Банкрутство (юрособи): ПИТАННЯ ГРОШОВИХ ВИМОГ КРЕДИТОРА ДО БОРЖНИКА ЗА ДОГОВОРАМИ ПОВОРОТНОЇ ФІНАНСОВОЇ ДОПОМОГИ ЩОДО ОСНОВНОЇ СУМИ БОРГУ, ПРОЦЕНТІВ, ІНФЛЯЦІЙНИХ ВТРАТ ТА 3% РІЧНИХ.

ПИТАННЯ ГРОШОВИХ ВИМОГ КРЕДИТОРА ДО БОРЖНИКА ЗА ДОГОВОРАМИ ПОВОРОТНОЇ ФІНАНСОВОЇ ДОПОМОГИ ЩОДО ОСНОВНОЇ СУМИ БОРГУ, ПРОЦЕНТІВ, ІНФЛЯЦІЙНИХ ВТРАТ ТА 3% РІЧНИХ.

ПОСТАНОВА ВС 27.05.2021, Справа № 924/556/20, колегія суддів КГС: головуючий - Пєсков В. Г., суддів: Банасько О. О., Погребняк В. Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/97315268

У справі про банкрутство Кредитором заявлено грошові вимоги до Боржника відповідно до договорів про поворотну фінансову допомогу 2017-1018 років, при цьому кредитором не надано суду копій чи оригіналів вказаних договорів із посиланням на те, що вони втрачені внаслідок крадіжки, про що подано відповідну заяву до правоохоронних органів. На підтвердження укладення договорів поворотної фінансової допомоги (позики) суду надано платіжні доручення, де в графі "Призначення платежу" зазначено: "Поворотна фінансова допомога згідно договору від …", а також надано претензію та відповідь на претензію, якою Боржник підтвердив отримання коштів як поворотну фінансову допомогу (позику), визнав заборгованість та вказав, що через скрутне фінансове становище не може її повернути. Загальна сума основного боргу склала 28 954 300 грн. Проценти та за користування грошовими коштами нараховані заявником на підставі ст. 1048 ЦКУ. Також заявником на суму заборгованості нараховано інфляційні втрати та 3% річних на підставі ст. 625 ЦКУ у зв`язку з невиконанням боржником вимог претензії протягом 30 денного строку. Ухвалою місцевого г/с задоволено заяву Кредитора про грошові вимоги до боржника. Суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлена вимога кредитора є обґрунтованою та підтверджена належними доказами. Апеляційний г/с ухвалу місцевого г/с скасував в частині задоволення заяви про грошові вимоги в сумі нарахованих процентів за користування грошовими коштами і прийняв в цій частині нове рішення про відхилення вимог. Суд апеляційної інстанції зазначив, що підтвердженням укладення саме договорів поворотної фінансової допомоги відображено в наданих платіжних дорученнях, де в графі "призначення платежу" зазначено "поворотна фінансова допомога згідно договору від…"; надані платіжні доручення відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", як первинні документи, є належним чином завіреними та згідно вимог ЦКУ є підтвердженням укладення договору і визнав правомірними вимоги про визнання основної суми боргу, нарахованих інфляційних втрат та 3% річних. Разом з тим, з врахуванням визначеної Податковим кодексом України специфіки, а саме - відсутність можливості нарахування процентів за користування коштами, тобто надання безпроцентної позики, вимоги заявника в частині визнання 8,5 млн грн нарахованих процентів за користування грошовими коштами, колегія суддів визнала безпідставними та такими, що не відповідають вимогам законодавства. ВС залишив постанову апеляційного г/с без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вказавши, що погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції про доведення кредитором наявності грошових вимог до боржника, так як скаржниками не доведено наявності передбачених чинним законодавством обставин, які б зумовлювали визнання оцінених апеляційним судом доказів недопустимими, а також із застосуванням стандарту "вірогідності доказів" та враховуючи відсутність спростування наявності цієї обставини іншими учасниками справи. В частині нарахованих кредитором процентів у розмірі 8 494 923,54 грн за користування грошовими коштами на підставі ст. 1048 ЦКУ на основну суму поворотної фінансової допомоги, ВС погодився з апеляційним судом, що їх нараховано безпідставно, їх нарахування суперечать правовій природі поворотної фінансової допомоги.

