ПОСТАНОВА ВС від 02.02.2021, Справа № 910/12640/14, колегія суддів: Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/94831385
Справа про
банкрутство Боржника порушена у 2014 році. КП "Київтеплоенерго" у
2020 році подано заяву про визнання поточних грошових вимог до Боржника в сумі
1,2 млн грн. за спожиті Боржником послуги з постачання теплової енергії, з
централізованого опалення та постачання гарячої води, що надавались для
належних Боржнику житлових будинків. Ухвалою
суду першої інстанції, яка залишена без змін апеляційним судом у визнанні грошових вимог відмовлено. Верховний Суд залишив рішення нижчих
судів без змін зазначивши при цьому, що Боржник не є суб`єктом відповідальності
за вимогами щодо заборгованості перед Київтеплоенерго, що складає спірні
кредиторські вимоги до Боржника.
Короткі
висновки:
Ø Встановлений законом
припис з передачі ліквідатором у межах виконання обов`язку з формування
ліквідаційної маси належних банкруту об`єктів житлового фонду без додаткових
умов зі здійсненням подальшого фінансування цих об`єктів в установленому
законом порядку (ч. 13 ст. 41 та ч.1 ст. 42 Закону про банкрутство) виключає
виникнення у банкрута з дня прийняття господарським судом постанови про
визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури жодних
додаткових зобов`язань у зв`язку з утриманням та фінансуванням зазначених
об`єктів житлового фонду, зокрема зобов`язань за комунальні послуги, що були
надані у відповідних об`єктах житлового фонду в період ліквідаційної процедури
боржника.
Ø
Зобов`язання Боржника щодо власних об`єктів житлового фонду
припиняються за дати ухвалення постанови про визнання його банкрутом та
відкриття ліквідаційної процедури незалежно від моменту передачі ліквідатором
вказаних об`єктів територіальній громаді відповідно до вимог ч. 13 ст. 41, абз.
1 ч. 1 ст. 42 Закону про банкрутство та ч.7 ст. 61
КУзПБ, та незалежно від причин та суб`єкта дій/бездіяльності, що перешкоджали
передачі належних банкруту об`єктів житлового фонду територіальній громаді.
Розглянувши
справу ВС зазначив наступне:
Щодо правового
режиму об`єктів житлового фонду, що належать юридичній особі - банкруту, за
наслідками відкриття ліквідаційної процедури
Ø
На правовідносини у цій справі на момент визнання Боржника
банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури постановою від
24.12.2014 поширювались положення Закону
України про банкрутство в редакції від 22.12.2011 № 4212-VI (що набрав чинності
з 19.01.2013) (пункт 1-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні
положення" Закону про банкрутство від 22.12.2011 № 4212-VI.
Ø
Відповідно до частини першої статті 38 Закону
про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття
ліквідаційної процедури, зокрема:
- господарська діяльність банкрута завершується закінченням
технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за
виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна
банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані,
договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу
в процедурі ліквідації тощо;
- строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається
таким, що настав;
- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі
зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо
пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Ø
Частиною 2 ст. 41 цього закону передбачено, що до повноважень
ліквідатора, які він здійснює з дня свого призначення, належить, зокрема
прийняття до свого відання майна боржника, забезпечення його збереження;
проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута; очолення ліквідаційної
комісії та формування ліквідаційної маси.
Ø
Частиною 13 статті 41 Закону про банкрутство передбачено, що у
разі ліквідації підприємства - банкрута, зобов`язаного згідно із законодавством
передати територіальній громаді об`єкти житлового фонду, в тому числі
гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об`єкти комунальної інфраструктури,
арбітражний керуючий (ліквідатор) передає, а орган місцевого самоврядування
приймає такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому
законодавством.
Ø
Цій нормі кореспондують положення в абзаці першого частини першої статті 42 Закону про банкрутство, які визначають особливості
формування та склад ліквідаційної маси боржника, відповідно до яких усі види
майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві
власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної
процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу
ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу)
банкрута, об`єктів
житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та
об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства
передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність
відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в
установленому порядку.
Ø
Аналогічне правове регулювання містять положення частини першої
статті 59, частин першої та сьомої статті 61 чинного КУзПБ (що введений в дію з 21.10.2019), який застосовується у правовідносинах у цій справі в силу положень пункту 4 розділу "Прикінцеві та
перехідні положення" цього Кодексу.
