ПОСТАНОВА 02 лютого 2022 року, cправа № 910/21682/15 (910/18583/20, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Пєскова В.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/103281730
У справі про банкрутство ДП "Конярство України"
(далі-Боржник), 25.11.2020 Боржник подав позов до ТОВ "Олімпіас Груп"
та ТОВ "Східна Вугільна Компанія" про визнання договорів
про відступлення права вимоги недійсними. Позивач доводив, що оспорювані договори
є договорами факторингу, оскільки на його думку, право вимоги до нового
кредитора - ТОВ "Олімпіас Груп" перейшло з дисконтом. За переконанням позивача, укладаючи
оспорювані договори ТОВ «Східна Вугільна Компанія» отримало фінансування, а ТОВ
«Олімпіас Груп», в свою чергу, укладаючи оспорювані договори набуло право
одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що
відступається і ціною вимоги, що передбачена кожним із оспорюваних договорів.
Відповідачі у свою чергу доводили, що в оспорюваних договорах відсутні умови,
притаманні договору факторингу, а розмір грошових вимог, відступлених за цими
договорами, дорівнював ціні її відступлення, у зв`язку з чим укладені між
відповідачами оспорювані договори про відступлення права вимоги за своєю
правовою природою є договорами цесії. Місцевий
г/с рішенням від 24.03.2021 року, яке залишене без змін апеляційним г/с
(постанова від 20.10.2021), позов задовольнив, мотивував тим, що . укладені
між Відповідачами договори про відступлення права вимоги за своєю правовою
природою (незважаючи на їх назву як договори про відступлення права вимоги) є
договорами факторингу, а сама по собі назва оскаржуваних правочинів не змінює
їх правової природи; оскаржувані договори містять всі притаманні договору
факторингу умови, зокрема щодо наявності
плати, яка виражена у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною,
передбаченої в договорі та не відповідають суб`єктному складу договору
факторингу, а тому наявні всі правові підстави для визнання оскаржуваних
договорів недійсними. Верховний Суд
залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши, що з огляду на встановлені
судами обставини, доводи касаційної скарги про те, що
набуття права вимоги здійснювалось за номінальною вартістю, спростовуються
змістом оспорюваних договорів, в яких вказана ціна придбання права вимоги,
заяви … про визнання кредиторських вимог, у яких вказано про розмір вимог, які
були відступлені … за оспорюваними договорами, а тому фактично відбулося
фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової
винагороди до третьої особи (боржника), що є основною ознакою договору
факторингу.
Короткі висновки:
33. … договір відступлення права вимоги та
договір факторингу можуть мати схожі умови, проте їх правова природа, предмет
та мета укладення суттєво відрізняються.
35. …, якщо предметом та метою укладеного
договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору притаманні
як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за
відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової
послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає
підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу.
36. Якщо укладений договір відступлення права
вимоги містить умови, які притаманні виключно договору факторингу, або навпаки,
то суд має з`ясувати, який саме договір укладений сторонами, з урахування всієї
сукупності його суттєвих ознак.
42. За висновками ВП ВС, що висвітлені у
постанові від 11.09.2018 у справі № 909/968/16:
Ціна договору факторингу
визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної
послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад,
у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у
вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою
(дійсною) вартістю.
Якщо право вимоги відступається
«за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому
випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються
загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни
кредитора у зобов`язанні (ч.3 ст.656 ЦК України).
Договір факторингу спрямований
на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її
розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу
надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При
цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як
плата за надану останнім фінансову послугу.
Плата за договором факторингу
може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в
договорі, право вимоги за яким передається.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою
внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення
права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК
України). Кредитор у зобов`язанні не може бути
замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512
ЦК України). Правочинами, на підставі яких
відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж,
дарування, факторинг.
24. Відповідно до ч. 3 ст.
656 ЦК України , предметом договору
купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого
характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення
про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.
25. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у
зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав,
якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що
переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється
відступлення права вимоги.
26. Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1)
предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному
зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і не грошовим
(передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути
оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має
відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5)
наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.
Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у
конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за
відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло
таке зобов`язання.
27.Відповідно до ст.1077
ЦК України за договором факторингу (фінансування
під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або
зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта)
за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або
зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи
(боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з
метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання
фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг,
пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
28. Згідно із ст. 1078 ЦК
України предметом договору факторингу може бути
право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також
право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога
вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо
передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається
переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення
відступлення права грошової вимоги не вимагається.
29. Відповідно до ст. 1079
ЦК України сторонами у договорі факторингу є
фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична
особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або
інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати
факторингові операції.
