ПОСТАНОВА 02 вересня 2021 року, Справа № 873/108/20, Верховний Суд у складі колегії суддів КГС: Банаська О.О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/99474146
30.03.2021 апеляційний г/с розглянув заяву
Товариства про винесення у справі, що ним розглянута як судом першої інстанції,
додаткової ухвали про покладення на ВДВС судових витрат на професійну правничу
допомогу і задовольнив її, ухваливши стягнути з ВДВС на користь Товариства 6400
грн. Додаткова ухвала мотивована доведенням Товариством належними доказами
понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом скарги
на бездіяльність державного виконавця та обґрунтованістю й співмірністю таких
витрат, наявністю підстав для їх покладення у заявленому розмірі на ВДВС. В
апеляційній скарзі, яка була подана до Верховного Суду, ВДВС посилаючись,
зокрема, на те, що питання розподілу судових витрат вирішене без проведення
судового засідання просив оскаржувану додаткову ухвалу скасувати та постановити
нову, якою направити справу на новий розгляд до апеляційного г/с. Верховний
суд задовольнив апеляційну скаргу та скасував оскаржувану додаткову ухвалу
з огляду на те, що заяву про ухвалення додаткового рішення розглянуто не в тому
самому порядку, що й судове рішення (без повідомлення сторін та без проведення
судового засідання). Разом з тим, беручи о уваги, що Товариством доведено надання
йому правничої допомоги при розгляді скарги на бездіяльність державного
виконавця, постановив нову додаткову
ухвалу про задоволення заяви Товариства про покладення на ВДВС витрат на
професійну правничу допомогу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
37. Згідно із ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
38. До витрат, пов`язаних з розглядом справи,
належать, зокрема, витрати, зокрема, на професійну правничу
допомогу (п.1 ч.3 ст. 123 ГПК
України).
39. За змістом ч.1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати,
пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання
правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати
на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами
разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)
розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару
адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу,
пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а
також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами
договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо
обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або
підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми,
що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для
надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про
надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують
здійснення відповідних витрат.
40. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у
зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами
доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових
дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за
умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це
відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого
строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).
41. Згідно з ч.3-5 ст.126
зазначеного Кодексу для визначення розміру
витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник
справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та
здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
42. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним
із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)
часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання
послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною
позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення
справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
43. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд
може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну
правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
44. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у
разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК
України суду надано право зменшити розмір
витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між
сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (аналогічні
висновки викладені у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у
складі суддів КГС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від
22.11.2019 у справі № 910/906/18).
45. Обов`язок доведення неспівмірності витрат
покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на
оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5
ст.126 ГПК України).
46. Крім того за змістом п.1 ч.2 ст. 126, ч.8 ст. 129 ГПК України розмір
витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і
розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги
при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та
їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті
(буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
47. У справі, що розглядається суд першої інстанції встановив, що на
підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу Товариством
(позивачем, стягувачем) долучено до
матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги від 02.12.2020,
копію акта здачі-приймання виконаної правової допомоги від 01.03.2021
відповідно до договору про надання правової допомоги від 02.12.2020, копію
платіжного доручення від 01.03.2021 на суму 6 400,00 грн.
55. Проаналізувавши надані позивачем (стягувачем) докази на
підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6
400,00 грн, суд вважає, що відображена у них інформація щодо характеру та
обсягу виконаної адвокатами роботи (наданих послуг) відповідає документам та
інформації, що містяться у матеріалах судової справи.
56. Ураховуючи наведене, позивач (стягувач) згідно з вимогами ст.74 ГПК України довів
обставини надання йому Адвокатським бюро послуг професійної правничої допомоги
при розгляді його скарги на бездіяльність державного виконавця у справі №
873/108/20 у апеляційному г/с та
обґрунтував заявлений остаточно до стягнення розмір цих послуг.
57. Разом з тим, враховуючи доводи апеляційної скарги ВДВС щодо
порушення судом першої інстанції норм ч.8 ст. 165, ч.5 ст. 176, ч.1 ст. 178, ст.236
ГПК України з огляду на вирішення питання про
порядок розподілу судових витрат без проведення судового засідання, суд
зважає на таке.
58. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд,
що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи
ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
59. Згідно з ч.3, 4 ст.244 ГПК України додаткове
судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі
необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове
засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені
про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
60. Отже приписами статті
244 ГПК України унормовано, що додаткове судове
рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове
рішення.
