Посилання

ПИТАННЯ МОЖЛИВОСТІ КАСАЦІЙНОГО ОСКАРЖЕННЯ ПОСТАНОВИ АПЕЛЯЦІЙНОГО Г/С (ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПЕРЕГЛЯДУ УХВАЛИ МІСЦЕВОГО Г/С, ЯКОЮ ВІДСТОРОНЕНО ЛІКВІДАТОРА), ЯК ТАКОЇ ЩО ВКЛЮЧЕНА ДО КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ НА ПОСТАНОВУ АПЕЛЯЦІЙНОГО Г/С ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПЕРЕГЛЯДУ УХВАЛИ МІСЦЕВОГО Г/С ПРО ВИЗНАННЯ НЕЗАКОННИМ РІШЕННЯ ТОВАРНОЇ БІРЖІ ПРО ВІДМОВУ У ВИЗНАННІ ЗАЯВНИКА УЧАСНИКОМ АУКЦІОНУ, ЯКА САМОСТІЙНО ОСКАРЖУЄТЬСЯ

ПОСТАНОВА 16 вересня 2021 року, Справа №  5015/118/11, Верховний Суд у складі колегії суддів КГС: Погребняка В.Я. (головуючий), Банаська О.О., Васьковського О.В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/100270880


У справі про банкрутство Боржника, провадження у якій порушене 17.05.2010, а 15.07.2011 Боржника визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура, Фінансова компанія звернулося до суду з позовною заявою, просила визнати незаконним рішення про відмову у визнанні заявника учасником аукціону 07.12.2018 в межах справи про банкрутство Боржника. Місцевий г/с  ухвалою від 26.11.2019, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від 20.07.2020),  у задоволенні позовної заяви відмовив. Також місцевий г/с ухвалою від 29.01.2020 відсторонив арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство Боржника за клопотанням голови комітету кредиторів. Апеляційний г/с постановою від 01.06.2020 апеляційні скарги задовольнив, в задоволенні клопотань про відсторонення ліквідатора у цій справі відмовив. Верховний Суд провадження за касаційною скаргою в частині питання  відсторонення ліквідатора у цій справі про банкрутство закрив, оскільки у цьому випадку судові рішення відносяться до різних груп судових рішень, а також не поєднані сутнісно (змістовно, логічно) підставами і доводами; положення ст.287 та 296 ГПК України, хоча і не передбачають закриття касаційного провадження з наведених підстав, однак, у разі здійснення такого касаційного перегляду, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики ЄСПЛ.


ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

43. Ключовим питанням в цьому випадку є встановлення можливості  оскарження в порядку ч.3 ст.9 КУзПБ постанови апеляційного г/с від 01.06.2020 (за результатами перегляду ухвали місцевого г/с від 29.01.2020, якою зокрема відсторонено арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство Боржника, як такої, що включена до касаційної скарги на постанову апеляційного суду, прийняту за результатами перегляду  ухвали суду першої інстанції про визнання незаконним рішення Товарної біржі про відмову у визнанні заявника учасником аукціону від 07.12.2018, яка самостійно оскаржується.

44. Для вирішення цього питання колегія суддів бере до уваги висновки судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС, викладені у постанові ВС від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19.

44.1. Згідно з висновком судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС, зробленим у постанові від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19, наведений в ч.3 ст.9 КУзПБ перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

44.2. Водночас, абзацом 2 ч.3 ст.9 КУзПБ передбачено, що скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал г/с у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

44.3. Аналіз змісту абзацу 2 ч.3 ст.9 КУзПБ у сукупності з іншими частинами ст.9 та ст.7 Кодексу дає підстави для висновку про те, що необхідними умовами застосування процесуальної можливості включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал г/с у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню, є такі умови (але не виключно, тільки в межах доводів і вимог цієї касаційної скарги):

44.4. Судовими рішеннями, що підлягають касаційному оскарженню в порядку абзацу 2 ч.3 ст.9 КУзПБ можуть бути тільки постанови апеляційного г/с, з них первісний/основний об`єкт касаційного оскарження - постанова апеляційного г/с, прийнята за результатами оскарження ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню та щонайменше одна постанова апеляційного г/с, прийнята за результатами оскарження ухвал г/с у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо в касаційному порядку.

44.5. Процесуальна можливість спільного касаційного оскарження в порядку абзацу 2 ч.3 ст.9 КУзПБ внаслідок включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал г/с у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню може бути застосована тільки щодо касаційного оскарження тих судових рішень (постанов апеляційного г/с) у процедурі банкрутства, які стосуються не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства (перша група судових рішень за висновком ВП ВС у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17).

44.6. КУзПБ не передбачає процесуальну можливість включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал, рішень г/с в порядку статті 7 КУзПБ за результатами розгляду заяв (в порядку позовного провадження) у межах справи про банкрутство (друга група судових рішень за висновком ВП ВС у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17) до касаційної скарги на ті ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню в порядку ч.3 ст.9 КУзПБ (перша група судових рішень за висновком ВП ВС у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17), і навпаки. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 924/549/19.

45. Як про це зазначено у п.1 цієї Постанови, провадження у справі  № 5015/118/11 здійснюється на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою місцевого суду від 15.07.2011 про визнання боржника банкрутом, відтак до оцінки спірних правовідносин у цій справі мають застосовуватися положення Закону про банкрутство (у відповідній редакції), проте процесуальні дії, зокрема, щодо оскарження судових рішень у справі, після введення в дію КУзПБ (21.10.2019) мають вчинятися в порядку зазначеного КУзПБ.

