Посилання

ПИТАННЯ НАЯВНОСТІ/ВІДСУТНОСТІ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПЛАНУ САНАЦІЇ ТА ВВЕДЕННЯ ПРОЦЕДУРИ САНАЦІЇ БОРЖНИКА

ПОСТАНОВА 23 грудня 2021 року, Справа № 924/1155/18, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Погребняка В. Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/103836919

У справі про банкрутство СВК "Перший національний виробничий кооператив" (далі-Боржник), провадження у якій було відкрито 11.11.2019, а 29.07.2019 затверджено реєстр кредиторів на загальну суму 115,7 млн грн, 20.05.2021 до г/с надійшло клопотання ТзОВ "Агро-Ормс" про введення процедури санації, затвердження плану санації та призначення керуючого санацією Боржника. Клопотання мотивоване прийняттям зборами кредиторів на підставі складеного арбітражним керуючим плану санації відповідного рішення від 19.05.2021. План санації містив такі заходи  відновлення платоспроможності боржника: 1)визнання безнадійним та списання податкового боргу, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, які затверджують план санації (податковий боргу у розмірі 6,7 млн грн; 2)надання права забезпеченому кредитору звернути стягнення на заставлене майно після затвердження плану санації г/с згідно договору застави; 3)прощення (списання) боргів, що підлягають виплаті в шосту чергу; 4)прощення (списання) частини боргів Боржника; 5)задоволення частини вимог кредиторів; 6) відстрочення, розстрочення частини боргів Боржника. Місцевий г/с постановою від 11.08.2021 затвердженні плану санації відмовив, припинив процедуру розпорядження майном, визнав боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру. Апеляційний г/с постановою від 28.09.2021 прийняв нове судове рішення, дійшов висновку, що  план санації боржника відповідає вимогам ч.7 ст.52 КУзПБ, а тому наявні підстави для його затвердження.  Верховний Суд щодо підстави оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.187 ГПК України провадження закрив на підставі п.5 ч.1 ст. 296 ГПК України, вказавши, що відмінність предмета розгляду у справі, що переглядається судом та у постанові ВС, на яку посилається скаржник, однаково як і не подібність правовідносин у таких справах за будь-яким іншим із критеріїв, не дає підстав для касаційного оскарження в розумінні п.1 ч.2 ст. 287 ГПК України, а щодо підстави, оскарження, передбаченої п.3 ч.1 ст.287 ГПК України ВС касаційну скаргу частково, постанову апеляційного г/с скасував повністю та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, вказавши, що висновок суду апеляційної інстанції щодо схвалення плану санації боржника та відповідності його вимогам КУзПБ є передчасним, так як зроблений без належної оцінки порядку схвалення та визначених КУзПБ вимог до плану санації. В постанові ВС описав питання: - щодо судового контролю при затвердженні плану санації боржника; - щодо перевірки порядку схвалення плану санації та умов, які мають включатися до плану санації; - щодо дотримання порядку схвалення плану санації боржника та його відповідності вимогам законодавства.  

Висновки щодо застосування норм права

201. У справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження задля забезпечення дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства, в тому числі і процедури санації.

202. З метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника, суд повинен займати активну процесуальну позицію при затвердженні плану санації, яка має полягати в повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин, які стосуються перевірки порядку його схвалення та дослідження змісту плану санації.

203. За приписами ч.4 ст.52 КУзПБ план санації вважається схваленим як зі сторони незабезпечених, так і забезпечених кредиторів за одночасної наявності двох умов:

1) за схвалення плану санації віддано: більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу (незабезпечені кредитори)/віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів (забезпечені кредитори);

2) якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному/цьому класі (незабезпечені/забезпечені кредитори).

204. Аналіз приписів абзацу 2 ч.3 статті та ч.7 ст.52 КУзПБ приводить до висновку, що при перевірці умов плану санації на суд покладається обов`язок з`ясування розміру задоволених вимог кредиторів, у т. ч. для кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, зокрема через аналіз та співставлення розміру задоволених вимог кредиторів у разі введення процедури ліквідації порівняно із таким розміром, що передбачається планом санації, який не має бути меншим.

205.Надання судом оцінки фінансово-економічного стану боржника задля встановлення ознак економічної ефективності, доцільності заходів відновлення платоспроможності боржника та з`ясування доведеності ключової ознаки, що передбачена планом санації - спрямованості його на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника і задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів, а також розміру задоволених вимог кредиторів у порівнянні із процедурою ліквідації є правомірним та відповідає завданню та цілям судової процедури санації боржника.

206. КУзПБ передбачена певна сукупність умов, які підлягають включенню до плану санації за наявності яких, розглянутий та схвалений кредиторами з дотриманням порядку визначеного ст.52 КУзПБ план санації, підлягає затвердженню судом. Невідповідність змісту плану санації вимогам законодавства та недотримання порядку його схвалення є підставою для відмови у його затвердженні.

