ПОСТАНОВА 03 лютого 2022 року, Справа № 50/25-б, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/103127414
У справі про банкрутство державної
установи, що заснована на загальнодержавній власності та належить до сфери
управління Міноборони, провадження у якій відкрито 27.12.2010, а 04.10.2012 г/с
ввів процедуру санації та призначив керуючого санацією, 03.09.2020 до суду
надійшло клопотання Міністерства оборони України про закриття справи, яке було обгрунтовано
тривалістю провадження у справі (понад 9 років, з яких майже 8 років-процедура
санації), напротязі якого план санації так і не затверджено та неможливістю застосувати
до боржника процедуру санації і що чинний у справі про банкрутство мораторій
упродовж тривалого часу (понад дев`ять років) забороняє задоволення
вимог конкурсних кредиторів боржника. Місцевий г/с ухвалою від
16.09.2020, яка залишена беззмін апеляційним г/с (постанова від 09.12.2020)
у задоволенні клопотання відмовив, мотивував відсутністю підстав та відсутність
законодавчих приписів щодо закриття справи або припинення процедури у справах
про банкрутство боржників щодо яких введені тимчасові обмеження відповідно до
закону, а також тим, що клопотання заявника не містить посилань на порядок,
механізм, спосіб забезпечення боржником розрахунку з кредиторами поза межами
справи про банкрутство за умови припинення мораторію, в тому числі щодо
готовності заявника погасити визнані судом вимоги кредиторів та механізмів
розрахунку з кредиторами, висновків щодо наслідків закриття провадження у
справі про банкрутство боржника. Верховний суд скасував судові рішення нижчих
судів і ухвалив нове рішення, яким провадження у справі закрив.
Короткі висновки:
54. …згідно Закону від 02.10.2019 №145-IX …заборона
у застосуванні процедури санації/ліквідації до державних підприємств не
є підставою для припинення вже застосованої до набрання чинності цим Законом та триваючої щодо боржника судової процедури
санації/ліквідації.
56-57….провадження у справах про
банкрутство державних підприємств, частка державної власності в
статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків, щодо яких судова процедура санації/ліквідації
була застосована (введена) до набрання чинності Законом
від 02.10.2019 № 145-IX продовжує здійснюватися відповідно до
застосованої у такій справі судової процедури щодо боржника, з урахуванням п.4 Прикінцевих
та перехідних положень КУзПБ. Проте запроваджені з набранням чинності Законом
від 02.10.2019 №145-IX обмеження унеможливлюють застосування до наведених
підприємств подальшої судової процедури ліквідації протягом
трьох років з дня набрання чинності цим Законом з обумовленим
законодавцем виключенням - при здійснені ліквідації боржника за рішенням
власника.
82-83. Наявність встановленого Законом
України від 02.10.2019 № 145-IX обмеження застосування до боржника
(державного підприємства, частка державної власності в статутному капіталі
якого перевищує 50 відсотків) щодо якого введена судова процедура санації подальшої
процедури ліквідації та відсутність упродовж тривалого часу
успішного завершення процедури банкрутства боржника щодо якого введено
процедуру санації позбавляють можливості реалізації визначених Законом
про банкрутство в редакції до 19.01.2013 цілей процедури
банкрутства. Тому подальше
провадження справи про банкрутство … втрачає юридичну доцільність, адже
унеможливлює досягнення мети банкрутства - відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з
метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів
85. … процедура санації може завершитися
закриттям провадження у справі про банкрутство із застосуванням п.2 ч.1 ст.231
ГПК України, як така, що позбавляє можливості досягнення легітимної
мети Закону про банкрутство ….
Висновки щодо застосування
норм права
102.Процедури банкрутства за приписами Закону
про банкрутство в редакції до 19.01.2013, мають строковий
характер.
