ПОСТАНОВА 18 травня 2021 року, Справа № 922/2071/20, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючий, Білоуса В.В., Васьковського О.В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/98391246
Задля реалізації заходів щодо відновлення
платоспроможності, і насамперед врегулювання заборгованості, судові рішення
щодо стягнення якої перебували на стадії примусового виконання, серед якої найбільшим
борг був перед державою за кредитами, наданими під державні гарантії,
ПрАТ "ХТЗ" звернулось до г/с із заявою про затвердження плану санації
до відкриття провадження у справі про банкрутство. В заяві Боржник посилався на
рішення 03.06.2020 загальних зборів акціонерів про ініціювання відповідної
процедури та рішення загальних Зборів кредиторів від 30.06.2020, яким було
схвалено запропонований Боржником План досудової санації. За доводами Боржника
введення санації дозволить підприємству не припинити свою діяльність та надасть
можливість розрахуватись з кредиторами, при цьому в разі відкриття справи про
банкрутство кредитори отримують менший розмір задоволення своїх вимог. За
Планом санації всі кредитори були віднесені до однієї категорії; вимоги усіх
кредиторів, підлягали задоволенню на умовах відстрочки виконання зобов`язань
строком на 2 роки від дня затвердження г/с Плану; пеню, усі фінансові та інші санкції, відсотки
річних, інфляційні, суми судового збору, стягнуті з боржника згідно судових
рішень, пропонувалося списати з дня затвердження г/с Плану
санації. Податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня
проведення зборів кредиторів, підлягав визнанню безнадійним та списанню, а який
виник пізніше, відстрочувався строком на 2 роки або списувався на умовах плану
санації. Проти були Офіс ВПП ДПС, ДП "Підприємство ДКВС України (№
12)", КП Харківводоканал, ГУ ДПС у Харківській області, заперечення обґрунтовували,
зокрема, тим, що план досудової санації не містить конкретних заходів для
відновлення платоспроможності підприємства, строків погашення заборгованості
кредиторів, заявлено про розбіжності в сумах заборгованості, включених до Плану
санації та даними кредиторів, не погоджувалися із списання списанням сум пені,
відсотків річних інфляційних, інших фінансових та господарських санкцій, судового
збору. Офіс ВПП ДПС крім того доводив, що
борг боржника перед Офісом в сумі 400.982.187,64 грн. не відноситься до
податкового боргу у відповідності до вимог податкового законодавства, а тому не
може бути розстрочений, відстрочений або прощений (списаний). Місцевий г/с
ухвалою від 03.08.2020, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від
19.11.2020), заяву ПрАТ
"ХТЗ" про затвердження плану досудової санації задовольнив,
обґрунтував відсутністю передбачених ч. 8 ст. 5 КУзПБ підстав для
відмови в затвердженні плану санації, вказавши при цьому, що План санації в цілому
відповідає вимогам законодавства, порушень при його затвердженні, які б
вплинули на результати голосування, не встановлено; наявність деяких незначних
розбіжностей по сумам заборгованості, не вплинуло на права кредиторів та
затвердження плану санації в цілому, а розбіжності, які не узгоджені сторонами
можуть бути вирішені в судовому порядку і в разі задоволення вимог можуть бути
стягнуті в порядку виконання судових рішень; кредиторами, які висловились проти
затвердження плану санації, не доведено, що в разі ліквідації боржника у
порядку, визначеному цим Кодексом, їх вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує
розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації; надання
боржником недостовірних відомостей, що є суттєвими для визначення успішності
плану санації не вбачається. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без
задоволення, вказавши, що з огляду на встановлені судами обставини прийняття
засновниками боржника рішення щодо ініціювання процедури досудової санації, публікації
оголошення про проведення зборів кредиторів боржника щодо розгляду та схвалення
Плану санації, його розгляду та схвалення, надання оцінки умовам Плану санації,
підставам для відповідних умов, порядку його подання на затвердження суду, вважає
обґрунтованим затвердження плану санації.
