ПОСТАНОВА 10 лютого 2022 року, Справа № 908/1817/21, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/103851679
Товариство з обмеженою відповідальністю «Метпромбуд Інвест» (код ЄДРПОУ 41281708), що розташоване у Запоріжжі та спеціалізується на будівельних та суміжних видах діяльності, у 2021 році опинилося у скрутному фінансовому становищі. Компанія зіткнулася з дилемою: необхідністю розраховуватися зі своїми контрагентами, тоді як значна частина її активів, а саме 29,7 мільйонів гривень, була заморожена у вигляді дебіторської заборгованості з боку Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» (ПрАТ «ДМЗ»). Ситуація ускладнювалася тим, що ПрАТ «ДМЗ» також розпочало власну процедуру досудової санації, що напряму впливало на можливість «Метпромбуд Інвест» стягнути кошти. У відповідь на загрозу неплатоспроможності, 11 травня 2021 року єдиний учасник ТОВ «Метпромбуд Інвест» прийняв рішення ініціювати процедуру досудової санації, щоб відновити платоспроможність компанії та запобігти банкрутству. Задля цього було розроблено план санації та проведено загальні збори кредиторів Товариства. Ці збори, що відбулися 17 червня 2021 року, надали згоду на проведення процедури досудової санації та схвалили запропонований план. Заява про затвердження плану досудової санації була подана до суду 22 червня 2021 року. У цій заяві ТОВ «Метпромбуд Інвест» аргументувало, що реалізація заходів, передбачених планом санації, створить більш сприятливі умови для погашення заборгованості кредиторам, ніж у випадку процедури банкрутства. Компанія наголошувала, що санація дозволить зберегти робочі місця, відновити її платоспроможність та уникнути ліквідації. За Планом санації загальний розмір заборгованості включених до нього п'яти кредиторів складав 32 285 280,53 грн грн, з яких 31,6 млн грн основний борг, 586 тис. грн штрафні санкції. План санації передбачав списання 31 898 613,53 грн грн заборгованості та задоволення вимог в сумі 386,6 тис. грн основного боргу перед ГУ ДПС на умовах відстрочення строком на два роки та погашення протягом одного року поквартально рівними частинами, для чого з метою відновлення платоспроможності передбачалися вказані у плані заходи по залученню додаткового фінансування та ін. Місцевий г/с ухвалою від 07.07.2021, яка залишена беззмін апеляційним г/с (постанова від 24.11.2021) План затвердив, ввів процедуру досудової санації, мотивував тим, що План схвалений повноважними зборами кредиторів з дотриманням всіх вимог та є більш вигідним ніж ліквідація боржника, дозволить відновити платоспроможність боржника та досягти цілей, на які спрямований КУзПБ. Водночас, суд відхилив заперечення ГУ ДПС щодо затвердження плану санації мотивовані з-поміж іншого тим, що податковий борг є більшим за визначену в плані санації суму (в плані 972,7 тис. грн, тоді як за даними ГУ ДПС заборгованість становить 1,1 млн грн), зазначивши, що право визначення кола кредиторів, розміру та природи зобов`язань, щодо яких підприємством-боржником розробляється план досудової санації, який в свою чергу надається на розгляд кредиторів, належить такому підприємству-боржнику. Крім того, не були взяті до уваги доводи ГУ ДПС щодо недостовірності включених до плану санації сум податкового боргу аргументовані тим, що сума 386 667,00 грн є списаною, а суми штрафних санкцій (500 000,00 грн та 1 020,00 грн) стали обліковуватися у боржника вже після схвалення плану санації кредиторами, зауваживши, що ГУ ДПС не надано належних доказів на підтвердження відсутності включеного до плану санації боргу, часу виникнення боргу, тощо, а посилання виключно на дані інтегрованої картки платника податків боржника не є належним підтвердженням відсутності такого включення, оскільки податкова заборгованість виникає саме з податкових повідомлень-рішень, а не з даних інтегрованої картки платника. Верховний Суд судові рішення нижчих судів скасував і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказавши на передчасність введеної процедури досудової санації, так як суди:1)не перевірили й не надали оцінки відомостям інтегрованих карт платника податків на які посилався скаржник в контексті відображеної в них заборгованості боржника; 2) залишили без оцінки те, що планом санації не передбачено заходи щодо нагляду за виконанням плану санації боржника; 3)не надали оцінки вигідності виконання плану санації для ГУ ДПС та інших кредиторів, план санації щодо яких передбачав взагалі повне списання наявної в них кредиторської заборгованості до боржника, у порівнянні з потенційною можливістю задоволення таких вимог у ліквідаційній процедурі; 4)не з`ясували чи відповідає поданий план санації, виходячи із закріплених в ньому умов, меті процедури досудової санації, яка закріплена ст.4 КУзПБ та чи передбачає його застосування урахування інтересів як кредиторів так і боржника; 5) не надали оцінку кредиторам, заборгованість перед якими списувалася та які голосували за схвалення плану санації на предмет їх заінтересованості стосовно боржника.