103. У разі тривалого здійснення провадження
у справі про банкрутство боржника щодо якого введено процедуру санації через
неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства
про банкрутство, суд має право застосувати загальні процесуальні норми – п.2 ч.1
ст.231 ГПК України та закрити провадження у справі з метою забезпечення
права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення
балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження, зокрема
у випадку відсутності затвердженого плану санації та недосягнення легітимної
мети Закону про банкрутство.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
41. Провадження у справі про банкрутство ДУ "70 Управління
начальника робіт" Міністерства оборони України та процедура санації
боржника введена на підставі норм Закону
про банкрутство від 14.05.1992 № 2343-XII в
редакції, яка діяла до 19.01.2013 та підлягає застосуванню у цій справі з
урахуванням пункту 11 розділу X "Прикінцеві та перехідні
положення" Закону № 2343-XII (у редакції Закону № 4212-VI) також
після набрання чинності Закону про банкрутство в редакції від 19.01.2013 (Закон про
банкрутство в редакції від 22.12.2011 №
4212-VI).
42. 21.10.2019 введено в дію КУзПБ від 18.10.2018 № 2597-VIII, який
встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної
особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також
відновлення платоспроможності фізичної особи.
43. Згідно п.2 Прикінцевих
та перехідних положень КУзПБ з дня введення в
дію цього Кодексу визнано таким, що
втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.
44. Пунктом 4 Прикінцевих
та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з
дня введення в дію цього Кодексу подальший
розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про
банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію
цього Кодексу перебувають на
стадії санації, провадження в яких
продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше
провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
45. Отже законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі)
визначено пряму дію норм КУзПБ та їх
застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття
провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в
дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
46. Оскільки на час введення в дію КУзПБ провадження у
справі про банкрутство ДУ "70 Управління начальника робіт"
Міністерства оборони України перебувало на стадії санації, розгляд цієї справи
здійснюється з урахуванням положень Закону від 14.05.1992 №
2343-XII в редакції, яка діяла до 19.01.2013.
47. За ст.1, 4 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 щодо боржника можуть
застосовуватися такі судові процедури банкрутства як розпорядження майном
боржника, мирова угода, санація (відновлення платоспроможності)
боржника та ліквідація банкрута.
48. Згідно із абзацом 12 ст.1
Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013
санація, як одна із судових процедур банкрутства, є системою заходів, що
здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання
визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, вона спрямована на оздоровлення
фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному
обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства,
боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури
боржника.
49. Відповідно до частини першої статті 17 Закону про банкрутство в
редакції до 19.01.2013 визначено, що санація вводиться на строк не
більше дванадцяти місяців. За клопотанням комітету кредиторів чи
керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено
ще до шести місяців або скорочено.
50. Отже, Законом про
банкрутство в редакції до 19.01.2013 визначено
строк для здійснення судової процедури санації у справі про банкрутство
боржника, який не може перевищувати вісімнадцяти місяців.
51. 20.10.2019 набрав чинності Закон України від 02.10.2019 № 145-IX "Про визнання таким, що
втратив чинність, Закону України "Про перелік
об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".
52. Відповідно до абзацу першого пункту 2 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України
від 02.10.2019 № 145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону
України "Про перелік об`єктів права державної
власності, що не підлягають приватизації" у справах про банкрутство державних
підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств,
у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50
відсотків, не застосовуються судова процедура санації,
крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві,
розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової
техніки, та судова процедура ліквідації, крім
тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня
набрання чинності цим Законом.
53. Тобто, наведеною нормою Закону
від 02.10.2019 № 145-IX до державних
підприємств, частка державної власності в статутному капіталі яких перевищує 50
відсотків, встановлені обмеження щодо застосування процедур санації чи
ліквідації, з єдиним виключенням щодо процедури санації, яке полягає у
належності боржника до державних підприємств, які задіяні у виконанні
державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації,
ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, а також виключенням
щодо процедури ліквідації - за умови здійснення ліквідації боржника за рішенням
власника.
54. Однак згідно Закону
від 02.10.2019 № 145-IX така заборона у застосуванні
процедури санації/ліквідації до державних підприємств не є підставою
для припинення вже застосованої до набрання чинності цим Законом та триваючої щодо боржника судової процедури
санації/ліквідації.
