ПОСТАНОВА 10 листопада 2021 року Справа № 924/595/18 (924/1295/20), https://reyestr.court.gov.ua/Review/101472983, ПОСТАНОВА 10 листопада 2021 року, Справа № 924/595/18 (924/1294/20), https://reyestr.court.gov.ua/Review/101812272, Верховний Суд у складі колегії суддів КГС: Ткаченко Н. Г. - головуючого, Жукова С. В., Огородніка К. М.,
У справі про банкрутство ФГ
"Подільський аграрій-2014" (далі-Боржник), провадження у якій
було відкрито 26.07.2018, а 13.03.2019 Боржника визнано банкрутом і відкрито
ліквідаційну процедуру, в грудні 2020 року ліквідатор Боржника звернувся із
позовами:1)Перший
позов – до ОСОБА_1 про визнання недійсними додаткових
угод про припинення договорів від 01.09.2014 та від 21.12.2015 суборенди п’яти
земельних ділянок, скасування записів про припинення права; 2)Другий позов - до
ОСОБА_1 та ФГ "Подільський аграрій" про визнання недійсними
додаткових угод до договорів суборенди дев’яти земельних ділянок, скасування
записів про припинення права суборенди землі, визнання недійсними договорів
суборенди землі та скасування записів про право суборенди. За доводами
ліквідатора боржник уклавши оспорювані угоди безоплатно відчужив право
суборенди як актив господарства, у результаті чого став неплатоспроможним, а
виконання його грошових зобов`язань перед кредиторами стало повністю або
частково неможливим, оскільки втрата активу у виді суборенди земельної ділянки призвела
до втрати отримувати майнову вигоду від обробітку землі (передпосівна,
засівання/засадження, збір) та подальшої реалізації с/г продукції і відповідно
неспроможності розрахуватися з кредиторами. Місцевий г/с рішенням від
23.02.2021 з посиланням на ст.42 КУзПБ позови ліквідатора задовольнив, додаткові
угоди до договорів суборенди визнав недійсними, а записи про державну
реєстрацію припинення права суборенди в ДРРП щодо земельних ділянок скасовано
як похідну позовну вимогу; по другому позову судом також зазначено, що належним
способом захисту порушеного права позивача є повернення в попередній стан, що є
можливим лише за умови визнання недійсним договорів суборенди із новим
суборендарем та скасування відповідних записів у ДРРП, у зв`язку з чим
задовольнив відповідні позовні вимоги ліквідатора. Апеляційний г/с постановами
від 17.06.2021 ухвалив нові рішення, якими у позові ліквідатора відмовив,
вказавши, що матеріали справи не містять
доказів нанесення банкруту збитків шляхом укладення оспорюваних угод, і не надано також доказів на
підтвердження тверджень, що припинення договорів суборенди землі негативно
вплинуло на господарську діяльність банкрута; апеляційний суд виходив з того,
що з 13.03.2019, тобто з дня прийняття г/с постанови про визнання боржника
банкрутом господарська діяльність Боржника закінчена, що унеможливлює
використання банкрутом спірних орендованих земельних ділянок
за договорами суборенди. Визнання недійсними чи розірвання спірних
угод не надає можливості банкруту права користування земельними ділянками,
оскільки в силу закону господарська діяльність Боржника закінчена, договори
суборенди мають бути припинені, а земельні ділянки повернуті орендарю. Верховний
Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши на помилкове
застосування судом апеляційної інстанції ст. 42 КУзПБ замість ст.20 Закону про банкрутство в частині підстав для визнання недійсними правочинів
боржника, що не вплинуло на висновки щодо правомірності таких правочинів з
огляду на недоведеність недійсності оспорюваних правочинів, спричинення збитків
та необгрунтованість доводів ліквідатора, що
право суборенди може бути включено до складу ліквідаційної маси Боржника
відповідно до ч. 5 ст. 93 ЗК України,
оскільки ліквідатор помилково ототожнює право оренди із правом суборенди; закон
допускає в окремих випадках включення до ліквідаційної маси банкрута права
оренди землі, а не суборенди.