Висновки щодо застосування
норм права
141. Застосування процедури санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство має відповідати меті цієї процедури, зміст якої розкривають положення ч.5 ст.4 КУзПБ. Результат такої процедури не має бути направлений на уникнення та переслідувати цілі унеможливлення задоволення кредиторських вимог до боржника, адже у протилежному випадку процедура досудової санації втрачає свою актуальну доцільність.
142. З метою дотримання балансу інтересів
кредиторів та боржника, суд повинен займати активну процесуальну позицію при
затвердженні плану санації боржника до відкриття провадження у справі про
банкрутство, яка має полягати в повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні
обставин, які стосуються перевірки порядку його схвалення та дослідження змісту
плану санації.
143. Під час розгляду плану санації боржника
до відкриття провадження у справі про банкрутство до кола обставин, які мають
обов`язково бути доведені боржником та достеменно встановлені
судом входять: наявність ознак неплатоспроможності боржника або її
загрози; вигідність для кредиторів виконання плану санації
порівняно з ліквідацією боржника.
144. Надання оцінки судом
фінансово-економічного стану боржника в динаміці задля встановлення ознак
неплатоспроможності, економічної ефективності та доцільності заходів
відновлення платоспроможності боржника, з метою з`ясування доведеності ключової
ознаки, що передбачена планом санації (вигідність плану санації) є правомірним
та відповідає завданню і цілям процедури санації боржника процедури санації
боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.
145. КУзПБ передбачена певна
сукупність умов, які підлягають включенню до плану санації за наявності яких,
розглянутий та схвалений кредиторами з дотриманням порядку визначеного ст.5
КУзПБ план санації, підлягає затвердженню судом. Невідповідність змісту
плану санації вимогам законодавства та недотримання порядку його схвалення є
підставою для відмови у його затвердженні.
146. Правовідносини з санації розраховані
лише на сумлінних боржників та кредиторів, а застосування такого інституту не
може бути інструментом зловживань для боржника, який за його допомогою
ухиляється від належного виконання зобов`язань перед кредиторами.
114. ... покладення обов`язку з нагляду за дотриманням та виконанням плану санації на керівника підприємства, ... не може бути розцінено як захід нагляду за виконанням плану санації.
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо судового контролю при затверджені
плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство,
оцінки судом фінансово-економічного стану боржника
38. Одним із принципів, які характерні для правового інституту неспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство, що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства.
39. Застосування принципу судового контролю у процедурах
банкрутства щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство,
єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та
пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть
забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з
етапів процедур банкрутства, в т. ч. і санації боржника до відкриття
провадження у справі про банкрутство (процедури досудової санації).
40.Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення
платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з
метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності
фізичної особи.
41. За приписами абзаців 4, 13 ст.1 КУзПБ - боржником є
юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець,
неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких
настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати
після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не
інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
42.Частиною 5 ст.4 КУзПБ визначено, що санація боржника до відкриття
провадження у справі про банкрутство - це система заходів щодо
відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник
(учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти
майном) боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом
вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних,
правових заходів відповідно до законодавства до відкриття провадження у справі
про банкрутство.
43.Результатом проведення наведених заходів має бути усунення ознак
неплатоспроможності боржника, що відповідає сутнісній характеристиці
санації - від латинського "sanare", що означає "видужання",
"оздоровлення".
44.Отже, за змістом ст.1, 4, 5 КУзПБ об`єктом процедури санації
боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство є
платоспроможність боржника, яка за результатами вжиття відповідних заходів
має бути відновлена, а передумовою запровадження такої процедури з поміж
іншого, є підтверджені ознаки неплатоспроможності боржника або її
загрози.
45. Абзацом 4 ч.6 ст.5 КУзПБ закріплено право на відмову суду в прийнятті заяви про
затвердження плану санації, якщо: план санації не відповідає вимогам
цього Кодексу.
46. Окрім того, за ч.8 ст.5
КУзПБ г/с постановляє ухвалу про відмову в
затвердженні плану санації, якщо: при схваленні плану санації були
допущені порушення законодавства, що могли вплинути на результат голосування
загальних зборів кредиторів; кредитор, який не брав участі в голосуванні або
проголосував проти схвалення плану санації, доведе, що в разі
ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б
задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені
відповідно до умов плану санації; боржником були надані недостовірні
відомості, що є суттєвими для визначення успішності плану санації.