55. Суд звертає увагу, що за змістом п.2 розділу ІІІ Прикінцеві та перехідні положення" Закону від
02.10.2019 № 145-IX на боржників - державні
підприємства, до яких процедури санації/ліквідації у справах про
банкрутство застосовані до набрання чинності Законом від
02.10.2019 № 145-IX, положення його п.2 розділу
ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" (щодо законодавчих обмежень у
застосуванні процедур санації та ліквідації до державних підприємств, крім тих,
для яких п.2 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення"
Закону від 02.10.2019 № 145-ІХ встановлені
винятки у забороні щодо застосування цих процедур) не поширюються та
ці норми не застосовуються як підстава для закриття провадження у
відповідній справі про банкрутство, а провадження продовжується відповідно
до застосованої у відповідній справі процедури, з урахуванням п.4 Прикінцевих
та перехідних положень КУзПБ (аналогічний
висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про
банкрутство КГС ВС від 18.11.2021 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817).
56.Тож провадження у справах про банкрутство державних
підприємств, частка державної власності в статутному капіталі яких
перевищує 50 відсотків, щодо яких судова процедура санації/ліквідації
була застосована (введена) до набрання чинності Законом від 02.10.2019 № 145-IX продовжує здійснюватися відповідно до застосованої у такій
справі судової процедури щодо боржника, з урахуванням п.4 Прикінцевих
та перехідних положень КУзПБ.
57.Проте запроваджені з набранням чинності Законом від 02.10.2019 № 145-IX обмеження унеможливлюють застосування до наведених підприємств подальшої
судової процедури ліквідації протягом трьох років з дня набрання
чинності цим Законом з обумовленим
законодавцем виключенням - при здійснені ліквідації боржника за рішенням
власника.
58.У справі, що розглядається, процедура санації боржника, що є
державною організацією, частка державної власності в статутному капіталі якого
перевищує 50 відсотків, введена судом 04.10.2012, тобто до набрання
чинності Законом від 02.10.2019 №
145-IX, а тому положення п.2 розділу ІІІ
"Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону щодо обмеження
застосування до боржника процедури санації не поширюються і не застосовуються
до ДУ "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони та провадження
у цій справі із набранням чинності наведеним Законом надалі продовжувало здійснюватися відповідно до
застосованої у ній процедури санації.
59.Водночас суд враховує, що процедури банкрутства за
приписами Закону про банкрутство, мають строковий характер.
60. Пунктом 1 статті 6 Конвенції, учасником якої є Україна,
визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи
упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків
цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти
нього кримінального обвинувачення.
61. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було
неодноразово предметом розгляду ЄСПЛ у справах проти України.
62. Згідно зі ст.17
Закону України "Про виконання рішень та застосування практики
Європейського суду з прав людини" суди
застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як
джерело права.
63. Схожого змісту положення містить ч.4 ст.11 ГПК України, якою
визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про
захист прав людини і основоположних свобод 1950
року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою
України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
64. Суд наголошує, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя
покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність
тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з
огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду
ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для
руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (див. mutatis
mutandis рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти
України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти
Франції").
65. Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному
розгляді справ (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі
"Красношапка проти України").
66. На державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу
''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються
своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх
протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. mutatis mutandis
рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').
67. Держава повинна організувати свою правову систему таким чином,
щоб дати можливість своїм судам дотримуватись вимоги п.1 ст.6 Конвенції (див.
mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 21.05.2015 у справах "Заводнік проти
Словенії", від 05.10.2006 у справі "Де Блазі проти Італії").
68. ЄСПЛ у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від
08.06.2006 визнав порушенням п.1 ст.6 Конвенції тривалість судового
провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність
ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної
справи в національному законодавстві Німеччини.
69. Близького за змістом висновку ЄСПЛ дійшов у рішенні від
10.12.2020 у справі "Парінов проти України", в якому суд
визнав тривалість провадження у справі про банкрутство понад
дев`ять років такою, що не відповідала вимозі "розумного строку", а
отже порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
70. Із встановлених обставин справи вбачається, що процедура
санації боржника з моменту її введення судом 04.10.2012 триває
вже близько восьми років (на час касаційного перегляду справи понад
дев`ять років).
71. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2012, якою
відкрито процедуру санації боржника у цій справі, судом першої інстанції
з-поміж іншого було зобов`язано керуючого санацією скласти та
відповідно до вимог ст.18 Закону про
банкрутство надати суду на затвердження
схвалений комітетом кредиторів план санації ДУ "70
Управління начальника робіт" Міністерства оборони України.
