ПОСТАНОВА 26 січня 2022 року, cправа №910/965/21, Верховний
Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Огородніка
К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г., https://reyestr.court.gov.ua/Review/103281542
Зіткнувшись із значною кредиторською заборгованістю (1,9 млрд грн), ТОВ "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" 09.12.2020 розпочало процедуру досудової санації,з приводу чого засновником прийнято відповідне рішення та директору було доручено розробити план санації та скликати збори кредиторів. План санації було розроблено і він передбачав поетапне погашення боргів перед усіма кредиторами до 2031 року, а до реєстру кредиторів увійшли понад 200 кредиторів, серед яких державні установи (Міністерство оборони України), комунальні підприємства та переважно товариства з обмеженою відповідальністю. Найбільшими кредиторами були ТОВ "Фінансова компанія "Житло Капітал", Міністерство оборони України та ТОВ "Каса народної допомоги". План санації не передбачав призначення керуючого санацією, а покладався на контроль керівника Товариства. План включав такі заходи: погашення та ліквідація дебіторської заборгованості; здача майна в оренду; продаж активів. Після публікації оголошення та розсилки повідомлень, 11 січня 2021 року відбулися збори кредиторів, де план санації був схвалений, а 24 лютого до нього внесли деякі зміни. До суду Товариство подало заяву про затвердження плану досудовоїсанації 22.01.2021.Місцевий г/с ухвалою від 01.03.2021 серед іншого затвердив План, вів досудову санацію. Ухвала суду обґрунтована відсутністю передбачених абзацом 4 ч.8 ст.5 КУзПБ підстав для відмови у його затвердженні. Хоча і були виявлені деякі розбіжності між сумами заборгованості, зазначеними в плані санації, та дійсними сумами, це не стало на заваді його затвердженню, суд зазначив, що умови санації поширюються лише на ту частину боргу, яка включена до Плану. Також суд визнав План санації більш вигідним для кредиторів, ніж ліквідація Боржника, так як його виконання гарантує повне погашення всіх боргів, тоді як ліквідація призведе до часткового задоволення вимог кредиторів. Крім того, суд зауважив, що кредитори, які виступали проти плану санації, не надали переконливих доказів його невигідності. Суд також відхилив аргументи про заінтересованість деяких кредиторів у санації, вказавши на непідтвердженість таких аргументів належними доказами. Апеляційний г/с (Постанова від 28.10.2021) прийняв нове рішення, яким у затвердженні Плану відмовив, вказавши на рядсуттєвих недоліків, зокрема, план не містить чіткого порядку розрахунків з кредиторами, вказуючи лише загальний термін - 10 років; немає конкретної інформації про інвестора, який нібито має брати участь у санації; Боржник стверджував, що має діючі договори, зокрема з Міністерством оборони, але ті заявили про їх розірвання, і більше того, боржник не вказав у плані санації про судові спори щодо цих договорів та про скасування дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею. Апеляційний суд дійшов висновку, що план санації фактично є просто відстрочкою боргів без реального плану їх погашення. Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду та залишив його постанову без змін, з огляду на встановлені порушення, зокрема, 1)нечіткий порядок розрахунків з кредиторами (визначення такого порядку розрахунків - "всі вимоги кредиторів буде погашено через 10 років" не відповідає положенням діючого законодавства, а затвердження плану в такій редакції не надає кредиторам можливості звернутися до суду з вимогами щодо припинення процедури санації в разі його невиконання боржником, оскільки фактично питання про його невиконання має постати лише після спливу 10 років в разі непогашення вимог кредиторів.); 2) недостовірні відомості про діючі договори. Поряд з цим ВС наголосив, що хоча суд не має права втручатися в економічну оцінку плану санації, але зобов'язаний перевірити вигідність санації для кредиторів. В даному випадку, суд першої інстанції не врахував можливі інфляційні збитки для кредиторів, а також не дослідив належним чином фінансовий стан Товариства. Наприклад, ТОВ "УБМ-Груп" розрахувало, що через інфляцію отримає лише 4,2 млн грн замість 32,5 млн грн боргу, і ліквідація боржника була б вигіднішою. Верховний Суд визнав, що ці недоліки в аналізі суду першої інстанції не вплинули на правильність рішення апеляційного суду, оскільки були й інші порушення - недотримання процедури санації та надання недостовірної інформації.
