Посилання

ПИТАННЯ ВІДКРИТТЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО ЗА ОБСТАВИН ПОДАННЯ УЧАСНИКОМ БОРЖНИКА ДО Г/С ПОЗОВУ ПРО ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМ ДОГОВОРУ, НА ПІДСТАВІ ЯКОГО ВИНИКЛИ ВИМОГИ КРЕДИТОРА ТА ОБСТАВИН УКЛАДЕННЯ МІЖ ІНІЦІЮЮЧИМ КРЕДИТОРОМ ТА БОРЖНИКОМ ПІСЛЯ ПОДАННЯ ЗАЯВИ, АЛЕ ДО ВІДКРИТТЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО, УГОДИ ПРО РЕСТРУКТУРИЗАЦІЮ БОРГУ

ПОСТАНОВА ВС 10.02.2021, Справа №  910/1678/20, колегія суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Жуков С.В., Ткаченко Н.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/95103963


Ухвалою місцевого господарського суду відкрито провадження у справі про банкрутство Боржника, визнано вимоги ініціюючого кредитора; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна. Апеляційним господарським судом було задоволено апеляційну скаргу Боржника та прийнято нове рішення, яким відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство. Верховний Суд погодився з висновками апеляційного господарського суду про передчасність відкриття провадження у цій справі про банкрутство за наявних обставин подання учасником боржника до господарського суду позову  про визнання недійсним договору, на підставі якого виникли вимоги кредитора та зауважив також, що без належної правової оцінки місцевого господарського суду залишились встановлені ним обставини щодо наявності в матеріалах справи доказів укладення між ініціюючим Кредитором та Боржником після подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство угоди про реструктуризацію заборгованості за договором про надання послуг, заборгованість за яким і було визначено підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.


Висновки щодо застосування норми права

Ø Зміна строку виконання зобов`язання за договором, заборгованість за яким була підставою для звернення із заявою про порушення щодо боржника справи про банкрутство, свідчить про те, що підстава для звернення із такою заявою до суду відпала.

Ø З огляду на визначений ч. 2 ст. 35 КУзПБ обмежений строк проведення підготовчого засідання суду, факт укладення ініціюючим кредитором та боржником договору про реструктуризацію заборгованості (яка була підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство) після прийняття такої заяви судом до розгляду та призначення підготовчого засідання унеможливлює розгляд цієї заяви по суті та зумовлює її повернення, оскільки сторони змінили строк виконання зобов`язань, відтак передчасною є підстава для відповідного звернення до суду.


Розглянувши справу ВС зазначив наступне:

Ø Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.

Ø Положення ч. 1 - 5 ст. 39 КУзПБ передбачають, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Ø Системний аналіз ст. с. 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Ø Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Ø Підставою для відмови у відкритті провадження у справі, положення ч. 6 ст. 39 КУзПБ визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Ø Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Ø Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

Ø При цьому, Верховний Суд зауважує, що у суду першої інстанції під час проведення підготовчого засідання відсутня можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов`язано з особливостями позовного провадження, як то пред`явлення позову, можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо.

Ø Колегія суддів враховує судову практику з цього питання та зазначає, що у постанові від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19 Верховний Суд дійшов наступного висновку: "у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника,  скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур передбачених КУзПБ для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження." (пункт 28 постанови).

Ø У постанові від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що достатнім є сам факт наявності спору про право, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені вимоги кредитора. Неврахування судами факту існування двох спорів про право, є такими помилками, які порушують принцип пропорційності господарського судочинства.

Ø З огляду на викладене, колегія судів зауважує, що встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі №911/593/20.

Ø Як встановлено судом першої інстанції, заява Кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство    Боржника обґрунтована неспроможністю останнього погасити наявну кредиторську заборгованість на загальну суму 8,4 млн грн, яка виникла на підставі договору про надання послуг.

Ø Відкриваючи провадження у справі про банкрутство суд першої інстанції зазначив про відсутність будь-яких доказів задоволення (погашення) боржником вимог Кредитора до підготовчого засідання, в тому числі, боржником не надано належних, допустимих та достовірних доказів реальної спроможності виконати свої зобов`язання перед заявником і здійснити погашення заборгованості. Місцевий господарський суд зазначив про відсутність спору щодо грошових вимог, які підтверджені належними доказами та визнані боржником, зважаючи на те, що вказані вимоги не задоволені боржником до підготовчого засідання та повністю не забезпечені майном боржника. Суд першої інстанції зазначив, що доказів відкриття позовного провадження про визнання недійсним договору про надання послуг суду не надано, тобто доказів наявності спору про право, яке підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, матеріали справи не містять.

