ПОСТАНОВА 28.09.2021, Справа № 908/6167/15 (908/1258/20), Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/100214071
В межах справи про банкрутство Боржника,
провадження у якій було відкрито 27.01.2016, а 02.05.2018 Боржника визнано банкрутом,
судами розглядалися вимоги шести фізичних осіб про визнання недійсними
результатів електронного аукціону (відкритих ЕТ, другого повторного аукціону),
оформленого ТОВ "Держзакупівлі.Онлайн" протоколом від
12.05.2020 про проведення аукціону з продажу майна Боржника, яке складається з
недобудованого ж/б, з визначенням переможця торгів. Фізичні особи були кредиторами
з визнаними судом грошовими вимогами, підставою для визнання недійсними
результатів аукціону вказували здійснення продажу майна з порушенням їх прав через
наявність у них майнових права на окремі площі в об`єкті будівництва, оскільки
об`єкт будівництва, обмежений правом очікування позивачів. Загалом, в об`єкт
незавершеного будівництва були вкладені кошти більше 250 інвесторів-фізичних
осіб на суму понад 200 млн. грн. Крім того, позивачі вказували, що під час
проведення оскаржуваного аукціону було порушено встановлений порядок його
підготовки та проведення, в тому числі неповідомлення членів комітету
кредиторів про скликання комітету кредиторів для затвердження умов продажу,
проведення засідання комітету кредиторів за відсутності його членів, не
повідомлених належним чином про час, місце, порядок денний, умови продажу. Місцевий
г/с рішенням від 14.09.2020 позов задовольнив, дійшовши наступних
висновків:
- оголошення про проведення оскарженого
аукціону містить суперечності, які не забезпечили можливості прийняти участь в
аукціоні з продажу майна банкрута якомога ширшому колу осіб, що призвело до
реалізації майна за ціною нижчою, ніж його реальна ринкова вартість;
- договір оренди земельної ділянки, на
якій розташований об`єкт продажу з електронного аукціону, припинив свою дію,
про що не вказано в оголошенні;
- місцевий г/с визнав продану з аукціону
нерухомість об`єктом незавершеного будівництва, а оскільки матеріали справи не
містять документів щодо державної реєстрації права власності на недобудову суд
дійшов висновку, що його реалізація мала проводитись як продаж матеріалів та
обладнання, а не як об`єкт незавершеного будівництва;
- суд відхилив доводи позивача щодо
необхідності безоплатної передачі реалізованого з оскаржуваного аукціону майна
на баланс місцевої ради у відповідності до положень ст.42 Закону про банкрутство,
оскільки Закон України "Про місцеве самоврядування" не містить зобов`язань виконавчих органів місцевого
самоврядування приймати на баланс об`єкти незавершеного будівництва житлового
фонду з метою їх добудови;
- також місцевий господарський суд
відхилив доводи позивачів про те, що члени комітету кредиторів належним чином
не повідомлені про час і місце проведення засідання комітету кредиторів
10.04.2020 стосовно визначення умов продажу майна, оскільки матеріали справи
доводять зворотне;
- доводи позивачів щодо наявності у них
права очікування (обмежене речове право, яке засвідчує правомірність отримання
у власність нерухоме майно в майбутньому) місцевий господарський суд визнав необґрунтованими,
оскільки господарським судом визнано їх грошові вимоги до боржника у справі про
банкрутство.
Апеляційний г/с постановою від 12.05.2021 ухвалив нове
рішення, яким у задоволенні позову відмовив, дійшовши наступних висновків:
- згідно з ч.4 ст.68 КУзПБ ліквідатор
є замовником аукціону, який визначає умови продажу майна банкрута за
погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором (щодо майна,
що є предметом забезпечення). На засіданні комітету кредиторів боржника
12.12.2018 погоджено продаж майна банкрута у вигляді ЦМК на аукціоні. Отже,
комітет кредиторів погодився із реалізацією активів банкрута ЦМК.
- проведені 02.02.2020 аукціон та
02.03.2020 повторний аукціон не відбулися у зв`язку з відсутністю учасників,
тому на виконання вимог ст.75
КУзПБ, ліквідатор направив членам комітету кредиторів
умови продажу майна банкрута на другому повторному аукціоні, які схвалені
комітетом кредиторів на засіданні 10.04.2020; враховуючи відсутність учасників
на першому та повторному аукціонах, ліквідатор за погодженням з комітетом
кредиторів визначив початкову вартість лота № 2 у сумі 9 893 237,20 грн.
