ПОСТАНОВА 08 грудня 2021 року, Справа № 911/2498/18, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/102010336
У справі про банкрутство ПрАТ «Росава»
(далі-Боржник), провадження в якій відкрите 27.11.2018, а 04.12.2018 Боржника визнано
банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, 27.10.2020 Офіс великих платників
податків ДПС подав заяву про визнання поточних грошових вимог до Боржника у
сумі 881 717,14 грн. Заявлені вимоги визначені як ЄСВ, нарахований на суми
заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру,
допомоги по тимчасовій непрацездатності, який самостійно задекларовано
Банкрутом згідно декларацій від 19.05.2020 № 9110371102 (термін сплати
20.05.2020) на суму 836637,90 грн та від 18.06.2020 № 9139487527 (термін сплати
22.06.2020) на суму 45079,24 грн.
Ліквідатор Банкрута заявлені вимоги відхилив повністю з посиланням на
ст. 59 КУзПБ, оскільки Боржника визнано банкрутом 04.12.2018, відповідно у
Банкрута у 2020 році не виникає жодних додаткових зобов`язань, у т.ч. зі сплати
податків і зборів (обов`язкових платежів).
Місцевий г/с Ухвалою від 30.06.2021, яка залишена без змін
апеляційним г/с (постанова від 29.09.2021) заявлені вимоги відхилив. Верховний
Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши, що погоджується з
нижчим судами з огляду на встановлені обставини про те, що термін сплати
податкових зобов`язань боржника на заявлену суму виник в період після
прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, і ВС не вважає за
необхідне відступати від висновків про застосування норм права, які викладені у
постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС
від 12.03.2019 у справі № 910/14827/16.
Короткі висновки:
18. … з моменту визнання боржника банкрутом
(ухвалення постанови у справі про банкрутство) у банкрута не виникає обов`язку
зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) (котрі нараховані після
моменту визнання боржника банкрутом).
Позиція Верховного Суду
15. Відповідно до ч. 4 ст. 60 КУПБ у ліквідаційній процедурі
господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли
до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання
боржника банкрутом.
16. Відповідно до положень ч. 1 ст. 59 КУПБ, з дня ухвали
господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття
ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується
закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її
продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна
банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані,
договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його
продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань
банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових
зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів),
крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
17. Згідно положень п.1.3. ст.1
Податкового Кодексу України, цей Кодекс не регулює
питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з
осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом
України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону
України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на
загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове
державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
18. Системний аналіз положень п.1.3.
ст.1 Податкового Кодексу України та положень ч.
1 ст. 59 КУПБ, дає підстави дійти до висновку, що з моменту визнання
боржника банкрутом (ухвалення постанови у справі про банкрутство) у банкрута не
виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) (котрі
нараховані після моменту визнання боржника банкрутом).
19. Беручи до уваги фактичні обставини справи, які встановлені судами
попередніх інстанцій, про те, що термін сплати податкових зобов`язань боржника
на суму 881717,14 грн виник в період після прийняття постанови про
визнання боржника банкрутом, колегія суддів суду касаційної інстанції
погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо того, що слід
відмовити у визнанні заявлених кредиторських вимог Офісу великих платників
податків ДПС з ЄСВ на загальну суму 881717,14 грн.
20. Колегія суддів суду касаційної інстанції не вважає за необхідне
відступати від висновків про застосування норм права, які викладені у
постанові Судової палати для розгляду справ
про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі №
910/14827/16.
21. Наведене спростовує довід касаційної скарги про те,
що необхідно відступити від висновку щодо застосування норми права у
подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та
застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Немає коментарів:
Дописати коментар