ПОСТАНОВА 07 грудня 2021 року, Справа № 923/1222/16, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В. В. - головуючого, Жукова С. В., Погребняка В. Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/102010203
В позовному провадженні у справі №923/1222/16
рішенням г/с від 31.03.2017 було визнано недійсними ряд договорів, зокрема, відступлення
права вимоги, договору іпотеки, а також були скасовані рішення про реєстрацію
права власності, записи про право власності на нежилі приміщення і витребувано
їх у ТОВ "Норберт Груп" на користь ТОВ "МПК-Альянс" (позивач).
На вказане рішення г/с, ТОВ"Норберт Груп" подало апеляційну скаргу, а
ТОВ “МПК-Альянс” 09.09.2021 подало заява про забезпечення позову, яка мотивована
наявністю обґрунтованих припущень невиконання рішення г/с від 31.03.2017 в разі
його залишення в силі за результатами апеляційного перегляду, враховуючи що
спірні нежитлові приміщення виставлені на аукціон з продажу майна банкрута ТОВ"Норберт
Груп" у ліквідаційній процедурі по справі про банкрутство № 916/410/21 ((справа
про банкрутство відкрита 29.03.2021, Боржника визнано банкрутом 21.07.2021). Апеляційний г/с ухвалою від 13.09.2021
заяву про забезпечення позову у справі № 923/1222/16 задовольнив частково, зокрема, до набрання
рішенням законної сили у цій справі, наклав
відповідні заборони на відчуження майна боржника щодо вчинення будь-яких дії з
продажу, організації продажу, оформлення продажу, ін. Суд апеляційної інстанції зазначив, що продаж
спірного нерухомого майна призведе до його вибуття з власності ТОВ"Норберт
Груп" та неможливості подальшого виконання рішення г/с від 31.03.2017, у
разі залишення його без змін після перегляду у межах апеляційного провадження,
а отже позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього
судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно
ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або
інтересів позивача. Також, судом
апеляційної інстанції зазначено, що продаж вказаного майна і розподіл коштів
отриманих за результатами аукціону між кредиторами може істотно ускладнити
ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за
захистом яких він звернувся до суду, подавши позов у цій справі. Верховний
Суд касаційну скаргу ліквідатора задовольнив, ухвалу апеляційного г/с про
забезпечення позову скасував із прийняттям нового рішення – про відмову
у задоволенні заяви про забезпечення позову, вказавши на помилковість рішення
про можливість накладення в окремому позовному провадженні обмежень на майно
боржника, поза межами провадження у справі про банкрутство боржника, яке
здійснюється щодо останнього.
Короткі висновки:
38. … розгляд заяви та вжиття заходів
забезпечення позову здійснюються виключно судом компетентним розглядати спір по
суті. При цьому першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про
забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду за
умови дотримання яких здійснюється її розгляд по суті.
46. …, з огляду на положення чинного
законодавства України, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник
у справі про банкрутство, спорів з позовними вимогами до боржника та щодо його
майна, спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених
боржником, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у
провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
50. … розгляд апеляційним г/с заяви про
забезпечення позову шляхом накладення обмежень на майно боржника, поза межами
провадження у справі про банкрутство є таким, що в цілому нівелює порядок
розгляду справ за участю боржника та ставить під сумнів саму сутність судового
розгляду.
Позиція Верховного Суду
20. Згідно ст.2
Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен
має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.
Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше
наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна
та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які
підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.
21. Відповідно до статті
3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної
юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення ЄДРСР. ЄДРСР
(далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку,
пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції
вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у
письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення
повного тексту.
22. Згідно ч.3 ст.6 Закону
України "Про доступ до судових рішень" суд
при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення,
який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
23. Як убачається із ЄДРСР, постановою г/с… від 21.07.2021 у справі №
916/410/21, зокрема, визнано банкрутом ТОВ"Норберт Груп"; відкрито …
ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 21.07.2022; скасовано арешт,
накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо
розпорядження майном такого боржника; зазначено про те, що накладання нових
арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
24.
З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в
особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин
боржника.
25.
Поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності
(галузевих принципів), суттєве значення має й принцип судового нагляду у
відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з
призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута.
26.
Перш за все, наведений вище принцип полягає у нагляді за дотриманням інтересів
кредиторів стосовно збереження об`єктів конкурсної маси, а також інтересів
боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів тощо. Суд у справі
про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності
нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного
керуючого, а також інших обставин справи.
27.
Враховуючи наведене, спеціальними нормами які, в цьому випадку, мають
пріоритет у застосуванні є норми КУзПБ.
28. Згідно ч.14 ст.39 КУзПБ арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо
розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно г/см у
межах провадження у справі про банкрутство.
29. Відповідно до ч.1 ст.59 КУзПБ з дня ухвалення г/с постанови про визнання боржника
банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовуються арешт,
накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо
розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших
обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
30. Суд звертається до правової позиції ВС у складі палати для
розгляду справ про банкрутство КГС від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173
згідно якої встановлена абзацом 8 ч.1 ст.38
Закону про банкрутство заборона на накладення
нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном боржника, визнаного
банкрутом, за колом осіб поширюється на суб`єктів, яким законодавством надано
повноваження на накладення арештів (інших обмежень) на майно фізичних та
юридичних осіб, зокрема, органи державної виконавчої служби, реєструючі та
правоохоронні органи та їх посадових осіб (ст.56 Закону України
"Про виконавче провадження", ч.2 ст.27
Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та
їх обтяжень", статті 43, 44 Закону України "Про забезпечення
вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.171-173
КПК України). Отже, г/с, який розглядає справу про
банкрутство, зокрема на стадії апеляційного розгляду справи, не позбавлений
процесуального права за клопотанням кредитора вжити заходів забезпечення його
вимог у справі про банкрутство шляхом накладення заборони на відчуження майна
боржника в ліквідаційній процедурі, виходячи із доводів кредитора та
фактичних обставин справи, а також керуючись принципами законності,
диспозитивності та пропорційності в силу статей 2, 14, 15 ГПК України та
з урахуванням інтересів кредиторів і боржника у справі про банкрутство.
