Постанова ВС від 14 січня 2021 року, Справа № 905/1055/19, колегія суддів: Банасько О.О. – головуючий, Білоус В.В., Васьковський О.В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/94417435
Короткі
висновки:
Ø
витрати на надану професійну правничу допомогу у разі
підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають
розподілу за результатами розгляду справи незалежно від
того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки
має бути сплачено.
Ø
суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за
клопотанням іншої сторони.
Розглянувши
справу ВС зазначив наступне:
Ø
Відповідно до статті 123 ГПК України що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з
розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать
витрати на професійну правничу допомогу.
Ø
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім
випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами
розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають
розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Ø
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір
доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з
умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів
щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або
підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що
підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання
правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання
правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують
здійснення відповідних витрат.
Ø
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів
(договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів
у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення
судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі
неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява
залишається без розгляду.
Ø
Згідно з частиною третьою-п`ятою статті 126 зазначеного
Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи
подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених
ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Ø
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом,
витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або
публічним інтересом до справи.
Ø
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення
неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про
зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають
розподілу між сторонами.
Ø
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини
восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже
сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною
стороною або третьою особою.
Ø
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі
підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають
розподілу за результатами розгляду справи незалежно від
того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має
бути сплачено.
Ø
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів
Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Ø
У наведених постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі
суддів Касаційного господарського суду зазначено, що загальне правило розподілу
судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із
тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні
питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати
повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а
натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Ø
Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для
сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію
сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час
розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання
стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або
заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи,
безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо
досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час
розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Ø
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має
оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про
розподіл судових витрат.
Ø
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила
розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті
129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті
129 цього Кодексу.
Ø
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі
недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за
клопотанням іншої сторони.
Ø
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону,
яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги
адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті
126 ГПК України).
Немає коментарів:
Дописати коментар