207. Правовідносини з санації розраховані лише на сумлінних боржників та кредиторів, а застосування такого інституту не може бути інструментом зловживань для боржника, який за його допомогою ухиляється від належного виконання зобов`язань перед кредиторами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених п.1 ч.2 ст.287 ГПК України

50. Відповідно до ч.2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п.1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові ВС, крім випадку наявності постанови ВС про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові ВС та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок ВС щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч.1, 3  ст. 310 цього Кодексу.

51. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

52. Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК України, наявності самих лише висновків ВС щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій ВС зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

53. ВП ВС у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 з поміж іншого, дійшла висновків, що процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору)      є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

54. Відмінність предмета розгляду у справі, що переглядається судом та у постанові Верховного Суду, на яку посилається скаржник, однаково як і не подібність правовідносин у таких справах за будь-яким іншим із зазначених вище критеріїв, не дає підстав для касаційного оскарження в розумінні п.1 ч.2 ст. 287 ГПК України.

55. Доводи ДП "Старокостянтинівський молочний завод" та ПАТ АБ "Укргазбанк" у частині підстав касаційного оскарження визначених п.1 ч.2 ст.287 ГПК України зводяться до посилання на прийняття постанови суду апеляційної інстанції без врахування висновків ВС щодо прийняття судом рішення про введення наступної судової процедури стосовно боржника, яка визначена положеннями ст.6 КУзПБ із застосуванням судового розсуду (постанови від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 19.11.2020 у справі № 908/2755/19, від 29.07.2021 у справі № 925/409/20) та висновків щодо відсутності підстав для затвердження плану санації у разі наявності обґрунтованих обставин, які вказують на формальність заходів, які зазначено в плані санації (постанова від 15.01.2019 у справі № 910/11903/14).

56. Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду, на які посилаються ДП "Старокостянтинівський молочний завод" та ПАТ АБ "Укргазбанк" у касаційних скаргах, суд касаційної інстанції зважає на таке.

57. Щодо аргументів ДП "Старокостянтинівський молочний завод" про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку, викладеного у постанові ВС від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, встановлено, що у зазначеній справі предметом судового розгляду було питання правомірності припинення судом процедури розпорядження майном та визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури.

58. ВС у справі № 915/1261/16 на підставі аналізу положень ст.49 КУзПБ дійшов висновку, що г/с, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями ст.6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

59. Водночас, як зауважив суд касаційної інстанції, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суд першої інстанції обмежився лише посиланням на відсутність рішення комітету кредиторів щодо переходу до наступної процедури щодо боржника та наявність передбаченого ч.4 ст. 49 КУзПБ права суду за наявності ознак банкрутства прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, навіть за відсутності рішення комітету кредиторів.

60. Однак, суд першої інстанції не з`ясував причини неможливості проведення як зборів кредиторів, так і скликання та проведення засідання комітету кредиторів під час дії процедури розпорядження майном боржника.

61. З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції визнав правомірним висновок суду апеляційної інстанції щодо передчасності визнання судом першої інстанції боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з огляду на не з`ясування ним причин неможливості проведення зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів, а також обставин щодо неприйняття комітетом кредиторів рішення щодо переходу до наступної процедури щодо боржника.

62. Натомість у справі, що розглядається (924/1155/18) предметом судового розгляду є питання наявності/відсутності підстав для затвердження плану санації та введення процедури санації боржника, а встановлені обставини справи свідчать про наявність прийнятих зборами кредиторів боржника рішень щодо переходу до наступної судової процедури у справі.

63. Так само безпідставним є посилання ДП "Старокостянтинівський молочний завод" в якості неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм на висновок, викладений у постанові ВС від 19.11.2020 у справі № 908/2755/19, в якій предметом судового розгляду було питання наявності/відсутності підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

64. Верховний Суд у справі № 908/2755/19 на підставі аналізу положень ст.48, 49 КУзПБ дійшов висновку, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені ч.1 ст.6 КУзПБ із застосуванням судового розсуду.

65. У зазначеній справі, постановою суд першої інстанції припинив процедуру розпорядження майном боржника; визнав боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру боржника із посиланням на прийняття зборами кредиторів боржника рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, відсутність у боржника згідно з результатами проведеної розпорядником майна інвентаризації боржника активів, за рахунок яких можливо було б погасити кредиторську заборгованість, а також неспроможність ним відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

66. Однак апеляційний г/с, з яким погодився суд касаційної інстанції, такі висновки місцевого г/с визнав помилковими, зазначивши, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наявності ознак неплатоспроможності боржника, критично віднісшись до результатів інвентаризації та проведеної 16.03.2020 оцінки майна боржника, хоча вартість майна боржника визначена в результаті проведеної інвентаризації та складає 22 714 338 грн за наявності визнаної кредиторської заборгованості на суму 7,8 млн. грн.

67. За наведеного, суд касаційної інстанції визнав правомірним висновок апеляційного г/с щодо існування у справі можливості задоволення вимог кредитора іншим шляхом, ніж визнання боржника банкрутом та застосування ліквідаційної процедури.

