Постанова ВС від 08.12.2020 у справі №925/1500/17, колегія: Погребняк В.Я. (головуючий), Васьковський О.В., Огороднік К.М., https://reyestr.court.gov.ua/Review/93962644
Судами розглядалася подана у 2020 році заява ГУ
ДПС про визнання кредиторських вимог на суму пені по ПДВ та податку на прибуток
за період до дати порушення провадження у справі про банкрутство боржника (до
07.12.2017), яка була порушена за заявою того ж ГУ ДПС. На підтвердження заявлених вимог ГУ ДПС надано: витяг з
ЄДР, розрахунок податкового боргу по
платежах до бюджету, розрахунки пені по ПДВ та податку на прибуток. Ухвалою суду першої інстанції,
яка залишена без змін апеляційним судом, у задоволенні заяви відмовлено. Судові
рішення мотивовані недоведеністю належними та достатніми доказами вимог щодо
заявлених сум. Суди вказали на те, що, виходячи з поданих до суду документів,
неможливо встановити обґрунтованість нарахування пені, правомірності розрахунків
заявника та дату виникнення зобов`язання боржника перед податковим органом по
заявленим сумам кредиторських вимог, що в даному випадку має суттєве значення
для розгляду заявлених кредиторських вимог; ГУ ДПС не було надано ні інтегрованої картки платника, ні податкових повідомлень-рішень з сумами відповідних податків, на які
саме здійснювалося нарахування пені.
Короткі висновки:
Ø Нарахування пені
розпочинається після закінчення строків погашення узгодженого грошового
зобов`язання на суму податкового боргу. Визначальним є дослідження та
встановлення моменту узгодженості грошових зобов`язань платника, факту їх
сплати чи несплати у строки, передбачені Податковим кодексом
України, а
також моменту, з якого починається нарахування пені.
Ø
Суми
нарахованої пені обліковуються в інтегрованій картці платника; сам по собі розрахунок пені не може бути належним доказом за відповідними вимогами, в розумінні приписів статей 73, 76, 77, 78 ГПК України.
Розглянувши справу ВС зазначив наступне:
Ø Аналіз приписів статті 45 КУзПБ, дає підстави
стверджувати, що кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву з
вимогами до боржника, самостійно визначає розмір таких вимог та підтверджує їх
відповідними документами, при цьому, до обов`язків суду при розгляді
відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності
документів, що підтверджують відповідні вимоги.
Ø У постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №
910/21939/15 та від 11.07.2019 у справі №904/2394/18 наведено правовий висновок,
відповідно до якого на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та
розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у
справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів
на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших
кредиторів проти них.
Ø Частиною першою статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона
посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Ø Суд касаційної інстанції звертається до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.03.2018 у справі № 916/4644/15, відповідно
до якого обов`язок доведення кредиторських вимог одночасно з поданням
відповідних документів, що їх підтверджують, покладено саме на кредитора.
Ø Також, у постанові від
23.04.2019 у справі № 910/21939/15 Верховний Суд звернув увагу на те, що тягар
доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими
доказами покладається саме на кредитора.
Ø Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, заявлена ГУ ДПС в області сума
кредиторських вимог є нарахованою заборгованістю перед податковим органом по пені з ПДВ та по пені з податку на прибуток на загальну суму 1,3 млн грн.
Ø Несплата узгоджених сум грошових зобов`язань у встановлений законом строк, є передумовою для нарахування пені, несплачені суми якої разом із сумами грошових зобов`язань та штрафних (фінансових)
санкцій, є податковим боргом платника податків.
Ø Нарахування пені
розпочинається після закінчення строків погашення узгодженого грошового
зобов`язання на суму податкового боргу.
Ø Визначальним для
вирішення справи є дослідження та встановлення моменту узгодженості грошових
зобов`язань платника, факту їх сплати чи несплати у строки, передбачені Податковим кодексом
України, а
також моменту, з якого починається нарахування пені.
Ø Така правова позиція
висловлена Верховним Судом у постанові від 25.02.2020 у справі № 560/1732/19.
Ø Аналіз положень Порядку
ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митних та
інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне
соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства
фінансів України від 07.04.2016 № 422, свідчить про те, що суми нарахованої пені
обліковуються в інтегрованій картці платника (далі - ІКП).
Ø Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає необхідним зауважити на тому, що сам по собі розрахунок пені не може бути належним доказом за відповідними вимогами, в розумінні приписів статей 73, 76, 77, 78 ГПК України.
Ø Як зазначалося вище, однією із основних підстав
відмови у визнанні грошових вимог ГУ ДПС до боржника стала відсутність в
наданих заявником розрахунках чіткої інформації щодо підстав грошових
нарахувань, пені за кожним грошовим зобов`язанням, ненадання податковим органом
належних доказів на підтвердження обґрунтованості і правильності розрахунків
сум, заявлених до Боржника як кредиторська вимога, доказів на підтвердження
правильності визначення періоду вказаних нарахувань, невизначеність дати
виникнення відповідного зобов`язання боржника.
Ø При цьому, слід зауважити, що до заяви, окрім розрахунку пені, заявником не було надано ні інтегрованої картки платника, ні податкових повідомлень-рішень з сумами відповідних податків, на які
саме здійснювалося нарахування пені.
Ø Виходячи з поданих до суду документів, неможливо встановити обґрунтованість нарахування пені, правомірності розрахунків заявника та дату виникнення зобов`язання боржника перед податковим органом по заявленим сумам
кредиторських вимог, що в даному випадку має суттєве значення для розгляду
заявлених кредиторських вимог.
Немає коментарів:
Дописати коментар