Короткі висновки:

45. …під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог в процедурі розпорядження майном у попередньому засіданні суд … має з`ясовувати правову природу таких вимог (як конкурсних чи поточних), надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості.

47. …використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

48. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

57. …, допустимість доказів означає, що у певних випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

77. Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

84. … за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст. 1048 ЦКУ як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч.2 ст. 625 ЦКУ як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Така правова позиція щодо правильного застосування норм права підлягає врахуванню у справі про банкрутство в разі подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника як на стадії розпорядження майном боржника, так і на стадії ліквідаційної процедури, з урахуванням перебування в цей час боржника в особливому правовому становищі, зокрема і щодо дії мораторію на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

89. …, договір поворотної фінансової допомоги за своїм характером є договором позики, який встановлює обов`язок для позичальника повернути таку ж кількість грошових коштів (суму позики), яку він отримав від позикодавця, однак не передбачає для позичальника сплати процентів, у вигляді плати за користування цими грошовими коштами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

43. Частиною 1 ст. 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

44. Відповідно до ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у т. ч. щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

45. Отже, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог в процедурі розпорядження майном у попередньому засіданні суд в силу наведених вище норм має з`ясовувати правову природу таких вимог (як конкурсних чи поточних), надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості.

46. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, що обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

47. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

Щодо основної суми заборгованості

50. Верховний Суд відмічає, що за правовим характером договір поворотної фінансової допомоги є договором позики.

51. Відповідно до ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

54. Верховний Суд відмічає, що відповідно до п. 1.30 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

55. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини надання кредитором боржнику поворотної фінансової допомоги на загальну суму 28 954 300 грн та відсутність доказів її повернення боржником, ВС вважає обґрунтованим висновок місцевого г/с та суду апеляційної інстанції про задоволення заяви з грошовими вимогами до Боржника на суму основної заборгованості.

56. Посилання скаржників на встановлення наявності кредиторської заборгованості на підставі недопустимих доказів ВС відхиляє та зазначає, що відповідно до ст.77 ГПК України ("допустимість доказів") обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

57. Отже, допустимість доказів означає, що у певних випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування (постанови ВС від 25.02.2021 у справі № 913/38/20, від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16, від 26.02.2021 у справі № 908/2847/19, від 14.04.2021 у справі № 910/7431/19).

58. Водночас, скаржниками не доведено наявності передбачених чинним законодавством обставин, які б зумовлювали визнання оцінених апеляційним судом доказів недопустимими, а доводи скаржників фактично зводяться до необхідності вирішення питання щодо достовірності та вірогідності доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

…

72. Посилання в касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій висновку ВС щодо застосування ст. 208, 1047 ЦКУ, викладеного в постанові від 29.01.2020 у справі № 905/304/19, відповідно до якого платіжні доручення не замінюють договорів позики, колегія суддів касаційної інстанції відхиляє, з огляду на таке.

73. Так, у постанові ВС від 29.01.2020 у справі № 905/304/19 судом касаційної інстанції вказано, що: "Платіжні доручення з вказівками у призначенні платежу неправильних номерів договорів і, за поясненнями позивача, змістовими помилками, а також виписки по рахунку не можуть, як вірно вказав суд апеляційної інстанції, свідчити про дійсні обставини справи, дійсну волю сторін. Такі платіжні доручення не замінюють договорів позики. Із вказаних суперечливих доказів, досліджених судами, неможливо встановити дійсний характер спірних правовідносин сторін."

74. Натомість, у цій справі №924/556/20 не було встановлено обставин суперечливості доказів та дефектів наданих платіжних доручень, зі змісту яких неможливо було б встановити дійсний зміст правовідносин між кредитором та боржником, що свідчить про неподібність правовідносин у справах №924/556/20 та № 905/304/19 та не свідчить про неврахування судами попередніх інстанцій наведеної правової позиції.

75. Верховний Суд також вважає за необхідне звернути увагу на таке.

76. Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

78. Іншими словами тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Аналогічну правову позицію викладено в постановах ВС від 01.10.2020 у справі № 910/16586/18, від 12.01.2021 у справі № 910/3726/20.

79. Отже, ВС погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції про доведення кредитором наявності грошових вимог до боржника, в тому числі із застосуванням стандарту "вірогідності доказів" та враховуючи також відсутність спростування наявності цієї обставини іншими учасниками справи.