Короткі висновки:
Ø На відміну від положень ч.2 ст.6 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом", який втратив чинність, положення ст.5 КУзПБ не містять окремо
визначених обов`язкових умов, наявність яких необхідна для звернення боржника
до суду з заявою про затвердження плану санації боржника до відкриття
провадження у справі про банкрутство.
Ø Разом з тим, недотримання процедури,
визначеної положеннями ст.5 зазначеного Кодексу, може мати наслідком відмову
суду у затвердженні плану санації. Крім того, законодавцем передбачено підстави
для відмови судом у затвердженні плану санації боржника до відкриття
провадження (проваджень) у справі про банкрутство (ч.8ст.5 КУзПБ): (1) при
схваленні плану санації були допущені порушення законодавства, що могли
вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів; (2) кредитор,
який не брав участі в голосуванні або проголосував проти схвалення плану
санації, доведе, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим
Кодексом, його вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог,
які будуть задоволені відповідно до умов плану санації; (3) боржником були
надані недостовірні відомості, що є суттєвими для визначення успішності плану
санації.
Ø …встановлення обставин невідповідності
плану санації (зокрема через відсутність визначення обов`язкових його умов)
вимогам ст.5 КУзПБ після прийняття судом заяви про затвердження цього плану до
розгляду, свідчить про наявність у господарського суду (в тому числі і суду
апеляційної інстанції за апеляційним переглядом справи) на стадії розгляду
вказаної заяви по суті, безумовних підстав для відмови у затвердженні плану
досудової санації боржника з посиланням на вимоги абзацу 4 ч.8 ст.5 цього
Кодексу, у зв`язку із допущеними порушеннями законодавства, що могли вплинути
на результат голосування загальних зборів кредиторів.
Ø законодавець, надавши суду згідно з
положеннями ч.2 ст.5 КУзПБ повноваження перевіряти та оцінювати план досудової
санації, між тим не надає суду повноважень здійснювати деталізовану економічну
оцінку кожного із запланованих боржником у плані санації заходів відновлення
платоспроможності боржника. Водночас, у суду зберігається обов`язок ураховувати
вирішальний критерій - вигідність виконання плану санації для кредиторів
порівняно з ліквідацією, опираючись на відомості ліквідаційного аналізу (абзац 2
ч.2 ст.5 КУзПБ).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і
висновків судів попередніх інстанцій
Ø
Положеннями
ст.5 КУзПБ визначено
порядок звернення, умови, яких повинен дотриматись боржник при такому
зверненні, коло учасників, а також визначено перелік відомостей, які повинен
містити план санації.
Ø
Згідно
з ч.1 цієї статті КУзПБ ініціатива щодо застосування процедури санації до відкриття
провадження у справі про банкрутство належить Боржнику, про що його
засновниками (учасниками, акціонерами) приймається відповідне рішення, а
санація здійснюється відповідно до плану досудової санації.
Ø
У ч.2ст.5 КУзПБ законодавець
визначив перелік умов та відомостей, що обов`язково має містити план санації, а
саме: (1) розміри, порядок і строки
погашення вимог кредиторів, які беруть участь у санації; (2) заходи щодо
виконання плану санації та нагляду за виконанням плану санації; (3) обсяг
повноважень керуючого санацією (у разі його призначення).
Ø
Також
в цій частині ст.5 КУзПБ законодавець навів умови, що допускаються в плані
санації, однак включаються до плану санації на умовах дискреції - за
розсудом Боржника: планом санації може бути передбачено: (1) поділ кредиторів,
які беруть участь у санації, на категорії залежно від виду вимог та наявності
(відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів; (2) різні умови задоволення
вимог для кредиторів різних категорій; (3) заходи з отримання позик чи
кредитів; (4) умови, передбачені ч.2 ст.51 цього Кодексу.
