ПОСТАНОВА ВС 12.10.2021, Справа №916/3619/19, колегія суддів КГС: Погребняк В.Я. (головуючий), Банасько О.О., Васьковський О.В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/100679637
У справі про банкрутство Боржника, провадження
у якій відкрито 24.12.2019, процедура розпорядження тривала більше року; 03.09.2020
відбулись збори кредиторів, на яких серед іншого було прийнято рішення про
звернення до директора Боржника з
проханням видати наказ, яким створити нову комісію для інвентаризації майна,
зобов`язання розпорядника майна та директора Боржника після створення нової
комісії для інвентаризації, провести необхідні заходи для проведення
інвентаризації майна боржника, а також прийнято рішення про звернення до г/с з
клопотанням про визнання Боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної
процедури, яке до суду було подане 21.12.2020. Непроведення інвентаризації було
обумовлено знаходженням майна на закритій території та відмовою видачі перепусток
членам інвентаризаційної комісії; г/с також відмовив у задоволенні заяви
розпорядника майна про зобов`язання надати безперешкодний доступ до майна на
території аеропорту, вказавши, що належним способом захисту порушених прав в
даному випадку є звернення боржника до суду з позовом про усунення перешкод в
користуванні майном. Місцевий г/с ухвалою від 24.12.2020 дійшов
висновків щодо стійкої неспроможності боржника погасити вимоги кредиторів та
визнав Боржника банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру; судом було встановлено
перевищення розміру визнаних судом грошових вимог кредиторів над вартістю
активів боржника за останньою фінансовою звітністю, відсутність у боржника
майна за інформаційними довідками з Державних реєстрів, вчинення розпорядником
майна дій, передбачених приписами ч.3 ст.
44 КУзПБ, в тій мірі та в тому обсязі які дозволяють
дійти висновку про неплатоспроможність Боржника. Апеляційний г/с
постановою від 31.05.2021 постанову місцевого г\с від 24.12.2020 скасував,
мотивувавши це тим, що суд першої
інстанції не здійснив аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів,
передбачених у процедурі розпорядження майном, та не дослідив надані
розпорядником майна докази на підтвердження повноти проведених розпорядником заходів
в частині щодо проведення інвентаризації із визначенням вартості майна Боржника.
Верховний Суд скасував постанову апеляційного г/с від 31.05.2021 та
залишив в силі ухвалу місцевого г\с від 24.12.2020 з огляду на тривалість перебування
боржника в процедурі розпорядження, прийняття зборами кредиторів рішення про
застосування до боржника ліквідаційної процедури, відсутність заяв від
потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника та
встановлену судом першої інстанції і не спростовану судом апеляційної інстанції
відсутність активів боржника для задоволення визнаних судом вимог кредиторів.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і
висновків судів першої та апеляційної інстанції
32. Аналіз положень ст.
49 КУзПБ свідчить, що г/с, проводячи підсумкове
засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної
судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями ст.6
КУзПБ, з застосуванням судового розсуду (див.
висновок у постанові КГС ВС від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16).
33. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке
реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому
можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії)
обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на
його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є
найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення
справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного
поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
34. Процедури банкрутства за приписами КУзПБ, мають строковий
характер.
35. Відповідно до ст.39
КУзПБ процедура розпорядження майном вводиться
господарським судом на строк, визначений ч.2 ст. 44 цього Кодексу, одночасно з постановленням ухвали про відкриття
провадження у справі.
36. За приписами ст.
44 КУзПБ процедура розпорядження майном боржника
вводиться строком до 170 календарних днів.
37. Слід зауважити, що продовження строку процедури
розпорядження майном можливо лише у межах граничних строків,
визначених цим Кодексом (ч.2 ст. 49
КУзПБ).
45. Відповідно до ч.4 ст. 205 ГК України у разі неспроможності
суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів
він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.
46. Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення
господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та
задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування
ліквідаційної процедури.
47. Під ліквідацією розуміється припинення боржника, визнаного
господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в
порядку КУзПБ вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
48. Відповідно до ч.1 ст.58
КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом,
господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про
визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
49. Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом
та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим
рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами
матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з
достовірністю встановленими г/с, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки
судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі.
50. Положеннями ст.
12 КУзПБ на розпорядника майна покладено
обов`язок із здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника з
метою забезпечення ефективного використання його майнових активів та подальшого
застосування щодо нього господарським судом оптимальної судової процедури
(санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі чи
частково вимог кредиторів.
52. З огляду на тривалість розгляду цієї справи та перебування
боржника в процедурі розпорядження майном (понад 365 днів), завершення строків
процедури розпорядження майном, прийняття зборами кредиторів рішення про
застосування до боржника інших судових процедур банкрутства, відсутність заяв
від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника та
встановлену судом першої інстанції і не спростовану судом апеляційної інстанції
відсутність активів боржника для задоволення визнаних судом вимог кредиторів,
суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість задоволення вимог
кредиторів лише через застосування щодо боржника процедури ліквідації.
53. При цьому, згідно ч.4 ст. 49 КУзПБ суд, навіть за відсутності
відповідного рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності певних
обставин (після закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, за
наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації боржника,
що саме й було встановлено місцевим г/с), суд приймає постанову про визнання боржника
банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою.
Аналогічний правовий висновок викладено в
постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 918/420/16.
56. З огляду на викладене колегія суддів вважає наведені у касаційній скарзі доводи обґрунтованими, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду із залишенням у силі постанову господарського суду першої інстанції від 24.12.2020.
Немає коментарів:
Дописати коментар