ПОСТАНОВА 31 січня 2023 року, cправа №922/2071/20, Верховний
Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка
В.Я. - головуючий, Білоуса В.В., Васьковського О.В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/108956716
Маючи затверджений судом План досудової санації, ХТЗ в липні 2022 року звернувся до суду знову з проханням затвердити зміни, провівши перед цим відповідні збори кредиторів, на яких такі зміни були схвалені (на зборах були присутні кредитори, що представляють 89% голосів, більшість кредиторів (59%) проголосували "за" зміни). Зміни перебачали збільшення строку виконання Плану санації на 3 роки. Основна причина необхідності змін - форс-мажорні обставини, що виникли через війну.Місцевий г/с ухвалою від 01.08.2022, яка залишена без змін апеляційним г/с (постанова від від01.11.2022) затвердив зміни, взявши доуваги ліквідаційний аналіз ХТЗ та поточну економічну ситуацію в країні. Було зазначено, що попередній план санації розроблявся ще до війни, і його виконання зараз неможливе. Суд підкреслив, що зміни до плану не додають нових боргів, а лише змінюють строки погашення вже існуючих. Це, на думку суду, забезпечує баланс інтересів кредиторів та боржника. Враховуючи все зазначене, суд визнав запропоновані зміни до плану санації такими, що відповідають законодавству. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши, що за результатами касаційного перегляду не було виявлено фундаментальних порушень; оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО
СУДУ
Щодо застосування
норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення)
доводів касаційної скарги
18.Системний аналіз ст.4, 5 КУзПБ дозволяє зробити
висновок про те, що законодавець передбачив досудову санацію боржника як
систему заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може
здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган,
уповноважений управляти майном) боржника, кредитор боржника, інші особи з метою
запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських,
управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових
заходів відповідно до законодавства до відкриття провадження (проваджень) у
справі про банкрутство. До кола осіб, які можуть ініціювати введення процедури
досудової санації законодавцем також було віднесено боржника (ч.1 ст.5 зазначеного
Кодексу).
19.Також, положеннями статті 5 КУзПБ визначено
порядок звернення, умови, яких повинен дотриматись боржник при такому
зверненні, коло учасників, а також визначено перелік відомостей, які повинен
містити план санації.
20. Верховний Суд звертає увагу, що на відміну від
положень ч.2 ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом", який втратив чинність, положення ст.5
КУзПБ не містять окремо визначених обов`язкових умов, наявність яких необхідна
для звернення боржника до суду з заявою про затвердження плану санації боржника
до відкриття провадження у справі про банкрутство.
21.Разом з тим, недотримання процедури, визначеної
положеннями ст.5 зазначеного Кодексу може мати наслідком відмову суду у
задоволенні плану санації. Крім того, законодавцем передбачено підстави для
відмови судом у затвердженні плану санації боржника до відкриття провадження
(проваджень) у справі про банкрутство (ч.8 ст.5 КУзПБ):
- при схваленні плану санації
були допущені порушення законодавства, що могли вплинути на результат
голосування загальних зборів кредиторів;
- кредитор, який не брав
участі в голосуванні або проголосував проти схвалення плану санації, доведе, що
в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги
були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені
відповідно до умов плану санації;
- боржником були надані
недостовірні відомості, що є суттєвими для визначення успішності плану санації.
22. Частиною 10 ст.5 КУзПБ передбачено, що
затверджений господарським судом план санації є обов`язковим для всіх
кредиторів, вимоги яких включені до плану санації. Водночас, законодавець
допустив можливість внесення змін до плану санації як в цілому - у порядку,
встановленому для його затвердження, так і в індивідуальному порядку, надавши
боржнику і кредитору право шляхом укладення договору змінити свої права і
обов`язки, передбачені планом санації, зокрема, передбачити відстрочення чи
розстрочення виконання, якщо така зміна не надає переваги кредитору порівняно з
умовами плану санації. При цьому копія такого договору надсилається керуючому
санацією, кредиторам, які беруть участь у санації, та інвесторам.
22.1.Крім того, договірний характер внесення змін до плану
санації обумовлює і відповідний передбачений Законом спосіб захисту, якщо
встановлено факт порушення права будь-кого із учасників плану та процедури
досудової санації та учасниками вчинені дії щодо захисту цього права.
23.Поряд з цим законодавець передбачив можливість
припинення господарським судом процедури санації на підставі заяви боржника або
кредитора у разі порушення виконання плану санації, за наявності підстав
вважати, що такий план санації не буде виконаний (абзац 4 ч.10 ст.5 Кодексу).