46. З касаційної скарги Уповноваженої особи учасників Боржника вбачається, що скаржником до касаційної скарги на ухвалу місцевого г/с від 26.11.2019 та на постанову апеляційного г/с від 20.07.2020 (прийняті за результатами розгляду позовної заяви Фінансової компанії  про визнання незаконним рішення Товарної біржі про відмову у визнанні заявника учасником аукціону від 07.12.2018) - основна, первісна касаційна скарга, включено (приєднано) скаргу на постанову апеляційного г/с від 01.06.2020 (щодо відсторонення арбітражного керуючого).

47.  ВП ВС у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17 зробила висновок про те, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи:

1) Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення (розумій також і відсторонення) керуючого санацією, ліквідатора тощо.

2) Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.

48. Порядок оскарження судових рішень у процедурах банкрутства врегульовано ст.9 КУзПБ (перша група судових рішень), а для спорів, які вирішуються в межах справи про банкрутство відповідно до ст.7 КУзПБ  - статтями 255287 ГПК України.

Така правова позиція неодноразово висловлювалась у судових рішеннях ВС, зокрема у постановах від 05.04.2021 у справі № 4/5007/33-Б-11, від 06.05.2021 у справі 910/2526/14, від 18.05.2021 у справі № 924/549/19, від 19.05.2021 у справі № 925/236/15.

49. Відтак, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що ухвала місцевого г/с від 26.11.2019 та постанова апеляційного г/с від 20.07.2020  (прийняті за результатами розгляду позовної заяви Фінансової компанії про визнання незаконним рішення Товарної біржі про відмову у визнанні заявника учасником аукціону від 07.12.2018) належать до другої групи судових рішень (п.47, 2)) та мають оскаржуватися в порядку ст.7 КУзПБ (чинній на момент оскарження), а постанова апеляційного г/с від 01.06.2020 (щодо питання відсторонення арбітражного керуючого) - до першої групи судових рішень, можливість/неможливість оскарження яких встановлена приписами ст.9 КУзПБ (чинній на момент оскарження).

50. КУзПБ не передбачає процесуальну можливість включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал, рішень г/с в порядку статті 7 КУзПБ за результатами розгляду заяв (в порядку позовного провадження) у межах справи про банкрутство (друга група судових рішень за висновком ВП ВС у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17) до касаційної скарги на ті ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню в порядку ч.3 ст.9 КУзПБ (перша група судових рішень за висновком ВП ВС у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17), і навпаки. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 924/549/19.

Така ж правова позиція підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС у постанові від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19.

51. При вирішенні питання наявності підстав для відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами на судові рішення, визначені абзацом 1 ч.3  ст.9 КУзПБ, до яких включені/приєднані скарги на постанови апеляційного суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, які не підлягають оскарженню у касаційному порядку окремо, слід враховувати і таке.

По-перше, як скарга на судові рішення, які за приписами ст.9 КУзПБ підлягають оскарженню, так і включена/приєднана до неї скарга на судові рішення, які за приписами ст.9 КУзПБ не підлягають оскарженню окремо, мають відповідати вимогам процесуального Закону щодо прийнятності, зокрема статтям 289290291 ГПК України.

По-друге, скарга на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку, може бути включена/приєднана, в порядку абзацу 2 ч.3 ст.9 КУзПБ до основної скарги на судові рішення, найбільш наближені за датою прийняття (за можливістю). Касаційна скарга на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку окремо, у разі пропуску строку на касаційне оскарження, визначеного приписами ст.288 ГПК України, має містити клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з вмотивованим обґрунтуванням такого пропуску та підстав включення скарги на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, до основної скарги. Ця умова справедлива і для касаційної скарги на постанову апеляційного г/с, що може бути оскаржена окремо.

По-третє, судові рішення за скаргою на судові рішення, які за приписами ст.9 КУзПБ підлягають оскарженню, так і включеної/приєднаної до неї скарга на судові рішення, які за приписами ст.9 КУзПБ не підлягають оскарженню окремо, повинні бути (як правило)  сутнісно (змістовно, логічно)  поєднані підставами і доводами, стосуватися прав і охоронюваних законом інтересів особи, щодо якої прийняте судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню окремо.

52. Беручи до уваги викладене вище, судова колегія дійшла висновку про закриття касаційного провадження в частині оскарження постанови апеляційного г/с від 01.06.2020 у справі № 5015/118/11 (… про відсторонення ліквідатора у цій справі про банкрутство …), оскільки у цьому випадку судові рішення відносяться до різних груп судових рішень (п.47 цієї постанови), а також не поєднані сутнісно (змістовно, логічно) підставами і доводами, з огляду на наступне.

53. ВС зазначає, що положення ст.287 та 296 ГПК України, не передбачають закриття касаційного провадження з вище наведених підстав, однак, у разі здійснення касаційного перегляду постанови апеляційного г/с від 01.06.2020 (про відмову у задоволенні клопотань … від 20.11.2018 про відсторонення ліквідатора у цій справі про банкрутство Боржника у справі № 5015/118/11, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики ЄСПЛ.

Немає коментарів:

Дописати коментар