. Ліквідатор, реалізуючи свої
повноваження, з метою справедливого розподілу грошових коштів, повинен
врахувати вказану обставину у реєстрі під час задоволення вимог кредиторів
в порядку, визначеному ст.64 КУзПБ, та не допустити безпідставного стягнення з боржника на
користь кредитора коштів на суму припинених зобов`язань.
8.33.Суд відхиляє твердження скаржника про недобросовісність дій
відповідача з підстав подання ним заяви про зарахування вимог від 04.11.2019
вже після постановлення ухвали про визнання кредиторських вимог до боржника та
подання позову, який розглядався у цій справі, оскільки за згаданою заявою
передбачено припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних вимог обох
сторін за укладеними між ними правочинами … .
8.34.Відносно припинення зобов`язань ТОВ "Україна
2001" перед ПП "Захід-Агроінвест" за договором №15/10-пс від
15.10.2019, на підставі додаткової угоди від 30.10.2019 до вказаного договору,
суд касаційної інстанції зазначає наступне.
8.35.За умовами додаткової угоди від 30.10.2019 сторони дійшли
згоди змінити положення договору № 15/10-пс від 15.10.2019, виклавши пункт 8.1
цього договору у наступній редакції: "8.1. Оплата вартості ціни робіт з
переробки сировини (її партії) здійснюється замовником шляхом перерахування
грошових коштів на поточний (розрахунковий) рахунок виконавця на підставі
рахунку протягом 2 (двох) операційних (банківських) днів з дати підписання
сторонами акту виконаних робіт (п.6.5 договору). У випадку наявності
заборгованості виконавця перед замовником за іншими правочинами (строк
виконання яких настав), зобов`язання замовника за даним договором відразу
припиняються повністю або частково, в залежності від суми заборгованості
виконавця, шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних грошових вимог між
виконавцем і замовником, а зобов`язання виконавця перед замовником автоматично
зменшуються на суму зобов`язань замовника перед виконавцем за цим
договором".
8.36.Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, обмежившись
вказівкою на свободу договору, передбачену в ст.627 ЦК України,
відсутність законодавчої заборони на укладення змішаного договору, можливість
укладання якого передбачена ст.628 ЦК України, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що позивач правомірно
застосував п.1 додаткової угоди від 30.10.2019 із зміненим п.8.1 договору
№15/10-пс від 15.10.2019 та провів зарахування решти однорідних зустрічних
вимог у сумі 2225256,23 грн, яка не увійшла до суми зарахування, проведеного
згідно із заявою від 04.11.2019.
8.37.Водночас, судом апеляційної інстанції залишено поза
увагою, що відповідно до статті 601
ЦК України вимоги, які підлягають зарахуванню,
мають відповідати таким умовам:
- бути зустрічними (кредитор за одним
зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є
кредитором за другим);
- бути однорідними (зараховуватися можуть
вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило
про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується
підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних
вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);
- строк виконання таких вимог має бути
таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.
8.38.Зважаючи на те, що зарахування зустрічних однорідних вимог
є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є
кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому
зобов`язанні - є кредитором у другому), а також допускається проведення
часткового зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром)
зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що
дорівнює розміру першого зобов`язання, констатуючи факт припинення зобов`язань
проведеним зарахуванням зустрічних вимог згідно з додатковою угодою від
30.10.2019, суд апеляційної інстанції мав чітко встановити, які саме
зобов`язання обох сторін припиняються (повністю або частково), за якими саме
правочинами, яка сума заборгованості заявлена до зарахування як кредитором, так
і боржником, чи існувала така заборгованість взагалі та чи настав строк
виконання вимог, заявлених до зарахування. Однак постанова суду апеляційної
інстанції не містить таких відомостей.
8.39.Очевидним є те, що скасувавши рішення місцевого г/с, суд
апеляційної інстанції у своїй постанові повинен був навести більш аргументовані
доводи, аніж ті, що їх наведено судом першої інстанції. Однак аналіз
мотивувальної частини оскарженої постанови свідчить про те, що застосований
судом апеляційної інстанцій підхід у з`ясуванні обставин справи та в оцінці
доказів не відповідає встановленим процесуальним законодавством вимогам та не
демонструє того, що доводи учасників у цій справі були почуті.
8.40.Без встановлення вищевказаних обставин неможливо дійти
однозначного та беззаперечного висновку про те, чи припинилися зобов`язання ТОВ
"Україна 2001" перед ПП "Захід-Агроінвест" за договором №
15/10-пс від 15.10.2019 на суму основного боргу у розмірі 2225256,23 грн та чи
взагалі було проведено взаємозалік зустрічних вимог між сторонами на вказану
суму, а відтак і перевірити правомірність нарахування позивачем пені на суму
боргу.
8.41.В силу імперативного припису ч.2 ст.300 ГПК України суд
касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені
ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або
додатково перевіряти докази.
Немає коментарів:
Дописати коментар