47. Зазначені норми за методом правового регулювання є
імперативними, а тому при з`ясуванні наявності підстав для прийняття
заяви про затвердження плану санації та у разі прийняття такої заяви
- затвердження плану санації та введення у справі процедури санації боржника до
відкриття провадження у справі необхідним є дослідження обґрунтованості
таких підстав, відповідності меті та суті санації, а
також змісту плану санації та порядку його схвалення вимогам КУзПБ.
48. Системний аналіз положень ст.5 КУзПБ дозволяє стверджувати, що
процедура санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство
(досудова санація) проводиться під судовим контролем, який можна
умовно розмежувати на такі етапи:
І етап – ч.6 ст.5
КУзПБ - суд здійснює формальну перевірку заяви
про затвердження плану санації на предмет дотримання відповідності вимогам
законодавства щодо форми, змісту, наявності всіх необхідних додатків;
ІІ етап – ч.7, 8 ст.5
КУзПБ - суд здійснює розгляд заяви та
заперечення кредиторів щодо заяви про затвердження плану санації по
суті в судовому засіданні;
ІІІ етап – ч.9, 10, 11 ст.5
КУзПБ - суд здійснює функції нагляду за
процедурою досудової санації, що проявляється у його повноваженнях щодо
відсторонення керуючого санацією від виконання ним своїх обов`язків, заміни керуючого
санацією, внесенні змін до плану санації, розгляду заяв боржника або кредитора
про припинення процедури санації у разі порушення виконання плану санації та
заяв про затвердження звіту про виконання плану санації тощо.
49.Ураховуючи наведене, з метою дотримання балансу інтересів
кредиторів та боржника, суд повинен займати активну процесуальну
позицію при затвердженні плану санації, яка має полягати в повному,
всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин, які стосуються перевірки
порядку його схвалення та дослідження змісту плану санації.
50.Тлумачення норм ч.5 ст.4, абзацу 10 ч.2 ст.5 КУзПБ свідчить,
що метою санації боржника до відкриття провадження у справі про
банкрутство є відновлення платоспроможності боржника, а ліквідаційний
аналіз, як один із обов`язкових документів, який має бути долучено до плану
санації має вказувати про вигідність для кредиторів виконання плану
санації порівняно з ліквідацією боржника.
51.Тому під час розгляду плану санації до кола обставин, які мають
обов`язково бути доведені боржником та достеменно встановлені
судом входять: 1) наявність ознак неплатоспроможності боржника
або її загрози; 2) вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно
з ліквідацією боржника.
52.Тобто на суд покладено обов`язок встановити наявність ознак
неплатоспроможності боржника (її загрози) та вигідність виконання плану санації
для кредиторів порівняно з ліквідацією, опираючись на відомості ліквідаційного
балансу.
53.За цих умов надання оцінки судом фінансово-економічного стану боржника
в динаміці задля встановлення ознак неплатоспроможності, економічної
ефективності та доцільності заходів відновлення платоспроможності боржника, з
метою з`ясування доведеності ключової ознаки, що передбачена планом санації
(вигідність плану санації) є правомірним та узгоджується й відповідає
вимогам КУзПБ (див. з поміж-іншого постанову КГС ВС від 27.10.2021 у справі №
908/3411/20).
Щодо суб`єктів наділених правом на
ініціювання процедури санації, умов, які мають бути включені до плану санації
боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство
54. Порядок ініціювання процедури санації, коло
учасників, наділених правом на її ініціювання та перелік умов, які мають бути
включені до плану санації боржника до відкриття провадження у справі про
банкрутство урегульовано положеннями ч.1-3 ст.5 КУзПБ.
55.За змістом ч.1 ст.5 КУзПБ правом ініціювати процедуру санації до
відкриття провадження у справі про банкрутство законодавець наділив
боржника після прийняття відповідного рішення засновників (учасників,
акціонерів) на якого виходячи із аналізу приписів ч.2-5 цієї статті покладається
обов`язок: а) підготувати план санації; б) скликати збори кредиторів для
його схвалення; в) подати план санації на затвердження до г/с за
місцезнаходженням боржника.
56. Отже підготовка та оформлення плану санації згідно зазначених
вище імперативних норм відносяться до прерогативи боржника.
57. Особливості змісту плану санації визначені ч.2 ст.5 КУзПБ аналіз якої
свідчить, що у плані санації відображаються за ступенем обов`язковості
дві групи умов: обов`язкові; факультативні.
