ПОСТАНОВА 07 червня 2024 року, cправа № 904/1273/23, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати КГС: Кібенко О. Р. - головуючий, Бенедисюк I.М., Васьковський О.В., Вронська Г.О., Дроботова Т.Б., Малашенкова Т.М., Пєсков В.Г., Рогач Л.І., Чумак Ю.Я., https://reyestr.court.gov.ua/Review/119740976
ТОВ "Суффле Агро Україна"
звернулося до г/с із заявою про відкриття справи про банкрутство СТОВ
"Райагрохім". Суд першої інстанції 15.03.2023
прийняв
заяву, підготовче засідання призначив на 23.03.2023, зобов`язав заявника,
вчинити ряд дій, необхідні для вирішення питання про відкриття справи; ухвалу надіслав
учасникам справи шляхом відправки на електронні адреси, які були вказані в
заяві кредитора та матеріалах доданих до заяви. На підготовче засідання заявник
та боржник не з’явилися, жодних клопотань не подавали, причини неявки не пояснили. За таких обставин заяву кредитора суд
залишив без розгляду, мотивував тим, що представник
ініціюючого кредитора, будучи обізнаним про судове засідання, не з`явився, поважних причин неявки суду не вказав,
клопотання про розгляд справи без його участі не подав, оригіналів доказів, які
суд просив надати для огляду у судовому засіданні (необхідних для виконання
судом визначеного ст.39 КУзПБ обов`язку щодо перевірки
обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для
відкриття провадження у справі про банкрутство) не надав. Апеляційний г/с постановою від 22.06.2023 ухвалу суду першої
інстанції скасував. Верховний
Суд касаційну скаргу відхилив, наголосивши, що КУзПБ чітко визначає випадки, коли
заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство можна залишити без
розгляду, і неявка заявника у перше судове засідання таким випадком не є; доводи скаржника про порушення судом
апеляційної інстанції норм права щодо визначення належного способу направлення
судових рішень є необґрунтованими, так як процесуальним законодавством, чинним
на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено два способи
надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з
повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний
кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну
пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених п.37 гл.2 розд.ІІІ
Положення про ЄСІТС.
Короткі висновки:
39. КУзПБ не
містить такої підстави для залишення без розгляду заяви про відкриття
провадження у справі про банкрутство як неявка заявника у перше судове
засідання.
71-72. … надіслання судового рішення на електронну пошту за адресою,
зазначеною заявником в його процесуальних заявах, поданих до суду (позовна
заява, апеляційна та/або касаційна скарга, заяви/клопотання), в яких наявне
прохання про надіслання копій процесуальних документів на електронну пошту, яка
не є офіційною, не може вважатися належним врученням та підтверджувати день
вручення. Якщо суд надіслав рішення на електронну адресу, яку зазначив учасник
справи, це можна вважати додатковим засобом інформування учасника справи, який
посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про свою справу. Однак це
не звільняє суд від обов`язку надіслати учаснику справи повне рішення у спосіб,
встановлений процесуальним законом.
ПОЗИЦІЯ
ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо
залишення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду
32.У ч.5 ст.39 КУзПБ встановлено,
що за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву
боржника господарський суд постановляє ухвалу про: 1) відкриття провадження у
справі; 2) відмову у відкритті провадження у справі.
33.Тобто, положення ч.5 ст.39
КУзПБ передбачають дві альтернативні дії, які може вчинити суд за
результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
…
36.Дійсно, КУзПБ передбачає
можливість залишення заяви про
відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду, водночас такі
випадки чітко регламентовані.
37.Так, відповідно до ч.1 ст.38 КУзПБ (в
редакції, чинній на момент звернення із заявою та постановлення судом першої
інстанції ухвали про її залишення без розгляду) господарський суд не пізніше
п`яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або
закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо:
- заяву подано особою, яка не має
процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права
її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
- до постановлення ухвали про
відкриття провадження у справі від заявника надійшла заява про відкликання
заяви про відкриття провадження у справі;
- заявником до цього суду подано іншу
заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо того самого
боржника і щодо такої заяви на час вирішення питання про відкриття провадження
у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у
відкритті провадження у справі про банкрутство, повернення заяви про відкриття
провадження у справі.
38.Крім того, у ч.6 ст.38 КУзПБ встановлено право заявника на відкликання
заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. У разі, якщо
відкликання відбувається до постановлення ухвали про прийняття заяви, то суд
постановляє ухвалу про повернення заяви про відкриття провадження у справі про
банкрутство (абз.2 ч.6 ст.38 КУзПБ). У
разі відкликання заяви після постановлення ухвали про її прийняття до дати
проведення підготовчого засідання суду суд постановляє ухвалу про залишення
заяви без розгляду (абз.3 ч.6 ст.38 КУзПБ).
39.Отже, КУзПБ не містить
такої підстави для залишення без розгляду заяви про відкриття провадження у справі
про банкрутство як неявка заявника у перше судове засідання, що є ключовим
питанням у цій справі.
40.Скаржник посилався на застосування
судом апеляційної інстанції ч.5 ст.39 КУзПБ без урахування висновків
Верховного Суду щодо визначення умов для залишення позову без розгляду у
випадку неявки позивача в судове засідання, викладених у постановах від
18.11.2022 у справі №905/458/21, від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від
17.03.2023 у справі №910/17906/21
41.Відповідно до п.1 ч.2 ст.287
ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах
1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної
інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без
урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах,
викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови
Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
42.Тобто, касаційний перегляд з
підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК, може відбутися за наявності
таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без
урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові
Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
43.Відповідно, неврахування висновку
Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як
підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної
інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій
спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали
місце подібні правовідносини.
44.Об`єднана палата, проаналізувавши
постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник, зазначає, що згадані
скаржником постанови Верховного Суду стосувалися залишення саме позову без
розгляду, а не заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. У
вказаних справах Верховний Суд не застосовував положення КУзПБ.
