Посилання

БАНКРУТСТВО ТА ГРОШОВІ ВИМОГИ ПОДАТКОВОГО ОРГАНУ. ПИТАННЯ СУДОВОГО ЗБОРУ ТА ПРОПУСКУ/ДОТРИМАННЯ СТРОКУ НА УСУНЕННЯ НЕДОЛІКІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИХ НАСЛІДКІВ

 ПОСТАНОВА 06 грудня 2023 року, Справа № 904/688/19, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В. Г. - головуючий, Картере В. І., Погребняка В. Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/115502231


У справі про банкрутство ТОВ "Вентер" ГУ ДПС оскаржено до апеляційного г/с часткове визнання судом першої інстанції грошових вимог. Апеляційний г/с ухвалою від 16.08.2023 залишив скаргу без руху через недоліки.  ГУ ДПС 30.08.2023 подало заяву про усунення недоліків, надавши докази сплати 6 306 грн судового збору та підтвердження відсутності коштів для сплати залишку. Також ГУ ДПС заявило клопотання про звільнення від сплати залишку судового збору, посилаючись на п.27 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати ЄСВ, та просило продовжити строк на усунення недоліків на 10 днів у разі відмови у задоволенні заяви. Апеляційний г/с 07.09.2023 повернув апеляційну скаргу, вказавши, що контролюючий орган не звільнений від сплати судового збору у справах, які не стосуються стягнення податкового боргу чи заборгованості зі сплати ЄСВ та крім того не надав доказів про інформування інших учасників справи про подання апеляційної скарги. Клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційни г/с відхилив, вказавши, що ДПІ вже був наданий максимальний термін, передбачений законом. Верховний Суд ухвалу апеляційного г/с від 07.09.2023 скасував та направив справу до суду апеляційної інстанції на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження, вказавши на: 1)правильність того, що контролюючий орган не звільняється від сплати судового збору за подання заяви із грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство; 2) відповідність сплаченого скаржником судового збору в сумі 6 306 грн положенням Закону України "Про судовий збір", і відповідно неправильність обрахування апеляційним судом судового збору в розмірі 8052 грн.; 3)неврахування та невстановлення апеляційним судом моменту закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги (за висновком ВС такий строк закінчився 19.09.2023, тоді як апеляційний суд повернув апеляційну скаргу 07.09.2023).


Короткі висновки:

28-29. …податковий орган … звільняється від сплати судового збору за подання позову про стягнення сум податкового боргу;  звертаючись з заявою із грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство або неплатоспроможність, сплачує судовий збір на підставі пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

56-57. … апеляційний суд, вирішуючи … питання про відкриття апеляційного провадження або про повернення апеляційної скарги, має дослідити, зокрема, обставини виконання заявником апеляційної скарги вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, та передусім встановити, чи виконав заявник апеляційної скарги вимоги цієї ухвали, зокрема встановити той факт, чи надав він документи/докази, вимоги щодо надання яких містила ухвала про залишення апеляційної скарги без руху (докази сплати судового збору, клопотання, інші докази на підтвердження повноважень представника тощо). Без встановлення цих обставин у апеляційного суду відсутні підстави вирішувати питання щодо пропуску/дотримання строку на усунення недоліків та застосовувати за результатами встановлених обставин відповідні процесуальні наслідки, зокрема передбачені ст.118, 119, ч.4, 6 ст.174, ч.6 ст. 260, ч.3 ст.262 ГПК України (повертати, відмовляти у прийнятті апеляційної скарги, відкривати апеляційне провадження). …


ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ          

27.Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу", який набрав чинності 25.11.2022, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" "Пільги щодо сплати судового збору" доповнено п. 27 такого змісту: "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

28.Отже, відповідно до внесених змін, податковий орган як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звільняється від сплати судового збору за подання позову про стягнення сум податкового боргу.

29.Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС у постанові від 04.10.2023 у справі №910/8316/20 (прийнятій після постановлення оскаржуваної ухвали у цій справі) виклав наступні правові висновки: подання позову про стягнення податкового боргу та подання кредитором заяви з кредиторськими вимогами є різними способами захисту порушених прав.   Законодавець розділяє поняття "заява кредитора з грошовими вимогами у справі про банкрутство" та "позовна заява майнового характеру", як і розділяє розміри ставок за подання цих заяв до господарського суду. Оскільки положення ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розділяють ставки судового збору за подання позовної заяви та заяви кредитора із грошовими вимогами до боржника, то такі заяви не можуть вважатися тотожними, а тому, пільга, передбачена п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не застосовується до заяви податкового органу із грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство або неплатоспроможність.   Податковий орган, звертаючись з заявою із грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство або неплатоспроможність, сплачує судовий збір на підставі пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

30.Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується із висновком апеляційного господарського суду про те, що контролюючий орган не звільняється від сплати судового збору за подання заяви із грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство.

31.Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1  січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

32.Відповідно до п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

33.Підпунктом 10 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

34.До суду першої інстанції із заявою про визнання грошових вимог до боржника у цій справі про банкрутство, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося у листопаді 2020 року.

35.Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102 грн.

36.Таким чином, оскаржуючи до суду апеляційної інстанції ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 у цій справі, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 6 306 грн (2   102*2*150%).