58. До групи обов`язкових умов, які має містити план
санації віднесено: 1) розміри погашення вимог кредиторів; 2) порядок
погашення вимог кредиторів; 3) строки погашення вимог кредиторів, які беруть
участь у санації; 4) заходи щодо виконання плану санації; 5) заходи щодо
нагляду за виконанням плану санації; 6) обсяг повноважень керуючого санацією (у
разі його призначення); 7) ліквідаційний аналіз, який свідчить про вигідність
для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника.
59. За відсутності наведених умов план санації
боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство не відповідає
вимогам КУзПБ.
60. Решта умов відносяться до необов`язкових, зокрема:
1) поділ кредиторів, які беруть участь у санації, на категорії залежно від виду
вимог та наявності (відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів; 2) різні
умови задоволення вимог для кредиторів різних категорій; 3) заходи з отримання
позик чи кредитів; 4) умови, передбачені ч.2 ст.51 цього Кодексу; 5) фінансовий аналіз, який
підтверджує здатність боржника виконувати умови плану санації.
Щодо схвалення плану санації боржника до
відкриття провадження у справі про банкрутство
61.Схвалення плану санації боржника визначено нормами ч.3, 4 ст.5
КУзПБ.
62.За абзацом 1 ч.4 ст.5 КУзПБ для схвалення плану санації боржник скликає збори
кредиторів шляхом письмового повідомлення всіх кредиторів, які відповідно до
плану санації беруть участь у санації. Одночасно боржник надає цим кредиторам
план санації та розміщує оголошення про проведення зборів кредиторів на
офіційному вебпорталі судової влади України. Збори кредиторів скликаються не
раніше ніж через 10 днів після розміщення такого оголошення.
63. Якщо план санації передбачає участь у санації забезпечених
кредиторів, такий план санації має бути схвалений у кожній категорії
забезпеченими кредиторами, які володіють 2/3 голосів кредиторів від загальної
суми забезпечених вимог, включених до плану санації, у такій категорії. При
цьому вимоги забезпечених кредиторів, які є заінтересованими особами
стосовно боржника, не враховуються для цілей голосування при
схваленні плану санації. Якщо планом санації передбачається зміна
пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений
кожним таким кредитором. За заявою забезпеченого кредитора до плану санації
включається положення про відмову забезпеченого кредитора від забезпечення.
Такий кредитор є незабезпеченим кредитором у частині тих вимог, щодо яких він відмовився
від забезпечення (абзаци 2-4 ч.4 ст.5
КУзПБ).
64. План санації має бути схвалений у кожній категорії
незабезпеченими кредиторами, які володіють більше ніж 50 відсотками від
загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації, у такій категорії.
При цьому вимоги незабезпечених кредиторів, які є заінтересованими
особами стосовно боржника, не враховуються для цілей
голосування при схваленні плану санації (абзац 5 ч.4 ст.5 КУзПБ).
65.Відповідно до абзацу 1 ч.3 ст.5
КУзПБ у разі якщо план санації
передбачає розстрочення чи відстрочення або прощення (списання) боргів
чи їх частини, план санації вважається схваленим органом
стягнення в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов`язкових
платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органу
стягнення. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував
трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, визнається безнадійним та
списується, а податковий борг, який виник пізніше, розстрочується
(відстрочується) або списується на умовах плану санації, що мають бути не
гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які проголосували
за схвалення плану санації.
66. Отже, план санації боржника до відкриття
провадження у справі про банкрутство вважається схваленим у
разі:
- якщо план санації передбачає
участь у санації забезпечених кредиторів - схвалення його у кожній
категорії забезпеченими кредиторами, які володіють двома третинами голосів
кредиторів від загальної суми забезпечених вимог, включених до плану санації, у
такій категорії (якщо план санації передбачає зміну пріоритету
вимог забезпечених кредиторів - схвалення його кожним таким
кредитором). При цьому забезпечений кредитор, який відмовився від забезпечення
у частині тих вимог, щодо яких він відмовився є незабезпеченим кредитором;
- якщо план санації передбачає
розстрочення чи відстрочення або прощення (списання) боргів чи їх
частини - такий вважається схваленим органом стягнення в
частині задоволення вимог з податків, зборів (обов`язкових платежів) на умовах
плану санації без необхідності голосування органу стягнення. При
цьому податковий борг, який виник пізніше трьох років до дня проведення зборів
кредиторів, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах плану
санації, що мають бути не гіршими, ніж умови задоволення
вимог кредиторів, які проголосували за схвалення плану
санації;
- схвалення його у кожній
категорії незабезпеченими кредиторами, які володіють більше ніж 50
відсотками від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації,
у такій категорії;
67. Водночас, якщо план санації передбачає задоволення вимог
окремого кредитора негайно після затвердження плану санації, такі
вимоги не враховуються для цілей голосування при
схваленні плану санації (абзац 6 ч.4 ст.5
КУзПБ).