Короткі висновки:
21. … положення ст.5 КУзПБ не містять окремо визначених обов`язкових
умов, наявність яких необхідна для звернення боржника до суду з заявою про
затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про
банкрутство. Разом з тим, недотримання процедури, … може мати наслідком відмову
суду у задоволенні плану санації. Крім того, законодавцем передбачено підстави
для відмови судом у затвердженні плану санації боржника … (ч.8 ст.5 КУзПБ) …
22. Незважаючи на врегулювання санації боржника до відкриття провадження
у справі про банкрутство спеціальним законом з процедур банкрутства - КУзПБ, законодавець
між тим не поширює весь комплекс засобів та механізмів правового регулювання,
що характерні для процедури банкрутства, зокрема конкурсний характер та
черговість задоволення вимог кредиторів з дотриманням саме визначеної Кодексом
для процедури банкрутства черговості задоволення вимог кредиторів.
22.1. Єдине застереження щодо черговості … не включаються вимоги першої та
другої черг задоволення вимог кредиторів, визначених цим Кодексом.
22.2. … участь у санації всіх кредиторів боржника та включення всіх
зобов`язань боржника до плану санації не є вимогою до плану санації …, а
невключення до плану санації всіх кредиторів Боржника не є порушенням … норм
Закону…
26. ...законодавець … не надає суду повноважень здійснювати деталізовану
економічну оцінку кожного із запланованих боржником у плані санації заходів відновлення
платоспроможності боржника. Водночас на суд покладено обов`язок встановити чи є
вигідним виконання плану санації для кредиторів порівняно з ліквідацією,
опираючись на відомості ліквідаційного аналізу (абзац 2 ч.2 ст.5 КУзПБ).
28.3. ... порядок стягнення заборгованості податковим органом, яка виникла
перед державою (АРК, обласною радою чи міською територіальною громадою) за
кредитом (позикою), залученим державою (АРК, обласною радою чи міською
територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а
також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами
(позиками) та пеню) не обмежується лише положеннями Податкового та
Бюджетного кодексів України, а може бути також здійснене й на підставі
інших законів, відтак, таке стягнення можливе в тому числі й з урахуванням
положень КУзПБ.
29. Верховний Суд погоджується із висновками апеляційного суду про право
кредитора вирішити спір щодо невідповідності розміру внесених до плану санації
кредиторських вимог та порядку їх погашення з боржником в окремому судовому
провадженні з подальшим корегуванням Плану санації в порядку, передбаченому
положеннями абзацу 3 ч.10 ст.5 КУзПБ.
29.1. …, законодавець допустив можливість внесення змін до плану санації як
в цілому - у порядку, встановленому для його затвердження, так і в
індивідуальному порядку, надавши боржнику і кредитору право шляхом укладення
договору змінити свої права і обов`язки, передбачені планом санації, зокрема,
передбачити відстрочення чи розстрочення виконання, якщо така зміна не надає
переваги кредитору порівняно з умовами плану санації. При цьому копія такого
договору надсилається керуючому санацією, кредиторам, які беруть участь у
санації, та інвесторам.
29.3. Поряд з цим законодавець передбачив можливість припинення г/с процедури
санації на підставі заяви боржника або кредитора у разі порушення виконання
плану санації, за наявності підстав вважати, що такий план санації не буде
виконаний (абзац 4 ч.10 ст.5 Кодексу).
29.4. Ухвала г/с про припинення процедури санації скасовує заходи, вжиті
судом, а план санації вважається розірваним. У такому разі вимоги кредиторів
відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині (абзац 5 ч.10 ст.5
Кодексу)..
Таким чином у наведений спосіб законодавець надав як боржнику, так і
кредитору/кредиторам (незалежно від розміру кредиторських вимог,
передбачених планом санації) повноваження з контролю за виконанням плану
санації задля убезпечення/запобігання порушення прав будь-якого із
наведених суб`єктів.
30. Контролюючі функції суду за виконанням плану санації з
поданням суб`єктом звернення заяви про порушення виконання плану санації
(що містить викладення підстави вважати, що такий план санації не буде
виконаний) та полягають у перевірці обставин щодо відповідних підстав.
