ПОСТАНОВА 24 листопада 2021 року, Справа № 910/16246/18, Верховний Суд у складі колегії суддів КГС: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/101634212
Заява ДП “НАЕК “Енергоатом”
(далі-ініціюючий кредитор) про відкриття провадження у справі про банкрутство
ПрАТ "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з
виробництва ядерного палива" (далі-Боржник) була подана у 2018 році розглядалася судами
неодноразово. За новим розглядом місцевий г/с ухвалою від 28.04.2021 року,
яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від 12.07.2021) провадження
у справі про банкрутство відкрив, визнав грошові вимоги ініціюючого кредитора у
розмірі 148552931,25 грн.; суди виходили з того, що вимоги ініціюючого
кредитора підтверджуються наявністю судових рішень, які набрали законної сили
та є чинними, а тому, з огляду на норми ст.39 КУзПБ наявні всі правові підстави
для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Доводи
касаційної скарги Боржника зводилися до незгоди із висновками судів щодо
наявності підстав для відкриття справи та в цілому ґрунтувалися на недотриманні
ініціюючим кредитором визначених КУзПБ порядку
та умов для звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про
банкрутство та наявності спору про право, який підлягає вирішенню у позовному
провадженні, а саме: Боржник 23.11.2020 подав до г/с позовну заяву про визнання
правочинів недійсними (справа № 910/18313/20), на підставі яких, було прийнято
рішення у справах № 910/4453/16 та № 910/21451/16. Верховний Суд залишив касаційну скаргу
без задоволення.
Короткі висновки:
43. …при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності
підстав для відкриття провадження справи про банкрутство юридичних осіб за
ініціативою кредитора доречним є використання чотирискладового
тесту щодо наявності спору про право, що є юридичною конструкцією - засобом
для перевірки необхідних умов для відкриття провадження у справі про
банкрутство господарським судом, який повинен дослідити таке:
-Наявність спору про право, а саме
встановлення наявності чи відсутності неоднозначності в частині
вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету)
зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання, структури
заборгованості, а також строку виконання зобов`язання.
-Належність вирішення такого
спору саме в порядку позовного провадження.
-Позиція боржника на предмет вчинення
останнім активних дій спрямованих на заперечення грошових вимог кредитора, які
не були предметом розгляду у позовному провадженні і щодо яких не було ухвалено
судового рішення.
-Оспорення боржником вимог кредитора та
з`ясування активної позиції останнього до подання заяви про відкриття
провадження у справі про банкрутство.
62. …, задля уникнення зловживання боржником своїми правами і
створення спору заради спору спрямованого на ухилення від відкриття
провадження у справі про банкрутство необхідною умовою оспорення в судовому
порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до
подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Згідно з ч.2 ст.8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою
про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
28. Частинами 1, 2 ст.34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у
справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі
та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для
звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості
про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка
підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі
про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків,
коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший
документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано
представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох
розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
29. Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство
підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи
правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження
наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські
правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про
господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть
бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки,
листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання
відповідачем своїх зобов`язань.
30. За змістом ч.1 ст.35 КУзПБ у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті,
залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі
про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше
п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого,
зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про
прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право
вирішити питання про зобов`язання заявника, боржника та інших осіб надати суду
додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження
у справі про банкрутство.
31. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство
регламентований ст.39 КУзПБ.
32. Відповідно до ч.1-5 ст.39
КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника,
а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про
банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке
проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче
засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а
також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У
підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує
пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші
питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається
за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати
майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження
спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо
до г/с до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята
судом до розгляду, інші ухвалою г/с приєднуються до матеріалів справи і
розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими г/с
оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів
справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку,
передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття
провадження у справі та відзиву боржника г/с постановляє ухвалу про: відкриття
провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
33. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у
розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка
обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між
заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абзацу 5 частини
першої статті 1 КУзПБ; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає
вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин
задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
34. Стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми
наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. Так,
внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про
відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини
між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання
колом осіб - конкурсних кредиторів.
35. За таких обставин, на думку Верховного Суду, обов`язком
ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування
непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою
виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в
обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова
Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
36. Отже, важливим питанням при відкритті провадження у справі про
банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого
кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
37. Використання формального підходу при розгляді заяви з
кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового
аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових
вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту
виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про
банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на
підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене
порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими
вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.
38. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про
банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід
розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності
сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав
виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та
моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів
сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на
заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного
стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом
підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та
моменту виникнення цих грошових вимог (постанови ВС від 07.10.2020 у справі №
914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
39. З моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник
перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних
правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у
постанові ВП ВС від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов КГС ВС
у справах про банкрутство).
40. Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження
у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються
невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню
відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних
із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до
боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких
обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а
також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як
передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від
16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
41. Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття
провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на
судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання
грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду
докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та
навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
42. При цьому, на г/с покладається обов`язок перевірки
обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для
відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип
дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має
здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами
чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним
відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.
