МАТЕРІАЛЬНО-ПРАВОВА ФОРМА ПРАВОВОЇ КАТЕГОРІЇ “СПОРУ ПРО ПРАВО"

ПОСТАНОВА 18 березня 2021 року, Справа № 911/1922/20, ВС у складі колегії суддів КГС: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Ткаченко Н. Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/95708018

28.12.2012 ПІБ (банк-гарант) та ТОВ "Каліпсо солар (Боржник, принципал) укладено договір про надання банківської гарантії, за яким у Боржника (принципала) виникла заборгованість по сплаті комісійної винагороди, яка була стягнена з боржника рішенням суду 2017 року, яким і було обгрунтовано заяву про відкриття справи про банкрутство Боржника. Місцевий г/с ухвалою від 31.08.2020, яка залишена без змін апеляційним г/с, незважаючи на надання на підтвердження грошових вимог рішення суду 2017 року та відсутність заперечень Боржника щодо грошових вимог (відзиву не надано), у відкритті справи про банкрутство відмовив, мотивував спірністю права на підставі якого він звернувся до суду з огляду на встановлені судами фактичні обставини, а саме: з відомостей ЄДРСР з’ясовано, що відповідно до ухвали районного суду 2017 року у кримінальній справі за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України наявне кримінальне провадження, яке внесено до ЄРДР; зазначеною ухвалою було надано слідчому дозвіл на тимчасовий доступ та можливість вилучити відповідні документи (інформацію) в Банку; крім того в ухвалі зазначено, що Банком було здійснено переуступку боргу російській компанії за договором 2012 року, укладеним між Банком та Боржником. Також судами встановлено, що у 2016 році між Банком  (цедент) та російською компанією (цесіонарій) було укладено договір щодо прав цедента за договором про надання банківської гарантії 2012 року. Верховний Суд залишив судові рішення судів нижчих інстанцій без змін вказавши, що погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для відкриття справи про банкрутство Боржника, оскільки право заявника, на підставі якого він звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є спірним з огляду на встановлені судами обставини щодо укладення між Банком та російською компанією договору цесії 2016 року, що і вказує на наявність у цій справі суперечностей (розбіжностей) такого характеру, які свідчать, що має місце спір про право у матеріально-правових відносинах, на яких ґрунтуються вимоги скаржника як кредитора до Боржника 

Короткі висновки:

61. Суд зауважує, що правова категорія "спору про право" яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство може бути виражена, як в процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а відтак відсутності можливості, на цій стадії судового провадження, встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.

66. З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (аналогічний висновок викладений у постанові КГС ВС Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

67.Звідси безпідставними є доводи скаржника щодо відсутності висловлених боржником або будь-якою іншою особою заперечень чи незгоди щодо заявлених банком вимог чи про існування будь-якого спору між кредитором і боржником, оскільки законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про  існування спору право,  який може бути виражений як в  процесуальній формі-підтверджуватися судовими актами, так і матеріально-правовій формі - підтверджуватися юридичними фактами. 

Розглянувши справу ВС зазначив наступне:

48. Отже завданням підготовчого засідання г/с у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

49. Відповідно до ч. 2 ст. 35 КУзПБ підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.

50. Ураховуючи наведене, зважаючи на обмеження строку проведення підготовчого засідання та стандартів доказування, які суд може використати на цій стадії процесу, подані кредитором до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство докази на підтвердження обґрунтованості вимог до боржника мають переконливо свідчити про відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора та про наявність порушеного (невиконаного) господарсько-правового зобов`язання.

51. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

52. Отже, встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство у відповідності до  ч. 6 ст. 39 КУзПБ, згідно із якою підставою для відмови у відкритті провадження у справі є те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

53. Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання  боржником. У зв`язку з цим кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

60. У касаційній скарзі Банк стверджує про відсутність висловлених боржником або будь-якою іншою особою заперечень чи незгоди щодо заявлених банком вимог чи про існування будь-якого спору між кредитором і боржником.

61. Суд зауважує, що правова категорія "спору про право" яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство може бути виражена, як в процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а відтак відсутності можливості, на цій стадії судового провадження, встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.

62. Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено змагальність сторін та диспозитивність, які при здійсненні  провадження у справі про банкрутство проявляються у наданні учасниками справи відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника, а також інших кредиторів проти них.

63. Згідно з ч. 1 та 2 ст. 36 КУзПБ боржник до дати проведення підготовчого засідання надає до господарського суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі. Крім відомостей, передбачених ГПК України, у відзиві боржника, зокрема зазначаються заперечення щодо вимог заявника (заявників) та докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності).

64. Із наявних матеріалів справи вбачається, що ухвалою місцевого г/суду Боржнику  запропоновано надати до початку підготовчого засідання відзив на заяву про відкриття провадження у справі в порядку ст. 36 КУзПБ та ст. 165 ГПК України.

65. Однак боржник не скористався своїм правом на подання відзиву на заяву про відкриття провадження у справі, що відповідно до ч. 4  ст. 36 КУзПБ не перешкоджає провадженню у справі, а відтак не має вирішального значення для встановлення судом наявності чи відсутності підстав для відкриття провадження у справі за заявою кредитора.

66. З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (аналогічний висновок викладений у постанові КГС ВС Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

67. Звідси безпідставними є доводи скаржника щодо відсутності висловлених боржником або будь-якою іншою особою заперечень чи незгоди щодо заявлених банком вимог чи про існування будь-якого спору між кредитором і боржником, оскільки  законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, який може бути виражений як в  процесуальній формі - підтверджуватися судовими актами, так і матеріально-правовій формі - підтверджуватися юридичними фактами.

68. Також судом відхиляються аргументи скаржника щодо порушення судами попередніх інстанцій норм ст. 75 ГПК України у зв`язку з неврахування ними підтвердженого судовим рішенням від 25.09.2017 у справі № 911/2585/17, яке набуло законної сили, факту безспірності частини із загальної суми заявлених банком вимог, оскільки в зазначеному судовому рішенні відсутні відомості про укладення договору цесії від 02.03.2016 № 39/377. Відповідно вказаним судовим рішенням не надавалася оцінка та не досліджувалися обставини і умови переходу за договором цесії прав від Банку до російської компанії,  а відтак і дійсний стан суб`єктивного права кредитора та суб`єктивного обов`язку боржника за договором про надання банківської гарантії.

69. ВС КГС звертає увагу на імперативні приписи ст. 300 ГПК України згідно з якими суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові ВП ВС від 10.12.2019 у справі  № 925/698/16).

70. Отже, встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо укладення між Банком та російською компанією договору цесії 2016 року вказують на наявність у цій справі суперечностей (розбіжностей) такого характеру, які свідчать, що має місце спір про право у матеріально-правових відносинах, на яких ґрунтуються вимоги скаржника як кредитора до Боржника за договором про надання банківської гарантії 2012 року.

71. За наведеного суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника з огляду на те, що право заявника, на підставі якого він звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є спірним.