23.1.Ухвала господарського суду про припинення процедури
санації скасовує заходи, вжиті судом, а план санації вважається розірваним. У
такому разі вимоги кредиторів відновлюються в повному розмірі у незадоволеній
частині (абзац 5 ч.10 ст.5 Кодексу).
23.2.Таким чином законодавець надав як боржнику, так і
кредитору/кредиторам (незалежно від розміру кредиторських вимог, передбачених
планом санації) повноваження з контролю за виконанням плану санації задля
убезпечення/запобігання порушення прав будь-якого із наведених суб`єктів.
Щодо розгляду
касаційної скарги по суті
24. З матеріалів справи та змісту прийнятих судами
попередніх інстанцій оскаржуваних рішень вбачається, що суди, аналізуючи зміни
до плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, дійшли
висновку, що такі зміни стосуються лише зміни строку виконання зобов`язання з
погашення заборгованості перед кредиторами. Разом з тим інші умови Плану
санації, затвердженого ухвалою Господарського суду Харківської області від
03.08.2020 у справі № 922/2071/20, залишилися незмінними, рішення на зборах
кредиторів щодо інших умов плану санації не приймалися.
25. Водночас судами попередніх інстанцій не встановлено
обставин щодо наявності порушення процедури повідомлення кредиторів про
проведення відповідних зборів, надіслання копій ліквідаційного аналізу та
проекту плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство (зі
змінами), а також не встановлено порушень під час безпосереднього проведення
07.07.2022 зборів кредиторів та прийняття рішення про схвалення змін до плану
санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, затвердженого
ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 у справі №
922/2071/20, не встановлено обставин щодо надання заявником недостовірної
інформації.
26.З наявних матеріалів справи та за змістом оскаржуваних
судових рішень також вбачається, що на зборах кредиторів боржника було
зареєстровано 8 кредиторів (яким загалом належить 1 269 990, 54 голосів;
89,2008 % голосів з загальної кількості голосів 1 423 742, 70); проведені
07.07.2022 збори кредиторів боржника були правомочними на момент прийняття
відповідного рішення; "За" прийняте рішення було віддано 848969,36
голосів, що складає 59,6294% від загальної суми незабезпечених вимог, включених
до плану санації, "проти" - 413 451, 92 голосів, що складає 29,0398%
від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації,
"утримались" - 7 531,75 голосів, що складає 0,5290% від загальної
суми незабезпечених вимог, включених до плану санації.
26.1. Крім того суди встановили, що всі кредитори ПрАТ
"ХТЗ" віднесені до однієї категорії (вимоги є такими, що
задовольняються в третю та четверту чергу), відтак відсутні підстави вважати,
що була надана перевага одним кредиторам перед іншими.
26.2.Разом з тим обставин, які б підтверджували наявність
порушень щодо строків скликання зборів, встановлення повноважень представників
кредиторів, включення вимог кредиторів та зміни пріоритету забезпечених вимог
кредиторів при прийнятті рішення щодо схвалення запропонованих змін до плану
санації ПрАТ "ХТЗ" до відкриття провадження у справі про банкрутство
суди не встановили, протокол зборів кредиторів боржника від 07.07.2022
недійсним не визнавався, наявність таких обставин скаржниками в порядку,
передбаченому положеннями статей 74, 76-77 ГПК України під час розгляду
місцевим та апеляційним судом не доведена.
27. Доводи скаржника, викладені у п.13 описової частини
цієї постанови колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.
27.1. Відповідно до ч.1, 3 ст.3 ГПК України судочинство
в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу,
Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких
надана Верховною Радою України; відповідно до закону, чинного на час вчинення
окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
27.2. Крім того системний аналіз положень ст.11 ГПК
України дає підстави для висновку про те, що законодавцем не визначено
постанови Пленуму Вищого господарського суду України як обов`язкове джерело
права, яка має застосовуватись судом під час розгляду справи.
Відтак, судами попередніх
інстанцій обґрунтовано застосовано саме положення статті 5 КУзПБ, яка
регулюю порядок проведення процедури санації до відкриття процедур банкрутства.
27.3. Також колегія суддів звертає увагу, що сама по
собі відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права
у подібних правовідносинах не є самостійною та достатньою підставою для
скасування законного та обґрунтованого судового рішення.
28.Доводи, викладені у п.13.1. описової частини цієї постанови
колегія суддів також вважає необґрунтованими з огляду на таке.
28.1. Верховний Суд звертає увагу, що у ст.8 Конституції
України та ст.11 ГПК України закріплено принцип верховенства права.