- в оголошеннях зазначено, що строк дії
договору оренди земельної ділянки, на якій розташоване реалізоване з оскарженого
аукціону майно, закінчився;
- оприлюднені оголошення про продаж майна
банкрута з аукціону 02.02.2020, повторного аукціону 02.03.2020 та другого
повторного аукціону 12.05.2020, визначеного комітетом кредиторів як
"об`єкт незавершеного будівництва", не суперечить вимогам
статей 75, 77
КУзПБ;
- правочин щодо продажу майна з аукціону
може бути визнаний недійсним лише у разі порушення порядку його підготовки або
проведення, які перешкодили реалізації такого майна за найвищою ціною.
- встановлені у даній справі обставини при
наданні оцінки діям ліквідатора на предмет дотримання ним порядку формування
ліквідаційної маси боржника і процедури підготовки продажу майна банкрута в
ліквідаційній процедурі не можуть бути підставою для визнання недійсними
результатів оспорюваного аукціону, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню
не підлягають.
Верховний Суд постанову апеляційного г/с від 12.05.2021
(щодо визнання недійсними результатів аукціону) скасував та залишив в силі рішення місцевого г/с від
14.09.2020, вказавши, зокрема, що:
- Боржник не мав права здійснювати продаж
майна, як "об`єкт незавершеного будівництва".
- об`єктами права власності можуть бути у
тому числі "легітимні очікування" та "майнові права";
- суди попередніх інстанцій дійшли
помилкового висновку, що у позивачів не виникло право очікування (обмежене
речове право, яке засвідчує правомочність отримати право власності на нерухоме
майно в майбутньому і є складовою частиною майна, як об`єкта цивільних прав),
оскільки ухвалами суду від 23.03.2016 та 07.04.2016 визнано грошові вимоги
кредиторів - позивачів у даній справі.
-місцевий суд обґрунтовано встановив, що Боржник
не є власником "об`єкта незавершеного будівництва" і хоч дійшов
висновку, що продаж майна на аукціоні відбувся з порушенням лише вимог КУзПБ (щодо зазначення
в оголошеннях про проведення електронних аукціонів необхідної та правильної,
визначеної законом інформації щодо характеристик цього нерухомого майна), не
зазначивши про порушення боржником вимог ст.331 ЦК України, це не призвело до ухвалення неправомірного рішення про
задоволення позовних вимог.
- Апеляційний г/с обмежився лише
підставами недійсності правочину викладеними в ст.73 КУзПБ, залишив поза
увагою вимоги ч.2 ст.331 ЦК України та
дійшов помилкових висновків про відсутність правових підстав для визнання
недійсними результатів аукціону та необхідності скасування рішення суду першої
інстанції.
Позиція Верховного Суду
58. Верховний Суд неодноразово зазначав в своїх постановах про те, що
майно банкрута реалізоване на аукціоні є різновидом правочину.
59. Відтак, посилання судом апеляційної інстанції в оскаржуваній
постанові як на підставу скасування рішення суду першої інстанції і відмові в
позові на те, що згідно статті 73
КУзПБ визнання недійсним правочину щодо продажу
майна на аукціоні можливе тільки з підстав проведення аукціону з порушенням
встановленого порядку його підготовки або проведення, що перешкоджало або могло
перешкодити продажу майна за найвищою ціною є безпідставним.
60. У ч.3 ст.55 Закону про
банкрутство було передбачено, що результати аукціону,
проведеного з порушенням вимог Закону, можуть бути визнані в
судовому порядку недійсними.
61. 21.10.2019 року набрав чинності КУзПБ.
62. Дійсно, в ст.73 КУзПБ підставами визнання правочину щодо продажу майна,
вчиненого на аукціоні, вказано проведення аукціону з порушенням встановленого
порядку його підготовки або проведення, що перешкодило або могло перешкодити
продажу майна за найвищою ціною. Разом з тим, Верховний Суд зауважує, що це не
є перешкодою для визнання недійсним правочину, щодо продажу майна з підстав,
передбачених ЦК України.
63. Відповідно до ст.190 ЦК
України майном як особливим об`єктом вважаються
річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.
64. Відповідно до ст.1
Закону України "Про іпотеку" об`єкт
незавершеного будівництва - об`єкт будівництва, на який видано дозвіл на
будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в
експлуатацію відповідно до законодавства.
65. Згідно ст.1 Закону
України "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями
є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти
підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється
прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект.
66. Відповідно до ч.3 ст.2
Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиційна
діяльність забезпечується шляхом реалізації інвестиційних проектів і проведення
операцій з корпоративними правами та іншими видами майнових та інтелектуальних
цінностей.
67. Частинами 1 та 2 ст.9
Закону України "Про інвестиційну діяльність" визначено,
що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної
діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення
зобов`язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не
суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб`єктів
інвестиційної діяльності.
68. За змістом ч.2 ст.5
Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестори
- суб`єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення
власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об`єкти
інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів,
покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної
діяльності.