І, за умови підтвердження цих підстав, суд може захисти відповідне порушене
право, припинивши процедуру санації, скасувавши вжиті судом заходи, а план
санації за таких обставин вважається розірваним.
38.2. …, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює
цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його
виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове
виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.
39. …боржник не позбавлений можливості відстрочити виконання рішення
суду, яке набрало законної сили, в межах процедури досудової санації за умови,
якщо таке відстрочення покликане зберегти платоспроможність боржника, який є
платником податків, та сприятиме не лише частковому погашенню заборгованості
щодо окремого кредитора в процедурі ліквідації боржника, але й дозволить
боржнику погасити заборгованість перед іншими кредиторами з подальшою
можливістю отримання прибутку від власної господарської діяльності.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Системний аналіз ст.4, 5 КУзПБ дозволяє зробити висновок про те, що законодавець
передбачив санацію боржника до відкриття провадження у справі про
банкрутство як систему заходів щодо відновлення платоспроможності боржника,
які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна
(орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитор боржника, інші особи
з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття
організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних,
фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до
відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. До кола осіб, які
можуть ініціювати введення процедури досудової санації законодавцем також було
віднесено боржника (ч.1 ст.5 зазначеного Кодексу).
20. Також, положеннями ст.5 КУзПБ визначено порядок звернення, умови,
яких повинен дотриматись боржник при такому зверненні, коло учасників, а
також визначено перелік відомостей, які повинен містити план санації.
21. Верховний Суд звертає увагу, що на відміну від положень ч.2 ст.6 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом", який втратив чинність, положення ст.5 КУзПБ не містять
окремо визначених обов`язкових умов, наявність яких необхідна для звернення
боржника до суду з заявою про затвердження плану санації боржника до
відкриття провадження у справі про банкрутство.
Разом з тим, недотримання процедури, визначеної положеннями ст.5 зазначеного
Кодексу може мати наслідком відмову суду у задоволенні плану санації. Крім
того, законодавцем передбачено підстави для відмови судом у
затвердженні плану санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у
справі про банкрутство (ч.8 ст.5 КУзПБ):
- при схваленні плану санації були допущені порушення законодавства, що
могли вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів;
- кредитор, який не брав участі в голосуванні або проголосував проти
схвалення плану санації, доведе, що в разі ліквідації боржника у порядку,
визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує
розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації;
- боржником були надані недостовірні відомості, що є суттєвими для визначення
успішності плану санації.
22. Незважаючи на врегулювання санації боржника до відкриття провадження
у справі про банкрутство спеціальним законом з процедур банкрутства - КУзПБ, законодавець
між тим не поширює весь комплекс засобів та механізмів правового
регулювання, що характерні для процедури банкрутства, зокрема конкурсний
характер та черговість задоволення вимог кредиторів з дотриманням саме
визначеної Кодексом для процедури банкрутства черговості задоволення вимог
кредиторів.
22.1. Єдине застереження щодо черговості задоволення вимог
кредиторів містить абзац 3 ч.3 ст.5 Кодексу, відповідно до якого до плану
санації не включаються вимоги першої та другої черг задоволення вимог
кредиторів, визначених цим Кодексом.
22.2. В свою чергу, наведена норма разом з положенням другого речення
абзацу 4 ч.3 статті та абзацу 1 ч.10 ст.5 КУзПБ вказують на те, що участь у
санації всіх кредиторів боржника та включення всіх зобов`язань боржника до
плану санації не є вимогою до плану санації у розумінні положень ч.2 ст.5
КУзПБ, а невключення до плану санації всіх кредиторів Боржника не є порушенням
наведених норм Закону, чим спростовуються протилежні аргументи скаржників
(п.п.5.1.1 п. 5.1)
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною ВС у
постанові від 15.04.2021 у справі № 904/3325/20
23. Приймаючи рішення про відмову щодо затвердження плану санації,
поданого боржником або про його затвердження, суд повинен в судовому
засіданні дослідити заперечення кредитора, який голосував проти затвердження
плану санації або в цілому проти введення цієї досудової процедури, а також проаналізувати
доводи кредитора на предмет встановлення обставин можливості задоволення його
вимог у випадку виконання плану досудової санації у розмірі, що
перевищує розмір вимог, які потенційно можуть бути задоволені у ліквідаційній
процедурі, на предмет встановлення підстав для відмови у прийнятті заяви
про відкриття санації до порушення справи про банкрутство та затвердження
такого плану санації.