Ø
До
плану санації додається ліквідаційний аналіз, який свідчить про вигідність для кредиторів виконання
плану санації порівняно з ліквідацією боржника. До плану санації може
додаватися фінансовий аналіз, який підтверджує здатність боржника виконувати
умови плану санації (абзац 3 ч.2 ст.5
КУзПБ).
Ø
Верховний
Суд звертає увагу, що на відміну від положень ч.2 ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом", який
втратив чинність, положення ст.5 КУзПБ не
містять окремо визначених обов`язкових умов, наявність яких необхідна для
звернення боржника до суду з заявою про затвердження плану санації боржника до
відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ø
Разом
з тим, недотримання процедури, визначеної положеннями ст.5 зазначеного Кодексу,
може мати наслідком відмову суду у затвердженні плану санації. Крім того,
законодавцем передбачено підстави для відмови судом у затвердженні плану
санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство
(ч.8ст.5 КУзПБ): (1) при схваленні плану
санації були допущені порушення законодавства, що могли вплинути на результат
голосування загальних зборів кредиторів; (2) кредитор, який не брав участі в
голосуванні або проголосував проти схвалення плану санації, доведе, що в разі
ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б
задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені
відповідно до умов плану санації; (3) боржником були надані недостовірні
відомості, що є суттєвими для визначення успішності плану санації.
Ø
Аналогічної
позиції дотримується ВС у постанові від 18.05.2021 у справі № 922/2071/20.
Ø
Зі
змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції,
аналізуючи наданий Боржником план санації та додані до нього документи,
встановив недотримання визначеної положеннями ст.5 КУзПБ процедури, що полягає у
процесуальних порушеннях, допущених при схваленні плану санації, а також
невідповідності змісту плану санації вимогам вказаної статті Кодексу.
Ø Щодо невідповідності змісту плану санації
вимогам ст.5 КУзПБ та порушень законодавства, що могли вплинути на результат
голосування загальних зборів кредиторів
Ø
Як
зазначалось вище, до обов`язкових умов плану санації законодавцем віднесено
визначення розмірів, порядку і строків погашення вимог кредиторів, які беруть
участь у санації, а також заходів щодо нагляду за виконанням плану санації, що
слідує із змісту абзацу 3 ч.2 ст.5 КУзПБ.
Ø
Невідповідність
плану санації вимогам цього Кодексу несе в якості негативного процесуального наслідку відмову у
прийнятті заяви про затвердження плану санації господарським судом на протязі
п`яти днів з дня отримання заяви про затвердження плану санації (абзаци 1, 4
ч.6 ст.5 КУзПБ).
Ø
Зазначені
норми за методом правового регулювання є імперативними.
Ø
Водночас,
ухвала про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації
оскарженню не підлягає (абзац 3 ч.6 ст.5
КУзПБ).
Ø Тож з урахуванням наведеного, колегія
суддів вважає, що встановлення обставин невідповідності плану санації (зокрема
через відсутність визначення обов`язкових його умов) вимогам ст.5 КУзПБ після прийняття
судом заяви про
затвердження цього плану до розгляду, свідчить про наявність у
господарського суду (в тому числі і суду апеляційної інстанції за
апеляційним переглядом справи) на стадії розгляду вказаної заяви по суті,
безумовних підстав для відмови у затвердженні плану досудової санації
боржника з посиланням на вимоги абзацу 4 ч.8 ст.5 цього Кодексу, у зв`язку із допущеними
порушеннями законодавства, що могли вплинути на результат голосування загальних
зборів кредиторів.
Ø
Судом
апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановлено, що план санації,
окрім визначення терміну відновлення платоспроможності - 10 років, взагалі не
містить порядку проведення розрахунків з кредиторами, не визначає графіку погашення
заборгованості, конкретних строків погашення заборгованості та саме порядку
такого погашення з визначенням черговості вимог, які буде погашати боржник.
