ПОСТАНОВА 13 травня 2024 року, cправа № 910/12677/23, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М., https://reyestr.court.gov.ua/Review/119045014
ТОВ "Делонгі Україна" подало
заяву до господарського суду щодо відкриття провадження у справі про
банкрутство ТОВ "Дієса". Ухвалою від17.08.2023 заява була прийнята до
розгляду та призначено підготовче засідання. Протягом вересня 2023 року -січня 2024
року до справи було приєднано ще кілька заяв інших кредиторів (28.09.2023 –
заяву ПП "Шива-Інвестмент", 02.10.2023 – заяву ТОВ
"Віндейр", 25.01.2024 – заяву ТОВ "Енерджі Сейвінг
Солюшн"). ТОВ "Дієса" окаржив до апеляційного г/с ухвалу від
25.01.2024, про приєднання заяви останнього заявника для одночасного розгляду з
заявами інших заявників, поданих раніше. Апеляційний г/с ухвалою від
08.03.2024 відмовив у відкритті
апеляційного провадження, виходив з того, що
апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному
оскарженню. За висновком апеляційного суду, ухвали про приєднання заяв
кредиторів, прийняття справи до розгляду, об`єднання справи та призначення
підготовчого засідання суду не включено до переліку ухвал місцевого г/с, які
можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого
господарського суду. Верховнний Суд з апеляційним судом не погодився та
скасував ухвалу ухвалу останнього, вказавши на незаконність відмови у відкритті
апеляційного провадження.
Короткі висновки:
31. … , за загальним правилом господарського
процесу, ознакою ухвали як судового рішення є те, що вона
постановляється з питань застосування норм процесуального права у випадках,
коли це прямо визначено в ГПК України і таким судовим актом спір по
суті не вирішується, а забезпечується створення необхідних умов для його
вирішення.
39. …, спеціалізація і спрямованість ухвали на
вирішення загальних процедурних питань господарського процесу чи спеціальних
процедур, врегульованих КУзПБ, є першочерговими критеріями для визначення
переліку ухвал суду першої інстанції, постановлених у справі про банкрутство,
що підлягають оскарженню в апеляційному порядку.
52.Вирішуючи питання чи підлягає певна
ухвала, постановлена у справі про банкрутство, апеляційному оскарженню суду
належить почергово вирішити: 1) у якому провадженні постановлено
оскаржувану ухвалу (у провадженні у справі про банкрутство чи позовному провадженні
в межах справи про банкрутство); 2) чи оскаржувана ухвала вирішує питання,
регламентовані ГПК України, або є спеціальною - постановленою відповідно
до КУзПБ; 3) чи належить ухвала до переліку ухвал, які можуть бути
оскаржені окремо від рішення суду за приписами ст. 254, 255 ГПК
України чи не передбачено нормами КУзПБ виключення із загального
правила апеляційного оскарження за ч.2 ст.9 КУзПБ для цього виду ухвал.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО
СУДУ
29.Відповідно до ч.1 ст. 232 ГПК України судовими
рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. У випадках,
передбачених цим Кодексом або Законом про банкрутство, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали,
прийняттям постанови чи видачею судового наказу (ч.5 ст. 232 ГПК України).
30.Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої
інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про
відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття
провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках,
передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (ч.1
ст. 232 ГПК України).
31.Отже, за загальним правилом господарського процесу, ознакою
ухвали як судового рішення є те, що вона постановляється з питань застосування
норм процесуального права у випадках, коли це прямо визначено в ГПК України і таким
судовим актом спір по суті не вирішується, а забезпечується створення
необхідних умов для його вирішення.
33.Ця спеціальна процедура, на відміну від позовного провадження,
поєднує в собі як розгляд сукупності питань, пов`язаних із здійсненням
провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є
боржник, що розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні,
тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство.
34.Судові рішення у процедурі банкрутства
можна поділити на дві групи.
Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних
питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню:
про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії
мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про
банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і
відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією,
ліквідатора тощо. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До
неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник.
Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні.
Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про
банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке
врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження,
встановленими у ГПК України. (позиція,
викладена у постанові ВП ВС від 18.02.2020 у справі №918/335/17).