Ø На підставі вказаного, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ø Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що через канцелярію місцевого господарського суду від боржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що учасником Боржника подано до Господарського суду позовну заяву про визнання недійсним договору про надання послуг, на підставі якого виникли вимоги Кредитора. До клопотання додано копію вказаної позовної заяви.

Ø З наведеного апеляційним судом встановлено, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство згідно ч. 6 ст. 39 КУзПБ.

Ø У постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі №910/2522/20 міститься висновок про те, що при наявності відзиву боржника, поданого в порядку статті 36 КУзПБ, на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з запереченнями щодо кредиторських вимог ініціюючого кредитора, що не були предметом судового розгляду та щодо яких відсутнє судове рішення, з доданням доказів необґрунтованості вимог такого заявника (за наявності), господарський суд, на розгляді якого перебуває заява про відкриття провадження у справі про банкрутство, не розглядає спір по суті (спір щодо кредиторських вимог, які стали підставою для подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство), а на підставі положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки вимоги кредитора не є безспірними та свідчать про наявність спору про право (пункт 33 постанови).

Ø З урахуванням викладеного та з метою дотримання єдності судової практики щодо правозастосування статті 39  КУзПБ, колегія суддів ВС погоджується з висновками апеляційного господарського суду про передчасність відкриття провадження у цій справі про банкрутство.

Ø Поряд з цим, без належної правової оцінки місцевого господарського суду залишились встановлені ним обставини щодо наявності в матеріалах справи доказів укладення 13.03.2020 між ініціюючим Кредитором та Боржником угоди про реструктуризацію заборгованості за договором про надання послуг, заборгованість за яким і було визначено підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ø Дані обставини щодо укладення угоди про реструктуризацію заборгованості свідчать про те, що скориставшись відповідним правом, сторони самостійно змінили порядок, а головне в даному випадку строк, виконання зобов`язання.

Ø В свою чергу, зміна строку виконання зобов`язання за договором, заборгованість за яким була підставою для звернення із заявою про порушення щодо боржника справи про банкрутство, свідчить про те, що підстава для звернення із такою заявою до суду відпала.

Ø Колегія суддів зауважує, що нормами КУзПБ, зокрема статтею 38, не визначено підставою для повернення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду обставини укладення (після прийняття судом такої заяви) ініціюючим кредитором та боржником договору про реструктуризацію заборгованості, яка була підставою для відповідного звернення із вказаною заявою.

Ø Однак, Верховний Суд вважає, що такі обставини (укладення ініціюючим кредитором та боржником договору про реструктуризацію заборгованості, яка була підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, після прийняття такої заяви судом до розгляду та призначення підготовчого засідання) унеможливлюють розгляд цієї заяви по суті та зумовлюють її повернення, оскільки сторони змінили строк виконання зобов`язань, відтак передчасною є підстава для відповідного звернення до суду.

Ø Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається та встановлено судами, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2020 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду.

Ø Відповідно до ч. 2 ст. 35 КУзПБ підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.

Ø Як зазначено вище, судами встановлено, що після прийняття ухвалою суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (14.02.2020), 13.03.2020 між ініціюючим кредитором та боржником укладено угоду про реструктуризацію заборгованості за договором, заборгованість за яким була підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ø Верховний Суд зазначає, що укладення вказаної угоди не узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 35 КУзПБ щодо обмеження строку проведення підготовчого засідання суду у справі про банкрутство після прийняття відповідної заяви кредитора, що в цілому нівелює спрямованість цього Кодексу щодо швидкого та ефективного здійснення процедур банкрутства з метою відновлення платоспроможності боржника та/або задоволення вимог його кредиторів.  

Ø З огляду на вищезазначене, колегія суддів Верховного Суду вважає правомірним твердження апеляційного господарського суду про необґрунтованість висновків суду першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство  та про неправильне застосування положень статті 39 КУзПБ.

Ø Доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції не враховано правових висновків щодо застосування статті 39 КУзПБ у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі №910/16413/19, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20 та від 24.09.2020 у справі 916/3619/19, колегією суддів відхиляються, оскільки фактичні обставини цієї справи та вказаних різняться, зокрема через наявність у цій справі факту укладення ініціюючим кредитором та боржником угоди про реструктуризацію заборгованості, що була підставою для звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Немає коментарів:

Дописати коментар