68. Аналогічно безпідставним є посилання ДП "Старокостянтинівський молочний завод" на висновок ВС, викладені у постанові від 29.07.2021 у справі № 925/409/20, в якій суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного господарського суду щодо передчасного визнання судом першої інстанції боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури зробивши висновок про те, що аналіз положень ст.49 КУзПБ свідчить, що г/с, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями ст.6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду.

69. Водночас суд касаційної інстанції у справі № 925/409/20 звернув увагу, що визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим з`ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном.

70. Однак, як встановив апеляційний г/с, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру, суд першої інстанції не надав оцінку майнового стану боржника, даним про його активи та діям розпорядникам майна, направленим на виявлення майна та майнових активів.

71. За таких умов, Верховний Суд погодився із висновками суду апеляційної інстанції щодо неналежного й недостатнього дослідження судом першої інстанції обставин справи та передчасності рішення суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури.

72. Також не заслуговують на увагу доводи ДП "Старокостянтинівський молочний завод" та ПАТ АБ "Укргазбанк" про неврахування судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові висновку, викладеного у постанові ВС від 15.01.2019 у справі № 910/11903/14, в якій суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у затверджені плану санації з огляду на відсутність в ньому обґрунтованих та реальних заходів до відновлення платоспроможності боржника, оскільки такі висновки зроблені судом у справі про банкрутство боржника, провадження в якій здійснювалося відповідно до Закону про банкрутство, тоді як розгляд справи № 924/1155/18 здійснюється відповідно до положень КУзПБ.

73. Отже, аналіз змісту наведених вище постанов на предмет подібності правовідносин, свідчить, що правовідносини у справах наведених  ДП "Старокостянтинівський молочний завод", ПАТ АБ "Укргазбанк" та у справі, що розглядається, є неподібними, оскільки у цих справах є різним предмет судового розгляду, встановлені судами обставини та матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

74. За таких умов, помилковими є аргументи ДП "Старокостянтинівський молочний завод" та ПАТ АБ "Укргазбанк" стосовно незастосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові висновків щодо прийняття судом рішення про введення наступної судової процедури стосовно боржника, яка визначена положеннями статті 6 КУзПБ із застосуванням судового розсуду (постанови від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 19.11.2020 у справі № 908/2755/19, від 29.07.2021 у справі № 925/409/20) та висновків щодо відсутності підстав для затвердження плану санації у разі наявності обґрунтованих обставин, які вказують на формальність заходів, які зазначено в плані санації (постанова від 15.01.2019 у справі № 910/11903/14).

75. Тож наведені скаржниками підстави касаційного оскарження, передбачені у п.1 ч.2 ст.287 ГПК України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження.

76. Згідно з п.5 ч.1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

77. З урахуванням наведеного, ВС КГС дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційними скаргами ДП "Старокостянтинівський молочний завод" та ПАТ АБ "Укргазбанк" в цій частині на підставі п.5 ч.1 ст. 296 ГПК України.

Щодо оскарження постанови суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених п.3 ч.2 ст.287 ГПК України

78.Відповідно до п.3 ч.2 ст.287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п.1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок ВС щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

79. Зі змісту наведеної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення ВС висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

80. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі п.3 ч.2 ст.287 ГПК України крім встановлення відсутності висновку ВС щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

81. Аргументи ДП "Старокостянтинівський молочний завод" у цій частині обґрунтовані невірним застосуванням апеляційним г/с норм КУзПБ за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування таких норм у подібних правовідносинах у разі наявності обґрунтованих обставин, які вказують на формальність заходів зазначених у плані санації.

82. З огляду на зміст доводів скаржника в цій частині, заперечень учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій, під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення необхідним є вирішення питань, зокрема:

- щодо судового контролю при затвердженні плану санації боржника;

- щодо умов, які мають включатися до плану санації та перевірки порядку його схвалення.

83. Вирішуючи зазначені питання, ВС КГС, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.

Щодо судового контролю при затверджені плану санації боржника

84. Відповідно до ч.1 ст.3 ГПК України судочинство у г/с здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

85. Згідно із ч.6 ст.12 ГПК України г/с розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

86. Частиною 1 ст.2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

87. Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

88. Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства. Водночас, захист приватного інтересу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів (див. висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС у складі ВС від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

89. Отже, однією з основних функцій г/с під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

90. Провадження у справі про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, які істотно відрізняють це провадження від позовного.

91. Застосування судами законодавства про банкрутство зобов`язує суди відповідно до ч.1 ст.3 ГПК України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту неплатоспроможності для забезпечення мети законодавства про банкрутство - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів боржника.

92. Одним із принципів, які характерні для правового інституту неспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство, що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства.

93. Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС у складі ВС від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

94. Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства, в тому числі і процедури санації.

95. Суд звертає увагу, що відповідно до КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.