35.Колегія суддів звертається до правових висновків, викладених в
постанові ВС у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС від
16.08.2023 у справі №920/162/23.
36.Для цілей з`ясування принципів правового
регулювання постановлення та оскарження ухвал суду першої інстанції,
постановлених у справі про банкрутство, їх можна поділити за ознаками
спеціалізації та спрямованості на два типи: 1) спеціальні - ухвали, які
суд постановляє виключно з питань, що вирішуються у справах про банкрутство
згідно з нормами КУзПБ; 2) універсальні - ухвали, які суд постановляє
із загальних питань, що можуть вирішуватися як у справах про банкрутство, так і
у справах позовного, інших форм провадження, та не врегульовані КУзПБ.
37.Так, суд першої інстанції постановляє універсальні ухвали у справі
про банкрутство, коли здійснює процесуальні дії чи вирішує процедурні питання,
розглядає і вирішує клопотання, заяви, скарги за правилами та на підставі
приписів ГПК України, зокрема, але не виключно, застосовує норми інститутів
відводу (самовідводу) судді, процесуальних строків, судових викликів і
повідомлень, судових витрат, заходів процесуального примусу, забезпечення судом
повного і всебічного з`ясування обставин справи та дослідження доказів,
фіксування судового процесу.
38.Серед спеціальних ухвал, зокрема, але не виключно: ухвали про
прийняття заяви про відкриття провадження у справі (ч.1 ст.35 КУзПБ); про відмову у
прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч.2 ст.37
КУзПБ); про залишення без руху заяви про відкриття
провадження у справі (ч.3 ст.37 КУзПБ); про
повернення заяви про відкриття провадження у справі (ст.38 КУзПБ); про залишення заяви про відкриття провадження у справі
без розгляду (абзац 3 ч.6 ст.38 КУзПБ); про
приєднання до матеріалів справи інших заяв (ч.4 ст.39 КУзПБ); про відкриття провадження у справі про банкрутство або
відмову у відкритті провадження у справі (ч.5 ст.39 КУзПБ); про відкладення проведення підготовчого засідання суду
на час, необхідний для оформлення допуску до державної таємниці (ч.11 ст.39
КУзПБ) та інші ухвали, які суд першої інстанції
постановляє з питань, що вирішуються виключно у справах про банкрутство за
нормами КУзПБ.
39.Зважаючи на викладене, спеціалізація і спрямованість ухвали на
вирішення загальних процедурних питань господарського процесу чи спеціальних
процедур, врегульованих КУзПБ, є першочерговими критеріями для визначення переліку ухвал
суду першої інстанції, постановлених у справі про банкрутство, що підлягають
оскарженню в апеляційному порядку.
40.Відповідно до ст.6
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи
упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим
законом.
41.Конвенція
про захист прав людини і основоположних свобод покликана
гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і
ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на
помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд
(див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24,
Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97,
п. 43, ECHR 2000-II).
42.Абзацом 3 п.п.3.1 п.3 рішення
КСУ від 11.12.2007 № 11-рп/2007 унормовано, що
реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових
рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в
апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і
охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
43.Однією з конституційних засад судочинства є забезпечення права на
апеляційний перегляд справи (п.8 ч.2 ст.129
Конституції України). Забезпечення права на
апеляційний перегляд справи визначено також серед основних засад (принципів)
господарського судочинства (п.8 ч.3 ст.2 ГПК).
44.Зазначені конституційні приписи закріплені також у ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус
суддів" та реалізуються в порядку,
передбаченому відповідними процесуальними нормами, зокрема в провадженні у
справі про банкрутство – нормами КУзПБ та ГПК
України.
45.Відповідно до ч.2 ст.254 ГПК
України учасники справи, особи, які не брали
участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або)
обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої
інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст.255
цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не
передбачені ст.255 цього Кодексу, окремо
від рішення суду не допускається.
46.У ст.255 ГПК України наведено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені
окремо від рішення суду першої інстанції.
47.Зокрема, згідно з п.17 ч.1 ст.255
ГПК України окремо від рішення суду першої
інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої
інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках,
передбачених Законом про банкрутство.