72. Частинами 1, 4,5 ст.18
Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013
визначено, що протягом трьох місяців з дня прийняття ухвали
про санацію боржника керуючий санацією зобов`язаний подати
комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, крім випадків,
передбачених цим Законом. План санації розглядається зборами кредиторів, які
скликаються керуючим санацією в чотиримісячний строк з дня
винесення господарським судом ухвали про санацію, якщо інше не передбачено цим
Законом. Керуючий санацією зобов`язаний попередньо погодити план санації
боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно
підприємства-боржника, у майні якого частка державної власності перевищує
п`ятдесят відсотків.
73. Втім, як свідчить інформація з ЄДРСР, відомості з якого в
розумінні ч.3 ст.75 ГПК України є загальновідомими обставинами, а тому не потребують
доказуванню, з моменту введення процедури санації боржника неодноразово
розроблений керуючим санацією боржника план санації ДУ "70 Управління
начальника робіт" Міністерства оборони України жодного разу не був
погоджений зі сторони Міністерства оборони України, як органом
уповноваженим управляти майном боржника та затверджений судом (див.,
зокрема постанову ВГСУ від 13.06.2017 та ухвалу Господарського суду міста Києва
від 24.07.2019 у цій справі).
74. Окрім того, встановлені обставини справи не містять відомостей
щодо вжиття сторонами у справі про банкрутство заходів визначених розділом IV
"Мирова угода" Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 щодо
укладення мирової угоди у справі про банкрутство.
75. Тож станом на момент розгляду справи судами попередніх
інстанцій, процедура санації боржника із урахуванням тривалості часу з моменту
її введення (близько восьми років на час розгляду клопотання судами)
значно виходить за часові рамки строку встановленого Законом про банкрутство для
застосування такої процедури у справі про банкрутство, план санації боржника
Міністерством оборони України, як органом уповноваженим управляти майном
боржника, не погоджений зі сторони цього органу, а заходів до укладення мирової
угоди та закриття провадження в зв`язку з цим, сторонами не вчинено.
76. За ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського
судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів,
пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ,
віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту
порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та
юридичних осіб, держави.
77. Відповідно до п.10 ч.3 ст.2
ГПК України основними засадами (принципами)
господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи
судом.
78. Суд звертає увагу, що запровадження кожної із судових процедур
щодо боржника, які визначені Закону
про банкрутство має свою мету, передбачає
правила переходу від однієї процедури до наступної, строки її реалізації.
79. Судова процедура санації боржника згідно зі ст.1 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 запроваджується
задля запобігання банкрутства та ліквідації боржника, оздоровлення його
фінансового-господарського становища, а також задоволення вимог кредиторів
шляхом додаткових заходів (реструктуризація підприємства, боргів, капіталу
тощо).
80. Хоча Закон про
банкрутство в редакції до 19.01.2013 (як і
наразі КУзПБ) допускає перехід від однієї
до іншої (наступної за цим Законом/Кодексом) процедури (від процедури
розпорядження майном до санації та/або ліквідації, від санації до ліквідації),
однак можливість повернення до попередньої процедури банкрутства, окрім як
шляхом скасування у встановленому ГПК України порядку судового рішення про відкриття відповідної
судової процедури у справі про банкрутство, правила Закон про банкрутство (наразі КУзПБ) не містить
(аналогічний висновок, викладений у постанові судової палати для
розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 18.11.2021 у справі №
1-24-7-5/297-06-7817).
81. У справі, яка переглядається, не є можливим завершення процедури
банкрутства боржника шляхом укладення мирової угоди, адже КУзПБ не передбачає
введення такої судової процедури щодо боржника (див. висновок щодо відсутності
в КУзПБ серед переліку судових
процедур, які застосовуються до боржника процедури мирової угоди, викладений
у постанові КГС ВС від 10.09.2020 у справі № Б13/115-12). Крім
того, у справі відсутні нормативні підстави для переходу та застосування щодо
боржника процедури ліквідації, оскільки Законом України
від 02.10.2019 № 145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону
України "Про перелік об`єктів права державної
власності, що не підлягають приватизації", встановлено законодавче
обмеження в застосуванні процедури ліквідації державного підприємства.