96. За змістом абзацу 2 ч.1 ст.50 КУзПБ санація є системою заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

97.До того ж, абзац 3 ч.1 ст.51 КУзПБ визначає, що план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника.

98.Суд враховує, що санація є пріоритетною судовою процедурою у справі про банкрутство, адже за своє метою є направленою на усунення ознак неплатоспроможності боржника, що відповідає сутнісній характеристиці санації - від латинського "sanare", що означає "видужання", "оздоровлення".

99. Тож очевидно, що поданий на затвердження суду план санації боржника має відповідати меті визначеній у ч.1 ст.50 КУзПБ та передбачати заходи спрямовані на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, відновлення його платоспроможності та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

100. Тобто план санації має містити ряд істотних умов, які підлягають юридичній та  економічній оцінці на предмет досягнення основної мети процедури санації - відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення грошових вимог всіх кредиторів (в повному обсязі або частково) внаслідок реалізації плану санації (близький за змістом висновок викладений у постанові КГС у складі ВС від 01.12.2021 у справі № 908/2755/19).

101.За приписами ч.5 ст.49 КУзПБ затверджуючи план санації, г/с суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення.

102.Частиною 8 ст.52 КУзПБ передбачено постановлення ухвали про відмову у затвердженні плану санації у разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства.

103. Зазначені норми за методом правового регулювання є імперативними, а тому при з`ясуванні наявності підстав для затвердження плану санації та введення у справі процедури санації боржника необхідним є дослідження обґрунтованості таких підстав, відповідності меті та суті санації, а також змісту плану санації та порядку його схвалення вимогам КУзПБ.

104.Системний аналіз ст.49, 50, 52 КУзПБ свідчить, що процедура санації боржника проводиться під судовим контролем, який можна умовно розмежувати на такі етапи:

І етап – ч.3, 5 ст.49, ч.7,8 ст.52 КУзПБ - суд здійснює перевірку плану санації на предмет дотримання порядку його схвалення, погодження забезпеченими кредиторами та відповідності його вимогам законодавства;

ІІ етап – ч.3 ст.49, ч.1 ст.50, ч.7,8 ст.52 КУзПБ - суд здійснює розгляд плану санації та за результатами розгляду постановляє ухвалу про затвердження плану санації та введення процедури санації або про відмову у затвердженні плану санації;

ІІІ етап – ч.4, 5, 6,9, 10, 11 ст.50 КУзПБ, ч.5 ст.54 КУзПБ, ч.7 ст.55 КУзПБ, ч.1 ст.56 КУзПБ, ч.8-12 ст.57 КУзПБ - суд здійснює функції нагляду за процедурою санації, що проявляється у його повноваженнях щодо накладення арешту на майно боржника та інших обмежень дій боржника щодо розпорядження його майном, розгляду заяв про визнання правочинів (договорів), укладених боржником, недійсними, розгляду інформації керуючого санацією про виконання плану санації, розгляд заяв про відшкодування збитків, що виникли через відмову від виконання договору, у процедурі провадження у справі про банкрутство, припинення процедури санації достроково у разі невиконання умов виконання плану санації та/або в разі невиконання поточних зобов`язань боржника, розгляд змін до плану санації, скасування заходів забезпечення вимог кредиторів, розгляд звіту керуючого санацією та скарг кредиторів, затвердження або відмова в затвердженні звіту керуючого санацією, продовження строку процедури санації тощо.

105.Ураховуючи наведене, з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника, суд повинен займати активну процесуальну позицію при затвердженні плану санації, яка має полягати в повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин, які стосуються перевірки порядку його схвалення та дослідження змісту плану санації.

Щодо перевірки порядку схвалення плану санації та умов, які мають включатися до плану санації

106. Відповідно до ч.1 ст.49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду в процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

107.Згідно з ч.2 ст.49 КУзПБ до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

108. За ч.3 ст.49 КУзПБ у підсумковому засіданні г/с суд ухвалює одне з таких судових рішень:

- ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;

- ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;

- постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

109. Отже, саме суд у підсумковому судовому засіданні в залежності від обставин справи визначає наступну судову процедуру щодо боржника та ухвалює судове рішення про її введення. Одним із судових рішень, яке може бути ухвалене судом ч.3 ст.49 КУзПБ визначає ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації за умови його схвалення зборами кредиторів та погодження забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом.

110. Тлумачення ч.5 ст.49 КУзПБ за якою затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення свідчить, що цією нормою визначено обов`язок суду щодо перевірки дотримання порядку схвалення плану санації.

111. Порядок розгляду та схвалення плану санації кредиторами урегульовано ст.52 "Розгляд плану санації кредиторами" КУзПБ.

112.Відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.52 КУзПБ з метою прийняття рішення про схвалення  або відхилення плану санації усі конкурсні кредитори поділяються на класи. Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів. Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

113. Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів. Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором (абзаци 2, 3 ч.1 ст.52 КУзПБ).

