ПОСТАНОВА 04 листопада 2021 року, Справа № 922/4359/19, Верховний Суд у складі колегії суддів КГС, Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Погребняка В. Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/101634143
У справі про банкрутство ТОВ фірма "Ідалія"(далі-Боржник),
01.07.2021 від кредитора - ГУ ДПС до суду надійшло клопотання застосувати
заходи забезпечення вимог кредиторів, зокрема заборонити державним
реєстраторам вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії стосовно
Боржника, у тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до
установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом,
реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування
існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства,
а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР,
зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток засновників товариства,
розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що
уповноважена вчиняти юридичні дії від імені товариства, зміну органів
управління товариства, зміну місцезнаходження товариства. Місцевий г/с
ухвалою від 01.07.2021, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від
06.09.2021) клопотання задовольнив; суди послалися на твердження ініціатора
забезпечення- ГУ ДПС про численні корпоративні спори щодо Боржника, зокрема у
справах № 922/3284/18, № 922/333/19, № 922/145/21, №
922/2277/19, № 922/439/20, та щодо заявлення грошових вимог до боржника на
підставі правочинів, укладених від імені Боржника неуповноваженою особою; за
висновками судів невжиття заходів у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій
може призвести до реєстрації змін у складі учасників Боржника, який наразі
оспорюється, змін керівництва боржника, прийняття новообраним та зареєстрованим
керівним органом боржника рішень, які можуть зашкодити кредиторам та до нових
судових спорів, на час розгляду яких затягнеться процедура банкрутства;
задоволення клопотання про забезпечення вимог кредиторів призведе до стабільності,
можливості вирішити питання про перехід до наступної процедури та збереження
прав кредиторів отримати задоволення своїх вимог протягом розумного часу. Верховний Суд скасував судові рішення
нижчих судів та у задоволенні клопотання про застосування заходів забезпечення
вимог кредиторів відмовив, вказавши, що нижчі суди не надали належної оцінки
відсутності безпосереднього зв`язку з кредиторськими вимогами ГУ ДПС такого
засобу забезпечення, як заборона реєстраційних дій щодо боржника, та його
невідповідності визначеній законодавством меті застосування заходів
забезпечення вимог кредиторів - збереження майна боржника; встановлені у такий
спосіб обмеження у реалізації корпоративних прав учасниками Боржника не
впливають на склад його активів та безпосередньо не спрямовані на збереження
конкурсної маси боржника.
Короткий висновок:
заборона державним реєстраторам
проводити реєстраційні дії не належать до визначеного ст.40 КУзПБ переліку
спеціальних заходів, та за змістом і спрямованістю відповідає заходам забезпечення
позову відповідно до ст.137 ГПК України.
Висновки щодо застосування
норм права
80. З метою захисту прав та інтересів
кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, г/с, у провадженні
якого перебуває справа про банкрутство, вправі вжити заходів щодо забезпечення
вимог кредиторів, передбачених загальними положеннями ст.137 ГПК України,
а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у
конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм КУзПБ.
81. З урахуванням специфіки провадження
у справі про банкрутство, безпосередньою метою застосування передбачених ст.137
ГПК України заходів забезпечення позову, як заходів забезпечення вимог
кредиторів у такій справі, є збереження майна боржника та у такий спосіб
охорона матеріально-правових інтересів кредиторів від можливих недобросовісних
дій боржника чи інших осіб стосовно його активів задля попередження потенційних
труднощів у досягненні основної мети процедур банкрутства - як найповнішого задоволення
вимог кредиторів.
82. Отже, вирішуючи питання про застосування
таких заходів забезпечення у справі про банкрутство, г/с має виходити з їх
оцінки за критеріями розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності,
а також перевірити їх спрямованість на досягнення спеціальної мети застосування
заходів забезпечення вимог кредиторів у процедурах банкрутства, про що
зазначити у відповідній ухвалі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи та
висновків судів попередніх інстанцій
34. Правові засади забезпечення позову у
господарському судочинстві врегульовано главою 10 розділу І ГПК України, тоді як
спеціальним законом про банкрутство (ст.40
КУзПБ) визначено особливі різновиди забезпечувальних
заходів вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та
надано право застосування таких заходів як за клопотанням розпорядника майна чи
кредитора, так і за ініціативою суду.