43. Крім того, для більш чіткого розуміння дій господарського суду у
підготовчому засіданні при вирішенні питання щодо наявності чи
відсутності підстав для відкриття провадження справи про банкрутство юридичних
осіб за ініціативою кредитора доречним є використання
чотирискладового тесту щодо наявності спору про право, що є юридичною
конструкцією - засобом для перевірки необхідних умов для відкриття провадження
у справі про банкрутство господарським судом, який повинен дослідити
таке:
-Наявність спору про право, а саме
встановлення наявності чи відсутності неоднозначності в частині
вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету)
зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання, структури
заборгованості, а також строку виконання зобов`язання.
-Належність вирішення такого
спору саме в порядку позовного провадження.
-Позиція боржника на предмет вчинення
останнім активних дій спрямованих на заперечення грошових вимог кредитора, які
не були предметом розгляду у позовному провадженні і щодо яких не було ухвалено
судового рішення.
-Оспорення боржником вимог кредитора та
з`ясування активної позиції останнього до подання заяви про відкриття
провадження у справі про банкрутство.
51…., судами встановлено, що сума боргу … перед заявником
складає 148552931,25 грн.
52. Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених вимог та, як
наслідок, наявності підстав відкриття провадження у справі, судами попередніх
інстанцій встановлено безспірність грошових вимог ініціюючого кредитора та
відсутність спору про право, що підлягає вирішенню в порядку позовного
провадження
Щодо доводів що існує спір про право
53. Доводи касаційної скарги про відсутність безспірності вимог
ініціюючого кредитора в силу того що між ініціюючим кредитором та боржником
існує спір про право підлягає відхиленню, з огляду на таке.
54. Підставою для відмови у відкритті провадження у справі, положення
ч.6 ст.39 КУзПБ,
визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який
підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
55. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства,
полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін
зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання,
суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання
зобов`язання тощо.
56. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським
судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або
дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та
загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову
боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.
57. Можливість боржнику подати відзив на заяву про відкриття
провадження у справі та викласти свої заперечення щодо вимог заявника
(заявників) надана положеннями ст.36
КУзПБ.
58. При цьому, Верховний Суд зауважує, що у суду першої інстанції під
час проведення підготовчого засідання відсутня можливість вирішення такого
спору про право, що в свою чергу пов`язано з особливостями позовного
провадження, як то пред`явлення позову, можливості подання зустрічного позову,
складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до
розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю
господарського судочинства тощо.
59. Згідно з приписами ч. 1 ст.
74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
60. Відповідно до ч. 1 ст.
76 ГПК України належними є докази, на підставі
яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
61. У постанові ВС від 02.02.2021 року у справі №922/2503/20
висловлено правову позицію про те, що заперечення боржника щодо вимог заявника
у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких
ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора
про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про
наявність спору про право, у розумінні положень ч.6 ст.39 КУзПБ.
62. Тобто, задля уникнення зловживання боржником своїми правами і
створення спору заради спору спрямованого на ухилення від відкриття
провадження у справі про банкрутство необхідною умовою оспорення в судовому
порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до
подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.
63. Як встановлено судами під час розгляду справи та не заперечує
боржник, останнім 23.11.2020 подано до г/с позовну заяву про визнання
правочинів недійсними (справа № 910/18313/20), на підставі яких, було прийнято
рішення у справах № 910/4453/16 та № 910/21451/16.
64. Отже, слід констатувати, що оспорення боржником вимог кредитора
та прояв останнім активної позиції виник лише після звернення ініціюючого
кредитора у суд із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Щодо доводів про неврахування правових висновків,
викладених у постановах ВС
65. Щодо доводів скаржника стосовно прийняття оскаржуваних судових
рішень без урахування правових висновків, що викладені у постановах ВС від
23.06.2020 у справі № 910/1067/19, від 10.02.2021 у справі № 910/1678/20,
колегія суддів зазначає таке.
66. Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний
Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях ВП ВС та
об`єднаної палати КГС ВС.
67. Так, об`єднана палата КГС ВС в ухвалі від 27.03.2020 у справі №
910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі
визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст
правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
68. ВП ВС виходить з того, що подібність правовідносин означає
тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового
регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця,
підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому
зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами
кожної конкретної справи (п.32 постанови ВП ВС від 27.03.2018 №910/17999/16; п.38
постанови від 25.04.2018 №925/3/17, п.40 постанови від 25.04.2018
№910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах ВСУ від
21.12.2016 у справі №910/8956/15 та 13.09.2017 у справі №923/682/16.
69.При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах
слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави
позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а
також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин
(п.6.30. постанови ВП ВС від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5
постанови ВП ВС від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови ВП ВС
від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова ВП ВС від 12.12.2018 у справі
№2-3007/11; постанова ВП ВС від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц).
70. Отже для касаційного перегляду з підстави, передбаченої п.1 ч.2
ст.287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми
права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного
перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій
Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами
у справі, яка переглядається.
71. Таким чином, Верховний Суд відхиляє як помилкові доводи скаржника
про те, що оскаржувані судові рішення у цій справі прийняті без урахування
висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у
зазначених скаржником постановах ВС, оскільки встановлені фактичні обставини,
що формують зміст правовідносин у зазначених справах і у справі, яка
переглядається, є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з
обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з
урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних
правовідносин у вказаних справах.
Немає коментарів:
Дописати коментар