114.План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу (ч.2 ст.52 КУзПБ).

115.Згідно із абз.1ч.3ст.52КУзПБ прийняття рішення про схвалення або відхилення  плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

116. Отже, схвалення плану санації кредиторами передбачає поділ усіх без винятку конкурсних кредиторів, в тому числі забезпечених кредиторів (вимоги яких в частині забезпеченій заставою утворюють окремий клас, а в частині не забезпечених заставою - включенню до класу незабезпечених кредиторів) на класи, кожен з яких голосує за схвалення/відхилення плану санації окремо шляхом голосування.

117. Абзацом 2 ч.3 ст.52 КУзПБ визначено, що у голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

118.У разі якщо план санації передбачає розстрочення чи відстрочення або  прощення (списання) боргів із сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) чи їх частини, план санації вважається схваленим органом стягнення в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов`язкових платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органом стягнення. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, які затверджують план санації, визнається безнадійним та списується, а податковий борг, який виник пізніше, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах плану санації, які повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які голосували за схвалення плану санації, а також розмір та порядок задоволення вимог, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації (абзац 3 ч.3 ст.52 КУзПБ).

119. Якщо план санації передбачає задоволення вимог окремого незабезпеченого кредитора негайно після затвердження плану санації, такі вимоги не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації (абзац 2 ч.5 ст.52 КУзПБ).

120. План санації може містити умову про надання права одному або декільком забезпеченим кредиторам звернути стягнення на заставлене майно після затвердження плану санації господарським судом. У такому випадку такі забезпечені кредитори (у межах вимог, забезпечених заставою) не беруть участі у голосуванні щодо питання про схвалення, внесення змін або відхилення плану санації (абзацу 3 ч.5 ст.52 КУзПБ).

121. Окрім того, за умовами абзацу 1 ч.5 ст.52 КУзПБ не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації вимоги кредиторів, які є заінтересованими особами стосовно боржника.

122. З огляду на те, що зазначена норма в частині вжитого терміну "заінтересованими особами стосовно боржника" носить відсильний характер з метою визначення його правової характеристики слід звернутися до ст.1 КУзПБ, яка регулює понятійний апарат Кодексу.

123. Так, за змістом абзацу 6 ч.1 ст.1 КУзПБ - заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

124. Граматичне тлумачення цієї норми свідчить про те, що законодавцем шляхом застосування сполучника "також" сформовано 3 групи з ідентифікуючими ознаками щодо кваліфікації осіб як заінтересованих, а саме:

І група - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство;

ІІ група - особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки;

ІІІ група - інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими.

125. Крім того, відповідно до ч.4 ст.52 КУзПБ план санації вважається схваленим:

- класом незабезпечених кредиторів, якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

- класом забезпечених кредиторів, якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі. В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.

126. Тобто за приписами ч.4 ст.52 КУзПБ план санації вважається схваленим як зі сторони незабезпечених, так і забезпечених кредиторів за одночасної наявності двох умов:

1) за схвалення плану санації віддано: більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу (незабезпечені кредитори)/віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів (забезпечені кредитори);

2) якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному/цьому класі (незабезпечені/забезпечені кредитори).

127. Згідно із ч.7 ст.52 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:

- план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;

- план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;

- розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.

128. Аналіз приписів абзацу 2 ч.3 статті та ч.7 ст.52 КУзПБ приводить до висновку, що при перевірці умов плану санації на суд покладається обов`язок з`ясування розміру задоволених вимог кредиторів, у т.ч. для кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, зокрема через аналіз та співставлення розміру задоволених вимог кредиторів у разі введення процедури ліквідації порівняно із таким розміром, що передбачається планом санації, який не має бути меншим.

129. За таких умов, надання судом оцінки фінансово-економічного стану боржника задля встановлення ознак економічної ефективності, доцільності заходів відновлення платоспроможності боржника та з`ясування доведеності ключової ознаки, що передбачена планом санації - спрямованості його на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника і задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів, а також розміру задоволених вимог кредиторів у порівнянні із процедурою ліквідації є правомірним та відповідає завданню та цілям судової процедури санації боржника.

130. Водночас ч.8 ст.52 КУзПБ закріплено право суду на відмову у затверджені плану санації у разі, якщо він не відповідає вимогам законодавства.

131. Частиною 10 ст.45 КУзПБ визначено, що в процедурі розпорядження майном розпорядник майна за участю боржника розробляє план санації боржника відповідно до вимог цього Кодексу та подає його на розгляд зборів кредиторів.

132. Тобто підготовка та розроблення плану санації відноситься до прерогативи розпорядника майна, який згідно із ч.10 ст.45 КУзПБ розробляє його за участю боржника відповідно до вимог цього Кодексу та подає його на розгляд зборів кредиторів.