31. Наведені висновки Верховного Суду хоча і стосуються застосування
норм Закону про банкрутство, проте не втратили своєї актуальності з введенням в дію з
21.10.2019 КУзПБ, оскільки чинний Кодекс
містить аналогічне правове регулювання питання накладення обмежень на майно
боржника, якого визнано банкрутом.
32. Відповідно до статті
55 Конституції України кожному гарантується
захист прав і свобод у судовому порядку.
33. За змістом ч.1 ст.2 ГПК
України завданням господарського судочинства є
справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із
здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до
юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених,
невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних
осіб, держави.
34. Частинами 1, 2 ст.4 ГПК
України встановлено, що право на звернення до г/с
в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути
позбавлений права на розгляд його справи у г/с, до юрисдикції якого вона
віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи,
які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають
право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених,
невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених
законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених
законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
35. Такими превентивними передбаченими законом заходами запобігання
правопорушення є, зокрема, заходи забезпечення позову визначені главою 10 розділу І ГПК України.
36. Згідно із ч.1 ст.138 ГПК
України заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим
Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета
спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна
заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття
провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
37. Системний аналіз наведених норм процесуального закону свідчить,
що право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному
процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням
процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також
встановленими ним передумовами для звернення до суду, в тому числі додержання
правил юрисдикції у господарських судах.
38. Отже розгляд заяви та вжиття заходів забезпечення позову
здійснюються виключно судом компетентним розглядати спір по суті. При
цьому першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення
позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду за умови
дотримання яких здійснюється її розгляд по суті.
39. Згідно з ч.1, 3 ст.3 ГПК
України судочинство в г/с здійснюється
відповідно до Конституції України,
цього Кодексу, Закону України "Про
міжнародне приватне право", Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість
яких надана ВРУ. Судочинство у г/с здійснюється відповідно до закону, чинного
на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
40. Частиною 6 ст.12 ГПК
України встановлено, що господарські суди
розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для
позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом
про банкрутство.
41. 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, відповідно до пунктів
2, 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення
в дію цього Кодексу визнано таким,
що втратив чинність Закон України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється
відповідно до положень цього Кодексу незалежно
від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про
банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких
продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше
провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
42. Відповідно до ч.1 ст.7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються
господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
43. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про
банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є
боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про
визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними
будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування)
майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення
заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб
боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору
визначається відповідно до ГПК
України. Господарський суд розглядає спори, стороною
в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У
разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд
керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає
визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у
тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (ч.2
ст.7 КУзПБ).
44. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право
очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального
законодавства (рішення ЄСПЛ у справі "Дія 97 проти України" від
21.10.2010).
45. Суд нагадує про загальновизнаний принцип негайного впливу
процесуальних змін на позови, що розглядаються (рішення ЄСПЛ у справі "Brualla
Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997).
46. Таким чином, з огляду на положення чинного законодавства
України, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про
банкрутство, спорів з позовними вимогами до боржника та щодо його майна, спорів
про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником, повинен
відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває
справа про банкрутство, в межах цієї справи.
47. Пунктом 1 ст.6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на
справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку
незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо
його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого
висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
48. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом
1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули
Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною
спадщиною Високих Договірних Сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Устименко
проти України").
49. ЄСПЛ у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти
України" зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється
не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання
таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі
"Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом,
встановленим законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю
організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до
юрисдикції певних категорій судів [...]".
50. За таких обставин розгляд апеляційним г/с заяви про
забезпечення позову шляхом накладення обмежень на майно боржника, поза межами
провадження у справі про банкрутство є таким, що в цілому нівелює порядок
розгляду справ за участю боржника та ставить під сумнів саму сутність судового
розгляду.
51. Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВС від
10.09.2020 у справі № 922/3502/19.
52. Згідно ч.6 ст.13 Закону
України "Про судоустрій і статус суддів" висновки
щодо застосування норм права, викладені у постановах ВС, враховуються іншими
судами при застосуванні таких норм права.
53. Разом з тим, судом апеляційної інстанції не враховано правових
висновків викладених у вказаних постановах ВС, не застосовано норми
матеріального права які підлягали застосування – ст7, 39 КУзПБ, порушено норми процесуального права – ст.3, 12 ГПК України, що
призвело до ухвалення помилкового рішення про
можливість накладення в окремому позовному провадженні обмежень на майно
боржника, поза межами провадження у справі про банкрутство яке здійснюється
щодо останнього.
54.
Згідно ч.1 ст.311 ГПК України суд
скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у
відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в
передбачених ст.300 цього Кодексу межах,
ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням
норм процесуального права.
55.
З урахуванням викладеного, аргументи
скаржника частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження,
а тому ухвала Південно-західного апеляційного г/с від 13.09.2021 у справі №
923/1222/16 підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення - про відмову у
задоволенні заяви ТОВ"МПК-Альянс" про забезпечення позову.
Немає коментарів:
Дописати коментар