УХВАЛА 19
червня 2024 року, cправа №Б29/122-09. Верховний Суд у складі колегії суддів
Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І.,
Огородніка К.М., https://reyestr.court.gov.ua/Review/119841744
У справі про банкрутство ЗАТ «Углеводород» місцевий
господарський суд 02.02.2022 затвердив звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс
та ухвалив рішення про закриття справи. Після цього, 14.08.2023, арбітражний
керуючий (АК) подав заяву про стягнення з кредиторів несплаченої затвердженої
судом основної грошової винагороди пропорційно до їх вимог та про видачу
судових наказів. АК просив стягнути зазначену винагороду відповідно до Реєстру
вимог кредиторів боржника станом на 08.12.2021, пропорційно до вимог кредиторів,
в загальній сумі 126 000 грн. Місцевий г/с ухвалою від 12.12.2023
частково задовольнив заяву АК, зобов’язавши стягнути наступні суми: з ПП
"Компанія Приват-Лекс" – 1 770,30 грн; з АТ "ДТЕК Дніпровські
електромережі" – 35,53 грн; з ТОВ "КОНТУР-С" – 58 993,20 грн; з
АТ "ОТП Банк" – 27 720,00 грн; з ТОВ "ФК "ДАТА ФІНАНС"
– 215,46 грн; з ПАТ "РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" – 126,00 грн; з ТОВ
"ФК "Європейська факторингова компанія"–309,96 грн; з ТОВ
"ПРАВО ІНВЕСТ КОНСАЛТИНГ" – 33 294,24 грн. У решті вимог суд
відмовив. АК подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого
суду в частині стягнення 33 294,24 грн з ТОВ "Право Інвест
Консалтинг", зазначаючи, що суд мав розподілити основну грошову винагороду
АК між кредиторами станом на час надання АК послуг, а не на момент закриття
справи. Арбітражний керуючий наголошував, що кредитори повинні були виконати
свій обов’язок з оплати основної винагороди на момент здійснення АК своїх
повноважень, зокрема у період з січня по липень 2021 року. Також він зазначав,
що заміна кредитора ТОВ "ФК "Дата Фінанс" на правонаступника ТОВ
"Право Інвест Консалтинг" на підставі договору відступлення права вимоги
від 27.08.2021 не передбачала правонаступництва щодо зобов'язань перед
арбітражним керуючим Клименком С.А., якому також не було надано згоди на зміну
боржника. Апеляційний господарський суд постановою від 20.05.2024
залишив ухвалу місцевого суду без змін. Верховний Суд у відкритті
касаційного провадження відмовив, оскільки оскільки оскаржені судові рішення не
підпадають під перелік рішень, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку,
що відповідає усталеній судовій практиці.
Короткі висновки:
Ø у касаційному
порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду,
прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття
провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього
засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих
після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття
провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови
про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або
процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами
розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство
(неплатоспроможність).
Ø Наведений перелік
судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і
тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (які відсутні у вказаному
переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими
скаргами.
Позиція Верховного Суду
Ø За змістом положень ст.55 Конституції України кожному
гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Ø Пункт 8 ч.2 ст.129 Конституції України встановлює
серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний
перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження
судового рішення.
Ø Аналогічні положення закріплено і в ч.1 ст.17 ГПК
України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі,
якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають
право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на
касаційне оскарження судового рішення.
Ø Реалізацією права особи на судовий захист є можливість
оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд
судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення
порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3
п.п.3.1 п.3 рішення КСУ від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Ø Конституційний принцип забезпечення апеляційного та
касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом,
гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному
порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на
таке оскарження, про що роз`яснено КСУ у рішенні від 25.04.2012 № 11-рп/2012.
Ø Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і
публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і
безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та
обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого
висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ø Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ умови
прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш
суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної
інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними,
особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а
потім судом апеляційної інстанції (рішення ЄСПЛ від 23.10.1996 у справах
"Levages Prestations Sevices v. France"; від 19.12.1997 у справі "Brualla
Gomes de la Torre v. Spain").
Ø У рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін
проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і
може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов
прийнятності скарг. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право
на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою,
регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і
ресурсів суспільства та окремих осіб".
Ø Згідно з ч.6 ст.12 ГПК України господарські суди
розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для
позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про
банкрутство.
Ø Суд звертає увагу, що 21.10.2019 введено в дію КУзПБ,
який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника -
юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог
кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Ø З дня введення в дію КУзПБ визнано такими, що втратили
чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом".
Ø Частиною 1 ст.2 КУзПБ визначено, що провадження у
справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами
України.
Ø Отже, реалізація права на касаційне оскарження судових
рішень у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку,
передбаченими главою Касаційне провадження" розділу IV "Перегляд
судових рішень" ГПК України, з урахуванням особливостей оскарження судових
рішень у справі про банкрутство, визначених КУзПБ.
Ø Законодавцем у ст.9 КУзПБ встановлено особливості
застосування правил оскарження судових рішень, що ухвалюються місцевими та
апеляційними господарськими судами в процесі провадження у справі про
банкрутство (основне провадження).
Ø Відповідно до ч.1 ст. 9 КУзПБ, ухвали господарського
суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за
результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також
постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури
або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку,
встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим
Кодексом.
Ø Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 КУзПБ у касаційному
порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду,
прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття
провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього
засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих
після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття
провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови
про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або
процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами
розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство
(неплатоспроможність).
Ø Наведений перелік судових рішень, що підлягають
касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на
інші судові рішення (які відсутні у вказаному переліку) виключає можливість
здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
Ø Предметом касаційного оскарження є постанова
Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2024 прийнята за
результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської
області від 12.12.2023 в частині стягнення з ТОВ "ПРАВО ІНВЕСТ
КОНСАЛТИЙНГ" 33 294,24 грн основної грошової винагороди арбітражного
керуючого, можливість касаційного оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 9 КУзПБ.
Ø Такого ж висновку щодо застосування ч.3 ст. 9 КУзПБ дійшов
Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 14.11.2023 у справі №922/3766/16, від
06.11.2023 у справі №903/477/22, від 26.12.2022 у справі №927/587/20, від
16.08.2022 у справі № 903/6/13-г, від 27.04.2022 у справі №916/1601/20.
Ø Вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які
можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу
особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки
встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до
касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд
скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість
проведення "розгляду заради розгляду".
Ø Відповідно до п.1 ч.1 ст.293 ГПК України, суд
касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі,
якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному
оскарженню.
Ø У разі прийняття до касаційного провадження касаційної
скарги арбітражного керуючого … на вказані судові рішення, суд касаційної
інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні ст.6
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної
практики ЄСПЛ, що в сукупності з положеннями норм ст.287 ГПК України, виключає
можливість касаційного перегляду.
Ø Законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду
право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч.1 ст.293 ГПК
України, і це повністю узгоджується з положеннями ст.129 Конституції України,
завданнями та принципами господарського судочинства.
Ø З урахуванням викладеного, касаційна скарга
арбітражного керуючого … не підлягає розгляду в порядку касаційного
провадження, тому в її прийнятті необхідно відмовити з підстав, визначених п.1
ч.1 ст. 293 ГПК України та ч.3 ст. 9 КУзПБ.
Немає коментарів:
Дописати коментар