133. Вимоги до змісту плану санації наведено у ст.51 КУзПБ, яка визначає, що у плані санації:

- обов`язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника (абзац 1 ч.1 цієї статті);

- мають міститися заходи щодо відновлення платоспроможності боржника (абзац 3 ч.1 цієї статті);

- має передбачатися строк відновлення платоспроможності боржника.

Платоспроможність вважається відновленою за умови погашення вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів (абзац 4 ч.1 цієї статті);

- обов`язково повинно передбачатися забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати (абзац 5 ч.1 цієї статті);

- повинно передбачатися погашення вимог кредиторів з урахуванням черговості, встановленої цим Кодексом, якщо самі кредитори не схвалили рішення про погіршення умов їхнього класу (ч.5 цієї статті).

134. Умови щодо змісту плану санації боржника, визначені ч.1, 5 ст.51 КУзПБ є обов`язковими.

135. Водночас, абзацом 2 ч.4 ст.51 КУзПБ визначено також умову, яка має передбачатися планом санації за певних обставин, зокрема разі провадження боржником діяльності, пов`язаної з державною таємницею, план санації має містити заходи із забезпечення охорони державної таємниці.

136. За змістом ч.2 ст.51 КУзПБ заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини; виконання зобов`язання боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить цьому Кодексу; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Кодексу; продаж частини майна боржника; виконання зобов`язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань; відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації; одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього Кодексу позачергово за рахунок продажу майна боржника; одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит; інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.

137. Отже, однією з обов`язкових умов плану санації є визначення в ньому заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, перелік яких наведений ч.2 ст.51 КУзПБ не є вичерпним. Головною метою таких заходів з урахуванням визначення поняття санації наведеного у  ст.50 КУзПБ є оздоровлення фінансового-господарського становища боржника (іншими словами - відновлення його платоспроможності) та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів боржника.

138.Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого цим Кодексом (ч.9 ст.52 КУзПБ).

139. Ураховуючи наведене, КУзПБ передбачена певна сукупність умов, які підлягають включенню до плану санації за наявності яких, розглянутий та схвалений кредиторами з дотриманням порядку визначеного ст.52 КУзПБ план санації, підлягає затвердженню судом. Невідповідність змісту плану санації вимогам законодавства та недотримання порядку його схвалення є підставою для відмови у його затвердженні.

Щодо суті касаційної скарги

140. Доводи касаційної скарги ДП "Старокостянтинівський молочний завод" зводяться до незгоди скаржника з висновками суду апеляційної інстанції про затвердження плану санації та введення у справі процедури санації боржника.

141. За своєю суттю доводи касаційної скарги ДП "Старокостянтинівський молочний завод" фактично ґрунтуються на аргументах, зокрема щодо ненадання судом апеляційної інстанції належної оцінки умовам плану санації боржника на предмет відповідності його вимогам КУзПБ, доцільності введення процедури санації у справі.

142. Із установлених обставин справи вбачається, що 20.05.2021 від ТзОВ "Агро-Ормс" (кредитор) до суду надійшло клопотання про введення процедури санації СВК "Перший національний виробничий кооператив", додатком до якого долучено план санації боржника.

143. Апеляційний г/с, проаналізувавши умови поданого плану санації, дійшов висновку, що останній передбачає, згідно вимог ч.2 ст.51 КУзПБ поетапне вирішення завдань щодо відновлення платоспроможності, а передбачені ним заходи відновлення платоспроможності боржника відповідають загальним вимогам, визначеним у ст.51, 52 КУзПБ, з урахуванням чого скасував постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та прийняв нове рішення - про затвердження плану санації та введення у справі процедури санації боржника.

144. Наведений висновок суду апеляційної інстанції зроблено із посиланням, зокрема, на таке:

- план санації … був схвалений більшістю голосів кредиторів;

- у таблиці 1 плану санації міститься перелік конкурсних і забезпечених кредиторів СВК "Перший національний виробничий кооператив", грошові вимоги яких, розмір таких вимог та черговість визнано рішеннями у справі № 924/1155/18;

- план санації передбачає, що строк відновлення платоспроможності боржника є тотожним строку реалізації щодо відновлення його платоспроможності;

- план санації передбачає, згідно вимог ч.2 ст.51 КУзПБ поетапне вирішення завдань щодо відновлення платоспроможності. Передбачені планом санації заходи відновлення платоспроможності боржника відповідають загальним вимогам, визначеним у ст.51, 52 КУзПБ, схвалено зборами кредиторів боржника, містить заходи, які не суперечать Кодексу та спрямовані на погашення вимог кредиторів, а в результаті й відновлення платоспроможності боржника.

145. Проте суд вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними, зробленими без належного з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення питання наявності/відсутності підстав для затвердження плану санації та введення у справі процедури санації боржника.

146. Відповідно до ч.1-3 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

147. Ст.86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

148. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

149. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

150. У п.1 - 3 ч.1 ст.237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

151. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених ст.86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

152. Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

153. Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику ЄСПЛ, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

154. Утім суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та залишив поза увагою.