82. Наявність встановленого Законом України від 02.10.2019 № 145-IX "Про
визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не
підлягають приватизації" обмеження застосування до боржника
(державного підприємства, частка державної власності в статутному капіталі
якого перевищує 50 відсотків) щодо якого введена судова процедура санації подальшої
процедури ліквідації та відсутність упродовж тривалого часу
успішного завершення процедури банкрутства боржника щодо якого введено
процедуру санації позбавляють можливості реалізації визначених Законом
про банкрутство в редакції до 19.01.2013
цілей процедури банкрутства.
83. Тому подальше провадження справи про банкрутство №
50/25-б втрачає юридичну доцільність, адже унеможливлює досягнення
мети банкрутства - відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або
часткового задоволення вимог кредиторів
84. Відповідно до п.2 ч.1 ст.231
ГПК України г/с закриває провадження у справі,
якщо відсутній предмет спору.
85. Відсутність предмета спору в розумінні п.2 ч.1 ст.231 ГПК України означає
припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати
боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта). Зазначене не
виключає можливості припинення предмета спору на підставі законодавчого
припису. Тож процедура санації може завершитися закриттям провадження у
справі про банкрутство із застосуванням п.2 ч.1 ст.231 ГПК
України, як така, що позбавляє можливості досягнення
легітимної мети Закону про банкрутство,
оскільки за весь час, що тривала процедура санації відновлення
платоспроможності боржника за допомогою існуючого механізму банкрутства не
відбулося, вимоги кредиторів не задоволені, щодо боржника не було укладено
мирової угоди, яка була б затверджена г/с (аналогічний висновок, викладений у постанові
КГС ВС від 09.12.2020 у справі № Б-7732/2-25). Такого ж за
змістом підходу щодо закриття провадження у справі про банкрутство дотримується судова
палата для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 10.12.2019 у
справі № 906/1290/15.
86. Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про
банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних
норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні
процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні
строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника
під час судового провадження (подібні висновки викладені у постановах КГС
ВС від 12.12.2019 у справі № 923/382/14, від 30.03.2021 у справі №
24-7/210-05-8241).
87. Беручи до уваги, що провадження у справі № 50/25-б про
банкрутство ДУ "70 Управління начальника робіт" Міністерства
оборони України триває вже майже вісім (на момент касаційного
перегляду понад дев`ять) років у процедурі санації, відсутність реальної
можливості щодо переходу до інших судових процедур банкрутства, а також те, що
чинний у справі про банкрутство мораторій упродовж тривалого часу забороняє
задоволення вимог конкурсних кредиторів боржника вимоги яких визнані судом і
включені до реєстру згідно з ухвалою попереднього засідання у справі про
банкрутство від 03.08.2011 та не можуть бути задоволені понад дев`ять
років через дію мораторію у справі про банкрутство, для забезпечення
принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім
судом і гарантування правової певності кредиторів суд дійшов висновку про
наявність підстав для закриття провадження у цій справі, відповідно до
загальних процесуальних норм (п.2 ч.1 ст.231 ГПК України) та ст.6
Конвенції.
88. Подібний висновок щодо можливості закриття провадження у справі
про банкрутство боржника щодо якого здійснюється процедура санації з підстав
законодавчого обмеження в застосуванні процедури ліквідації державного
підприємства та порушення принципу розумності строків розгляду справи,
викладений у постанові КГС ВС від 09.12.2020 у справі № Б-7732/2-25,
згодом підтриманий судовою палатою для розгляду справ про банкрутство КГС ВС в
постанові від 18.11.2021 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817).
89. Однак зазначені вище обставини суди попередніх інстанцій
залишили поза увагою та без урахування. Тому висновки судів щодо відсутності
підстав для закриття провадження у цій справі є необґрунтованими, а також
такими, що не відповідають обставинам справи.
90. За наведеного суди попередніх інстанцій помилково відмовили у
задоволенні клопотання скаржника про закриття провадження у справі про
банкрутство ДУ "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони
України
Немає коментарів:
Дописати коментар