ПОСТАНОВА 02 вересня 2021 року, Справа № 33/29, Верховний Суд у складі колегії суддів КГС: Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Пєскова В.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/99544024
У справі про банкрутство, провадження у
якій порушено 30.04.2010, а 09.10.2012 Боржника визнано банкрутом та відкрито
ліквідаційну процедуру. Місцевий г/с:
- ухвалою від 06.02.2020, яка залишена без
змін апеляційним г/с (постанова від 10.09.2020) відхилив клопотання Кредитора про
відсторонення арбітражного керуючого від виконання обов`язків ліквідатора;
- ухвалою від 03.03.2020, яка залишена
без змін апеляційним г/с (постанова від 10.09.2020) відмовив у задоволенні
позову ОСОБА_1 до Товарної біржі (відповідач 1), ліквідатора Боржника
(відповідач 2) про визнання недійсним аукціону та повернення гарантійного
внеску.
Кредитор не погодився з вищевказаними
судовими рішеннями та подав касаційну скаргу, включивши скаргу на судові
рішення щодо питання відсторонення арбітражного керуючого до касаційної скарги
на відмову у задоволенні позову про визнання недійсним аукціону та повернення
гарантійного внеску.
Верховний Суд касаційне провадження в частині питання відсторонення арбітражного керуючого від
виконання обов`язків ліквідатора Боржника закрив, оскільки у цьому випадку
судові рішення відносяться до різних груп судових рішень, не поєднані сутнісно
(змістовно, логічно) підставами і доводами.
Короткі висновки:
47.12. КУзПБ не передбачає процесуальну можливість включення
скарги на постанови апеляційних г/с, прийняті за результатами оскарження ухвал,
рішень г/с в порядку ст.7 КУзПБ за
результатами розгляду заяв (в порядку позовного провадження) у межах справи про
банкрутство (друга група судових рішень за висновком ВП ВС у постанові від
18.02.2020 у справі № 918/335/17) до касаційної скарги на ті ухвали, постанови
у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню в порядку ч.3 ст.9
КУзПБ (перша група судових рішень за висновком ВП
ВС у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17), і навпаки.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
47.1. Згідно з висновком судової палати для розгляду справ
про банкрутство КГС, зробленим у постанові від 20.05.2021 у справі №
922/3369/19, наведений в ч.3 ст.9
КУзПБ перелік судових рішень, що підлягають
касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші
судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість
здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
47.2. Водночас, абз. 2 ч.3 ст. 9 КУзПБ передбачено, що
скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами
оскарження ухвал г/с у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню
окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах
про банкрутство, що підлягають оскарженню.
47.3. Аналіз змісту абз. 2 ч.3 ст. 9 КУзПБ у сукупності з
іншими частинами ст.9 та ст.7 Кодексу дає підстави для висновку про те, що необхідними
умовами застосування процесуальної можливості включення скарги на постанови
апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал г/с
у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо до касаційної
скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають
оскарженню, є такі умови (але не виключно, тільки в межах доводів і вимог
цієї касаційної скарги):
47.4. Судовими рішеннями, що підлягають касаційному
оскарженню в порядку абз.2 ч.3 ст.9 КУзПБ можуть бути тільки постанови апеляційного г/с, з них
первісний/основний об`єкт касаційного оскарження - постанова апеляційного г/с,
прийнята за результатами оскарження ухвали, постанови у справах про
банкрутство, що підлягають оскарженню та щонайменше одна постанова апеляційного
г/с, прийнята за результатами оскарження ухвал г/с у справах про банкрутство,
які не підлягають оскарженню окремо в касаційному порядку.
47.5. Процесуальна можливість спільного касаційного
оскарження в порядку абз.2 ч.3 ст.9 КУзПБ внаслідок включення скарги на
постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження
ухвал г/с у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо до
касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають
оскарженню може бути застосована тільки щодо касаційного оскарження тих судових
рішень (постанов апеляційного г/с) у процедурі банкрутства, які стосуються не
вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам
банкрутства (перша група судових рішень за висновком ВП ВС у постанові від
18.02.2020 у справі № 918/335/17).