Ø
Згідно з ч. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію
державного житлового фонду" (№2482-ХІІ від 19.06.1992) у разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у
повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній
(у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність
відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.
Ø
Відповідно до ч. 3 ст. 4-1 Закону України "Про передачу
об`єктів права державної та комунальної власності" (№147/98-ВР від 03.03.1998)
визначено, що рішення щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та
інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються
органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями
за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у
спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних
або обласних рад.
Ø
За змістом наведених норм (в силу імперативних норм в ч. 13 ст. 41
та в ч. 1 ст. 42 Закону про банкрутство) передача ліквідатором (у межах
виконання ним обов`язку з формування ліквідаційної маси після визнання боржника
банкрутом) належних банкруту об`єктів житлового фонду (у складі, визначеному
цим законом, у тому числі гуртожитки) у комунальну власність відповідних
територіальних громад є безумовною.
Ø
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного
Суду, що викладена в постановах від 19.02.2019 у справі №5023/182/12 та від 19.09.2019 у справі № 904/9685/13.
Ø
У зв`язку із наведеним,
враховуючи імперативність припису закону (положень ч. 1 ст. 38 Закону про
банкрутство) щодо заборони на виникнення у банкрута з дня прийняття
господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття
ліквідаційної процедури жодних додаткових зобов`язань, крім витрат,
безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, Суд дійшов висновку,
що встановлений законом припис з передачі ліквідатором у межах виконання
обов`язку з формування ліквідаційної маси належних банкруту об`єктів житлового
фонду без додаткових умов зі здійсненням подальшого фінансування цих об`єктів в
установленому законом порядку (ч. 13 ст. 41 та ч.1 ст. 42 Закону про
банкрутство) виключає виникнення у банкрута з дня прийняття господарським судом
постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури
жодних додаткових зобов`язань у зв`язку з утриманням та фінансуванням
зазначених об`єктів житлового фонду, зокрема зобов`язань за комунальні послуги,
що були надані у відповідних об`єктах житлового фонду в період ліквідаційної
процедури боржника.
Ø
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного
Суду у складі суддів палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного
господарського суду, викладеної у постанові від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14, та сформульованої у спорі у подібних правовідносинах, відповідно до якої: звільнення
банкрута від обов`язку сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне
соціальне страхування, термін сплати якого настав у період після прийняття
постанови про визнання боржника банкрутом, зумовлено раціональним сподіванням
боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не
виникають додаткові зобов`язання; і на такі сподівання боржника не впливають
вчинені ліквідатором непослідовні дії з подання звітності до податкового
органу.
Ø
Враховуючи викладене та встановлені судами обставини щодо періоду
нарахування заборгованості за спожиту теплову енергію та комунальні послуги, що
надавались до належних Боржнику житлових об`єктів (за період з 2015 - 2020
роки), тобто після визнання Боржника банкрутом постановою від 24.12.2014, а
також обставини вчинених ліквідатором Боржника дій з передачі об`єктів
житлового фонду Боржника на баланс балансоутримувача, на які також посилався
ліквідатор Боржника у відзивах протягом розгляду кредиторських вимог
Київтеплоенерго, у тому числі на стадії касаційного розгляду справи (пункти
1.1, 1.2, 3.1, 3.3, 6.1), Суд дійшов висновку, що Боржник з цієї дати
(24.12.2014) (в силу імперативної норми ч. 2 ст. 38 Закону про банкрутство, ч.
1 ст. 59 чинного КУзПБ не є суб`єктом
відповідальності за вимогами щодо заборгованості перед Київтеплоенерго, що
складає спірні кредиторські вимоги до Боржника.
Ø
При цьому Суд зазначає, що відповідні зобов`язання Боржника щодо
власних об`єктів житлового фонду припиняються за дати ухвалення постанови про
визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури незалежно від
моменту передачі ліквідатором вказаних об`єктів територіальній громаді
відповідно до вимог ч. 13 ст. 41, абз. 1 ч. 1 ст. 42 Закону про банкрутство та ч.7 ст. 61 КУзПБ, та незалежно від причин та суб`єкта
дій/бездіяльності, що перешкоджали передачі належних банкруту об`єктів
житлового фонду територіальній громаді.
Немає коментарів:
Дописати коментар