24. Надаючи правовий аналіз наведеним нормам в контексті аргументів
касаційних скарг із запереченням законності включених до Плану санації умов в
частині складу та порядку формування кредиторів та їх вимог, а також в
контексті заперечення підстав для затвердження Плану санації боржника,
Верховний Суд дійшов таких висновків.
24.1. З матеріалів справи та змісту прийнятих судами попередніх інстанцій
оскаржуваних рішень вбачається, що суди, аналізуючи наданий боржником план
санації та додані до нього документи, встановили, що 30.06.2020 відбулись збори
кредиторів АТ "ХТЗ", на яких були присутні 12 кредиторів, які мають
право голосу та яким загалом належить 1 319 448 613,48 голосів (92,6747%
голосів) з загальної кількості голосів 1 423 742 699, 71.
24.2. Також судами встановлено, що на зазначених зборах кредиторами
прийнято рішення про схвалення запропонованого плану санації АТ "ХТЗ"
до відкриття провадження у справі про банкрутство ("За" -
903 137 138,56 голосів, що складає 63,4340% від загальної
суми незабезпечених вимог, включених до плану санації;" проти" -
415 384 369,99 голосів, що складає 29,1755% від загальної
суми незабезпечених вимог, включених до плану санації).
24.3. Водночас, обставин, які б підтверджували наявність порушень щодо
строків скликання зборів, встановлення повноважень представників кредиторів,
включення вимог кредиторів та зміни пріоритету забезпечених вимог кредиторів
при прийнятті рішення щодо схвалення запропонованого плану санації АТ
"ХТЗ" до відкриття провадження у справі про банкрутство суди не
встановили, протокол зборів кредиторів АТ "ХТЗ" від 30.06.2020
недійсним не визнавався, наявність таких обставин скаржниками в порядку,
передбаченому положеннями ст.74, 76-77 ГПК України під час розгляду місцевим та
апеляційним судом не доведена.
25.Суди також встановили, що відповідно до наданого до плану
санації ліквідаційного аналізу АТ "ХТЗ" (наявність
якого в силу вимог ст. КУзПБ є обов`язковою), зробленого ТОВ "Аудиторська
компанія "Міжнародна правова безпека" (код ЄДРПОУ 42472923), боржник
за результатами діяльності 2019 року мав прибуток, а розроблений план санації є
більш вигідним для кредиторів, оскільки надає можливість погасити
заборгованість перед боржником в повному обсязі, в той час, як за результатами
ліквідаційної процедури та продажу майна боржника буде задоволена лише частина
кредиторських вимог.
Крім того, судами встановлено, що план санації містить умови погашення
вимог кредиторів, умови щодо відстрочки виконання існуючих зобов`язань на 2
роки.
26. ВС зазначає, що законодавець надавши суду згідно з положеннями
ч.2 ст.5 КУзПБ повноваження перевіряти та оцінити План санації, між тим не
надає суду повноважень здійснювати деталізовану економічну оцінку кожного із
запланованих боржником у плані санації заходів відновлення платоспроможності
боржника.
Водночас на суд покладено обов`язок встановити чи є вигідним виконання
плану санації для кредиторів порівняно з ліквідацією, опираючись на
відомості ліквідаційного аналізу (абзац 2 ч.2 ст.5 КУзПБ).
27. Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, суди дійшли висновків,
що система заходів, передбачена планом санації, покликана знизити собівартість
продукції, а боржник зможе реалізувати системні заходи, що збільшать частку
прибутку, яка буде направлена на розрахунок з кредиторами, створить умови для
акумулювання коштів від операційного прибутку за 2 роки та від реалізації
активів на суму понад 85 мільйонів грн, що дозволить погасити в повному обсязі
кредиторські вимоги, які знаходяться на стадії примусового виконання. Зазначене
узгоджується з критерієм вигоди виконання плану санації по відношенню до
судових процедур банкрутства, передбачених КУзПБ.