37.З наведеного Верховний Суд доходить висновку, що судом апеляційної інстанції невірно обраховано суму судового збору, яку скаржнику належало сплатити за оскарження ухвали місцевого господарського суду від 12.07.2023 та помилково вказано, що Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області слід було надати докази сплати судового збору в розмірі 8 052 грн.

38.Отже, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору в сумі 6 306 грн скаржник діяв у відповідності до наведених вище положень Закону України "Про судовий збір", а висновок суду апеляційної інстанції про невідповідність апеляційної скарги вимогам закону в частині сплати судового збору є помилковим.

39.Разом з тим, повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд виходив з того, що скаржник також не надав доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками всім учасникам справи про банкрутство.

40.Суд відзначає, що відповідно до ч. 5, 6 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особидень проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

41.За приписом ч.11 ст.242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

42.З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, в зв`язку з чим відповідно до ч.6 ст.6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

43.Відповідно до п.17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС (в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали) особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

44.Абзацом 5 п.37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

45.Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених п.37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Подібний правовий висновок викладено в постановах ВС від  29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 02.11.2022 у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 у справі №916/1716/20, 06.04.2023 у справі № 920/605/22.

46.Суд також зауважує, що попри обмежені повноваження касаційного суду при розгляді справи (здійсненні перегляду у касаційному порядку судових рішень), що визначені, зокрема нормами ч.1, 2 ст.300 ГПК України (на підставі встановлених фактичних обставин справи, без права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним тощо), суд касаційної інстанції наділений достатнім обсягом повноважень щодо перевірки та надання оцінки доказам, наданим на підтвердження вчинення або невчинення учасниками справи процесуальних дій, що є складовою перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права і впливає на відповідні висновки Суду.

47.У цьому висновку Суд звертається до правової позиції ВС, викладеної в постанові від 12.02.2020 у справі № 925/782/18, від 28.04.2023 №904/272/22, в постанові об`єднаної палати КГС ВС від 22.10.2021 у справі № 910/7184/20.

48.Колегія суддів відзначає, що відповідно до штампу Центрального апеляційного господарського суду на зворотні останньої сторінки ухвали від 16.08.2023 про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку 10 днів з дати отримання копії цієї ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги, ця ухвала була направлена судом 29.08.2023.

49.При цьому, матеріали справи не містять доказів (довідок, актів тощо) про надсилання вказаної ухвали скаржнику та отримання ним її через систему "Електронний Суд". Водночас, в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги скаржник вказав, що дізнався про ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху із ЄДРСР 30.08.2023, що, за висновком ВС, не може вважатися днем вручення судового рішення.

50.В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення, а саме - ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, із відміткою про отримання її скаржником 09.09.2023.

51.Відтак, останнім днем 10-денного строку, встановленого скаржнику на усунення недоліків мало бути 19.09.2023.

52.Згідно з ч.3 ст.174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього Кодексу.

53.Відповідно до положень ч.4 цієї статті ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

54.Частиною 6 ст.260 ГПК України передбачено, що питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

55.Згідно з ч.3 ст.262 цього Кодексу питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому ст.260 цього Кодексу.

56.За змістом наведених норм апеляційний суд, вирішуючи (після закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху) питання про відкриття апеляційного провадження або про повернення апеляційної скарги, має дослідити, зокрема, обставини виконання заявником апеляційної скарги вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, та передусім встановити, чи виконав заявник апеляційної скарги вимоги цієї ухвали, зокрема встановити той факт, чи надав він документи/докази, вимоги щодо надання яких містила ухвала про залишення апеляційної скарги без руху (докази сплати судового збору, клопотання, інші докази на підтвердження повноважень представника тощо).

57.Без встановлення цих обставин у апеляційного суду відсутні підстави вирішувати питання щодо пропуску/дотримання строку на усунення недоліків та застосовувати за результатами встановлених обставин відповідні процесуальні наслідки, зокрема передбачені ст.118, 119, ч.4, 6 ст.174, ч.6 ст. 260, ч.3 ст.262 ГПК України (повертати, відмовляти у прийнятті апеляційної скарги, відкривати апеляційне провадження). Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати КГС від 22.10.2021 у справі №   910/7184/20.

58.Враховуючи, що останнім днем 10-денного строку, встановленого скаржнику на усунення недоліків було 19.09.2023, то ухвалу про повернення апеляційної скарги скаржнику від 07.09.2023 Центральним апеляційним господарським судом було винесено до закінчення такого.

59.Однак, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та не встановив момент закінчення наданого скаржнику строку на усунення недоліків апеляційної скарги та передчасно повернув апеляційну скаргу скаржнику, чим позбавив його права скористатися наданим строком та виконати вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Крім того, судом апеляційної інстанції невірно обраховану належну до сплати скаржником суму судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, прийняту за результатом розгляду грошових вимог скаржника до боржника.

60.Відносно висновку суду апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі про відсутність підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору та одночасно повернення апеляційної скарги, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне звернути увагу на правовий висновок, викладений в постанові ВП ВС від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22, яка винесена після постановлення оскаржуваної ухвали у цій справі. ВП ВС у вказаній справі виснувала, що "апеляційний суд, прийнявши рішення про відмову у звільненні позивачки від сплати судового збору, мав постановити відповідну ухвалу, направити її позивачці та переконатись, що вона отримала цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до ч.6 ст.260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків."

61.Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги скаржнику через те, що відповідачем не усунуто недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом.

Немає коментарів:

Дописати коментар