68. Крім того, за умовами абзаців 2, 5 ч.4 ст.5 КУзПБ не
враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації вимоги
кредиторів (забезпечених та незабезпечених), які є заінтересованими
особами стосовно боржника.
69. Оскільки зазначена норма в частині вжитого терміну "заінтересованими
особами стосовно боржника" носить відсильний характер з метою
визначення його правової характеристики слід звернутися до ст.1 КУзПБ, яка регулює
понятійний апарат Кодексу.
70. За змістом абзацу 6 ч.1 ст.1 КУзПБ - заінтересовані особи стосовно боржника -
юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює
контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює
боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи,
власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять
до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника,
у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі
про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із
зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні
діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні
обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного
керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і
заінтересовані особи стосовно боржника.
71.Граматичне тлумачення цієї норми свідчить про те, що законодавцем
шляхом застосування сполучника "також" сформовано три групи з
ідентифікуючими ознаками щодо кваліфікації осіб як заінтересованих, а саме:
І група - юридична особа, створена за участю боржника,
юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа,
контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває
під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник
боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний
бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до
відкриття провадження у справі про банкрутство;
ІІ група - особи, які перебувають у родинних стосунках із
зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні
діти, батьки, брати, сестри, онуки;
ІІІ група - інші особи, щодо яких наявні
обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими.
72. Відповідно до абзаців 2-4 ч.3 ст.5 КУзПБ умови плану санації щодо
задоволення вимог кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували
проти схвалення плану санації боржника, повинні бути не
гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів,
які проголосували за схвалення плану санації. До плану санації
не включаються вимоги першої та другої черг задоволення вимог
кредиторів, визначених цим Кодексом. Вимоги кредиторів, які не були змінені або
реструктуризовані боржником, можуть бути виключені боржником із плану санації.
Погодження та реалізація плану санації не вважаються порушенням договору між
боржником та будь-яким кредитором, який не бере участі в плані санації.
73. Аналіз приписів ч.2-4, 6 ст.5
КУзПБ свідчить, що при перевірці плану санації
на суд покладається обов`язок надати оцінку, зокрема, відповідності
плану санації вимогам цього Кодексу на предмет наявності в ньому обов`язкових умов визначених
частиною другою цієї статті, вигідності виконання плану санації для
кредиторів у порівнянні з ліквідацією, опираючись на відомості ліквідаційного
аналізу; з`ясування розміру задоволених вимог кредиторів, у тому
числі для кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, зокрема
через аналіз та співставлення розміру задоволених вимог кредиторів у разі
введення процедури ліквідації порівняно із таким розміром, що передбачається планом
санації, який не має бути меншим; дотримання порядку та умов
схвалення плану санації, у тому числі участі у схвалені
заінтересованих осіб стосовно боржника.
74. Ураховуючи наведене, КУзПБ передбачена певна сукупність умов, які підлягають
включенню до плану санації за наявності яких, розглянутий та схвалений
кредиторами з дотриманням порядку визначеного ст.5 КУзПБ план санації, підлягає затвердженню судом.
Невідповідність змісту плану санації вимогам законодавства та недотримання
порядку його схвалення є підставою для відмови у його затвердженні.
Щодо суті касаційної скарги
75. Предметом судового розгляду у цій справі є питання затвердження
плану санації та введення процедури санації боржника до відкриття провадження у
справі про банкрутство.
76. За своєю суттю доводи касаційної скарги ГУ ДПС у Запорізькій
області ґрунтуються на послідовно викладених, спочатку у запереченнях проти
затвердження плану санації (письмових та усних), а згодом в апеляційній та
касаційній скарзі аргументах скаржника, які в цілому зводяться до тверджень,
зокрема, щодо ненадання судами попередніх інстанцій належної оцінки доводам
заперечень скаржника, умовам плану санації боржника на предмет відповідності
його вимогам КУзПБ, доцільності введення процедури досудової санації у
справі, правомірності та достовірності включених до плану санації сум
невиконаних податкових зобов`язань та відомостей поданих боржником, вигідності
виконання плану санації, дійсної мети плану санації, відсутності в плані
санації заходів нагляду.
77.Із установлених обставин справи вбачається, що 22.06.2021
від боржника до суду першої інстанції надійшла заява про
затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство в
порядку ст.5 КУзПБ, додатком до якої, з-поміж іншого, долучено план санації
та ліквідаційний аналіз боржника.
