ПОСТАНОВА 12 жовтня 2021 року, Справа № 5015/118/11, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. (головуючий), Банаська О.О., Васьковського О.В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/101027357
У справі про банкрутство Боржника,
провадження у якій порушене 17.05.2010 за заявою ініціюючого кредитора; 15.07.2011
Боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, місцевий г\с ухвалою
від 22.09.2020 задовольнив клопотання комітету кредиторів Боржника від
02.06.2020 про дострокове припинення повноважень ліквідатора та відсторонив АК від
виконання повноважень ліквідатора, призначив ліквідатором іншого АК. Апеляційний
г/с постановою від 14.12.2020 прийняв нове рішення, яким в задоволенні
клопотання комітету кредиторів про дострокове припинення повноважень
ліквідатора відмовив. На постанову була подана касаційна скарга, яка була
включена до касаційної скарги на іншу постанову апеляційного г\с, якою було закрито
провадження у справі за позовом про визнання недійсними договорів про
відступлення прав вимоги за результатами перегляду ухвали суду першої
інстанції, яка самостійно оскаржується. Верховний
Суд скасував судові рішення нижчих судів та закрив касаційне провадження в
цій частині, вказавши, що положення ст.287 та 296 ГПК України, не передбачають закриття касаційного провадження з вище наведених
підстав, однак, у разі здійснення касаційного перегляду постанови апеляційного
г/с від 14.12.2020 (про відмову у задоволенні клопотання комітету кредиторів про дострокове припинення повноважень
ліквідатора, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений
законом" в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод та прецедентної практики ЄСПЛ.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
34. …колегія суддів бере до уваги висновки судової палати для
розгляду справ про банкрутство КГС, викладені у постанові ВС від 20.05.2021 у
справі № 922/3369/19.
34.1. Згідно з висновком судової палати для
розгляду справ про банкрутство КГС, зробленим у постанові від 20.05.2021 у
справі № 922/3369/19, наведений в ч.3 ст.9
КУзПБ перелік судових рішень, що підлягають
касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на
інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість
здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
34.2. Водночас, абзацом 2 ч.3 ст.9 КУзПБ передбачено, що
скарги на постанови апеляційних г/с, прийняті за результатами оскарження ухвал
г/с у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть
включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство,
що підлягають оскарженню.
34.3. Аналіз змісту абзацу 2 ч.3 ст.9 КУзПБ у сукупності з
іншими частинами ст. 9 та ст. 7 Кодексу дає підстави для висновку про те, що необхідними
умовами застосування процесуальної можливості включення скарги на постанови
апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал
господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню
окремо до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про
банкрутство, що підлягають оскарженню, є такі умови (але не виключно,
тільки в межах доводів і вимог цієї касаційної скарги):
34.4. Судовими рішеннями, що підлягають
касаційному оскарженню в порядку абзацу 2 ч.3ст. 9 КУзПБ можуть бути
тільки постанови апеляційного г/с, з них первісний/основний об`єкт касаційного
оскарження - постанова апеляційного господарського суду, прийнята за
результатами оскарження ухвали, постанови у справах про банкрутство, що
підлягають оскарженню та щонайменше одна постанова апеляційного господарського
суду, прийнята за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах
про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо в касаційному порядку.
34.5. Процесуальна можливість спільного касаційного
оскарження в порядку абзацу 2 ч.3 ст. 9
КУзПБ внаслідок включення скарги на постанови
апеляційних г/с, прийняті за результатами оскарження ухвал г/с у справах про
банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо до касаційної скарги на
ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню може бути
застосована тільки щодо касаційного оскарження тих судових рішень (постанов
апеляційного г/с) у процедурі банкрутства, які стосуються не вирішення спорів,
а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства
(перша група судових рішень за висновком ВП ВС у постанові від 18.02.2020 у
справі № 918/335/17).
34.6. КУзПБ не передбачає
процесуальну можливість включення скарги на постанови апеляційних г/с, прийняті
за результатами оскарження ухвал, рішень г/с в порядку ст. 7 КУзПБ за результатами розгляду заяв (в порядку позовного
провадження) у межах справи про банкрутство (друга група судових рішень за
висновком ВП ВС у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17) до касаційної
скарги на ті ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають
оскарженню в порядку ч.3 ст. 9 КУзПБ (перша
група судових рішень за висновком ВП ВС у постанові від 18.02.2020 у справі №
918/335/17), і навпаки. Відповідна правова позиція викладена у постанові ВС від
18.05.2021 у справі № 924/549/19.
35. Як про це зазначено у п.1 цієї Постанови,
провадження у справі № 5015/118/11 здійснюється на стадії ліквідаційної
процедури, введеної постановою місцевого суду від 15.07.2011 про визнання
боржника банкрутом, відтак до оцінки спірних правовідносин у цій справі мають
застосовуватися положення Закону про банкрутство (у відповідній редакції), проте
процесуальні дії, зокрема, щодо оскарження судових рішень у справі, після
введення в дію КУзПБ (21.10.2019)
мають вчинятися в порядку зазначеного КУзПБ.
36. З касаційної скарги Уповноваженої особи учасників боржника
ТОВ «ЛЗА» вбачається, що скаржником до касаційної скарги на постанову
апеляційного г/с від 14.12.2020 про закриття провадження у справі за позовом
ТОВ «ЛЗА» про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги (за
результатами перегляду ухвали суду першої інстанції від 05.08.2020)
- основна, первісна касаційна скарга, включено (приєднано) скаргу на постанову
апеляційного г/с від 14.12.2020 (щодо відсторонення арбітражного керуючого).