35. Відповідно до ч.1 ст.40
КУзПБ господарський суд за клопотанням
розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити
боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а
також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші
цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних
дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у
тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження
його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або
суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне
рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
36. Припинення повноважень керівника або
органу управління боржника та покладання його обов`язків на розпорядника майна,
як захід забезпечення вимог кредиторів може бути застосований ухвалою г/с за
наявності підтверджених відомостей про перешкоджання керівником або органом
управління боржника виконанню розпорядником майна своїх повноважень, невжиття
заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також про вчинення ними
дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів (ч.2 ст.40 КУзПБ).
37. Таким чином у ст.40 КУзПБ наведено
вичерпній перелік спеціальних заходів забезпечення вимог кредиторів
(заборона/зобов`язання вчинити або утриматися від вчинення дій, що
можуть безпосередньо вплинути конкурсну/ліквідаційну масу боржника; припинення
повноважень керівника) та безальтернативно визначено безпосередніх
адресатів (суб`єктів) таких заходів забезпечення - боржник та
у випадку припинення повноважень за частиною другою цієї статті - керівник/орган
управління боржника.
38. У ст.40
КУзПБ законодавець визначив і мету задля якої
такі заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення
перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень та захисту прав і
законних інтересів боржника або кредиторів.
39. Водночас, як вбачається зі змісту
оскаржуваних рішень, застосований … захід забезпечення (заборона
державним реєстраторам проводити реєстраційні дії) не належать до
визначеного ст.40 КУзПБ переліку спеціальних заходів, та за змістом і
спрямованістю відповідає заходам забезпечення позову відповідно до ст.137
ГПК України.
40. Стосовно застосування заходів забезпечення
позову у справі про банкрутство ВС у складі судової палати для розгляду справ
про банкрутство КГС у постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173 сформував
висновок про те, що в силу ст.136, 137 ГПК України право
здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих
чи інших заходів належить г/с, який виходить із конкретних обставин справи та
пропозицій заявника.
41. Системний аналіз зазначених норм ГПК України та КУзПБ
дозволяє зробити висновок про те, що загальні принципи застосування
забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх
незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав
кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та
співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні
забезпечувальні норми відповідно до ст.136 ГПК України (подібний висновок викладено у постанові ВС у
складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС у постанові від
13.02.2020 у справі № 50/790-43/173).
42. Отже, з метою захисту прав та інтересів
кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у
провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в тому числі, на стадії
ліквідаційної процедури вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог
кредиторів, які передбачені загальними положеннями ст.137 ГПК України, а також
інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у
конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм КУзПБ (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах
ВС від 08.04.2019 у справі № 925/100/15, від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173,
від 16.09.2020 у справі N 910/13208/19).
43. Відповідно до ч.1 ст.137
ГПК України (в редакції, чинній на час вжиття
заходів забезпечення позову) позов забезпечується, 1) накладенням арешту на
майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті
відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу
вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору
або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати
щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого
документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному
порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права
власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього
арешту; 8)зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять
об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється
для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених
законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана
ВРУ.
44. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд
має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних
заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог
заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів
сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між
конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи
спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або
ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів
позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в
разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання
рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного
захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за
захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття
таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та
охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
45. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується
господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення
яких він вживається.
46. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими
позивачем вимогами (ч.4 ст.137 ГПК
України). Співмірність передбачає співвідношення
господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову
з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих
заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом
яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу
здійснювати певні дії.
47. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна
обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З
цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 ГПК України,
обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими
пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (висновок
викладений у постановах ВС від 08.09.2020 у справі № 910/1261/20, від
25.09.2020 № 921/40/20).
