ПОСТАНОВА ВС 15.06.2021, Справа № 904/3074/20, ВС у складі колегії суддів КГС: Погребняк В.Я. - головуючий, Білоус В.В., Жуков С.В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/97903279
Фабула справи
Приватбанк 10.06.2020 звернувся до г/с із заявою
про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника (ТОВ “КОМ-ОД”),
надавши копії судових рішень та виконавчих документів у справах № 904/6463/17,
№ 904/858/18 та зазначив про наявність у Боржника перед ним грошових
зобов`язань на загальну суму 12,6 млн грн. Місцевий г/с у
відкритті справи про банкрутство відмовив на підставі ч.6 ст. 39
КУзПБ вказавши, що заборгованість є спірною, посилаючись на наявність позовного
провадження у справі № 904/3346/20 за позовом третьої особи до Боржника та
ПриватБанку про визнання недійсним кредитного договору (позовна заява прийнята
до розгляду 30.06.2020). Апеляційний г/с скасував
ухвалу місцевого г/с та направив справу до суду першої
інстанції на стадію відкриття провадження у справі, вказавши, що звернення
третьої особи до суду із позовом до Боржника та Приватбанку про визнання
недійсним кредитного договору не є підтвердженням наявності спору про право між
Боржником та ініціюючим кредитором, а також не впливає на вирішення питання про
відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника. ВС погодився з висновками апеляційного суду
та залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши, що наявність судових
рішень (які набрали законної сили) на момент звернення ініціюючого кредитора до
суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство
(26.11.2020), є підтвердженням вирішення спору про право (безпосередньо
між боржником та ініціюючим кредитором) судом у порядку позовного провадження; з
набранням судовими рішеннями про стягнення заборгованості законної сили характер
та обсяг прав і обов`язків сторін залишаються незмінними, додається лише
ознака безпосередньої можливості примусового виконання, до моменту
здійснення якого або до припинення зобов`язання після ухвалення судового
рішення з інших підстав (наприклад, унаслідок зарахування зустрічних однорідних
вимог) відповідне зобов`язання продовжує існувати, тобто, саме по собі
набрання законної сили рішенням суду про стягнення з боржника заборгованості
за кредитним договором не змінює та не припиняє кредитного договору,
доки не виникне договірна чи законна підстава для такого припинення; сама по
собі незгода однієї з сторін з судовим рішенням, яке було прийняте у
позовному проваджені та набрало законної сили, не скасовує наслідків
прийняття такого рішення та, з урахуванням положень ч.6 ст. 39 ГПК України, не є
підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство,
оскільки такі рішення, в силу положень ч.4 ст. 75 ГПК України, мають преюдиційне значення в контексті визначення та
встановлення заборгованості боржника перед ініціюючим кредитором.
Короткі висновки:
37. …заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову
(предметом якого є оспорення третьою особою, яка не є стороною оскаржуваного
нею правочину, обставин, на яких ґрунтуються вимоги ініціюючого кредитора до
боржника), який подано до суду в межах одного місяця з поданням заяви кредитора
про відкриття провадження у справі про банкрутство, не є підтвердженням
наявності спору про право у розумінні положень ч.6 ст. 39 КУзПБ.
ПОЗИЦІЯ ВС
15. ВС
звертає увагу, що системний аналіз положень п.8 ч.2 ст. 129 Конституції України,
ч.6 ст. 12 ГПК України, ч.3 статті, ч.2 Прикінцевих
та перехідних положень КУзПБ, дає підстави для
висновку, що відсутність словосполучення "ухвали про відмову у
відкритті провадження у справі про банкрутство" в переліку судових рішень,
які можуть переглядатися касаційним судом разом із постановою апеляційного
господарського суду, прийнятою за результатами перегляду таких судових рішень,
з огляду на наявність "ухвали про відкриття провадження у справі про
банкрутство", та системне застосування приписів КУзПБ та норм Закону про банкрутство, не виключає можливості касаційного перегляду постанови
апеляційного суду та ухвали про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Зазначена правова позиція узгоджується з правовими висновками,
викладеними у постановах ВС від 03.02.2021 у справі № 910/16246/18, від
25.02.2020 у справі № 922/1265/19.
Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та
мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
17. Відповідно
до ч.1 ст. 39 КУзПБ, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також
з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство
здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в
порядку, передбаченому цим Кодексом.
18. Частинами
2, 3 цієї статті Кодексу передбачено, що у підготовчому засіданні господарський
суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює
обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з
розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський
суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо
примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
19. Згідно
із положеннями ч.5 ст. 39 КУзПБ, за наслідками розгляду заяви про порушення справи про
банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про:
відкриття провадження у справі про банкрутство; відмову у відкритті провадження
у справі про банкрутство.
Отже, основне завдання підготовчого засідання полягає у
з`ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності
перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.
20. Відповідно
до ч. 6 ст. 39 КУзПБ, суд відмовляє у відкритті провадження (проваджень) у
справі про банкрутство, якщо:
вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який
підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;
вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному
обсязі до підготовчого засідання суду.