Отже, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини,
Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок про те, що затвердження плану
санації здійснено відповідно до вимог, передбачених положеннями ст.4, 5 КУзПБ.
28. Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника, викладені у п.14
описової частини цієї постанови з огляду на таке.
28.1. Системний аналіз положень ст.60 - 63 ПК України дає підстави для
висновку про те, що ці положення стосуються податкового контролю, тобто
спрямовані на контроль щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності
сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання
обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування,
ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено
на контролюючі органи. При цьому, зазначені положення, а також ст.1 ПК України
не передбачають покладення функції контролю на скаржників щодо контролю за
заборгованістю, яка виникла внаслідок непогашення боржником в добровільному
порядку заборгованості за кредитами, наданими підприємству під державні
гарантії за кредитними угодами.
28.2. Також, зазначені функції не передбачені п.3, 4 Положення про Головне
управління ДПС у Харківській області, затвердженим наказом ДПС України від
12.11.2020 №643.
28.3. Разом з тим, відповідно до положень ст.15-1 Бюджетного кодексу
України, органом, уповноваженим здійснювати контроль за управлінням державним
боргом та гарантованим державою боргом, забезпечуючи визначення
організаційно-методологічних засад здійснення такого управління і систематичне
проведення аналізу результатів та ефективності такого управління, є
Міністерство фінансів України, а відповідно до ч.9 ст.17 Бюджетного кодексу
України, податкові органи є органами стягнення такої заборгованості у порядку,
передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи
погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.
Тобто, зазначені положення лише визначають податкові органи як орган
стягнення. Разом з тим, порядок стягнення заборгованості податковим органом,
яка виникла перед державою (АРК, обласною радою чи міською територіальною
громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (АРК,
обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну
(місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за
користування такими кредитами (позиками) та пеню) не обмежується лише
положеннями Податкового та Бюджетного кодексів України, а може бути також
здійснене й на підставі інших законів, відтак, таке стягнення можливе в тому
числі й з урахуванням положень КУзПБ.
29. Верховний Суд погоджується із висновками апеляційного суду про право
кредитора вирішити спір щодо невідповідності розміру внесених до плану санації
кредиторських вимог та порядку їх погашення з боржником в окремому судовому
провадженні з подальшим корегуванням Плану санації в порядку, передбаченому
положеннями абзацу 3 ч.10 ст.5 КУзПБ.
29.1. Так, відповідно до положень ч.10 ст.5 КУзПБ затверджений г/с план
санації є обов`язковим для всіх кредиторів, вимоги яких включені до плану
санації. Водночас, законодавець допустив можливість внесення змін до плану
санації як в цілому - у порядку, встановленому для його затвердження, так і в
індивідуальному порядку, надавши боржнику і кредитору право шляхом укладення
договору змінити свої права і обов`язки, передбачені планом санації,
зокрема, передбачити відстрочення чи розстрочення виконання, якщо така зміна не
надає переваги кредитору порівняно з умовами плану санації. При цьому копія
такого договору надсилається керуючому санацією, кредиторам, які беруть участь
у санації, та інвесторам.
Крім того, договірний характер внесення змін до плану санації обумовлює і
відповідний передбачений Законом спосіб захисту, якщо встановлено факт
порушення права будь-кого із учасників плану та процедури досудової санації та
учасниками вчинені дії щодо захисту цього права.
29.3. Поряд з цим законодавець передбачив можливість припинення г/с процедури
санації на підставі заяви боржника або кредитора у разі порушення виконання
плану санації, за наявності підстав вважати, що такий план санації не буде
виконаний (абзац 4 ч.10 ст.5 Кодексу).
29.4. Ухвала г/с про припинення процедури санації скасовує заходи, вжиті
судом, а план санації вважається розірваним. У такому разі вимоги кредиторів
відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині (абзац 5 ч.10 ст.5
Кодексу)..