45.Враховуючи викладене, скаржник не
довів, що суд апеляційної інстанції застосував положення ч.5 ст.39 КУзПБ без
урахування висновків Верховного Суду.
Щодо
вручення судових рішень
51.Верховний Суд у цій справі бере до
уваги висновки, викладені у постанові ВП ВС від 10.04.2024 у справі
№454/1883/22, яка ухвалена після подання касаційної скарги.
52.У господарських судах функціонує ЄСІТС
(ч.1 ст.6 ГПК в редакції, чинній на дату постановлення ухвали суду
першої інстанції).
53.Суд направляє судові рішення та
інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні
електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із
застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або
положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем
(модулів) (ч.5 ст.6 ГПК).
54.Питання вручення судового рішення
врегульовано у ст.242 ГПК.
55.Так, учасникам справи, які не були
присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза
межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія
судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному
обсязі 1) в електронній формі у порядку, визначеному законом, у випадку
наявності в особи офіційної електронної адреси, або 2) рекомендованим листом з
повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (ч.5 ст.242 ГПК).
56.Днем вручення судового рішення є,
зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового
рішення на офіційну електронну адресу особи (п.2 ч.1 ст.242 ГПК).
57.17.08.2021 Вища рада правосуддя
рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про ЄСІТС.
58.У газеті "Голос України"
від 04.09.2021 №168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про
початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: "Електронний
кабінет"; "Електронний суд"; підсистема відеоконференцзв`язку.
59.У п.110 розд.V "Перехідні
положення" Положення про ЄСІТС визначено, що підсистеми (модулі) ЄСІТС,
зазначені в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів
із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті "Голос України"
та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення
функціонування відповідної підсистеми (модуля).
60.05.10.2021 є датою початку функціонування
підсистем (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний
Суд", підсистеми відеоконференцзв`язку.
61.ЄСІТС - це сукупність
інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують
автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності
судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг,
автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками
судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового
процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної
та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також
автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні,
кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС (п.3
розд.І Положення про ЄСІТС).
62.Офіційна електронна адреса -
сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана
користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти,
вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що
використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути
зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством
України (пп.5.8 п.5 розд.І Положення про ЄСІТС).
63.Підсистема "Електронний
кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема
ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті
(https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації
користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх
доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів
до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може
забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними
підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами (g/8 Положення
про ЄСІТС).
64.Адвокати, нотаріуси, приватні
виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування,
суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки
реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.
Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному
порядку (п.10 Положення про ЄСІТС). Аналогічні положення закріплені у ч.6 ст.6
ГПК.
65.Відповідно до п.17 гл.1 розд.ІІІ
Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет",
суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній
формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або
в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх
права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
66.Підсистема "Електронний
суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість
користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних
технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та
надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших
органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан
і результати розгляду таких документів чи інші документи (п.24 Положення про
ЄСІТС).
67.Абзацами 2 та 5 п.37 гл.2 розд.ІІІ
Положення про ЄСІТС (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої
інстанції) передбачено, що до "Електронних кабінетів" користувачів
надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які
внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до
автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та
установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних
кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних
автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного
кваліфікованим підписом підписувана (підписувачів), чи у вигляді електронної
копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом
відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя. Особам,
які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у
передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС
на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів
до суду.
68.Отже, процесуальним
законодавством, чинним на час ухвалення рішення судом першої інстанції,
передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення
рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі -
через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на
офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених
п.37 гл.2 розд.ІІІ Положення про ЄСІТС.
69.Вимога про надіслання судового
рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених п.10
Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні
електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
70.ВП ВС у постанові від 10.04.2024 у
справі №454/1883/22 зробила висновок, що надсилання судового рішення в той чи
інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про
вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про
вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну
електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення
судового рішення. У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається
не врученим.
71.Також ВП ВС наголосила, що
надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у
справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонено, однак такі
дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення у порядку,
передбаченому ст.242 ГПК. В розумінні процесуального закону надіслання
судового рішення на електронну пошту за адресою, зазначеною заявником в його
процесуальних заявах, поданих до суду (позовна заява, апеляційна та/або
касаційна скарга, заяви/клопотання), в яких наявне прохання про надіслання
копій процесуальних документів на електронну пошту, яка не є офіційною, не може
вважатися належним врученням та підтверджувати день вручення.
72.Якщо суд надіслав рішення на
електронну адресу, яку зазначив учасник справи, це можна вважати додатковим
засобом інформування учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника
бути обізнаним про свою справу. Однак це не звільняє суд від обов`язку
надіслати учаснику справи повне рішення у спосіб, встановлений процесуальним
законом.
73.Скаржник у цій справі посилався на
застосування судом апеляційної інстанції норм частин 5, 7 ст.6, ч.5 ст.242 ГПК без
урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.04.2023 у
справі №920/367/17 та від 28.04.2023 у справі №904/272/22 (щодо презумпції
обізнаності).
74.Водночас ВП ВС у постанові від
10.04.2024 у справі №454/1883/22 відступила від висновків, викладених у
постанові Верховного Суду від 28.04.2023 у справі №904/272/22.
75.ВП ВС також зазначила, що
незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова
позиція, від якої відступила ВП ВС , суди під час вирішення тотожних спорів
мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду
(постанова від 30.01.2019 у справі №755/10947/17).
76. Тому, доводи скаржника про
порушення судом апеляційної інстанції норм права щодо визначення належного
способу направлення судових рішень є необґрунтованими.
77.З огляду на це, касаційна скарга
підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції -
без змін.
Немає коментарів:
Дописати коментар