Щодо інфляційних нарахувань та 3 % річних

81. Судами попередніх інстанцій встановлено, що враховуючи відсутність встановленого строку повернення фінансової допомоги, Кредитором було направлено боржнику претензію від 02.09.2019 з вимогою протягом 30 днів сплатити основний борг та проценти за користування грошовими коштами.

82. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст.1049 ЦКУ, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом 30 днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

83. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу (ч.1 ст. 1050 ЦКУ).

84. Верховний Суд відзначає, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч.1 ст. 1048 ЦКУ і охоронна норма ч.2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст. 1048 ЦКУ як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч.2 ст. 625 ЦКУ як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Така правова позиція щодо правильного застосування норм права підлягає врахуванню у справі про банкрутство в разі подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника як на стадії розпорядження майном боржника, так і на стадії ліквідаційної процедури, з урахуванням перебування в цей час боржника в особливому правовому становищі, зокрема і щодо дії мораторію на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Аналогічний правовий висновок сформульований, зокрема, в постанові ВП ВС від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

85. Отже, враховуючи відсутність доказів задоволення боржником претензії та повернення у 30-денний строк фінансової допомоги, висновки судів попередніх інстанцій про обґрунтованість нарахування кредитором 3% річних та інфляційних нарахувань, відповідно до ст. 625 ЦКУ є обґрунтованими та правомірними.

Щодо процентів за користування грошовими коштами

86. … , судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що сторонами не заперечується укладення саме договорів поворотної фінансової допомоги, а не іншого виду договору позики чи кредиту.

87. Судом апеляційної інстанції вірно зауважено, що ні норми ЦКУ, ні норми ГК України не містять визначення поняття "договір поворотної фінансової допомоги".

88. Водночас, таке визначення містить Податковий кодекс України, відповідно до п. 14.1.257 статті 14 якого поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

89. Отже, договір поворотної фінансової допомоги за своїм характером є договором позики, який встановлює обов`язок для позичальника повернути таку ж кількість грошових коштів (суму позики), яку він отримав від позикодавця, однак не передбачає для позичальника сплати процентів, у вигляді плати за користування цими грошовими коштами.

90. Враховуючи викладене, ВС погоджується із правомірними висновками суду апеляційної інстанції про те, що нараховані кредитором проценти у розмірі 8 494 923,54 грн за користування грошовими коштами на підставі ст. 1048 ЦКУ на основну суму поворотної фінансової допомоги є безпідставними та такими, що суперечать правовій природі поворотної фінансової допомоги.

92. Щодо посилань скаржників в касаційній скарзі про неврахування судами правової позиції, викладеної в постановах ВС від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19 та від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19 щодо підвищеного стандарту доказування кредиторських вимог до боржника, то за встановлених судами попередніх інстанцій обставин обґрунтованості заявлених вимог в частині основної заборгованості, 3% річних та інфляційних нарахувань, ВС не вважає висновки суду апеляційної інстанції такими, що суперечать наведеній правовій позиції.

93. Доводи скаржників про необхідність дослідження пов`язаності юридичних осіб кредитора та боржника Верховний Суд відхиляє, оскільки скаржниками не наведено жодного обґрунтування яким чином, у даному випадку, спільність засновника юридичних осіб, впливає на обґрунтованість заявлених кредиторських вимог.

94. Враховуючи викладене, колегія суддів ВС дійшла висновку, що доводи, наведені в касаційних скаргах не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим ВС не вбачає підстав для скасування законної та обґрунтованої постанови апеляційного господарського суду.

Б. Висновки щодо застосування норми права

96. Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог в процедурі розпорядження майном у попередньому засіданні суд має з`ясовувати правову природу таких вимог (як конкурсних чи поточних), надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості.

Посилання

ПИТАННЯ ГРОШОВИХ ВИМОГ КРЕДИТОРА ДО БОРЖНИКА ЗА ДОГОВОРАМИ ПОВОРОТНОЇ ФІНАНСОВОЇ ДОПОМОГИ ЩОДО ОСНОВНОЇ СУМИ БОРГУ, ПРОЦЕНТІВ, ІНФЛЯЦІЙНИХ ВТРАТ ТА 3% РІЧНИХ.

Немає коментарів:

Дописати коментар