Таким чином у наведений спосіб законодавець надав як боржнику, так і
кредитору/кредиторам (незалежно від розміру кредиторських вимог,
передбачених планом санації) повноваження з контролю за виконанням плану
санації задля убезпечення/запобігання порушення прав будь-якого із
наведених суб`єктів.
30. Контролюючі функції суду за виконанням плану санації з
поданням суб`єктом звернення заяви про порушення виконання плану санації (що
містить викладення підстави вважати, що такий план санації не буде виконаний)
та полягають у перевірці обставин щодо відповідних підстав. І, за умови
підтвердження цих підстав, суд може захисти відповідне порушене право,
припинивши процедуру санації, скасувавши вжиті судом заходи, а план санації за
таких обставин вважається розірваним.
З огляду на зазначене, ВС вважає необґрунтованими доводи скаржників,
зазначені в п.14, 15 описової частини цієї постанови, оскільки правовий аналіз
положень ст.5 КУзПБ підтверджує наявність врегульованих законодавцем способів
захисту прав учасників плану та процедури досудової санації на будь-якому етапі
цієї процедури.
31. Також, Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника,
викладені у пункті 14.1. описової частини цієї постанови з огляду на таке.
31.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що сума пені за прострочення
розрахунків за іноземними кредитами, залученими під державні гарантії за
угодами від 19.02.1998 №2101/25 та від 03.12.1998 №21010/24А, яка не була
предметом розгляду справи №820/5225/15 та на неврахування якої в Плані
досудової санації посилаються скаржники, на даний час є спірною.
31.2. В цьому випадку кредитор не позбавлений права звернутись до суду з
відповідним позовом з метою вирішення спору щодо такої суми та не позбавлений
можливості після затвердження плану санації звернутись з відповідною заявою про
внесення змін до такого плану.
32. Доводи, викладені у п.14.2 описової частини цієї постанови, є
необґрунтованими з огляду на таке.
32.1. Суди попередніх інстанцій встановили, що розмір заборгованості за
кредитами, залученими під державні гарантії та нарахованої пені, було включено
до плану санації відповідно до наявних даних бухгалтерського обліку боржника,
які в свою чергу ґрунтуються інформації, наданій Офісом великих платників
податків ДФС. При цьому, суди встановили, що така інформація була сформована
відповідно до Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед
державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії,
бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у
1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості,
затвердженим постановою КМУ від 02.03.2011 №174.
32.2. Відповідно до п.12 зазначеного Положення, пеня нараховується Мінфіном
на прострочену заборгованість за кредитами; територіальними органами ДКС за
місцем реєстрації боржника на прострочену заборгованість за бюджетними
позичками/фінансовою допомогою. Якщо облік заборгованості за бюджетними
позичками/фінансовою допомогою здійснюється ДКС, її територіальні органи
нараховують пеню на підставі інформації про суми простроченої заборгованості,
що надійшли від Державної казначейської служби відповідно до пункту 9 цього
Порядку.
Разом з тим, суди встановили, що на час затвердження кредиторами Плану
досудової санації боржника, інший розмір заборгованості за кредитами,
залученими під державні гарантії та нарахованої на нього пені не нараховувався,
а скаржниками наявність таких нарахувань в порядку, передбаченому положеннями
статей 74, 76-77 ГПК України не доведено.
Щодо доводів скаржників про наявність порушення положень ст.17 Бюджетного
кодексу України
33. Зі змісту преамбули Бюджетного кодексу України вбачається, що
Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної
системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин
та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
34. Водночас, відповідно до п.1 Розділу VI. Прикінцеві та перехідні
положення, цей Кодекс набирає чинності з 01.01.2011, крім п.2 ч.2 ст.60 та п.3
і 5 ч.2 ст.61, які набирають чинності з 01.01.2013.
34. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, судами … встановлено
та не заперечується, що заборгованість, яка була включена до Плану санації на
суму
400 982 187,64 грн є заборгованістю, яка виникла
внаслідок непогашення боржником в добровільному порядку заборгованості за
кредитами, наданими підприємству під державні гарантії за кредитними угодами
від 19.02.1998 № 2101/25 та від 03.12.1998 № 2101/25а.