47.6. КУзПБ не передбачає процесуальну можливість включення
скарги на постанови апеляційних
г/с, прийняті за результатами оскарження ухвал, рішень г/с в
порядку ст.7 КУзПБ за результатами розгляду заяв (в
порядку позовного провадження) у межах справи про банкрутство (друга група
судових рішень за висновком ВП ВС у постанові від 18.02.2020 у справі №
918/335/17) до касаційної скарги на ті ухвали, постанови у справах про
банкрутство, що підлягають оскарженню в порядку ч.3 ст.9 КУзПБ (перша група судових рішень за висновком ВП ВС у постанові
від 18.02.2020 у справі № 918/335/17), і навпаки. Відповідна правова
позиція викладена у постанові ВС від 18.05.2021 у справі № 924/549/19.
47.7. Ураховуючи дату порушення провадження у
справі № 33/29 про банкрутство Боржника (30 квітня 2010 року), дату визнання
банкрутом і введення ліквідаційної процедури (09 жовтня 2012 року), дату
опублікування оголошення про продаж майна на аукціоні (09 і 10 жовтня 2019
року) до оцінки спірних правовідносин у цій справі мають застосовуватися
положення Закону про банкрутство (у відповідній редакції), проте процесуальні
дії, зокрема, щодо оскарження судових рішень у справі, після введення в
дію КУзПБ (21.10.2019)
мають вчинятися в порядку зазначеного КУзПБ.
47.8. Як вбачається з касаційної скарги Кредитора-1 та про
це вже було зазначено у п.46 цієї постанови, скаржником до касаційної скарги на
ухвалу місцевого г/с від 03.03.2020 та на постанову апеляційного г/с від
10.09.2020 (про визнання недійсним аукціону з продажу майна
банкрута та стягнення гарантійного внеску), включено (приєднано)
скаргу на ухвалу місцевого г/с від 06.02.2020 та постанову апеляційного
г/с від 10.09.2020 (щодо питання відсторонення арбітражного
керуючого).
47.9. ВП ВС у постанові від 18.02.2020 у справі №
918/335/17 зробила висновок про те, що судові рішення у процедурі
банкрутства можна поділити на дві групи:
Одна з них стосується не вирішення спорів, а
розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам
банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у
справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про
закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації,
про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про
призначення (розумій також і відсторонення) керуючого санацією,
ліквідатора тощо.
Друга група стосується виключно вирішення спорів.
До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про
банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом
сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який
відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються
непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про
позовне провадження, встановленими у ГПК України.
47.10. Порядок оскарження судових рішень у процедурах
банкрутства врегульовано ст.
9 КУзПБ (щодо першої
групи судових рішень - пункт 47.9 цієї постанови), а для спорів, які
вирішуються в межах справи про банкрутство відповідно до ст.7 КУзПБ (друга група судових рішень - пункт 47.9 цієї постанови) -
статтями 255, 287
ГПК України.
Така правова позиція неодноразово
висловлювалась у судових рішеннях ВС, зокрема у постановах від 05.04.2021 у
справі № 4/5007/33-Б-11, від 06.05.2021 у справі 910/2526/14, від 18.05.2021 у
справі № 924/549/19, від 19.05.2021 у справі № 925/236/15.
47.11. Відтак, колегія суддів вважає необхідним зазначити,
що ухвала місцевого г/с від
03.03.2020 та постанова апеляційного г/с від 10.09.2020 (про
визнання недійсним аукціону з продажу майна банкрута та стягнення гарантійного
внеску) належать до другої групи судових рішень (пункт 47.9.) та
мають оскаржуватися в порядку ст.7
КУзПБ (чинній на момент оскарження), а ухвала
місцевого г/с від 06.02.2020 та постанова апеляційного г/с від
10.09.2020 (щодо питання відсторонення арбітражного керуючого) - до
першої групи судових рішень, можливість оскарження яких встановлена
приписами ст. 9 КУзПБ (чинній
на момент оскарження).
47.12. КУзПБ не передбачає процесуальну можливість включення
скарги на постанови
апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал,
рішень г/с в порядку ст.7 КУзПБ за результатами розгляду заяв (в порядку позовного
провадження) у межах справи про банкрутство (друга група судових рішень за
висновком ВП ВС у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17) до
касаційної скарги на ті ухвали, постанови у справах про банкрутство, що
підлягають оскарженню в порядку ч.3 ст.9 КУзПБ (перша група судових рішень за висновком ВП ВС у
постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17), і навпаки. Відповідна правова
позиція викладена у постанові ВС від 18.05.2021 у справі № 924/549/19.
