ПОСТАНОВА 04 жовтня 2023 року, cправа
№ 910/8316/20, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду
справ про банкрутство КГС: Картере В.І. -
головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В., Жукова С.В., Огородніка К.М.,
Пєскова В.Г., Погребняка В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/113958171
У справі про банкрутство ТОВ Проект Майстер, провадження у якій було відкрито 08.07.2020, а 05.10.2020 відкрито ліквідаційну процедуру, 13.01.2023 ГУ ДПС у м.Києві подана заява про визнання кредитором боржника у розмірі 683465,03 грн., яку місцевий г/с 31.01.2023 залишив без руху, а 09.02.2023 повернув, оскільки ГУ ДПС не було надано доказів сплати 5368,00 грн судового збору. Апеляційний г/с постановою від 08.05.2023 скасував ухвалу місцевого суду, постановив, що ГУ ДПС звільнено від сплати судового збору, оскільки звернення з кредиторськими вимогами до боржника в рамках банкрутства – це частина роботи з податковим боргом, спрямована на його стягнення, а згідно з п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" податкові органи звільнені від сплати судового збору у справах про стягнення податкового боргу та заборгованості зі сплати ЄСВ. За висновком апеляційного г/с ця норма поширюється і на процедуру банкрутств. Верховний Суд постанову апеляційного г/с скасував і залишив в силі ухвалу місцевого г/с, вказавши, що ГУ ДПС належало сплатити судовий збір у відповідному розмірі на підставі п. п. 10 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"
Висновки щодо застосування
норм права
87.Подання позову про стягнення податкового
боргу та подання кредитором заяви з кредиторськими вимогами є різними способами
захисту порушених прав.
88.Законодавець розділяє поняття "заява
кредитора з грошовими вимогами у справі про банкрутство" та "позовна
заява майнового характеру", як і розділяє розміри ставок за подання цих
заяв до господарського суду.
89.Оскільки положення ст. 4 Закону
України "Про судовий збір" розділяють ставки судового збору за
подання позовної заяви та заяви кредитора із грошовими вимогами до боржника, то
такі заяви не можуть вважатися тотожними, а
тому, пільга, передбачена п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про
судовий збір" не застосовується до заяви податкового органу із
грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство або неплатоспроможність.
90.Податковий орган, звертаючись з заявою із
грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство або
неплатоспроможність, сплачує судовий збір на підставі пп. 10 п. 2 ч. 2 ст.
4 Закону України "Про судовий збір".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
37.Законом України "Про внесення змін до
Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації
державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та
забезпечення адміністрування погашення податкового боргу", який набрав
чинності 25.11.2022, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий
збір" доповнено п. 27 такого змісту: "центральний орган
виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні
органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати
єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
38.Отже, відповідно до внесених змін,
податковий орган як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
податкову політику, звільняється від сплати судового збору за подання позову
про стягнення сум податкового боргу.
…
41.У цьому зв`язку, Верховний Суд у складі судової палати для
розгляду справ про банкрутство КГС вважає за
необхідне зазначити, що банкрутство є окремою судовою процедурою, яка
здійснюється судами господарського судочинства з переважним застосуванням норм
матеріального та процесуального права, визначених КУзПБ.
42.Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУзПБ спори,
стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами,
передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням
особливостей, визначених цією статтею.
43.За своєю процесуальною формою провадження
у справі про банкрутство складається з двох частин.
44.Перша - включає в себе основне
провадження, спрямоване на вирішення головного завдання - задоволення грошових
вимог кредиторів шляхом застосування спеціальних судових процедур: для
юридичних осіб - розпорядження майном, санації і ліквідації; для фізичних -
реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.
45.Друга частина складається з додаткового
або відокремленого від основного процесу провадження. У відокремленому
провадженні вирішуються майнові спори, стороною яких є боржник. Завдання такого
провадження полягає у збереженні й поповненні активів або конкурсної маси
боржника.
46.Отже, судові рішення у процедурі
банкрутства можна поділити на такі групи.
