ПОСТАНОВА 09 грудня 2021 року, Справа № 908/639/21, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Банаська О. О., Погребняка В. Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/101873212
У березні 2021 року ПАТ
"Запоріжжяобленерго" звернулося до г/с із позовом про стягнення з
Енергодарської міської ради грошових коштів у сумі 101 132,12 грн., які були
визнані у справі № 908/1218/17 про банкрутство КП "Доркомунгосп"
Енергодарської міської ради (далі-Боржник) та залишилися непогашеними (справа
про банкрутство була відкрита 26.07.2017 за заявою ПАТ "Запоріжжяобленерго"
та закрита 15.08.2019 затвердженням звіту ліквідатора та ліквідацією Боржника).
Позивач обґрунтував позов положеннями ч.6
ст.95 Закону про банкрутство та ухвалою г/с від 15.08.2019 у справі про
банкрутство Боржника, якою окрім того, що затверджено звіт ліквідатора та
ліквідовано боржника, судом встановлені порушення Відповідачем, а також керівником
та головою ліквідаційної комісії Боржника законодавства про банкрутство щодо
обов`язку звернення до г/с із заявою про порушення справи про банкрутство. Місцевий г/с рішенням від 25.05.2021,
яке залишено без змін апеляційним г/с (постанова від 31.08.2021), у
задоволенні позову відмовив з посиланням на недоведеність правових підстав для
покладення на Відповідача 100% відповідальності, так як при розгляді справи про
банкрутство суд не визначив ступінь вини у порушенні законодавства про
банкрутство щодо кожного порушника (міської ради, керівника та голови ліквідаційної
комісії). Апеляційний г/с також вказав на те, що якщо ч.6 ст.95 Закону
про банкрутство особами, на яких покладається
відповідальність за порушення вимог щодо необхідності звернення до суду із
заявою про порушення справи про банкрутство є власник майна боржника
(уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії
(ліквідатор), то у відповідності до ч.6 ст. 34 КУзПБ такою особою є лише керівник боржника; на момент звернення позивача до суду з
позовними вимогами до Відповідача, як засновника боржника, норма закону, яка передбачала
відповідальність відповідача, втратила чинність. Верховний Суд залишив касаційну скаргу
без задоволення, вказавши, що погоджується із висновками судів попередніх
інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Б. Висновки щодо застосування
норми права
53.Норма ч.6 ст.95 Закону про банкрутство,
відповідно до якої власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник
боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення
вимог ч.1 цієї статті, несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог
кредиторів, який втратив чинність із введенням 21.10.2019 в дію КУзПБ, не
може слугувати підставою позову про покладення солідарної відповідальності на
засновника (власника майна) ліквідованого боржника за незадоволеними вимогами
кредиторів у справі про банкрутство, поданого під час дії КУзПБ.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО
СУДУ
34.Відповідно до ч.6 ст.95 Закону
про банкрутство власник майна боржника
(уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які
допустили порушення вимог ч.1 цієї статті, несуть солідарну
відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення власником
майна боржника (уповноваженою ним особою), керівником боржника, головою
ліквідаційної комісії (ліквідатором) вимог ч.1 цієї статті підлягає розгляду г/с
при проведенні ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в
ухвалі господарського суду про затвердження ліквідаційного балансу та звіту
ліквідатора банкрута, що є підставою для подальшого звернення кредиторів до
власника майна боржника (уповноваженої ним особи), керівника боржника, голови
ліквідаційної комісії (ліквідатора).
35.При цьому, Суд зауважує, що наведений вид солідарної
відповідальності передбачений у випадку недотримання вимог щодо
особливостей застосування процедури
банкрутства до боржника, що ліквідується власником згідно з ч.1 ст.95 Закону про банкрутство. Подібних висновків дійшов ВС в постанові
від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20 (п.7.2), від 14.09.2021 у справі
№ 902/1023/19 (п.9.2).