78. Суди попередніх інстанцій, проаналізувавши умови поданого плану
санації та ліквідаційного аналізу боржника, дійшли висновку, що останній
схвалений повноважним зборами кредиторів боржника з дотриманням всіх вимог, а
його умови та передбачені ним заходи відновлення платоспроможності узгоджуються
із положеннями ст.5 КУзПБ з урахуванням чого він є більш вигідним для
кредиторів підприємства ніж ліквідація боржника. Окрім того, суди відхилили
заперечення скаржника щодо затвердження плану санації мотивовані наявністю у
боржника значно більшого податкового боргу ніж той, який вказано у плані
санації та недостовірністю включених до плану сум податкового боргу (386 667,00
грн, що є списаною та штрафних санкцій (500 000,00 грн та 1 020,00 грн),
які стали обліковуватися у боржника вже після схвалення плану санації).
79. Проте суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій
передчасними, зробленими без належного з`ясування всіх обставин, що мають
значення для вирішення питання наявності/відсутності підстав для затвердження
плану санації та введення у справі процедури санації боржника до відкриття
провадження у справі про банкрутство.
80. Відповідно до ст.73
ГПК України доказами у справі є будь-які дані,
на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що
обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які
мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями
свідків.
81. Статтею 86 ГПК
України передбачено, що суд оцінює докази за
своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному,
об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні
докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність,
допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і
взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі
доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який
міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи
доказів).
82. Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є
дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин
справи та оцінки доказів.
83. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх
юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм
властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями.
Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок,
постановлення законного й обґрунтованого рішення.
84.У п.1 - 3 ч.1 ст.237 ГПК України передбачено, що при
ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини
(факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони
підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення
справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить
застосувати до цих правовідносин.
85. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із
застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених ст.86 ГПК України щодо
відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного
доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх
сукупності.
86. Частинами 1, 2, 4 ст.269
ГПК України визначено, що суд апеляційної
інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та
перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах
доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує
докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній
скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений
доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде
встановлено порушення норм процесуального
права,
які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне
застосування норм матеріального права.
87. Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими
вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.
88. Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних
свобод не встановлює жодних правил щодо
допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних
судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику ЄСПЛ,
суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам,
що вони були почуті.
89. Утім суди першої та апеляційної інстанції наведеного не
врахували та залишили поза увагою.
Щодо податкового боргу боржника включеного
до плану санації
90. Висновок судів попередніх інстанцій в цій частині ґрунтується на
тому, що боржником правомірно включено до плану санації суму невиконаних
податкових зобов`язань, які ним визначені, а скаржником не надано належних
доказів правомірності виникнення інших, ніж ті, що зазначені в плані санації
зобов`язань з оплати податків та зборів, оскільки податкова заборгованість
виникає саме з податкових повідомлень-рішень, а не з даних інтегрованої картки
платника.
91. Суд погоджується з судами попередніх інстанцій, що визначення
кола кредиторів, розміру та природи зобов`язань, щодо яких боржником
розробляється план досудової санації, належить боржнику, адже системний аналіз
ст.1, 4, 5
КУзПБ свідчить, що до плану санації підлягають
включенню кредитори, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника що
спричинюють його неплатоспроможність або створюють загрозу неплатоспроможності,
однак визначення конкретного переліку кредиторів та розміру їх вимог
визначається боржником самостійно.
92. Водночас суд звертає увагу, що визначений в плані санації розмір
сум кредиторів має бути правомірним, таким, що відповідає дійсному
(реальному) розміру вимог конкретного кредитора до боржника.
93. Окрім того суд враховує, що вибіркове визначення боржником
розміру кредиторських вимог, які включаються ним до плану санації, розділяючи
їх на ті вимоги, що мають погашатись при виконанні плану санації та на ті, що
погашаються іншим шляхом є за своєю суттю діями боржника що можуть вплинути на
результат голосування загальних зборів кредиторів, оскільки розмір включених до
плану санації кредиторських вимог до боржника прямо впливає на кількість
голосів кредитора на зборах кредиторів при затвердженні плану санації
(висновок, викладений у постанові КГС від 14.04.2021 у справі №
911/482/20).
94. Відповідно до п.п.14.1.175
п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума
узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у
встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку,
визначеному цим Кодексом.