28.2.Водночас системний аналіз положень ст.6, 8 Конституції
України, ст.12, 13 ЦК України, ст.7,19 ГК України дає підстави для
висновку, що законодавцем визначено різні підходи до здійснення фізичними,
юридичними особами та державними органами відповідної діяльності.
28.3.Так, громадяни та юридичні особи здійснюють свої права
за принципом"дозволено все, що прямо не заборонено законом". Разом з
тим державні органи та їх посадові особи здійснюють діяльність за принципом
"дозволено лише те, що прямо визначено законом".
28.4.Колегія суддів погоджується з доводами скаржника про
те, що ч.10 ст.5 КУзПБ прямо не передбачено можливість внесення змін до плану
санації саме щодо продовження строків вже затвердженого плану санації.
28.5.Разом з тим скаржник, зазначаючи про те, що
положеннями ст.5 КУзПБ не передбачено продовження строку вже затвердженого
плану санації помилково ототожнює наслідки дії такої норми для боржника із
наслідками, які б мала зазначена норма у випадку регулювання нею прав і
обов`язків державного органу, оскільки в цьому випадку боржник є приватною
юридичною особою, а не державним органом.
28.6.У цьому випадку зазначена норма не лише не передбачає
продовження строку вже затвердженого плану санації, але і не забороняє
здійснення такого продовження. Законодавець у цьому випадку обмежує боржника
лише порядком внесення відповідних змін, однак не визначає їх вичерпний
перелік, що надає для учасників справи можливість залучення більшої кількості
інструментів для відновлення платоспроможності боржника та погашення ним
кредиторських вимог.
Відтак, з огляду на положення
ст.6,8 Конституції України, ст.12, 13 ЦК України, ст.7,19 ГК України, ч.10 ст.5
КУзПБ, боржник не позбавлений права внести у порядку, передбаченому положеннями
ст.5 КУзПБ, зміни до вже затвердженого плану санації щодо строку його
виконання.
29.Також колегія суддів звертає увагу, що доводи
скаржника про те, що "заборгованість перед державою за кредитами,
наданими підприємству під державні гарантії не відноситься до податкового боргу
у відповідності до вимог податкового законодавства, сума заборгованості
боржника перед Офісом великих платників податків ДПС не підлягає розстроченню,
відстроченню або прощенню (списанню)", "План досудової санації
ПрАТ "Харківський тракторний завод" за своїм змістом суперечить меті
його затвердження, оскільки сам План санації взагалі не містить порядку та умов
щодо погашення кожної конкретної вимоги та не зазначено чіткої послідовності
погашення заборгованості" та "в Плані санації не вказано конкретних
заходів, які сприятимуть відновленню платоспроможності підприємства, оскільки
плановий перелік заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності
боржника, має узагальнений характер і не містить чіткого переліку дій, які
мають на меті вивести підприємство з фінансової кризи та подальшого його
розвитку як суб`єкта господарювання" обґрунтовано відхилені судами
попередніх інстанцій з огляду на таке.
29.1.Як вбачається зі змісту ухвали від 03.08.2020 у цій
справі зазначені доводи вже були предметом дослідження місцевим судом, який
відхилив такі доводи як необґрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами
справи. В подальшому зазначена ухвала була залишена без змін Постановою
Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 та Постановою ВС від
18.05.2021 у цій справі, про що правильно зазначив апеляційний суд у цій
справі.
29.2.Водночас, під час розгляду заяви про внесення змін
плану санації у цій справі, суди чітко встановили, що заявлені боржником зміни
стосуються лише зміни строку виконання зобов`язання з погашення заборгованості
перед кредиторами; інші умови Плану санації, затвердженого ухвалою
Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 у справі № 922/2071/20,
залишилися незмінними.
29.3. Відтак, з огляду на положення ч.4 ст.75 ГПК
України та принцип res judicata, зазначені у п.29 мотивувальної частини цієї постанови
доводи скаржника були обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій під
час розгляду заяви про внесення змін до плану санації боржника, оскільки
повторна оцінка зазначених доводів та доказів суперечить положенням ГПК України та
призведе до порушення принципу остаточності судового рішення та порушення права
учасників справи на справедливий суд.
30.4. …, у цій справі Верховним Судом не виявлено
фундаментальних порушень процесуального та матеріального права під час
прийняття судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень, зазначені
рішення є законними та обґрунтованими відповідно до положень ст.86, 236, 238
ГПК України, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Немає коментарів:
Дописати коментар