47.Одна з них стосується не вирішення спорів,
а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства,
тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про
банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття
провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про
визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про
призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.
48.Такі процедурні (процесуальні) питання
вирішуються господарським судом шляхом постановлення ухвал.
49.Друга група стосується виключно вирішення
спорів, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні.
Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про
банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ,
а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими ГПК
України.
50.Розгляд таких спорів по суті судом першої
інстанції закінчується ухваленням рішення суду (абзац 3 ч. 2 ст. 7 КУзПБ).
51.Наведена позиція викладена у постанові
Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №918/335/17.
52.До судових рішень у процедурі банкрутства
належать, зокрема, ухвали за результатами розгляду вимог конкурсних кредиторів
(ч. 6 ст. 45 КУзПБ), ухвали, прийняті за результатами попереднього
засідання (ч. 2 ст. 46 КУзПБ), ухвали за результатами розгляду заяви
арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника (ст.
42 КУзПБ), ухвали за результатами розгляду вимог поточних кредиторів, заявлених
після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом (ч.
4 ст. 60 КУзПБ).
53.Порядок звернення кредиторів із вимогами
до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок
розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема, ст.ст. 45, 46, 47
КУзПБ.
54.Нормами ст. 45 КУзПБ встановлено,
що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у
справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові
заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом
30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у
справі про банкрутство.
55.Згідно з ч. 6 ст. 45 КУзПБ за
результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про
визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
56.Отже, враховуючи викладене, подання позову
про стягнення податкового боргу та подання кредитором заяви з кредиторськими
вимогами це є різними способами захисту порушених прав.
57.Верховний Суд у складі судової палати для
розгляду справ про банкрутство Касаційного г/с зазначає,
що Законом України "Про судовий збір" окремо встановлено ставки
судового збору за подання позовних вимог у позовному провадженні, а також при
поданні заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника
після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство
(неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника
банкрутом.
58.Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4
Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського
суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5
відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для
працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних
осіб, тобто у відсотковому співвідношенні до ціни позову.
59. В той час згідно з пп. 10 п. 2 ч. 2 ст.
4 Закону України "Про судовий збір" за подання до г/с заяви
кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення
про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а
також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору
складає два розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у
фіксованому розмірі.
60.Отже, ставки судового збору щодо сплати
судового збору за подання до господарського суду позовної
заяви майнового характеру та за подання до
господарського суду заяви кредиторів,
які звертаються з грошовими вимогами до боржника в межах провадження у справі
про банкрутство, є різними.
61.Враховуючи викладене, законодавець
розділяє поняття "заява кредитора з грошовими вимогами у справі про
банкрутство" та "позовна заява майнового характеру", як і
розділяє розміри ставок за подання цих заяв до господарського суду.
62.При цьому, ставка судового збору за
подання заяви кредитора передбачена у фіксованому розмірі, а ставка судового
збору за подання позовної заяви майнового характеру передбачена у відсотковому
співвідношенні до ціни позову.
63.Так, належними способами захисту для
стягнення боргу із боржника є наказне чи позовне провадження, тоді як заява про
визнання кредитором є заявою, що має наслідком визнання чи відхилення грошових
вимог до боржника, а не стягнення із боржника заборгованості. Ухвала про
визнання вимог кредитора не є підставою для видачі судового наказу та
подальшого стягнення боргу у виконавчому провадженні.
64.Заява кредитора із грошовими вимогами до
боржника має іншу правову природу. Наслідком задоволення позовної заяви є
видача виконавчого документу та стягнення заборгованості у порядку примусового
виконання судового рішення, в той час як наслідком задоволення судом заяви
кредитора є лише визнання кредиторських вимог до боржника.
65.Крім того, оскільки положення ст. 4
Закону України "Про судовий збір" розділяють ставки судового
збору за подання позовної заяви та заяви кредитора із грошовими вимогами до
боржника, то такі заяви не можуть вважатися тотожними, а п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий
збір" не застосовується до заяви податкового органу із грошовими
вимогами до боржника.