37. ВП ВС у постанові від 18.02.2020 у
справі № 918/335/17 зробила висновок про те, що судові рішення у процедурі
банкрутства можна поділити на дві групи:
1) Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання
специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному
провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення
дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про
банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і
відкриття ліквідаційної процедури, про призначення (розумій також і
відсторонення) керуючого санацією, ліквідатора тощо.
2) Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї
належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство,
стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в
позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив
провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного
провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження,
встановленими у ГПК України.
38. Порядок оскарження судових рішень у процедурах банкрутства
врегульовано ст.9 КУзПБ (перша група судових рішень), а для спорів, які
вирішуються в межах справи про банкрутство відповідно до ст. 7
КУзПБ - статтями 255, 287 ГПК України.
Така правова позиція неодноразово
висловлювалась у судових рішеннях ВС, зокрема у постановах від 05.04.2021 у
справі № 4/5007/33-Б-11, від 06.05.2021 у справі 910/2526/14, від 18.05.2021 у
справі № 924/549/19, від 19.05.2021 у справі № 925/236/15.
39. Відтак, колегія суддів вважає необхідним
зазначити, що ухвала місцевого г/с від 05.08.2020 та постанова апеляційного г/с
від 14.12.2020 (прийняті за результатами розгляду позовної заяви
Уповноваженої особи учасників боржника - ТОВ «ЛЗА» від 26.11.2019 про визнання
недійсними договорів про відступлення прав вимоги від 15.11.2017 та від
20.12.2018) належать до другої групи судових рішень (пункт 37, 2)) та мають
оскаржуватися в порядку ст. 7 КУзПБ (чинній на момент оскарження), а ухвала місцевого г/с
від 22.09.2020 та постанова апеляційного г/с від 14.12.2020 (щодо питання
відсторонення арбітражного керуючого) - до першої групи судових рішень,
можливість/неможливість оскарження яких встановлена приписами ст. 9
КУзПБ (чинній на момент оскарження).
40. КУзПБ не передбачає
процесуальну можливість включення скарги на постанови апеляційних г/с, прийняті
за результатами оскарження ухвал, рішень г/с в порядку ст.7 КУзПБ за результатами розгляду заяв (в порядку позовного
провадження) у межах справи про банкрутство (друга група судових рішень за
висновком ВП ВС у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17) до касаційної
скарги на ті ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають
оскарженню в порядку частини 3 ст. 9 КУзПБ (перша
група судових рішень за висновком ВП ВС у постанові від 18.02.2020 у справі №
918/335/17), і навпаки.
Відповідна правова позиція викладена у
постанові ВС від 18.05.2021 у справі № 924/549/19.
Така ж правова позиція підтримана ВС у
складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС у постанові від
20.05.2021 у справі № 922/3369/19.
41. При вирішенні питання наявності підстав
для відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами на судові
рішення, визначені абзацом 1 ч.3 ст.9 КУзПБ, до яких включені/приєднані скарги
на постанови апеляційного суду, прийняті за результатами перегляду судових
рішень, які не підлягають оскарженню у касаційному порядку окремо, слід
враховувати і таке.
По-перше, як скарга на судові рішення, які
за приписами ст. 9 КУзПБ підлягають оскарженню, так і включена/приєднана до
неї скарга на судові рішення, які за приписами ст. 9 КУзПБ не підлягають оскарженню окремо, мають відповідати
вимогам процесуального Закону щодо
прийнятності, зокрема статтям 289, 290, 291 ГПК України.
По-друге, скарга на судові рішення, які не
підлягають оскарженню в касаційному порядку, може бути включена/приєднана, в
порядку абзацу 2 ч.3 ст.9 КУзПБ до основної скарги на судові рішення, найбільш
наближені за датою прийняття (за можливістю). Касаційна скарга на судові
рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку окремо, у разі
пропуску строку на касаційне оскарження, визначеного приписами ст.
288 ГПК України, має містити клопотання про
поновлення строку на касаційне оскарження з вмотивованим обґрунтуванням такого
пропуску та підстав включення скарги на судові рішення, що не підлягають
касаційному оскарженню, до основної скарги. Ця умова справедлива і для
касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду, що може бути
оскаржена окремо.
По-третє, судові рішення за скаргою на
судові рішення, які за приписами ст.
9 КУзПБ підлягають оскарженню, так і
включеної/приєднаної до неї скарга на судові рішення, які за приписами ст.
9 КУзПБ не підлягають оскарженню окремо, повинні
бути (як правило) сутнісно (змістовно, логічно)
поєднані підставами і доводами, стосуватися прав і охоронюваних законом інтересів особи, щодо якої прийняте судове рішення, яке
не підлягає касаційному оскарженню окремо.
42. Беручи до уваги викладене вище, судова колегія дійшла висновку
про закриття касаційного провадження в частині оскарження постанови
апеляційного г/с від 14.12.2020 у справі № 5015/118/11 (в задоволенні клопотання
комітету кредиторів Боржника від 08.07.2020 про дострокове припинення
повноважень ліквідатора…, оскільки у цьому випадку судові рішення відносяться
до різних груп судових рішень (пункт 37 цієї постанови), а також не поєднані
сутнісно (змістовно, логічно) підставами і доводами, з огляду на наступне.
…
43. Верховний Суд зазначає, що положення статей 287 та 296
ГПК України, не передбачають закриття касаційного
провадження з вище наведених підстав, однак, у разі здійснення касаційного
перегляду постанови апеляційного г/с від 14.12.2020 (про відмову у задоволенні
клопотання комітету кредиторів про
дострокове припинення повноважень ліквідатора, суд касаційної інстанції буде
діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні ст. 6 Конвенції
про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики ЄСПЛ.
Немає коментарів:
Дописати коментар