ПОСТАНОВА 20 січня 2022 року, cправа
№ 908/964/21 (908/2696/21), Верховний Суд у складі колегії суддів
Касаційного господарського суду: Васьковський О.В. - головуючий, Картере В.
І., Погребняк В. Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/102735995
У справі про банкрутство ПрАТ
"Азовкабель", яка перебувала на стадії розпорядження майном, 20.09.2021
до г/с надійшов позов Боржника до ТОВ "Брайтлі інвест" та "UAB
BERTI RUBBER" про витребування нерухомого майна з чужого незаконного
володіння, разом з яким було подано заяву про забезпечення позову шляхом
накладення арешту та заборони вчинення будь-яких дій щодо реалізації,
відчуження, пошкодження нежитлового об`єкту нерухомого майна (будівлі та
споруди туристичного притулку), яка обгрунтована, зокрема, тим, що щодо
спірного майна вже вчинялися дії по його поділу та відчудженню, зокрема, документи
на нерухомість було переоформлено за наявності арешту, який був накладений при
розгляді в межах справи про банкрутство позову про визнання недійсним договору
купівлі-продажу вказаного майна, зобов`язання повернути цей актив на користь Боржника
до складу ліквідаційної маси. Місцевий г/с ухвалою від 21.09.2021, яка
залишена без змін апеляційним г/с (постанова від 01.11.2021), заяву Боржника
про забезпечення позову задовольнив, мотивував тим, що спірні приміщення можуть
бути вдруге переоформлені або розділені, що істотно ускладнить поновлення прав
та інтересів Боржника; накладення арешту та заборон унеможливлять подальше
відчуження, переоформлення чи розділення спірного майна, яке є предметом віндикаційного
позову; арешт спірного майна не призводить до припинення господарської
діяльності відповідачів та не погіршує стану майна; встановлена судом заборона
не позбавляє Відповідачів права власності та користування спірними
приміщеннями. Касаційну скаргу скаржник обгрунтовував, зокрема, тим, що не отримував
заяву про забезпечення позову, і що суд виніс оскаржуване рішення без виклику
сторін в порушення принципу рівності учасників судового процесу та змагальності
сторін, а відтак, на переконання скаржника, суд прийняв рішення про права,
інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Верховний
Суд залишив судові рішення нижчих судів без змін, вказавши, що заяву про
забезпечення позову сторонам або іншим зацікавленим особам направляти було не
обов’язково, і що суд може
призначити розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні з викликлм сторін у виняткових випадках,
наявність яких скаржником не доведена.
Короткі висновки:
8.21. …, зазначаючи про неотримання заяви про
забезпечення позову, скаржником не враховано, що згідно з ч.5 ст.139 ГПК
України, яка встановлює вимоги щодо змісту і форми заяви про забезпечення
позову, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у
встановлених порядку і розмірі. Вимог щодо інших документів, які мають бути
додані до заяви, у названій статті не зазначено, з чого слідує висновок про те,
що ГПК України не містить вимоги про обов`язкове направлення заяви
про вжиття заходів забезпечення позову сторонам або інших зацікавленим особам.
8.23. …
суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що
подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових
доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування
питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли
наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про
забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні
з викликом сторін.
Позиція Верховного Суду
8.3.Відповідно до ст. 136 ГПК України г/с
заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього
Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій
стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи
унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення
порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він
звернувся або має намір звернутися до суду.
8.4.За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються
г/с засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом
інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Отже, забезпечення позову по суті -
це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних
із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів
правосуддя і задоволених вимог позивача.
8.5.Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого
знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів
позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших
учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне
виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка
звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у
подальшому виконанні такого рішення.
8.6.Відповідно до ч.1 ст.137
ГПК України позов, зокрема, забезпечується:
накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають
передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії
щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно
відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
8.7.Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що
здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із
заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст. 137
ГПК України).
8.8.Відповідно до ч.6 ст.140
ГПК України про забезпечення позову або про
відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення
позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує
питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання
ухвали про забезпечення позову.
8.9.При вирішенні питання про забезпечення позову г/с має
здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття
відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності
вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості
інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності
зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної
вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання
судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання
або невиконання рішення г/с в разі невжиття таких заходів; запобігання
порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом
інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
8.10.Достатньо обґрунтованим для
забезпечення позову є
підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується
застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити
вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання
після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи
підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення
розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності
невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на
потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без
наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення
відповідної заяви.
Забезпечення позову застосовується як
гарантія задоволення законних вимог позивача.
8.11.Адекватність заходу забезпечення
позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на
забезпечення яких він вживається.
8.12.Співмірність передбачає співвідношення г/с негативних наслідків
від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які
можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності
права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та
наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу
забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу
забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються:
збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час
вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову
та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав
або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому
прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
8.13.Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо
забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із
заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути
вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших
осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття
заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не
повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися
обмеження, не пов`язані з предметом спору (відповідні правові висновки
викладені у постановах КГС ВС у справах №914/2157/19 від 20.07.2020,
№910/19256/16 від 10.04.2018, №910/20479/17 від 14.05.2018, №922/1605/18 від
11.09.2018, №909/526/19 від 14.01.2019, №925/288/17 від 25.01.2019,
№904/1417/19 від 26.09.2019, від 20.07.2021 у справі №910/21).
8.14.У постанові ВП ВС від 12.02.2020 у справі №381/4019/18
також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів
забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність
підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи
унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
8.15.У даній справі судами … встановлено, що предметом позовних
вимог …, є вимога … про витребування нерухомого майна (будівлі та споруди
туристичного притулку…) з незаконного володіння відповідачів.