66.При цьому, на підтвердження позиції, що
подання позову про стягнення податкового боргу та подання кредитором заяви з
кредиторськими вимогами є різними способами захисту порушених прав свідчить
також неможливість виділити окремо суми заявлених вимог для розрахунку судового
збору у випадку, якщо податковий орган об`єднає в свої заяві з грошовими
вимогами до боржника як суму податкового боргу так і інші вимоги (наприклад,
грошові вимоги щодо стягнення збитків та ін.), з огляду на встановлену
фіксовану ставку судового збору за подання такої заяви. В той же час у
позовному провадженні передбачено ставку судового збору у відсотковому
співвідношенні до ціни позову, тобто в такому випадку є можливість розрахувати
судовий збір від суми стягнення.
67.У зв`язку з викладеним, Верховний Суд у
складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС суду дійшов
висновку про наявність підстав для відступу від протилежних позицій Верховного
Суду, викладених в ухвалах Верховного Суду від 06.02.2023 у справі
№910/15023/21, від 25.04.2023 у справі №910/6970/22, відповідно до змісту яких
колегії суддів КГС у складі Верховного Суду відкрили касаційне провадження без
сплати судового збору.
68.Також Верховний Суд у складі судової
палати для розгляду справ про банкрутство КГС вважає за необхідне відступити
від правових висновків Верховного Суду, викладених в ухвалах ВС від 12.01.2023
у справі №922/4359/19, від 26.01.2023 у справі №922/2654/21 про те, що на
податковий орган не поширюється передбачена п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону
України "Про судовий збір" пільга щодо сплати судового збору,
оскільки він не є ініціюючим кредитором у справі та не оскаржує судове рішення,
постановлене за результатами розгляду власне заяви податкового органу з
грошовими вимогами до боржника, з огляду на висновки, які викладені у цій
постанові вище.
Щодо суті касаційної скарги
69.Відповідно до ч. 3 ст. 45 КУзПБ до
заяви кредитора в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору,
докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи,
що підтверджують грошові вимоги до боржника.
70.Відповідно до ст. 46 КУзПБ господарський
суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора
здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без
дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд письмово повідомляє заявника
про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов`язаний їх усунути. Якщо
конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона
вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі
господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.
71.Звертаючись з заявою кредитора до
боржника, податковий орган не сплатив суму судового збору.
72.Господарський суд першої інстанції,
залишаючи заяву кредитора з грошовими вимогами до боржника без руху, дійшов
висновку про те, що кредитору належало сплатити 5368,00 грн, що складає два
розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до пп. 10 п. 2
ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" як за подання
заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника.
73.Верховний Суд у складі судової палати для
розгляду справ про банкрутство КГС погоджується з наведеним висновком
господарського суду першої інстанції.
74.Так, податковий орган звернувся до
господарського суду з заявою з грошовими вимогами до боржника у січні 2023
року.
75.Згідно з Законом України "Про
державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму
для працездатних осіб станом на 01.01.2021 складає 2684,00 грн.
76.Отже, за подання наведеної заяви
податковому органу належало сплатити 5368,00 грн судового збору, що складає два
розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
77.Враховуючи, що податковий орган не сплатив
судовий збір за подання його заяви з грошовими вимогами до боржника, а також не
виконав вимог господарського суду першої інстанції щодо усунення недоліків,
встановлених ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2023, шляхом
подання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі,
господарський суд дійшов цілком обґрунтованого висновку про повернення його
заяви без розгляду.
78.Верховний Суд у складі судової палати для
розгляду справ про банкрутство КГС погоджується з обґрунтованими доводами
ліквідатора боржника, наведеними у касаційні скарзі, про те, що апеляційний суд
дійшов помилкового висновку про поширення п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України
"Про судовий збір" щодо заяви податкового органу про визнання
грошових вимог до боржника.
79.Враховуючи, що заява податкового органу із
грошовими вимогами до боржника оплачується судовим збором на підставі пп. 10 п.
2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд у
складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС дійшов висновку,
що кредитору належало сплатити судовий збір у відповідному розмірі.
Немає коментарів:
Дописати коментар