Щодо дотримання порядку схвалення плану санації боржника та його відповідності вимогам законодавства

155. Висновок суду апеляційної інстанції в цій частині ґрунтується на тому, що план санації … був схвалений більшістю голосів кредиторів, оскільки участь у голосуванні щодо схвалення плану санації мав брати тільки клас кредиторів четвертої черги, з яких за схвалення плану санації проголосувала більшість голосів кредиторів, а саме 32 948 з 51 349 (половина 25 674,50). ДП "Старокостянтинівський молочний завод" (кількість голосів, що має кредитор 5 961) під час голосування утрималося від голосування.

156. Однак апеляційний г/с не врахував, що за приписами ч.1 ст.52 КУзПБ у прийнятті рішення про схвалення або відхилення плану санації беруть участь усі без винятку конкурсні кредитори, які в залежності від черговості поділяються на класи, кожен з яких приймає участь у голосуванні окремо.

157. Відповідно до абзацу 1, 9 ч.2 ст.47 КУзПБ у попередньому засіданні г/с розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч.1 ст.45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

158. Частиною 4 ст.48 КУзПБ визначено, що конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання г/с та кратну одній тисячі гривень. Під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу не враховуються суми неустойки (штрафу, пені), інші фінансові санкції, моральна шкода, судовий збір у справі про банкрутство, заявлені або сплачені кредиторами в провадженні у справі про банкрутство.

159. Аналіз змісту наведених норм свідчить, що кредитори шостої черги наряду з іншими кредиторським вимогами до боржника підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів та урахуванню під час визначення голосів конкурсних кредиторів на зборах кредиторів, за винятком визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу.

160. Утім, наведеного суд апеляційної інстанції не врахував та дійшов помилкового й передчасного висновку із посиланням на приписи ч.2 ст.47 КУзПБ про те, що клас кредиторів шостої черги правомірно не брав участі у голосуванні щодо схвалення плану санації боржника, оскільки погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливо лише в ліквідаційній процедурі.

161. Також передчасним є висновок апеляційного г/с щодо правомірної відсутності участі у голосуванні щодо схвалення плану санації боржника класу забезпечених кредиторів в особі єдиного забезпеченого кредитора - ПАТ АБ "Украгазбанк", мотивований із посиланням на наявність в плані санації умови про надання забезпеченому кредитору права звернути стягнення на заставне майно після затвердження плану санації.

162. За приписами ч. 4,7 ст.52 КУзПБ план санації вважається схваленим за умови його схвалення класом забезпечених кредиторів. Винятком з цього правила згідно із абзацом 3 ч.5 ст.52 КУзПБ) є визначення в плані санації умови щодо права забезпеченого кредитора на звернення стягнення  на заставне майно після затвердження плану санації. У такому випадку забезпечений кредитор не бере участі у голосуванні щодо писання схвалення плану санації.

163. Дійсно, як вірно зауважив суд апеляційної інстанції, план санації містить умову про надання права ПАТ АБ "Укргазбанк" звернути стягнення на заставлене майно після затвердження плану санації господарським судом (пункт 1.2 плану санації).

164. Водночас абзацом 2 ч.1 ст.52 КУзПБ визначено, що вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.

165. У справі, що розглядається вимоги забезпеченого кредитора (ПАТ АБ "Укргазбанк") складають 55 435 036,43 грн.

166. Із установлених обставин справи вбачається, що згідно звіту про незалежну оцінку вартості колісних транспортних засобів та обладнання ринкова вартість майна боржника станом на 01.03.2021 без врахування ПДВ становить 696 948,00 грн

167. Верховний Суд звертає увагу, що 04.02.2021 судовою палатою для розгляду справ про банкрутство КГС ВС було прийнято постанову у справі № 904/1360/19, в якій сформовано правовий висновок про те, що вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки). Кінцева вартість заставного (іпотечного) майна для цілей проведення розрахунків із забезпеченим кредитором формується в момент його реалізації. Застава (іпотека) припиняється, а вимоги забезпеченого кредитора вважаються погашеними у разі реалізації предмета застави (іпотеки) з дотриманням вимог КУзПБ.

168. Тобто вимоги забезпеченого кредитора до майнового поручителя, який не є одночасно боржником в основному зобов`язанні обмежується вартістю майна, переданого в заставу (іпотеку). Такі вимоги вважаються погашеними у разі реалізації предмета застави (іпотеки) з дотриманням вимог Закону про банкрутство (див.  постанову КГС ВС  від 27.05.2021 у справі № 916/1142/18).

169. Натомість вимоги забезпеченого кредитора до майнового поручителя, який є одночасно боржником в основному зобов`язанні є забезпеченими лише в частині вартості предмета застави, а залишок вимог вважається незабезпеченим (подібний висновок викладений у постанові КГС ВС від 17.06.2020 у справі № 905/2028/18).

170. Однак, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та не надав оцінку природі вимог забезпеченого кредитора ПАТ АБ "Укргазбанк", а саме: чи відповідні вимоги банку є вимогами пред`явленими до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні чи вимогами до майнового поручителя, який є одночасно боржником в основному зобов`язанні.