61. Відповідно до частини другої статті 221 ГПК України для
вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке
проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті
позовних вимог.
62. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює
додаткове рішення в порядку, передбаченому ст.244 цього Кодексу (ч.3 ст. 221
ГПК України).
63. У справі, що переглядається апеляційний г/с за результатом
розгляду скарги ТзОВ "Агрохім-Партнер" на бездіяльність державного
виконавця постановив ухвалу від 15.02.2021 у відкритому судовому
засіданні з повідомленням учасників справи.
64. Натомість заява ТзОВ "Агрохім-Партнер" від 01.03.2021
вих. № 01-1/03 про покладення на ВДВС судових витрат на професійну правничу
допомогу апеляційним г/с в порушення приписів ч.3 ст. 244 ГПК України розглянута
із постановленням додаткової ухвали від 30.03.2021, яка є об`єктом апеляційного
оскарження, без повідомлення учасників справи та без проведення
судового засідання.
65. За таких умов ВДВС був позбавлена можливості заявити у суді
апеляційної інстанції клопотання про зменшення витрат на оплату правничої
допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, про відсутність
якого (клопотання) і було зазначено судом у додатковій ухвалі.
66. З огляду на те, що заяву про ухвалення
додаткового рішення розглянуто не в тому самому порядку, що й судове рішення,
чим позбавлено ВДВС можливості заявити клопотання про зменшення витрат на
оплату правничої допомоги адвоката та довести неспівмірність витрат на оплату
правничої допомоги адвоката, оскаржувана додаткова ухвала від 30.03.2021 є
такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права (подібні висновки
щодо застосування приписів частини третьої статті 244 ГПК України викладені у постановах
КГС у складі ВС від 08.05.2019 у справі № 910/3984/18, від 04.07.2019 у
справі № 910/10930/18, від 31.03.2021 у справі № 922/2341/20, від
30.06.2021 у справі № 90/2135/19, від 30.06.2021 у справі № 910/18652/20).
67. Порушення апеляційним г/с норм процесуального права зумовлює
скасування оскаржуваного додаткового судового рішення.
68. Разом з тим, суд звертає увагу на те, що ВДВС під час
розгляду Верховним Судом апеляційної скарги на додаткову ухвалу апеляційного
г/с від 30.03.2021 у справі № 873/108/20 не скористався своїм правом на
надання своїх доводів і заперечень на заяву ТзОВ
"Агрохім-Партнер" від 01.03.2021 вих. № 01-1/03 про покладення на ВДВС
судових витрат на професійну правничу допомогу, в т.ч. клопотання про
зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають
розподілу між сторонами за результатами розгляду справи не надав.
69. Суд акцентує увагу, що зменшення суми судових витрат на
професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на
підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог
стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та
часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи
диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення
суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з
власної ініціативи (див. висновок викладений у постанові об`єднаної
палати Верховного Суду у складі суддів КГС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
70. Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його
клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення
такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини
четвертої ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності
доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.
В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору,
закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або
іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому
у ст.43 Конституції України.
71. Частиною 4 ст.129 ГПК
України визначено, що інші судові витрати,
пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення
позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у
разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно
розміру задоволених позовних вимог.
72. Відповідно до статті
344 ГПК України судові витрати, пов`язані з
розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено
рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган ДВС чи приватного
виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
73. Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими вимоги
заяви Товариства про покладення на ВДВС
судових витрат на професійну правничу допомогу пов`язаних з розглядом його
скарги на бездіяльність державного виконавця у справі № 873/108/20 у апеляційному г/с.
77. Ураховуючи, що апеляційний г/с порушив норми
процесуального права щодо порядку винесення додаткового судового рішення,
передбаченого статтею 244 ГПК
України, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга
ВДВС є обґрунтованою та підлягає задоволенню. При цьому беручи до уваги
обставин доведення Товариством надання йому Адвокатським бюро послуг
професійної правничої допомоги при розгляді його скарги на бездіяльність
державного виконавця у справі № 873/108/20 у суді першої інстанції, суд
скасовує додаткову ухвалу апеляційного г/с від 30.03.2021 та приймає нове
додаткове судове рішення про задоволення заяви Товариства щодо
покладення на ВДВС 6 400,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу
у справі №873/108/20 та стягнення цих витрат з останнього.
Немає коментарів:
Дописати коментар