ПОСТАНОВА ВС від 26 січня 2021 року, Справа № 911/408/17, колегія суддів: Васьковський О.В. – головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/94591470
У справі розглядався
позов про визнання недійсними результатів трьох аукціонів з продажу майна
боржника в межах справи про банкрутство Боржника, а також про скасування
протоколів, рішень, наказів, договорів, актів, повідомлень та інших документів,
прийнятих за результатами проведення аукціонів. Рішенням Господарського
суду, яке залишено без змін апеляційним господарським судом в задоволенні
позову відмовлено. Суди дійшли висновку, що на зазначених у позові підставах, вимоги позивача задоволенню не підлягають. Верховний Суд повернув справу на новий розгляд суду першої
інстанції вказавши при цьому, що суди
порушили вимоги статей 73-77, 86, 237, 269
ГПК України, не з`ясували достеменно чи мали місце обставини (факти), якими
обґрунтовувалися вимоги та заперечення у спорі, не надали належної оцінки усій
сукупності дій ліквідатора та організатора торгів з реалізації майна банкрута,
доводи касаційної скарги щодо допущених ліквідатором та організатором аукціонів порушень під час організації та проведення оспорюваних аукціонів не можуть бути
розглянуті на предмет їх обґрунтованості як такі, що пов`язані із обставинами,
не встановленими та дослідженими судами першої та апеляційної інстанцій.
Розглянувши
справу ВС зазначив наступне:
Ø
Правова природа процедури реалізації майна на торгах у формі аукціону в межах провадження у справі про банкрутство полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця торгів (аукціону), невід`ємною і завершальною
стадією якої є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу,
що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.
Ø
Отже, особливості процесу, передбачені законодавством щодо
проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на
досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.
Ø
Таким чином, правова природа продажу майна з торгів (аукціону)
дає підстави для визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів
(аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому
числі й на підставі норм цивільного законодавства (аналогічна позиція викладена
у постановах Верховного Суду України від 29.06.2016 у справі № 6-370цс16, від
14.12.2016 у справі № 3-1406гс16 та постанові Верховного Суду у складі судової
палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від
02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012).
Ø
Згідно усталеної практики Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних
інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у
справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у
справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19).
Ø
Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з
продажу майна боржника, господарський суд має системно застосовувати норми Закону про банкрутство, оцінюючи в цілому правомірність дій
ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірність
формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як
цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором
вимог ч.3 ст. 98
Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, забезпечення балансу інтересів боржника та кредиторів (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17,
від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12, від 28.11.2019 у справі №
5009/2987/12).
Ø
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання
вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та
оцінки доказів.
Ø
Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх
юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм
властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями.
Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок,
постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Ø
З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням
критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо
відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного
доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Ø
Встановивши, що аукціон, який був призначений на 01.10.2019 з
продажу майна підприємства-банкрута (ЦМК) визнано таким, що не відбувся у
зв`язку з відсутністю учасників, суди дійшли висновку про відсутність підстав
для визнання недійсним його результатів та скасування протоколів, рішень,
наказів, договорів, актів, повідомлень та інших документів, що були прийняті за
результатами проведення аукціону, оскільки недійсними в судовому порядку можуть
бути визнані результати аукціону за умови його проведення.
Ø
Разом з цим в оскаржених судових рішеннях не знайшло
відображення наявне в матеріалах справи повідомлення про результати проведення
аукціону 10.10.2019 з продажу лотів № 1, № 2, № 3, №4, №5, № 6, згідно з яким запропоноване до продажу
нерухоме майно боржника, а саме: нежитлові будівлі контори, складу, павільйону,
ангару, майстерні цеху, зварювального цеху, підсобної будівлі було придбано
фізичними особами (том справи - 1, аркуш справи - 50).
Ø
Законодавцем передбачено чіткий алгоритм ініціювання потенційними
покупцями своєї участі в аукціоні з продажу майна банкрута в ліквідаційній
процедурі, який є однаковим для усіх осіб, які вирішили взяти участь в
аукціоні, з метою забезпечення балансу їх інтересів та справедливих і рівних
умов проведення продажу майна з аукціону.
Ø
Натомість відповідні обставини справи судами не досліджувалися, мотивувальна
частина рішень судів першої та апеляційної інстанцій не містять відомостей про
осіб, які виявили бажання прийняти участь в аукціоні 10.10.2019 з продажу лотів
№ 1, № 2, № 3, №4, №5, № 6 та про дотримання ними процедури набуття статусу учасника аукціону (подання заявки, сплата гарантійного внеску, тощо), а також про те, чи були укладені відповідні договори купівлі-продажу нерухомого майна боржника.