35. Тобто, зобов`язання за зазначеними договорами виникли раніше, ніж
законодавцем було врегульовано надання, управління та стягнення боргу в
порядку, передбаченому положеннями ст.17 Бюджетного кодексу України.
36. Відповідно до п.1 Порядку обліку заборгованості, в тому числі
простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні
гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством
фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної
заборгованості, затвердженого постановою КМУ від 02.03.2011 №174, цей Порядок
регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або
за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам
господарювання кредити, залучені державою або під
державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову
допомогу у 1993-1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік
заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення
простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними
позичками/фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном
на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими
державою або під державні гарантії, та територіальними органами ДКС на суми
простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою,
наданими Мінфіном у 1993-1998 роках.
36.1. Відповідно до п.15 зазначеного Порядку, прострочена заборгованість за
кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником
протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована
на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою
допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами
державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання
територіальних органів ДКС, яке подається у строки, визначені п.10 цього
Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.
37. Як встановлено судами попередніх інстанцій, заборгованість боржника
за кредитами, наданими підприємству під державні гарантії за кредитними угодами
від 19.02.1998 № 2101/25 та від 03.12.1998 № 2101/25а до Плану санації була
включена на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду
від 08.12.2015 у справі № 820/5225/15 та виконавчого листа від 14.12.2015,
виданого на виконання зазначеної постанови апеляційного суду.
37.1. Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від
08.12.2015 у справі № 820/5225/15 наявна у відкритому доступі в ЄДРСР, набрала
законної сили 08.12.2015, а встановлені в ній обставини відповідно до положень
ч.4 ст.75 ГПК України є такими, що не підлягають доказуванню.
37.2. Разом з тим, судами встановлено, що ГУ ДПС у Харківській
області та Офісом великих платників податків ДФС не вживалось заходи щодо
стягнення відповідного боргу, що також було підтверджено представниками
контролюючих органів в судовому засіданні під час розгляду справи судом
апеляційної інстанції 19.11.2020.
37.3. Також судами попередніх інстанцій не встановлено, з матеріалів справи
та ЄДРСР не вбачається, що контролюючі органи звертались до суду із заявою про
порушення провадження у справі про банкрутство АТ "ХТЗ" та що таке
провадження є відкритим на даний час.
38. У цій справі Верховний Суд враховує правові висновки ВП ВС, викладені
у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, відповідно до яких чинне
законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення
чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність
судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань
боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч.2 ст.625 ЦК
України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором
не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.
38.1. Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не
є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на
порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним
договором є незмінною.
38.2. Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового
рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у
тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або
відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу
строків, визначених судом.
39. Системний аналіз зазначених висновків ВП ВС, положень ст.4, 5 КУзПБ,
п.1.3. ПК України дає підстави для висновку про те, що боржник не позбавлений
можливості відстрочити виконання рішення суду, яке набрало законної сили, в
межах процедури досудової санації за умови, якщо таке відстрочення покликане
зберегти платоспроможність боржника, який є платником податків, та сприятиме не
лише частковому погашенню заборгованості щодо окремого кредитора в процедурі
ліквідації боржника, але й дозволить боржнику погасити заборгованість перед
іншими кредиторами з подальшою можливістю отримання прибутку від власної
господарської діяльності.
40. З урахуванням встановлених судами обставин прийняття засновниками
боржника рішення щодо ініціювання процедури санації до відкриття провадження у
справі про банкрутство, здійснення оголошення про проведення зборів кредиторів
боржника щодо розгляду та схвалення Плану санації, його розгляду та схвалення,
надання оцінки умовам Плану санації, підставам для відповідних умов, порядку
його подання на затвердження судом, Верховний Суд погоджується із висновками
судів в оскаржуваних рішеннях про відсутність перешкод для затвердження Плану
санації Боржника та про наявність підстав для затвердження цього плану.
Таким чином доводи скаржників про порушення норм Кодексу, інших положень
Закону та про відсутність підстав для затвердження Плану санації боржника у цій
справі не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, не ґрунтуються
на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги
не підлягають задоволенню.
Немає коментарів:
Дописати коментар