171. Крім того, апеляційний г/с не врахував приписи ч.4 ст.52 КУзПБ щодо умов за яких план санації вважається схваленим як зі сторони незабезпечених, так і забезпечених кредиторів, одночасна наявність яких є обов`язковою.

172. Зокрема, суд апеляційної інстанції взяв в основу обрахунку голосів класу кредиторів четвертої черги лише умову визначену ч.4 ст.52 КУзПБ щодо схвалення плану санації більшою половиною голосів кредиторів, включених до відповідного класу та не взяв до уваги іншу обов`язкову умову схвалення плану санації - якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному/цьому класі (незабезпечені/забезпечені кредитори).

173. Також апеляційний г/с залишив поза увагою приписи ч.5 ст.52 КУзПБ та не надав оцінку кредиторам, які голосували за схвалення плану санації на предмет їх заінтересованості стосовно боржника із урахуванням визначення заінтересованої особи стосовно боржника, закріпленого у ст.1 КУзПБ.

174.Крім того апеляційний г/с дійшов висновку, що план санації передбачає, згідно вимог ч.2 ст.51 КУзПБ поетапне вирішення завдань щодо відновлення платоспроможності, а визначені ним заходи відновлення платоспроможності боржника відповідають загальним вимогам, визначеним у ст.51, 52 КУзПБ, схвалені зборами кредиторів боржника та спрямовані на погашення вимог кредиторів, а в результаті й відновлення платоспроможності боржника.

175. Як установили суди попередніх інстанцій, п.1 плану санації такими заходами визначено: визнання безнадійним та списання податкового боргу боржника, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, які затверджують план санації; надання права забезпеченому кредитору звернути стягнення на заставлене майно СВК "Перший національний виробничий кооператив" після затвердження плану санації г/с; прощення (списання) боргів СВК "Перший національний виробничий кооператив", що підлягають виплаті в шосту чергу; прощення (списання) частини боргів СВК "Перший національний виробничий кооператив"; задоволення частини вимог кредиторів СВК "Перший національний виробничий кооператив"; відстрочення, розстрочення частини боргів СВК "Перший національний виробничий кооператив".

176. Суд вкотре звертає увагу, що відповідно до КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.

177. Такою метою для процедури санації з урахуванням визначення поняття санації наведеного у абзаці 2 ч.1 ст.50 КУзПБ є оздоровлення фінансового-господарського становища боржника (іншими словами - відновлення його платоспроможності) та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів боржника.

178. Однак суд апеляційної інстанції не з`ясував та не надав оцінку чи дійсно наведені в плані санації боржника заходи є такими, що направлені на реалізацію мети та цілей процедури санації, визначених абзацом 2 ч.1 ст.50 КУзПБ із урахуванням розміру визнаних та затверджених судом кредиторських вимог до боржника 115 710 792,00 грн та вимог, які будуть погашені згідно плану санації 116 320,43 грн (близько 1 % суми кредиторської заборгованості), строку реалізації заходу щодо відновлення платоспроможності, що відповідно до плану санації складає до п`ятнадцяти років для кредиторів, які проголосують проти схвалення санації, відсутності заставного майна у боржника.

179. В даному контексті слід акцентувати увагу на тому, що правовідносини з санації розраховані лише на сумлінних боржників та кредиторів, а застосування такого інституту не може бути інструментом зловживань для боржника, який за його допомогою ухиляється від належного виконання зобов`язань перед кредиторами.

180. Окрім того, висновок апеляційного г/с щодо наявності підстав для затвердження плану санації та введення у справі процедури санації боржника зроблений без аналізу дійсного фінансового-господарського стану боржника.

181. Тлумачення положень КУзПБ свідчить, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється г/с на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до г/с, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов`язком розпорядника майна боржника, визначеним п.5 ч.3 ст.44 КУПБ, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника (див. висновок, викладений у постанові КГС ВС від 01.12.2021 у справі № 908/2755/19).

182.Відсутність аналізу та дослідження дійсного фінансово-господарського стану боржника на момент вирішення питання про запровадження у справі про банкрутство судової процедури санації суперечить, зокрема приписам абзацу 2 ч.3 статті та ч.7 ст.52 КУзПБ за змістом яких при перевірці умов плану санації на суд покладається обов`язок з`ясування розміру задоволених вимог кредиторів, у т. ч. для кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, зокрема через аналіз та співставлення розміру задоволених вимог кредиторів у разі введення процедури ліквідації порівняно із таким розміром, що передбачається планом санації, який не має бути меншим.

183.Ураховуючи наведене, висновок суду апеляційної інстанції щодо схвалення плану санації боржника та відповідності його вимогам КУзПБ є передчасним, зробленим без належної оцінки порядку схвалення та визначених КУзПБ вимог до плану санації. 

Posted by on

Немає коментарів:

Дописати коментар