Ø
Також в матеріалах справи відсутній протокол проведення
аукціону з продажу майна підприємства банкрута від 10.10.2019, у якому було
б відображено хід проведення торгів (подання пропозицій учасниками, коригування
стартової ціни продажу, визначення осіб переможців по кожному окремому лоту,
тощо).
Ø
Нормами статті
58 Закону про банкрутство передбачено, що під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні. Організатор аукціону забезпечує доступ до
інформації про майно, що підлягає продажу, а також можливість ознайомитися з
майном за його місцезнаходженням.
Ø
Відхиляючи доводи позивача про відсутність розміщення оголошення
на нерухомому майні, суд першої інстанції обмежився посиланням на те, що
наявність оголошення на нерухомому майні підтверджено фотоматеріалами, наданими
відповідачами у матеріали справи, не встановивши, щодо якого саме з оспорених
аукціонів було розміщено оголошення та його зміст.
Ø Колегія
суддів враховує, що спір відносно розміщення оголошень на об`єкті
нерухомості, який виставлено на продаж, не може слугувати беззаперечною
підставою для визнання недійсними результатів аукціону. Разом з цим, в такому
випадку обов`язковому доведенню підлягає те, яким чином ця обставина могла
вплинути на результат аукціону, а також чи призвело це до порушення прав і
законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону, чого у даній справі
судами не встановлювалося.
Ø
Розглядаючи доводи позивача про не включення артезіанських
свердловин при визначенні лотів для продажу майна боржника частинами,
суд першої інстанції зазначив, що артезіанські свердловини 1970, 2000,
2005 років побудови, включені до складу ліквідаційної маси, відносяться до об`єктів комунальної інфраструктури та підлягають передачі до комунальної власності відповідної територіальної
громади. В той же час мотивувальні частини оскаржених судових рішень не
містять посилання на докази, з огляду на які суди дійшли вказаних висновків.
Ø
Не з`ясувавши відповідних обставин, не дослідивши пов`язані з ними
докази, суд апеляційної інстанції припустився порушення норм процесуального
права, а саме ч.1 ст.86 щодо дослідження наявних у справі доказів, ч.5 ст. 236 ГПК України стосовно ухвалення судового рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на
підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були
досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників
справи.
Ø Крім того,
поза увагою судів залишено те, що позивачем оскаржуються не лише результати
аукціонів за 01.10.2019, 10.10.2019 та 05.11.2019, але й протоколи, рішення,
накази, договори, акти, повідомлення та інші документи, прийняті за
результатами проведення оспорених аукціонів. Відмовивши повністю у
задоволенні позову, місцевий та апеляційний господарські суди не встановили
та не перевірили обставини щодо того, чи взагалі складалися (оформлялися)
перелічені документи, а також можливість їх надання для залучення до матеріалів
справи.
Ø
Відповідно до положень частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками
справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Ø
Разом з цим, за правилами частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює
докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному,
об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ø
Відтак, навіть у разі ненадання позивачем (заявником) доказів,
необхідних для з`ясування обставин, які входять до предмету доказування у
кожному конкретному спорі, суд зобов`язаний надати оцінку та дослідити вже
наявні (подані) у справі докази, встановивши існування або відсутність обставин
(фактів), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та достатність поданих
на їх підтвердження доказів, чого судами попередніх інстанцій при розгляді
позовних вимог зроблено не було, у зв`язку із цим висновки судів за
результатами розгляду позову не можуть вважатися обґрунтованими.
Ø
Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій порушили вимоги
статей 73-77, 86, 237, 269
ГПК України, не з`ясували достеменно чи мали місце обставини (факти), якими
обґрунтовувалися вимоги та заперечення у спорі, не надали належної оцінки усій
сукупності дій ліквідатора та організатора торгів з реалізації майна банкрута,
доводи касаційної скарги щодо допущених ліквідатором та організатором аукціонів порушень під час організації та проведення оспорюваних аукціонів не можуть бути
розглянуті на предмет їх обґрунтованості як такі, що пов`язані із обставинами,
не встановленими та дослідженими судами першої та апеляційної інстанцій.
Ø
Суд вважає, що допущені процесуальні порушення на предмет повноти
дослідження обставин спору є такими помилками, які порушили принцип
пропорційності господарського судочинства з метою дотримання балансу інтересів
кредиторів та боржника у справі про банкрутство, яка розглядається, та, як
наслідок, не забезпечили справедливого розгляду справи на даному етапі. Рішення
судів, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, не
можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про
захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Немає коментарів:
Дописати коментар