ПОСТАНОВА 23 грудня 2021 року, Справа № 924/1351/20 (924/620/20), Провадження № 10824/2021, ВC у складі колегії суддів КГС: головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Банаська О. О., Погребняка В. Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/102267203
Для розгляду в межах справи про
банкрутство КП "Агрофірма "Проскурів" (далі-Боржник), провадження
у якій було відкрито 18.02.2021, був переданий поданий прокурором в інтересах
держави в особі сільської ради позов до Боржника про визнання права комунальної власності на
земельні ділянки та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок. Місцевий
г/с позовну заяву прокурора 15.03.2021 залишив без руху та надав строк для
усунення недоліків, а 27.04.2021 залишив без розгляду у зв’язку з неусуненням
недоліків заяви, а саме: не визначено ціну позову, що не дозволяє визначити та
перевірити суму судового збору, яка підлягає сплаті, а також не надано
договорів (засвідчених копій), які є предметом оскарження. Апеляційний г/с постановою
від 14.06.2021 скасував ухвалу місцевого г/с від 27.04.2021 та направив справу
до суду першої інстанції для продовження розгляду, вказавши, що суд першої
інстанції не надав належної оцінки поясненням прокурора про те, що у прокуратури
відсутні договори оренди земельних ділянок і прокуратура не має підстав для їх витребування
та відсутні дані щодо ринкової чи нормативної грошової оцінки спірних земельних
ділянок, а суд першої інстанції мав можливість витребувати договори у
відповідачів або в органу, що проводив їх державну реєстрацію, також мав
можливість перевірити правильність сплаченого судового збору за подання позову,
оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок та визначення їх ринкової
вартості є однією з істотних умов договорів оренди землі. Касаційну скаргу подав ОСОБА_2 (учасник
боржника). Верховний Суд прийняв касаційну
скаргу з метою висловитися по суті щодо права засновника (учасника) саме
колективного підприємства на оскарження судових рішень у позовному провадженні,
що розглядається у межах справи про банкрутство боржника та залишив її без
задоволення, а постанову апеляційного
г/с без змін, вказавши, що у цій справі була відсутня легітимізація відповідним
судовим рішенням ОСОБА_2 як уповноваженої особи засновників (учасників)
боржника у межах справи про банкрутство Боржника, що в свою чергу, виключає
можливість задоволення касаційної скарги; скаржник не є учасником цієї справи
та ним не доведено, що постановою апеляційного г/с у цій справі було розглянуто
і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є ОСОБА_2 та
вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 , у зв`язку
з чим Суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО
СУДУ
57.Підприємством колективної власності визнається корпоративне або
унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника
(засновників) (ч.1 ст. 93 ГК України).
58.За загальним правилом учасник товариства (іншого корпоративного
утворення) не має права втручатися у оперативну діяльність товариства,
оскаржувати його правочини. Зокрема у постанові об`єднаної палати ВС КГС від
16.1.02020 у справі № 910/12787/17 наведено правову позицію,
відповідно до якої: "реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до
суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач
зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином
оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а
суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує
такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про
наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність
порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення
про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом
обставин."
59.У цій справі відносно відповідача - КП "Агрофірма
"Проскурів" ухвалою місцевого г/с від 20.01.2021 відкрито провадження
у справі про банкрутство.
60.Суд відзначає, що ч.6 ст.12 ГПК України передбачено, що г/с розглядають справи про
банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з
урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У справах про банкрутство склад учасників справи
визначається Законом України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". (ч. 5 ст. 41 ГПК України).
61.Колегією суддів враховується, що з 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, який встановлює умови
та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання
його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення
платоспроможності фізичної особи.
62.При цьому, положення ст.1
КУзПБ визначає в якості окремого, самостійного
учасника справи про банкрутство уповноважену особу засновників
(учасників, акціонерів) боржника.
63.Таким чином законодавцем встановлено співвідношення між
корпоративною складовою боржника та сутністю банкрутства. Водночас, для
цілей участі юридичної особи у процедурах визначених КУзПБ організаційно-правова
форма юридичної особи боржника не має значення.
64.ВС звертає увагу, що уповноважена особа засновників (учасників,
акціонерів) боржника має право на оскарження судових рішень, постановлених у
справі про банкрутство та у справах, які розглядалися в межах справи про
банкрутство, незалежно від того, чи постановлені відповідні судові рішення до
чи після призначення такої особи уповноваженою особою, однак за
наявності доведення відповідного правового зв`язку між оскаржуваними судовими
рішеннями та порушенням інтересів такої особи. Для реалізації відповідного
права суд зобов`язаний повідомити уповноважену особу засновників (учасників,
акціонерів) боржника про судові засідання у справі про банкрутство, а також про
судові засідання у справах, які розглядаються у межах справах про
банкрутство. Такий обов`язок існує лише щодо уповноваженої особи
засновників (учасників, акціонерів) боржника, яка належним чином легітимована,
тобто виникає з моменту постановлення ухвали суду про визнання такої уповноваженої
особи учасником справи про банкрутство (п.172 постанови ВС у складі у складі
судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС від 20.05.2021 у справі №
910/24368/14).