48.Водночас, у КУзПБ, на відміну від ГПК України, не визначено вичерпного переліку ухвал у справі про
банкрутство, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від
рішення суду, натомість установлено визначальні правила оскарження судових
рішень у процедурі банкрутства у ст.9 КУзПБ.
49.Відповідно до ч.1 ст.9 КУзПБ ухвали господарського суду, постановлені у справі про
банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом
заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та
відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника
можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
50.Частиною 2 ст.9 КУзПБ визначено, що в апеляційному порядку можуть бути
оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної
процедури/ процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого
господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність),
крім випадків, передбачених ГПК України та
цим Кодексом.
51.У основному провадженні у справі про банкрутство
(неплатоспроможність) в апеляційному порядку можуть бути оскаржені: а) усі
спеціальні ухвали місцевого господарського суду за правилом ч.2 ст.9 КУзПБ щодо яких цим
Кодексом не встановлено виключення (зокрема, ч.6 ст. 5 КУзПБ, абзац 2 ч.2 ст. 47 КУзПБ);
б) ухвали, включені до переліку у ч.1 ст.255 ГПК України, які суд постановляє, здійснюючи процесуальні дії та
вирішуючи інші процесуальні питання, за правилами та на підставі норм ГПК
України.
52.Вирішуючи питання чи підлягає певна ухвала, постановлена у справі
про банкрутство, апеляційному оскарженню суду належить почергово
вирішити: 1) у якому провадженні постановлено оскаржувану ухвалу (у
провадженні у справі про банкрутство чи позовному провадженні в межах справи
про банкрутство); 2) чи оскаржувана ухвала вирішує питання,
регламентовані ГПК України, або є спеціальною - постановленою відповідно до КУзПБ; 3) чи належить ухвала до переліку ухвал, які можуть
бути оскаржені окремо від рішення суду за приписами ст. 254, 255 ГПК України чи
не передбачено нормами КУзПБ виключення
із загального правила апеляційного оскарження за ч.2 ст.9 КУзПБ для цього виду ухвал.
53.Установивши зазначене та перевіривши наявність/відсутність підстав
для залишення без руху (ст.260 ГПК
України) повернення апеляційної скарги (ч.5 ст.260
ГПК України) або відмови у відкритті апеляційного
провадження (ч.1, 2 ст.261 ГПК України),
апеляційний суд вирішує питання про наявність/відсутність підстав для відкриття
апеляційного провадження.
54.Відповідно до п.1 ч.1 ст.261
ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє
у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на
судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
55.Як вбачається з матеріалів справи № 910/12677/23, ТОВ
"Дієса" оскаржило в апеляційному порядку ухвалу Господарського суду
м.Києва від 25.01.2024, якою приєднано заяву ТОВ "Енерджі Сейвінг
Солюшн" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ
"Дієса" № 910/18192/23 та додані до неї документи до матеріалів заяви
№ 910/12677/23 ТОВ "Делонгі Україна", ТОВ "ВІНДЕЙР", ПП
"Шива-Інвестмент" про відкриття провадження у справі про банкрутство
ТОВ "Дієса" для одночасного розгляду на підставі ч.4 ст.39 КУзПБ.
56.Отже, в апеляційному порядку було оскаржено ухвалу, постановлену у
провадженні про банкрутство відповідно до норм КУзПБ, і така ухвала згідно
з ч.2 ст.9 КУзПБ підлягає апеляційному
оскарженню.
57.Висновок щодо можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали
суду першої інстанції про приєднання до матеріалів заяви про відкриття
провадження у праві про банкрутство заяв інших кредиторів в порядку ч.4 ст.39 КУзПБ викладений
судовою палатою для розгляду справ про банкрутство КГС ВС у постанові від
16.08.2023 у справі № 920/162/23.
58.Проте, … апеляційний господарський суд наведеного не врахував та
дійшов помилкового висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від
25.01.2024 справи № 910/12677/23 не підлягає апеляційному оскарженню.
59.З огляду на викладене колегія суддів не погоджується з висновком
суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за
апеляційною скаргою ТОВ "Дієса" на ухвалу Господарського суду міста
Києва від 25.01.2024 справи № 910/12677/23.
Немає коментарів:
Дописати коментар