95. За п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14
ПК України грошове зобов`язання платника
податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до
відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову)
санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог
податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням
якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення
законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
96.Пунктом 1.2 розділу 1 Порядку обліку платників податків і зборів,
затвердженого наказом Міністерства
фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі -
Порядок № 1588) визначено, що ведення обліку платників податків є одним із
способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою
створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю
нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових
санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за
дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
97.Відповідно до ст.74 ПК
України податкова інформація, зібрана відповідно
до цього Кодексу, зберігається в базах даних
Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно -телекомунікаційних систем
(далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну податкову політику.
98.Згідно з п.3 розділу 1 Порядку ведення органами Державної
фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та
інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне
соціальне страхування, затвердженого наказом
Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі
- Порядок № 422) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016
за № 751/28881 оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до
бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі
органів ДФС.
99. Відповідно до п.1 глави 1 розділу 2 Порядку № 422 з метою обліку
нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до
бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегрована картка платника
(далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні
сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та
облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з
бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облікові та звітні
показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим
внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються
ДФС за погодженням Міністерства фінансів України.
100. Згідно із п.2 глави 1 розділу ІІ Порядку № 422 ІКП також
відкриваються автоматично кожному платнику у разі: нарахування сум грошових
зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених
платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих
розрахунків); нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та
сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове
повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
передбачених Законом України
"Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного
і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному
внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску).
101.Абзацом 6 п.2 розділу 1 Порядку №422 визначено, що інтегрована
картка платника (ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних
платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та
включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які
характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
102. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших
платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими
операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в
окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення (пункт 1
підрозділ 1 розділ ІІ Порядку).
103. Подібні положення щодо обліку податків і зборів, митних та інших
платежів містить Порядок ведення податковими органами оперативного обліку
податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне
соціальне страхування, затверджений Наказом
Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5,
який набув чинності з 05.04.2021.
104. Отже, в інтегрованій картці платника відображається повна
хронологія нарахувань податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів,
єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, їх облік
тощо (постанова КАС ВС від 30.11.2021 у справі № 300/3157/20).
105.Однак, суди попередніх інстанцій в силу наявних у них
повноважень, визначених ст.86, 269 ГПК України, не
зважаючи на неодноразові заперечення скаржника щодо включеної до плану санації
розміру кредиторських вимог ГУ ДПС у Запорізькій області, не перевірили й не
надали оцінки відомостям інтегрованих карт платника податків на які посилався
скаржник в контексті відображеної в них заборгованості боржника.
106.Схожа за змістом позиція щодо можливості підтвердження наявності
податкового боргу, зокрема, відомостями з інтегрованих карт платника податків,
викладена у постановах КАС ВС у постанові від 12.02.2019 у справі №
813/3894/16, від 27.02.2020 у справі № 826/5185/16).
107.Окрім того, в контексті доводів скаржника в цій частині щодо
невідповіності визначеної в плані санації суми податкового боргу суд звертає
увагу на приписи ст.74 ГПК України за змістом якої обов`язок доказування, зокрема
подання доказів, покладено на сторони та інших учасників справи. Однак
зазначене не позбавляє суд права витребувати у сторони докази у передбаченому
статтею випадку.
108. Тобто суд не позбавлений права з урахуванням встановлених
обставин справи у разі виникнення в нього сумнівів щодо підтвердження наявності
боргу у визначеному розмірі витребувати бухгалтерські та банківські платіжні
документи на його підтвердження, а в разі необхідності інші докази, що можуть
підтверджувати останній.
109. Проте ухвалюючи оскаржувані судові рішення суди попередніх
інстанцій не врахували зазначених вище норм та не з`ясували у світлі наведених
обставин можливості застосування приписів ч.4 ст.74 ГПК України.
Щодо заходів нагляду за виконанням плану
санації, вигідності виконання плану санації для кредиторів, дотримання умов
схвалення плану санації
110.Частиною 2 ст.5 КУзПБ до однієї з обов`язкових умов плану санації віднесено
заходи щодо нагляду за виконанням плану санації (абзац третьої частини другої
цієї статті).
111.Невідповідність плану санації вимогам цього Кодексу несе в якості
негативного процесуального наслідку відмову у прийнятті заяви про
затвердження плану санації господарським судом на протязі п`яти днів з дня
отримання заяви про затвердження плану санації (абзаци 1, 4, 5 чт.6 ст.5
КУзПБ).
112. Зазначені норми за методом правового регулювання є
імперативними.
113. Водночас, як свідчать встановлені обставини справи та зміст
оскаржуваних судових рішень, планом санації взагалі не передбачено
заходи щодо нагляду за виконанням плану санації боржника.