65.Водночас, у цій справі була відсутня легітимізація відповідним
судовим рішенням ОСОБА_2 як уповноваженої особи засновників (учасників)
боржника у межах справи про банкрутство КП "Агрофірма
"Проскурів", що в свою чергу, виключає можливість задоволення
касаційної скарги.
66.Щодо права оскарження судових рішень особами, які не брали участі
у справі, але вважають, що судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та
(або) обов`язків, Верховний Суд звертає увагу на правову позицію ВС у складі
колегії суддів об`єднаної палати КГС, викладеної в постанові від 15.05.2020 у
справі № 904/897/19, відповідно до якої за приписами процесуального
законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у
справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що
випливають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і
основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при
визначенні його цивільних прав і обов`язків.
67.Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно
безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути
розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на
момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься
судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
68.Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може
вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає
(констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси,
то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та
належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.
69.Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про
її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та
безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в скарзі має чітко
зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній
та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки,
та про які саме.
70.Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не
була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні
висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині
рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку
рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у
справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1
статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод
положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший
правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.
71.Положення ст.287 ГПК
України дають право на касаційне оскарження
судового рішення особі, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання
про її права, інтереси та (або) обов`язки у випадку коли таке судове рішення
було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції (ч. 4 ст.
287 ГПК України).
72.При цьому, щодо стадії, на якій підлягає з`ясуванню питання чи
вирішено оскаржуваним судовим рішенням питання про права, інтереси та (або)
обов`язки такої особи, Суд звертається до правової позиції у постановах
об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі №
62/112 та від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, в яких Верховний Суд дійшов
висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала
участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим
господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної
інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності
ст.258, 259
ГПК України, та за відсутності підстав для залишення
апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у
відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває
апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином
дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про
права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
73.Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що
права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не
порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом
першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не
позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України.
74.Таких висновків Верховний Суд дійшов у контексті розгляду
апеляційної скарги особи, яка не брала участь у справі та, з урахуванням
аналогічного правового регулювання положень п.3 ч.1 ст.264 ГПК України та п.3 ч.1
ст.296 ГПК України, колегія суддів вважає за
доцільне врахувати наведену правову позицію щодо стадії розгляду питання щодо
прав та обов`язків скаржника, який не брав участі у справі, а саме
- після відкриття касаційного провадження.
75.Водночас, колегія суддів касаційної інстанції також дійшла
висновку про відсутність відходу від правової позиції, викладеної у зазначених
постановах об`єднаної палати КГС від 14.08.2019 у справі №62/112 та від
16.01.2020 у справі № 925/1600/16 щодо необхідності закриття касаційного
провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , оскільки наведені постанови
приймалися у межах позовного провадження без врахування специфіки у
провадженнях у справах про банкрутство. При цьому, у наведених правовідносинах
щодо оскарження учасником колективного підприємства судового рішення у справі
про банкрутство з урахуванням специфіки організаційно - правової форми боржника
як колективного підприємства відсутній висновок Верховного Суду.
76.Верховний Суд також звертає увагу, що доводи скаржника із
посиланням на ст.14-1
Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних
ділянок власникам земельних часток (паїв)" про
те, що будь-яке судове рішення яке буде прийняте за наслідками розгляду прокурорського
позову по суті спору, стосуватиметься його прав та інтересів Суд відхиляє,
оскільки такі не доводять правового звязку між скаржником та оскаржуваною
постановою суду апеляційної інстанції, прийнятої за наслідком апеляційного
перегляду ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду у
даній справі.
77. З урахуванням наведеного, Верховний Суд
дійшов висновку, що скаржник не є учасником цієї справи та ним не доведено, що
постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 у
цій справі було розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах,
учасником яких є ОСОБА_2 та вирішувалося питання про права, інтереси та (або)
обов`язки ОСОБА_2 , у зв`язку з чим Суд не вбачає підстав для задоволення
касаційної скарги.
78.З
огляду на відсутність у ОСОБА_2 права на касаційне оскарження постанови …
апеляційного г/с від 14.06.2021 Верховний Суд не бере до уваги доводи
касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції п.8 ч.1 ст. 226 ГПК
України та неврахування правового висновку ВС у
постанові від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19, а також про порушення
прокурором правил об`єднання позовних вимог.
79.Верховний
Суд звертає особливу увагу, що принцип юридичної визначеності (res judicata) є
одним із фундаментальних аспектів верховенства права. Не може бути поставлено
під сумнів остаточне рішення Верховного Суду лише через намагання особи
домогтися "перегляду заради перегляду", а право на доступ до суду не може
використовуватись як механізм зловживання та мати необмежений та абсолютний
характер.
Немає коментарів:
Дописати коментар