Ø
Наведене
свідчить про обґрунтованість висновків апеляційного суду, що визначення такого
порядку розрахунків - "всі вимоги кредиторів буде погашено через 10
років" не відповідає положенням діючого законодавства, а затвердження
плану в такій редакції не надає кредиторам можливості звернутися до суду з
вимогами щодо припинення процедури санації в разі його невиконання боржником,
оскільки фактично питання про його невиконання має постати лише після спливу 10
років в разі непогашення вимог кредиторів.
Ø
Таким
чином, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається та підтверджується
матеріалами справи, що планом санації не передбачено й заходи щодо нагляду за
його виконанням.
Ø
Колегія
суддів зазначає, що суд першої інстанції, затверджуючи план досудової санації,
вказані обставини належним чином не дослідив, як і не перевірив обґрунтованість
викладених у запереченнях доводів кредиторів: ТОВ "Метінвест-СМЦ" про
те, що План санації Боржника взагалі не містить порядку та умов щодо погашення
кожної конкретної вимоги та не зазначено чіткої послідовності погашення
заборгованості; ТОВ "УБМ-Груп" щодо того, що умовами поданого плану
санації не визначено чітко порядку та строків погашення вимог кредиторів,
зокрема не зазначено чіткого графіку та строків щодо погашення кожному окремому
кредитору.
Ø
Аналіз
доводів касаційної скарги ТОВ "ФК "Житло-Капітал" свідчить, що
встановлені судом апеляційної інстанції обставини недотримання положень абзацу 1
ч.2 ст.5 КУзПБ в
умовах плану санації Боржника скаржником не спростовано.
Щодо доведення кредитором
обставин задоволення його вимог у разі ліквідації боржника у більшому розмірі
порівняно з визначеним згідно умов плану санації та щодо надання боржником недостовірних
відомостей, що є суттєвими для визначення успішності плану санації
Ø
Системний
аналіз ч.5ст.4,
абзацу 3 ч.2 ст.5 КУзПБ свідчить, що метою
санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство є
відновлення платоспроможності боржника, а ліквідаційний аналіз, як один із
обов`язкових документів, який має бути долучено до план санації має свідчити
про вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією
боржника.
Ø
Судом
апеляційної інстанції встановлено, що не погоджуючись з ухвалою суду першої
інстанції, заявник апеляційної скарги - ТОВ "УБМ-Груп" наголошує на
тому, що запропонований порядок та строки розрахунків в плані санації
призведуть до отримання інфляційних збитків в розмірі майже 52000000,00 грн при
кредиторській заборгованості в розмірі 32546472,46 грн, а з урахуванням
дисконтування сума, яку отримає кредитор буде дорівнювати 4207831 грн. На думку
кредитора, у разі ліквідації боржника в порядку, визначеному КУзПБ, його вимоги будуть
задоволені в розмірі, що фактично у вісім разів перевищує розмір вимог, які
будуть задоволені відповідно до умов плану санації, оскільки у відповідності до
проведеного розрахунку з урахуванням встановленого індексу інфляції різниця в
сумах між задоволенням вимог кредитора в разі ліквідації (32546472,46 грн) та
сумою отриманого відповідно до умов санації (4207831,00 грн) становитиме
28338641 грн.
Ø
Аналогічні
доводи викладені ТОВ "УБМ-Груп" у відзиві на касаційну скаргу.
Ø
У
контексті розгляду вказаних доводів кредитора апеляційний суд вірно зауважив, що
законодавець, надавши суду згідно з положеннями ч.2 ст.5 КУзПБ повноваження
перевіряти та оцінювати план досудової санації, між тим не надає суду
повноважень здійснювати деталізовану економічну оцінку кожного із запланованих
боржником у плані санації заходів відновлення платоспроможності боржника.