48. Отже умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо
обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може
утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний
захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача
(аналогічний висновок викладений у постановах ВП ВС від 15.09.2020 у
справі № 753/22860/17, постановах ВС від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від
28.10.2019 у справі № 916/1845/19, від 10.09.2020 у справі № 922/3502/19).
49. Важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення
позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення
законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають
бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для
виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи
оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся
(подібна за змістом правова позиція викладена у постанові ВП ВС від
18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
50. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена
доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування
певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну
можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для
задоволення відповідної заяви (висновок викладений у постанові ВС від
15.07.2020 у справі № 909/835/18).
51. Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна
надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому
суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності,
належності, допустимості та достовірності.
52. З урахуванням специфіки провадження у
справі про банкрутство, безпосередньою метою застосування передбачених ст.137 ГПК України заходів
забезпечення позову, як заходів забезпечення вимог кредиторів у такій справі, є
збереження майна боржника та у такий спосіб охорона матеріально-правових
інтересів кредиторів від можливих недобросовісних дій боржника чи інших осіб
стосовно його активів задля попередження потенційних труднощів у досягненні
основної мети процедур банкрутства - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів.
53. Отже, вирішуючи питання про застосування
таких заходів забезпечення у справі про банкрутство, г/с має
виходити з їх оцінки за критеріями розумності, обґрунтованості, адекватності та
співмірності, а також перевірити їх спрямованість на досягнення спеціальної
мети застосування заходів забезпечення вимог кредиторів у процедурах
банкрутства, про що зазначити у відповідній ухвалі.
…
58. Посилаючись на численні судові спори між
учасниками ТОВ фірма "Ідалія", суди припустилися помилки не
врахувавши, що захід забезпечення, про вжиття якого просив кредитор, за своїм
змістом і можливими наслідками може бути перешкодою для виконання судових
рішень, ухвалених у таких корпоративної спорах, адже фактично залишає незмінним
склад учасників та керівництва боржника, стосовно якого існує спір, на
невизначений час, принаймні до наступної процедури банкрутства.
59. До того ж, судами не враховано, що за закріпленим
у ч.10 ст.137 ГПК України правилом заходи забезпечення позову не повинні порушувати
прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства, а спеціальний
закон у ч.14 ст.39, ч.5 ст. 44 КУзПБ встановлює ряд необхідних і достатніх, на думку
законодавця, обмежень корпоративних прав засновників (учасників, акціонерів) та
органів управління боржника на стадії розпорядження майном, до переліку яких
заборони на внесення змін до установчих документів; зміну місцезнаходження чи
особи, уповноваженої вчиняти юридичні дії від імені товариства, щодо
реєстрації/перереєстрації/внесення змін до відомостей про юридичну особу у ЄДР
не входять.
60. Відповідно до ч.14 ст.39
КУзПБ корпоративні права засновників (учасників,
акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим
Кодексом; задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи
про виділення частки у майні боржника у зв`язку з виходом із складу його
учасників забороняється; рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної
особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Кодексом.
61. Протягом процедури розпорядження майном органи управління
боржника не мають права приймати рішення про: реорганізацію (злиття,
приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення
господарських товариств або участь в інших господарських товариствах; створення
філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних
паперів; вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в
акціонерів раніше випущених акцій боржника; відчуження або обтяження нерухомого
майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного
майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче
управління майна боржника.
62. Такі заборони і обмеження діють в силу закону та, за
загальним правилом, не потребують реалізації (установлення) у судових рішеннях,
а наслідком їх недотримання є недійсність/нікчемність рішення, правочину чи
майнової дії боржника.
63. Отже, вжиття заходів забезпечення
вимог кредиторів, що фактично призводять до більш суттєвих обмежень
корпоративних прав засновників (учасників, акціонерів) чи повноважень органів
управління боржника, ніж це передбачено спеціальним законом у певній процедурі
банкрутства, має бути належним чином мотивоване господарським судом та
ґрунтуватися на оцінці доводів і доказів того, що передбачених КУзПБ відповідних
обмежувальних заходів недостатньо, чого у цій справі суди попередніх
інстанцій не здійснили та кредитор, якій ініціював вжиття таких заходів
забезпечення, не обґрунтував.