Така ж правова позиція підтримана ВС у
складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС у постанові від
20.05.2021 у справі № 922/3369/19.
47.13. При вирішенні питання наявності підстав для
відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами на судові
рішення, визначені абзацом 1 ч.3 ст. 9
КУзПБ, до яких включені/приєднані скарги на
постанови апеляційного суду, прийняті за результатами перегляду судових
рішень, які не підлягають оскарженню у касаційному порядку окремо, слід
враховувати і таке.
По-перше, як скарга на судові рішення, які за
приписами ст.9 КУзПБ підлягають оскарженню, так і включена/приєднана до
неї скарга на судові рішення, які за приписами статті 9 КУзПБ не підлягають оскарженню окремо, мають відповідати
вимогам процесуального Закону щодо прийнятності, зокрема статтям 289, 290, 291
ГПК України.
По-друге, скарга на судові рішення, які не підлягають оскарженню в
касаційному порядку, може бути включена/приєднана, в порядку абзацу 2 ч.3 ст. 9 КУзПБ до основної
скарги на судові рішення, найбільш наближені за датою прийняття (за
можливістю). Касаційна скарга на судові рішення, які не підлягають оскарженню в
касаційному порядку окремо, у разі пропуску строку на касаційне оскарження,
визначеного приписами статті 288 ГПК України, має містити клопотання про поновлення строку на касаційне
оскарження з вмотивованим обґрунтуванням такого пропуску та підстав включення
скарги на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, до основної
скарги. Ця умова справедлива і для касаційної скарги на постанову апеляційного г/с,
що може бути оскаржена окремо.
По-третє, судові рішення за скаргою на судові
рішення, які за приписами ст.9 КУзПБ підлягають оскарженню, так і включеної/приєднаної до
неї скарга на судові рішення, які за приписами ст.9 КУзПБ не підлягають оскарженню окремо, повинні бути
(як правило) сутнісно (змістовно, логічно) поєднані підставами
і доводами, стосуватися прав і охоронюваних законом інтересів особи, щодо якої
прийняте судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню окремо.
48. Беручи до уваги викладене вище, судова колегія дійшла
висновку про закриття касаційного провадження в частині оскарження
постанови апеляційного г/с від 10.09.2020 та ухвали місцевого г/с від
06.02.2020 у справі № 33/29 (відхилено клопотання Кредитора про відсторонення
арбітражного керуючого від виконання обов`язків ліквідатора Боржника, оскільки
у цьому випадку судові рішення відносяться до різних груп судових рішень (п.47.9,
47.10 цієї постанови), а також не поєднані сутнісно (змістовно, логічно)
підставами і доводами, з огляду на наступне.
48.1. Постанова апеляційного г/с від
10.09.2020 та ухвала місцевого г/с від 06.02.2020 у справі
№33/29 прийняті за результатами розгляду клопотання Кредитора про
відсторонення арбітражного керуючого від виконання обов`язків ліквідатора Боржника.
48.2. Постанова апеляційного г/с від 10.09.2020 та ухвала місцевого
г/с від 03.03.2020 у справі №33/29 прийняті за результатами розгляду позову
ОСОБА_1 до Товарної біржі (відповідач 1), ліквідатора Боржника
(відповідач 2) про визнання аукціону недійсним та повернення гарантійного
внеску.
48.3. Як вбачається з матеріалів справи та змісту означених документів клопотання Кредитора та позов
ОСОБА_1 по суті не поєднані ні суб`єктами звернення, ні
доводами, ні підставами звернення.
49. Верховний Суд зазначає, що положення статей 287 та 296
ГПК України, не передбачають закриття касаційного
провадження з вище наведених підстав, однак, у разі здійснення касаційного
перегляду постанови апеляційного г/с від 10.09.2020 та ухвали місцевого
г/с від 06.02.2020 (про відхилення клопотання Кредитора про відсторонення
арбітражного керуючого від виконання обов`язків ліквідатора Боржника) у справі
№ 33/29, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений
законом" в розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних
свобод та прецедентної практики ЄСПЛ.
Немає коментарів:
Дописати коментар