Короткі висновки:
4… право користування (оренда, емфітевзис) земельною
ділянкою с/г призначення може відчужуватися, передаватися у заставу її
користувачем без погодження із власником такої земельної ділянки, крім
випадків, визначених законом. Такі винятки визначені, зокрема ст. 8-1
Закону України "Про оренду землі" та стосуються земель державної
або комунальної власності.
4Закон допускає у окремих випадках включення до
ліквідаційної маси банкрута права оренди землі та не містить положень
щодо можливості включення до ліквідаційної маси банкрута права суборенди землі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Ø
Оскільки
вчинення оспорюваних правочинів та відкриття провадження у справі про
банкрутство мали місце до введення в дію КУзПБ, приписи ст. 42 КУзПБ у частині підстав визнання недійсними правочинів
боржника не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а до таких
правовідносин застосовуються приписи ст. 20 Закону про банкрутство в частині підстав недійсності цих правочинів.
Ø
Натомість
суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та помилково розглянув заяву
ліквідатора про визнання недійсними оспорюваних правочинів з підстав
недійсності, передбачених ст. 42
КУзПБ.
Ø
Разом
з тим визначені в ст. 42 КУзПБ такі підстави для визнання недійсними правочинів
боржника як неплатоспроможність в результаті їх укладення, безоплатне
відчуження майна боржника, були передбачені і ст.20 Закону про
банкрутство (чинний на час укладення спірних
правочинів та на момент відкриття провадження у справі про банкрутство).
Ø
Водночас
помилкове застосування судом апеляційної інстанції ст. 42 КУзПБ замість ст.20
Закону про банкрутство в частині підстав для
визнання недійсними правочинів боржника не вплинуло на висновки апеляційного
щодо правомірності таких правочинів у цій частині, оскільки судом апеляційної інстанції
встановлено, що наведені вище аргументи ліквідатора не підтверджені жодними
доказами, в тому числі і не доведені збитки у формі упущеної вигоди згідно
з ст. 22 ЦК України та ст. 225 ГК України.
Ø
Крім
того, апеляційний г/с, відмовляючи у задоволенні позову, виходив і з того, що
наслідком визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових
дій боржника є обов`язок контрагента боржника повернути майно в ліквідаційну
масу.
Ø
Відповідно
до ч. 1 ст. 62 КУзПБ до складу ліквідаційної маси банкрута включаються усі
види майнових активів (майно та майнові права), які належать йому на праві
власності або господарського відання.
Ø
Згідно
з ч.7 ст. 62 КУзПБ майно, щодо якого боржник є користувачем,
балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до
закону або договору.
Ø
Відповідно
до ч. 9 ст. 95 КУзПБ, яка визначає особливості банкрутства фермерського
господарства, у разі визнання господарським судом фермерського господарства
банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси
фермерського господарства включаються нерухоме майно, яке перебуває у спільній
власності членів фермерського господарства, у тому числі насадження,
господарські та інші будівлі, меліоративні та інші споруди, продуктивна і
робоча худоба, птиця, сільськогосподарська та інша техніка і обладнання,
транспортні засоби, інвентар, та інше майно, набуте для фермерського
господарства на загальні кошти його членів, а також право оренди земельної
ділянки та інші майнові права, які належать фермерському господарству і мають
грошову оцінку.
Ø
Згідно
із ч. 5 ст. 93 ЗК України право користування (оренда, емфітевзис) земельною
ділянкою с/г призначення може відчужуватися, передаватися у заставу її
користувачем без погодження із власником такої земельної ділянки, крім
випадків, визначених законом. Такі винятки визначені, зокрема ст.
8-1 Закону України "Про оренду землі" та
стосуються земель державної або комунальної власності.
Ø Таким чином, закон допускає у окремих
випадках включення до ліквідаційної маси банкрута права оренди землі та не містить положень
щодо можливості включення до ліквідаційної маси банкрута права суборенди землі.
Ø Водночас ліквідатор не
погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що право суборенди
землі не може бути включено до складу ліквідаційної маси ФГ "Подільський
аграрій-2014" та вважає, що апеляційним судом неправильно
застосовано ч. 5 ст. 93 ЗК України, однак такі доводи ліквідатора відхиляються касаційним
судом, так як вони є необґрунтованими, оскільки ліквідатор
помилково ототожнює право оренди землі із правом суборенди.
Немає коментарів:
Дописати коментар