69. Згідно з ч.3 ст.7
Закону України "Про інвестиційну діяльність" за
рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями,
а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та
юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій
передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.
70. За ч.5 ст.7 Закону
України "Про інвестиційну діяльність" інвестор
має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами
інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території
України, відповідно до законодавчих актів України.
71. Відповідно до ч.1 ст.316
ЦК України правом власності є право особи на річ
(майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від
волі інших осіб.
72. Власникові належать права володіння, користування та
розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК
України).
73. В силу положень ст.321
ЦК України право власності є непорушним. Ніхто
не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його
здійсненні.
74. Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на
підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності
вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або
незаконність набуття права власності не встановлена судом.
75. За змістом ст.331 ЦК
України право власності на нову річ, яка
виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено
договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів
на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене
нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту
завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом
передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає
з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме
майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності
виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення
майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були
використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності
особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо
об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права
власності на нього відповідно до закону.
76. Статтею 2 Закону
України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх
обтяжень" визначено, що державна реєстрація
прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів
виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких
прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на
нерухоме майно.
77. В рішеннях судів попередніх інстанцій не встановлено наявність у
боржника правовстановлюючих документів, які згідно закону є підставою для
реєстрації права власності за певною особою.
78. Відповідно до ст.331
ЦК України, до завершення будівництва особа
вважається власником лише матеріалів, обладнання тощо, які були використані в
процесі цього будівництва. Отже, Боржник не мав права здійснювати продаж
майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1, як "об`єкт незавершеного
будівництва".
79. Право продажу об`єкта будівництва виникає з
моменту завершення будівництва об`єкта і у випадках, передбачених законом, з
моменту державної реєстрації.
80. Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному
законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист
майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
81. Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси
фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси
у спосіб, визначений законами України (ст.4, 5 ЦПК України).
82. У ст.6 Конвенції про
захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950
року, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997
року № 475/97-ВР і яка для України
набрала чинності 11.09.1997 року (далі - Конвенція), закріплено право на
справедливий суд.
83. З огляду на приписи ч.1 ст.9
Конституції України, ст.10 ЦК України Конвенція застосовується судами України як частина
національного законодавства.
84. Згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або
юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути
позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах,
передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
85. Концепція "майна" у розумінні ст.1 Першого протоколу до
Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні
речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні
інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися
"правом власності", а відтак і "майном" (пункт 98 рішення ЄСПЛ
(далі - ЄСПЛ) щодо прийнятності заяви у справі "Броньовські проти
Польщі" (Broniowski v. Poland), заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ
від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України», заява № 10972/05).
86. У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами
права власності можуть бути у тому числі "легітимні очікування" та
"майнові права" (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі
"Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії" (Pine Valley
Developments Ltd and Others v. Ireland), заява № 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13.12.1984
року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).
89. Предметом продажу на аукціоні був недобудований ж/б …, тому
відповідно до вимог ст.1 та ч.5 ст.7
Закону України "Про інвестиційну діяльність", у
позивачів виникло право очікування на житло.
90. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку,
що у позивачів не виникло право очікування (обмежене речове право, яке
засвідчує правомочність отримати право власності на нерухоме майно в
майбутньому і є складовою частиною майна, як об`єкта цивільних прав), оскільки
ухвалами суду від 23.03.2016 та 07.04.2016 визнано грошові вимоги кредиторів -
позивачів у даній справі.
91. Водночас, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що Боржник
не є власником "об`єкта незавершеного будівництва", що знаходиться за
адресою: ---. Хоча суд першої інстанції дійшов висновку, що продаж майна на
аукціоні відбувся з порушенням лише вимог КУзПБ (щодо зазначення в оголошеннях про
проведення електронних аукціонів необхідної та правильної, визначеної законом
інформації щодо характеристик цього нерухомого майна), не зазначивши про
порушення боржником вимог ст.331 ЦК України,
водночас, це не призвело до ухвалення неправомірного рішення місцевим г/с від
23.09.2020 про задоволення позовних вимог фізичних осіб … про визнання
недійсними результатів аукціону.
92. Колегія суддів звертається до висновку ВП ВС від 12.06.2019 у
справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), у якому вказано, що
"згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони")
неправильна юридична кваліфікація учасниками справи спірних правовідносин не
звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних
норм".
93. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої
інстанції обмежився лише підставами недійсності правочину викладеними в ст.73 КУзПБ, водночас
залишив поза увагою вимоги ч.2 ст.331 ЦК України та дійшов помилкових висновків про відсутність
правових підстав для визнання недійсними результатів аукціону та необхідності
скасування рішення суду першої інстанції.
Немає коментарів:
Дописати коментар