8.16.Звертаючись із клопотанням про вжиття заходів забезпечення
позову …, ПрАТ "Азовкабель", зокрема, зазначало про те, що спірні
об`єкти нерухомого майна можуть бути переоформлені або розділені найближчим
часом, що в свою чергу може призвести до істотного ускладнення поновлення прав
та інтересів заявника.
8.17.Вирішуючи питання про те, чи є вжиті у даній справі
заходи забезпечення позову співмірними із заявленими позовними вимогами про
витребування майна з чужого незаконного володіння, ВС враховує встановлені
судами попередніх інстанцій обставини, згідно з якими:
- на час набуття ТОВ "Брайтлі
інвест" у власність спірного нерухомого майна останнє перебувало під
арештом відповідно до ухвали г/с … від 10.08.2021 у справі №908/964/21
(908/2248/21), а також на це ж майно накладено арешт в межах кримінального
провадження відповідно до ухвали слідчого судді … районного суду … від
10.08.2021 у справі №335/7999/21;
- згідно з наданими Інформаційними
довідками з Державного реєстру речових прав … станом на 13.08.2021 у власності
ТОВ "Маркет Груп Бердянськ" перебував об`єкт нерухомого майна …;
- в подальшому об`єкт …було
поділено, право власності ТОВ "Маркет Груп Бердянськ" припинено. …
8.18.Наведеним підтверджується висновок судів … про те, що не
дивлячись на наявність арешту на майно, яке є предметом позовних вимог у справі
№908/964/21(908/2696/21), щодо нього вчинялися дії по його поділу та
відчуженню, з внесенням відповідних змін до Державного реєстру речових прав на
нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
8.19.ВС погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про
застосування заходів забезпечення позову до спірного об`єкту нерухомого майна,
не вжиття яких може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у
випадку задоволення його позову та призвести до утруднення чи унеможливлення
виконання рішення суду. До того ж, накладення арешту на спірне нерухоме майно
та заборона вчиняти певні дії щодо цього майна не завдасть шкоди та збитків
відповідачам, не позбавить їх прав на володіння та користування вказаним
нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, тощо, а лише тимчасово
обмежить право відповідачів реалізувати вказане майно третім особам. Скаржником
не доведено протилежного.
8.20…., скаржник зазначав про те, що місцевий г/с не застосував
положення ст.7, 13, 120 ГПК України, ст.129
Конституції України, наслідком чого стало порушення
принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та
змагальності сторін, оскільки суд ухвалив рішення за відсутності сторін,
а відтак, на переконання скаржника, суд прийняв рішення про права, інтереси
та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Вказані
доводи касаційної скарги відхиляються Судом як недоречні, з огляду на наступне.
8.21.Наведені статті визначають основні засади судочинства,
серед яких рівність перед законом і судом та змагальність сторін, які у даному
випадку судами …порушені не були.
Так, зазначаючи про неотримання заяви про
забезпечення позову, скаржником не враховано, що згідно з ч.5 ст.139 ГПК України, яка
встановлює вимоги щодо змісту і форми заяви про забезпечення позову, до заяви
додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених
порядку і розмірі. Вимог щодо інших документів, які мають бути додані до заяви,
у названій статті не зазначено, з чого слідує висновок про те, що ГПК
України не містить вимоги про обов`язкове
направлення заяви про вжиття заходів забезпечення позову сторонам або інших
зацікавленим особам.
8.22.Посилання скаржника на порушення ст.120 ГПК України, якою
врегульовано питання щодо повідомлень і викликів, які здійснюються судом, є
безпідставним, оскільки згідно з ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не
пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
8.23.В ч.3 та 4 названої статті передбачено, що суд,
розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала
заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що
підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань,
пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих
заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення
позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
8.24.Натомість скаржником не доведено існування виняткових
обставин, за наявності яких суд першої інстанції повинен був призначити заяву
ПрАТ "Азовкабель" до розгляду у судовому засіданні із викликом
сторін.
8.25.Посилання скаржника у касаційній скарзі на неврахування
апеляційним г/с висновків, викладених у постановах ВС №910/3496/17,
№914/970/18, №761/17142/15-ц, щодо застосування положень ст.387, 388 ЦК
України, а також розмежування віндікаційного позову
та прав добросовісного набувача, стосується суті заявлених у цій справі
позовних вимог. Натомість під час вирішення питання щодо забезпечення позову
обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених
позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і
не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
8.26.З аналогічних підстав Судом відхиляються доводи скаржника
про те, що судом не встановлено обставини, які мають суттєве значення (щодо
наявності порушеного чи оспорюваного права позивача; щодо факту переходу права
власності згідно з відомостями офіційних реєстрів; щодо наявності порушень при
нотаріальному посвідчені правочину, тощо), не досліджено у повному обсязі
зібрані у справі докази та встановлено обставини, на підставі недопустимих
доказів.
8.27.Верховний Суд виходить з того, що оцінка доказів у
справі та встановлення обставин, які необхідні для вирішення заяви про
забезпечення позову є перш за все завданням суду першої та апеляційної
інстанцій. За цих підстав, суд касаційної інстанції не бере до уваги доводи
касаційної скарги, що зводяться до посилання на доведеність порушення прав
позивача та необхідності вирішення касаційною інстанцією питань про надання
переваги доказам та доводам позивача над іншими, тобто здійснення відмінної від
місцевого та апеляційного г/с оцінки доказів, що суперечить вимогам ст. 300 ГПК України.
8.28.Зважаючи на вищенаведене, ВС дійшов висновку, що при
ухваленні оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій правильно
надали оцінку обґрунтованості доводів позивача, встановивши безпосередній
зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову, і
правильно застосували до спірних правовідносин положення статей 136, 137 ГПК
України.
8.29.Вжиті заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення г/с в разі невжиття таких заходів, а тому підстави для скасування оскаржених судових рішень і задоволення касаційної скарги відсутні.
Немає коментарів:
Дописати коментар