ПОСТАНОВА 05 липня 2023 року, cправа
№ 910/15584/16, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка
К.М., https://reyestr.court.gov.ua/Review/112227405
У справі про банкрутство ТОВ "Борком"
05.04.2018 ПАТ "Укргазбанк" подав до г/с позов про визнання недійсним договору
купівлі-продажу від 19.06.2009 нежитлової будівлі ,
укладеного між боржником та фізичною особою ОСОБА_1 та про застосування
наслідків недійсності правочину шляхом повернення вказаного майна у власність
боржника. Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Борком" без
відома іпотекодержателя здійснив незаконні зміни предмета іпотеки з метою
унеможливлення в подальшому погашення заборгованості за кредитом шляхом
звернення стягнення на передане в іпотеку майно. ПАТ
"Укргазбанк" також просив поновити строк для звернення з вимогою про
визнання недійсним Договору та посилався на те, що про укладення оспорюваного договору
купівлі-продажу від 19.06.2009 між ТОВ "Борком" та ОСОБА_1 йому стало
відомо лише в травні 2017 року після надходження до г/с відповіді КП "Роменське
МБТІ" від 17.05.2017 на клопотання ліквідатора боржника про надання
відомостей щодо реєстрації нерухомого майна ТОВ "Борком". Таким
чином, позивач стверджував про пропуск строку позовної давності з поважних
причин, оскільки не знав та не міг знати про укладений правочин. Справа
розглядалася судами неодноразово.
Місцевий г/с рішенням від 24.02.2021 встановив, що відчудження відповідачем-1
відповідачу-2 майна за Договором відбулося без згоди позивача як
іпотекодержателя цього майна, дійшов висновку про нікчемність такого договору, у
задоволенні позовних вимог відмовив повністю, вказавши, що відомості нового
власника іпотечного майна були відображені у відповідних державних реєстрах та
КП "БТІ", позивач мав можливість отримати цю інформацію відповідно до
норм чинного законодавства і своєчасно звернутися до суду за захистом
порушеного права. Апеляційний г/с за новим розглядом постановою від 28.02.2023
залишив рішення місцевого г/с без змін, загалом дійшовши висновку, що позивач
був обізнаний про стан іпотечного майна, починаючи з 2009 року, при подачі
позовів до суду про стягнення заборгованості по кредитам. Скаржник доводив, що не мав об`єктивної
можливості знати про стан своїх майнових прав та отримати відомості про
наявність оскаржуваного договору та порушення свого права, як Іпотекодержателя,
до часу винесення ухвали г/с від 19.04.2017 по справі №910/15584/16 про
витребування доказів за клопотанням арбітражного керуючого, а отже, початком
перебігу строку позовної давності є 17.05.2017 - час надання КП «Роменське МБТІ"
відповіді №81. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення нижчих судів без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна
давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про
захист свого цивільного права або інтересу.
28. Відповідно до статті 257 ЦК України загальна
позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
29.
Колегія суддів вважає необхідним вказати, що строки позовної давності є
матеріальними строками порушених прав та законних інтересів, а також часовими
межами існування суб`єктивного права у порушеному стані. Обчислення строків
залежить від конкретних обставин і змісту правовідносин, а їх порушення тягне
за собою відповідні юридичні наслідки.
30. Тлумачення ч.5 ст.261 ЦК України свідчить,
що потрібно розрізняти початок перебігу позовної давності залежно від виду
позовних вимог.
31. Відповідно до ч.3 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності за вимогами про
застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося
його виконання.
32. Для спірних
відносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три
роки (ст. 256, 257 ЦК України).
33. Отже, початок перебігу позовної давності
збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто
можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
34. Для визначення моменту виникнення права
на позов важливими є як об`єктивні (порушення права), так і суб`єктивні (особа
дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний
аналіз понять "довідався" та "міг довідатися", що містяться
в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію
можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому
доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного
права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо
(аналогічна правова позиція викладена у постановах КГС ВС від 26.09.2019 у
справі № 924/1114/18, від 03.04.2018 у справі № 910/31767/15).
35. Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України у
визначенні початку перебігу строку позовної давності має значення не лише
встановлення, коли саме особа, яка звертається за захистом свого порушеного
права або охоронюваного законом інтересу, довідалася про порушення цього права
або про особу, яка його порушила, а й коли ця особа об`єктивно могла дізнатися
про порушення цього права або про особу, яка його порушила.
36. Обов`язок позивача довести, що він не міг
дізнатися про порушення свого цивільного права, також випливає із загального правила,
встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення
стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог
та заперечень.
37. У цій справі позивач посилається на те, що
він дізнався про порушення свого права лише в травні 2017 після
надходження до г/с міста Києва відповіді від 17.05.2017 №81 комунального
підприємства "Роменське МБТІ".
39. ... зі змісту цього листа вбачається, що КП «Роменське МБТІ» повідомляло, згідно архівних інвентаризійних даних, яке майно було зареєстроване за ТОВ «Борком» до 01.01.2013.
49. …,
як встановив суд другої інстанції, правочин було вчинено майже 12 років тому,
тобто трирічна позовна даність спливла, а позивач не довів те, що він не міг
дізнатися про порушення його права з 2009 року з вищезазначений обставин.