36.Водночас, 21.10.2019 введено в дію КУзПБ від 18.10.2018 № 2597-VIII, який встановлює умови та порядок відновлення
платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою
задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної
особи.
37.Згідно з п.2 Прикінцевих
та перехідних положень КУзПБ з дня введення в
дію цього Кодексу визнано таким, що
втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
38.Верховний Суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони
та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків,
коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
39.Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших
нормативно-правових актів неодноразово висловлював і КСУ. Зокрема, згідно з
висновками щодо тлумачення змісту ст.58
Конституції України, викладеними у рішеннях
КСУ від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99,
від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші
нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли
після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію
нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з
моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності,
тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий
акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
40.Отже, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і
відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до
події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії
якого вони настали або мали місце (див. висновок щодо застосування ч.1
ст.58 Конституції України, викладений у постанові ВСУ від 02.12.2015 у справі № 3-1085гс15).
41.Статтею
"Дія актів цивільного законодавства у часі" 5 ЦК України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють
відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного
законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує
або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини
виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив
чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та
обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
42.Таким чином, ВС дійшов висновку про правомірне незастосування
судами попередніх інстанцій положень ч.6 ст. ст.95 Закону про банкрутство до
позовних вимог …, оскільки така норма як підстава позову втратила
чинність із введенням 21.10.2019 в дію КУзПБ, натомість із позовом ПАТ "Запоріжжяобленерго" звернулося вже
під час дії Кодексу - 11.03.2021.
43.Доводи скаржника про те, що коло суб`єктів, на яких може бути
покладена відповідальність за порушення законодавства про банкрутство значно
ширше, ніж зазначено в ст.34 КУзПБ та посилання на правові позиції у постанові
Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16 Верховний Суд
відхиляє з наступних мотивів.
44.Відповідно до ч.6 ст.34 КУзПБ боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися
до г/с із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення
вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових
зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза
неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну
відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення
керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під
час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це
зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого
звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
45.Колегія суддів звертає увагу, що солідарна
відповідальність керівника боржника, передбачена в зазначеній нормі ч.6
ст.34 КУзПБ -
це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при
здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не
звернувся до г/с у місячний термін у разі наявності загрози
неплатоспроможності підлягає притягненню до солідарної
відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора,
після виявлення такого порушення ухвалою г/с. Будь-яких інших підстав
притягнення до солідарної відповідальності КУзПБ не передбачено. Аналогічних висновків дійшов ВС в
постановах від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі
№ 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19.
46.Водночас, у постанові ВС від 22.04.2021 у справі №
915/1624/16, на яку посилається скаржник, предметом дослідження було питання
покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями
боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, що передбачено положеннями
ч.2 ст.61 КУзПБ.
47.Так у справі № 915/1624/16 Верховний Суд дійшов
висновку, що субсидіарна відповідальність у справах про
банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за
заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів)
або інших осіб, у тому числі керівника боржника при
наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи
(боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для
застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових
елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт
та суб`єктивна сторона правопорушення.
48.Таким чином, доводи скаржника щодо кола осіб, на яких може
бути покладена відповідальність за зобов`язаннями боржника, яка є
його предметом позовних вимог у цій справі, зводяться до помилкового
ототожнення солідарної відповідальності у разі недотримання вимог щодо
особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується
власником згідно з ч.1 ст.95 Закону про
банкрутство (ч. 6 ст. 95 Закону про
банкрутство), солідарної відповідальності у разі
порушення вимоги КУзПБ щодо
обов`язку та строку для звернення до господарського суду із заявою про
відкриття провадження у справі про банкрутство ( ч. 6 ст. 34 КУзПБ) та субсидіарної відповідальності третіх осіб, у зв`язку з
доведенням боржника до банкрутства (ч. 2 ст. 61 КУзПБ), які по суті є трьома різними видами цивільно-правової
відповідальності із різним суб`єктним складом та відмінними підставами для
застосування.
Немає коментарів:
Дописати коментар