30. За змістом ст. 1048 ЦК
України якщо відповідно до умов договору
факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором
права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від
боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані
ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення
права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання
зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт
і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений
відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором
факторингу. Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від
суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права
вимоги, клієнт зобов`язаний сплатити факторові залишок боргу.
31. Договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом є надання
фінансової послуги за плату; 2) мета полягає у наданні фактором й отриманні
клієнтом фінансової послуги; 3) зобов`язання, в якому клієнт відступає право
вимоги, може бути тільки грошовим; 4) такий договір має передбачати не тільки
повернення фінансування фактору, але й оплату клієнтом наданої фактором
фінансової послуги; 5) укладається тільки у письмовій формі та має містити
визначені Законом України "Про
фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" умови.
32. Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж
боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового
права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може
бути зумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за
відсутності інших ознак) не означає наявність фінансової послуги, яку новий
кредитор надає попередньому.
33. З наведеного вбачається, що договір відступлення права вимоги
та договір факторингу можуть мати схожі умови, проте їх правова природа,
предмет та мета укладення суттєво відрізняються.
34. Вирішуючи виключну правову проблему щодо розмежування правочину
відступлення права вимоги та договору факторингу, ВП ВС у постанові від
21.03.2021 у справі № 906/1174/18 вказала, що слід виходити з наведених вище
суттєвих ознак указаних договорів, які відрізняють договір відступлення права
вимоги від договору факторингу.
35. Так, якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення
права вимоги, а інші суттєві умови договору притаманні як договорам
відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності
доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання
грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати
такий договір відступлення права вимоги договором факторингу.
36. Якщо укладений договір відступлення права вимоги містить умови,
які притаманні виключно договору факторингу, або навпаки, то суд має з`ясувати,
який саме договір укладений сторонами, з урахування всієї сукупності його
суттєвих ознак.
37. Під час розгляду справи судами встановлено, що укладеними
20.11.2017 року між відповідачем 2 та відповідачем 1 договорами …, відступлено
право вимоги до ДП "Конярство України" за усіма господарськими
договорами, перелік яких наведений у цих договорах.
…
40. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини,
доводи касаційної скарги про те, що набуття права вимоги
здійснювалось за номінальною вартістю, спростовуються змістом оспорюваних
договорів, в яких вказана ціна придбання права вимоги, заяви ТОВ «Східна
Вугільна Компанія» про визнання кредиторських вимог, у яких вказано про розмір
вимог, які були відступлені ТОВ «Східна Вугільна Компанія» на користь
ТОВ «Олімпіас Груп» за оспорюваними договорами.
41. Отже, ТОВ «Східна Вугільна Компанія» відступило грошові вимоги до
боржника в обмін на грошові кошти, які
ТОВ «Олімпіас Груп» зобов`язалося сплатити
ТОВ «Східна Вугільна Компанія», тобто фактично відбулося фінансування однієї
особи іншою за рахунок передачі останній грошової винагороди до третьої особи
(боржника), що є основною ознакою договору факторингу.
42. За висновками ВП ВС, що висвітлені у постанові від 11.09.2018 у
справі № 909/968/16:
Ціна договору факторингу визначається
розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір
винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі;
у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між
номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною)
вартістю.
Якщо право вимоги відступається «за
номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому
випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються
загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни
кредитора у зобов`язанні (ч.3 ст.656 ЦК
України).
Договір факторингу спрямований на
фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження
певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається
фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама
грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за
надану останнім фінансову послугу.
Плата за договором факторингу може бути у
формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право
вимоги за яким передається.
43.Згідно з ч.1 ст.1084 ЦК
України якщо відповідно до умов договору
факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором
права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від
боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо
одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
44. Наведені законодавчі положення та висновки про застосування норм
права, що викладені ВП ВС, дають підстави вважати, що укладені між Відповідачем
1 та Відповідачем 2 договори про відступлення права вимоги … за своєю правовою
природою (незважаючи на їх назву як договори про відступлення права вимоги) є
договорами факторингу, що правильно встановлено судами під час розгляду справи
45. Отже, встановивши, що за даними Переліку фінансових установ,
унесених до Державного реєстру фінансових установ, що міститься на веб-сайті
Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків
фінансових послуг, ТОВ «Олімпіас Груп» не належить до фінансових установ, а
його відсутність у Державному реєстрі фінансових установ виключає будь-яку
можливість укладення ним договорів факторингу та порушує вимоги законодавства
щодо суб`єктного складу договору факторингу, суди дійшли правильних
висновків про наявність правових підстав для визнання оскаржуваних договорів
недійсними.
46. Зазначені вище висновки судів попередніх інстанцій повністю
відповідають висновкам ВП ВС викладеним у постанові від 11.09.2018 у справі
№909/968/16, що спростовує протилежні доводи касаційної скарги.
Немає коментарів:
Дописати коментар