64. В порушення наведених вище правил
застосування заходів забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство,
суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили питання наявності та
доведеності ризиків протиправного зменшення активів боржника чи неможливості
задоволення вимог кредиторів, пославшись на твердження ГУ ДПС … про те, що
невизначеність засновницького та керівного складу боржника призводить до
вірогідності схвалення та визнання кредиторських вимог на підставі договорів,
підписаних неуповноваженою особою від імені боржника.
65. При цьому суди помилково не врахували, що питання
підставності заявлених кредиторами грошових вимог до боржника, перевіряється та
вирішується г/с на час постановлення ухвали про визнання чи відхилення
(повністю або частково) таких вимог відповідно до ст.45 - 47 КУзПБ.
66. Саме при постановленні відповідної ухвали
за результатами розгляду заяви з кредиторськими вимогами до боржника на г/с
покладається обов`язок здійснення правового аналізу заяви кредитора, підстав
виникнення його грошових вимог до боржника, їх характеру, складу, дійсності
правочину на підставі якого вони заявлені тощо задля усунення загрози визнання
фіктивної заборгованості, забезпечення балансу інтересів кредиторів і боржника
та дотримання принципу судового нагляду на відповідній стадії банкрутства.
67. Тому, припущення ГУ ДПС про імовірність
визнання кредиторських вимог на підставі договорів, підписаних від ТОВ фірма
"Ідалія" неуповноваженою особою, само по собі не може бути підставою
для вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони вчинення
реєстраційних дій, адже не усуває відповідних ризиків, а такого змісту
заперечення проти правочинів боржника, у разі їх заявлення, підлягають оцінці
господарським судом з урахуванням презумпції правомірності правочинів під час
розгляду відповідних кредиторських вимог до ТОВ фірма "Ідалія".
68. Зазначене дає підстави для висновку, що
суди попередніх інстанцій належним чином не досліджували питання наявності та
доведеності дійсного потенційного істотного ускладнення чи унеможливлення
задоволення вимог кредиторів у разі невжиття заходу забезпечення про який
просив кредитор.
69. Відсутність у клопотанні ГУ ДПС … достатнього обґрунтування
припущення про те, що невжиття заявленого заходу забезпечення може істотно
ускладнити чи унеможливити збереження майна боржника задля задоволення вимог
кредиторів у справі про банкрутство ТОВ фірма "Ідалія", у
розумінні приписів ст.40 КУзПБ, ст.136, 137 ГПК
України не дає підстав для вжиття таких заходів.
70. Саме лише твердження кредитора про імовірність ускладнень із
задоволенням вимог кредиторів через наслідки корпоративних спорів між
учасниками ТОВ фірма "Ідалія" без належного фактичного обґрунтування
безпосереднього негативного впливу таких спорів на склад конкурсної маси
боржника чи інтереси кредиторів та без долучення відповідних
доказів, не є достатньою підставою для задоволення клопотання ГУ
ДПС… про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство.
71. Враховуючи наведене ВС вважає висновки
судів попередніх судових інстанцій про наявність підстав для вжиття
заходів забезпечення вимог кредиторів у цій справі передчасними та помилковими,
а оскаржувані судові рішення такими, що ухвалені з порушеннями норм
процесуального права, що призвели до неправильного вирішення відповідного
клопотання ГУ ДПС….
72. За встановлених у цій справі обставин, у
задоволенні клопотання ГУ ДПС… про застосування заходів забезпечення вимог
кредиторів шляхом заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію
юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні
дії, передбачені цим Законом стосовно ТОВ фірма "Ідалія" (код ЄДРПОУ
33122269), у тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до
установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом,
реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої
редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також
вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР,
зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток засновників товариства,
розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що
уповноважена вчиняти юридичні дії від імені товариства, зміну органів
управління товариства, зміну місцезнаходження товариства належить
відмовити.
Немає коментарів:
Дописати коментар