21. Частиною
1 ст. 34 КУзПБ,
заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором
або боржником у письмовій формі та повинна містити:
…
22. Водночас,
можливість боржнику подати відзив на заяву про відкриття провадження у справі
та викласти свої заперечення щодо вимог заявника (заявників) надана
положеннями статті 36 КУзПБ, а з урахуванням положень статей 74, 76-77 ГПК України,
до такого відзиву також повинні бути додані докази, які підтверджують викладені
у відзиві доводи та заперечення.
Отже, системний аналіз зазначених положень КУзПБ дає підстави для
висновку про те, що на кредитора, з урахуванням положень статей 74, 76-77 ГПК
України, покладено обов`язок надати докази на
підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про
банкрутство, а на боржника покладено обов`язок надати суду докази, які
спростовують або підтверджують вимоги заявника.
23. При
цьому, господарський суд в підготовчому засіданні надає оцінку на предмет
доведеності та існування підстав для відкриття провадження у справі про
банкрутство, та, відповідно, існування/відсутності перешкод для подальшого руху
у справі про банкрутство.
24. ВС
звертає увагу на те, що завданням підготовчого засідання господарського суду
у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є
перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності
таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед
ініціюючим кредитором;
встановлення наявності/відсутності спору про право;
встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення
підготовчого засідання у справі.
25. Підставою
для відмови у відкритті провадження у справі положення ч.6 ст. 39 КУзПБ визначають те, що
вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає
вирішенню у порядку позовного провадження.
26. Відсутність
спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності
неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті
(предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та
структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
27. Методом
встановлення наявності чи відсутності спору про право є дослідження господарським
судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або
дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та
загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову
боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.
27.1. Спір
про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а
також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які
перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів не може бути
й спору про право. Наявність заінтересованості інших осіб у вирішенні
певної категорії справ можливо виявити лише після пред`явлення заяви до суду і
здійсненні підготовчих дій до розгляду справи або при розгляді справи по суті.
27.2. При
цьому, ВС зауважує, що у суду першої інстанції під час проведення
підготовчого засідання у справі про банкрутство відсутня можливість вирішення
такого спору про право, що в свою чергу пов`язано з особливостями позовного
провадження, як то пред`явлення позову, можливості подання зустрічного позову,
складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до
розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю
господарського судочинства тощо.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах
ВС від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 20.05.2021 у справі №
924/1277/20.
…
36.1. …місцевим
та апеляційним судами у цій справі погашення заборгованості, визначеної
відповідно до прийнятих судових рішень у справах № 904/6463/17 та № 904/858/18
не встановлено. Боржником під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій
доказів, які б спростовували наявність такої заборгованості, в порядку,
передбаченому положеннями ст.74, 76 - 77 ГПК України,
також не було надано.
36.2. Отже,
наявність зазначених судових рішень (які набрали законної сили та які з
огляду на положення ст. 129-1
Конституції України та 326 ГПК
України є обов`язковим до виконання) на
момент звернення ініціюючого кредитора до суду із заявою про відкриття
провадження у справі про банкрутство (26.11.2020), є підтвердженням
вирішення спору про право (безпосередньо між боржником та ініціюючим
кредитором) судом у порядку позовного провадження.
36.3. Також
ВС звертає увагу на те, що рішення суду про стягнення заборгованості не
змінює змісту у відповідного правовідношення - характер та обсяг
прав і обов`язків сторін залишаються незмінними, додається лише ознака
безпосередньої можливості примусового виконання. До моменту здійснення
такого виконання або до припинення зобов`язання після ухвалення судового
рішення з інших підстав (наприклад, унаслідок зарахування зустрічних однорідних
вимог) відповідне зобов`язання продовжує існувати.
Тобто, саме по собі набрання законної сили рішенням суду про
стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором не змінює та
не припиняє кредитного договору, доки не виникне договірна чи законна
підстава для такого припинення.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у
постанові ВП ВС від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц.
36.4. Водночас,
сама по собі незгода однієї з сторін з судовим рішенням, яке було
прийняте у позовному проваджені та набрало законної сили, не скасовує
наслідків прийняття такого рішення та, з урахуванням положень ч.6 ст. 39 ГПК України, не є
підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство,
оскільки такі рішення, в силу положень ч.4 ст. 75 ГПК України, мають преюдиційне значення в контексті визначення та
встановлення заборгованості боржника перед ініціюючим кредитором.
36.5 При цьому, апеляційним судом встановлено відсутність спору між ініціюючим кредитором та боржником щодо недійсності кредитного договору, який є підставою виникнення грошового зобов`язання, а також відсутність інших суперечностей між ними з приводу прав та обов`язків за даним правочином на дату звернення Приватбанком із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
37. ВС зауважує, що в цьому випадку заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову (предметом якого є оспорення третьою особою, яка не є стороною оскаржуваного нею правочину, обставин, на яких ґрунтуються вимоги ініціюючого кредитора до боржника), який подано до суду в межах одного місяця з поданням заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, не є підтвердженням наявності спору про право у розумінні положень ч.6 ст. 39 КУзПБ.
Немає коментарів:
Дописати коментар