50.
Слід зауважити, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не
може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право
позивача згідно за приписом ч.5 ст.267 ЦК України отримати судовий
захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності саме
на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було
пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила,
встановленого ст.74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною
спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та
заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних
перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного
права (висновки викладені у постановах ВП ВС від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц та від
21.08.2019 у справі № 911/3681/17).
51. Отже, суд має право надати
особі (визнати право на) судовий захист порушеного права за сукупності умов:
- особа (позивач) наведе поважні, на її думку, причини пропуску
позовної давності при зверненні до суду за захистом порушеного права, вказавши
на конкретні обставини, які об`єктивно перешкоджали їй звернутися за захистом
порушеного права у межах позовної давності, та надасть суду докази, що
підтверджують існування цих обставин (ст.74 ГПК України);
- суд за результатами оцінки доказів, наданих на підтвердження цих
обставин, встановить їх існування та дійде висновку про їх об`єктивний
характер, і, відповідно, про існування поважних причин пропуску позовної
давності при зверненні позивача за захистом порушеного права.
55. ОСОБА_1 - є добросовісний набувач нерухомого майна, придбаного за оплатним правочином від 19.06.2009 року. ОСОБА_1 не було відомо про існування будь-яких перешкод в укладанні правочину.
56.
Позивач не надав доказів фактичних обставин, що свідчать про недобросовісність
ОСОБА_1, як набувача права власності на нерухоме майно.
59. За змістом ст.261 ЦК України законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права. Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.
60.
Отже, при визначенні початку перебігу строку позовної давності суду слід
з`ясовувати та враховувати обставини як щодо моменту, коли особа довідалась,
так і щодо моменту, коли особа могла дізнатися (мала можливість дізнатися) про
порушення свого права в їх сукупності, як обов`язкових складових визначення
початку перебігу позовної давності (Постанова ВС в складі КГС від 06.02.2020 року).
62.
19.06.2009 року відомості стосовно нового власника іпотечного майна були
відображені у відповідних державних реєстрах, в КП «БТІ», також були відомості
і стосовно всього поділеного іпотечного майна, а позивач мав можливість
отримати цю інформацію відповідно до норм чинного законодавства і своєчасно
звернутися до суду за захистом свого порушеного права, що і було встановлено
судом першої інстанції і зазначено в рішенні.
63.
Банк з моменту виявлення фактів невиконання або неналежного виконання боржником
основного зобов`язання, забезпеченого іпотекою, та відповідно з моменту
виникнення права на звернення стягнення на предмет іпотеки мав за розумної
обачності протягом такого тривалого часу здійснити перевірку належного
виконання іпотекодержателем умов іпотечного договору та, зокрема, своєчасно
дізнатися про факт зміни власника спірного майна (предмета іпотеки) та переходу
прав і обов`язків іпотекодавця до іншої особи (відповідача у цій справі).
64. З
моменту виявлення факту невиконання боржником основного зобов`язання,
забезпеченого іпотекою (з 2009 року), та з моменту виникнення права на
звернення стягнення на предмет іпотеки (з 2010 року, рішення Господарського
суду м. Києва від 21.02.2011 року) позивач міг за розумної обачності протягом
тривалого часу здійснити перевірку належного виконання іпотекодержателем умов
іпотечного договору та, зокрема, своєчасно дізнатися про факт зміни власника
спірного майна (предмета іпотеки) та переходу прав і обов`язків іпотекодавця до
іншої особи.
...
67.
Крім того, доводи касаційної скарги про те, що оскільки в силу ч. 4 ст.
258 ЦК України (в редакції чинній на час укладання спірного договору
купівлі-продажу від 19.06.2009) до вимог про застосування наслідків нікчемного
правочину застосовується позовна давність у десять років, тобто строк на
звернення із позовом у позивача не сплив, навіть якщо суди вважають такий строк
пропущеним, підлягають відхиленню, з огляду на таке.
68. Поза увагою скаржника залишено виключення
норми ч.4 ст. 258 ЦК України на підставі Закону України №
4176-VI від 20.12.2011 "Про внесення змін до деяких законів України щодо
вдосконалення порядку здійснення судочинства", який
набрав чинності з 15.01.2012.
69. У пункті 5 розділу 2 "Прикінцеві та
перехідні положення" названого Закону передбачено, що протягом трьох років
з дня набрання чинності цим Законом особа має звернутися до суду з позовом про:
1) визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману;
2) застосування наслідків нікчемного правочину; 3) визнання незаконним
правового акта органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого
самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.
Стосовно вимог, передбачених підпунктами 1 та 2 цього пункту, особа може
звернутися до суду лише за умови, якщо строк їх пред`явлення, встановлений
положеннями ЦК України, що діяли до набрання чинності цим Законом, не
сплив на момент набрання чинності ним Законом.
70. Зважаючи на наведені законодавчі положення, позовна заява ПАТ акціонерний банк «Укргазбанк» про застосування наслідків нікчемного правочину (договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 19.06.2009) могла бути подана до 15.01.2015, тобто протягом трьох років після набрання чинності Законом України №4176-VІ від 20.12.2011, в той час як позивач звернувся із позовом до суду лише 05.04.2018
Немає коментарів:
Дописати коментар