Ø
Водночас,
у суду зберігається обов`язок ураховувати вирішальний критерій -
вигідність виконання плану санації для кредиторів порівняно з ліквідацією,
опираючись на відомості ліквідаційного аналізу (абзац 2 ч.2 ст.5 КУзПБ).
Ø
Така
правова позиція викладена у постанові ВС від 15.04.2021 у справі № 904/3325/20.
Ø
Надаючи
оцінку наведеним обставинам, суд першої інстанції дійшов висновку, що
ліквідаційний аналіз Товариства свідчить про вигідність для кредиторів
виконання плану санації порівняно з ліквідацією, а кредиторами не надано
доказів для спростування висновків ліквідаційного аналізу щодо вигідності
застосування процедури досудової санації.
Ø
У той
же час, колегія суддів зауважує, що місцевим господарським судом у своєму рішенні
не надано жодної оцінки наведеним вище доводам кредитора ТОВ
"УБМ-Груп" щодо отримання інфляційних збитків через відстрочення
виконання зобов`язань на 10 років, при цьому без визначення чіткого порядку та
строків погашення вимог кредиторів.
Ø
Крім
того, місцевий господарський суд належним чином не мотивував висновок про
вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією,
враховуючи, що судом не досліджено належним чином активу (який, серед іншого,
включає дебіторську заборгованість) та пасиву Товариства на підставі відомостей
бухгалтерського обліку та фінансової звітності Боржника, а тому передчасними та
необґрунтованими є висновки щодо розміру вимог кредиторів, які могли б бути
задоволені у процедурі ліквідації.
Ø
Верховний
Суд зауважує, що встановлення вказаних обставин, як і оцінка доводів ТОВ
"УБМ-Груп" щодо невигідності виконання плану санації порівняно з
ліквідацією через наявність інфляційних збитків, залишились без належної оцінки
також і суду апеляційної інстанції. Відтак доводи касаційної скарги ТОВ
"ФК "Житло-Капітал" в цій частині вбачаються обґрунтованими.
Ø
Однак,
колегія суддів враховує, що відсутність висновків апеляційного суду у наведеній
частині не призвело до неправильного вирішення справи, враховуючи встановлені
цим судом вищезазначені обставини недотримання визначеної положеннями ст.5 КУзПБ процедури, а
також надання Боржникомнедостовірних відомостей, що є суттєвими для визначення
успішності плану санації та полягають у наступному.
…
Ø
З
урахуванням встановлених обставин апеляційний суд зауважив на тому, що державні
контракти з Міністерством оборони України є предметом судового розгляду, що
значно ускладнить їх виконання та отримання за результатом цього коштів і не
призведе до погашення вимог кредиторів, а стягнення дебіторської заборгованості
як одного з джерел погашення кредиторської заборгованості визначає
проблематичним, необґрунтовано витратним або неможливим сам боржник в плані
санації.
Ø
Таким
чином, встановлені судом апеляційної інстанції обставини того, що Товариством
не зазначено у плані досудової санації про оспорення в судовому порядку
чинності вказаних контрактів, виконання яких зупинено, прямо свідчать про
надання Боржником недостовірних відомостей, що є суттєвими для визначення
успішності плану санації.
Ø
З
наведеного вбачається, що апеляційним судом всебічно, повно та об`єктивно
з`ясовано обставини, які мають значення для справи, досліджено усі наявні у
матеріалах справи докази, доводи та заперечення учасників судового процесу
та надано їм належну правову оцінку, що підтверджується змістом оскарженої
постанови.
Ø
Разом
з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень ч.2 ст.300 ГПК України,
позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази,
самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або
їх відсутність.
Ø
З
огляду на встановлені апеляційним судом порушення, допущені при схваленні плану
санації, невідповідності змісту плану санації вимогам ст.5 КУзПБ, а також надання
Боржником недостовірних відомостей, що є суттєвими для визначення успішності
плану санації, Верховний Суд погоджується з висновками цього суду про наявність
підстав для відмови у затвердженні плану досудової санації Боржника.
Немає коментарів:
Дописати коментар