114. Утім, наведена обставина щодо недотримання боржником при
звернені до суду із заявою про затвердження плану санації вимог ч.2 ст.5 КУзПБ залишена поза
оцінкою як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції, який лише
зауважив про покладення обов`язку з нагляду за дотриманням та виконанням плану
санації на керівника підприємства, що з урахуванням встановлених обставин
справи не може бути розцінено як захід нагляду за виконанням плану санації.
115.Також передчасним є висновки судів попередніх інстанцій
щодо вигідності виконання плану санації для кредиторів.
116. Як уже зазначалося імперативною нормою ч.2 ст.5 КУзПБ покладено на
суд обов`язок встановити вигідність виконання плану санації для кредиторів
порівняно з ліквідацією, опираючись на відомості ліквідаційного балансу
боржника.
117.Тож приймаючи рішення про відмову у затвердженні плану санації,
поданого боржником або про його затвердження, суд повинен в судовому засіданні
дослідити заперечення кредитора, який голосував проти затвердження плану
санації або в цілому проти введення цієї досудової процедури, а також
проаналізувати доводи кредитора на предмет встановлення обставин можливості
задоволення його вимог у випадку виконання плану досудової санації у розмірі,
що перевищує розмір вимог, які потенційно можуть бути задоволені у
ліквідаційній процедурі, на предмет встановлення підстав для відмови у
прийнятті заяви про відкриття санації до порушення справи про банкрутство та
затвердження такого плану санації (див. висновок, викладений у постанові
КГС ВС від 27.10.2021 у справі № 908/3411/20).
118. Суд вкотре звертає увагу, що задля дотримання балансу інтересів
кредиторів та боржника суд повинен займати активну процесуальну позицію при
затвердженні плану санації, яка повинна полягати в повному, всебічному
та об`єктивному з`ясуванні обставин, які підлягають доведенню у цій
процедурі.
119. Застосування процедури санації боржника до відкриття провадження
у справі про банкрутство має відповідати меті цієї процедури, зміст якої
розкривають положення ч.5 ст.4 КУзПБ. Результат такої процедури не має бути
направлений на уникнення та переслідувати цілі унеможливлення задоволення
кредиторських вимог до боржника, адже у протилежному випадку процедура
досудової санації втрачає свою актуальну доцільність.
120. Однак, суд першої інстанції зазначаючи, впровадження передбачених
планом санації заходів відновлення платоспроможності дозволить забезпечити його
виконання та задоволення вимог більшості кредиторів, а суд апеляційної
інстанції - що обставини вигідності плану для кредиторів належним чином були
досліджені судом першої інстанції, не надали оцінки вигідності виконання плану
санації для ГУ ДПС у Запорізькій області та інших кредиторів, план санації щодо
яких передбачає взагалі повне списання наявної в них
кредиторської заборгованості до боржника, у порівнянні з потенційною можливістю
задоволення таких вимог у ліквідаційній процедурі. Окрім того, суди не
з`ясували чи відповідає поданий план санації, виходячи із закріплених в ньому
умов, меті процедури до судової санації, яка закріплена положеннями ст.4 КУзПБ та чи
передбачає його застосування урахування інтересів як кредиторів так і боржника.
121.Крім того за приписами абзаців2, 5 ч.4 ст.5 КУзПБ при схваленні
плану санації не враховуються для цілей голосування вимоги
кредиторів (забезпечених та незабезпечених), які є заінтересованими
особами стосовно боржника.
122. Суд акцентує увагу, що правовідносини з санації розраховані лише
на сумлінних боржників та кредиторів, а застосування такого інституту не може
бути інструментом зловживань для боржника, який за його допомогою ухиляється
від належного виконання зобов`язань перед кредиторами.
123. Однак суди попередніх інстанцій, не зважаючи на доводи ГУ ДПС у
Запорізькій області щодо вказаних боржником відомостей у плані санації,
списання майже всіх (за винятком частини вимог ГУ ДПС у
Запорізької області), включених до плану санації вимог
кредиторів, аргументи апеляційної скарги щодо включення до плану
санації кредиторських вимог не підтверджених реальністю господарських операцій
між контрагентами, проведення позапланової документальної перевірки боржника,
не надали оцінку кредиторам, які голосували за схвалення плану
санації на предмет їх заінтересованості стосовно боржника із
урахуванням визначення заінтересованої особи стосовно боржника, закріпленого
у ст.1 КУзПБ, в
тому числі із урахуванням долученого боржником до справи
протоколу обшуку від 26.03.2019, який було проведене в рамках
досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 42018081020000006 від
17.01.2018.
124.Ураховуючи наведене, висновок судів щодо схвалення плану санації боржника
та відповідності його вимогам КУзПБ є передчасним, зробленим без належної оцінки порядку
схвалення та визначених КУзПБ вимог
до плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.
Немає коментарів:
Дописати коментар